На півночі Харківщини постійні рухи техніки, багато військових. РСЗО, бензовози, артилерійські тягачі — чого ми тільки не бачили на шляху до передмістя Вовчанська.
 
Дивно, що на деяких ділянках екскаватори лише сьогодні почали рити траншеї і терміново зводять фортифікаційні споруди.
 
Гупає ППО. Над нашими головами у напрямку ворога летять ракети. Ситуація надзвичайно серйозна.
 
Де мінні поля? Де танкові рови? Де дрони від держави? Де боєприпаси? Це все необхідне нашим військовим для зупинки ворога.
 
Наші екскаватори працюють зараз на різних ділянках фронту. А оборонцям Вовчанська ми передали сотні FPV-дронів, Мавіки, Аутели — ми зібрали все, що у нас було і привезли під Вовчанськ.
 
Привезли вантажівку DAF Layland, квадроцикли, ПАРМ для ремонту техніки і зброї, три системи РЕБ, Старлінки, генератори, зарядні станції. Десятки систем «Ванільний цукорок» — це для індивідуального захисту артилеристів, які є першою ціллю ворога. Вони мають відчувати безпеку, поки виконують завдання.
 
Лише на жилах і волі вдається зупинити ворога. Та судячи з кількості екскаваторів в області, якісь висновки були зроблені. Але ціна цих висновків, на жаль, зависока. Це — вирок тим, хто до цього призвів.
 
Але у нас немає часу на критиканство — ми на Харківщині разом із нашими військовими. Разом робимо все можливе для Перемоги!

В час, коли наша земля знов і знов стікає хвилями крові.
В час, коли знов і знов ми проводжаємо ангелів на небеса.
В час, коли ми всі згоряємо, вигораємо несемо непосильну ношу.
Пам'ятайте, що в нас є лише любов.
Відповідайте на неї
Як можете, як вмієте,
Головне не безжалісно.
Бо кожен день може бути останнім.
Небо починається у наших ніг.
Не нехтуйте небом.
Не нехтуйте любов'ю.
Бог нам так багато подарував.
Христос Воскрес!

Один нюанс про існування зла в світі, на який часто не звертають увагу.
Багато хто чомусь вважає, що Бог прямо мріє змінити на краще цей світ. Але така думка прямо протилежна Духу Передання і Букві Писання: "земля і всі діла на ній згорять" (2 Петра 3.10).
Дійсно, багато чого в світі відбувається під благотворним впливом християнства, але це побічний ефект, не мета, з Едему ми давно вигнані, тепер нам відчинений Рай, і завдання, поставлені колись Адаму та Єві не актуальни.
Ісус Христос нам каже, і ми це визнаємо, що Царство Його не від цього світу і жодного преображення та покращення цього світу не передбачено. Свідки покращення топають у пекло, а Спаситель виводить своїх із падшого світу до Царства через Хрест, а не влаштовує з комфортом у цьому світі...
Такий шлях...

​​Людині завжди потрібна інша людина.
Для надії, для підтримки, для втіхи.
Щоби знайти таку людину, потрібно самому бути тим, хто підтримує, хто втішає, хто дає надію.
Самому по собі таким стати неможливо, бо наше натхнення лише у Господі. 
Це Господь нас підтримує, втішає, надихає. 
На жаль, ми часто відкидаємо любовь Господа, і тоді скукожуємось до ненависників, інтриганів, душніл і токсиків...
Силогізм досить простий: Не відкидайте Божу любов і тоді ви обов'язково отримаєте підтримку від близьких у вигляді втіхи, надії та підтримки.