Padre Poltava
15.6K subscribers
2.19K photos
194 videos
842 links
Телеграм канал священика ПЦУ Олександра Дедюхіна
Займаюся метафізичним обґрунтуванням України з точки зору Царства Небесного
Приватне спілкування можливе через мессенджер фб https://www.facebook.com/strierej
Download Telegram
"Ну, будь ласка, встань! Покричи на мене за те, що я тобі телефоную!" - казала мати у труни. Сестра та рідні постійно повторювали, що не вірять в його смерть, а він ішов на небеса, віддавши всю любов їм і нам з вами...
Молодший сержант Євгеній Миколайович Федоров народився 9 лютого 1998 року в селі Плоске Полтавського району, проживав у селі Гожули Полтавського району.

У 2016-му році закінчив школу №9 міста Полтави, потім вступив на навчання до Національного університету імені Юрія Кондратюка.

Призваний 30 серпня 2022 року. Був командиром взводу радіоелектронної боротьби аеромобільного батальйону.

Загинув 25 травня 2024 року поблизу населеного пункту Берестове Купʼянського району Харківської області.
Царство Небесне герою!
Хай спочиває з миром!
#Подзаборноебогословие
Веселий піп Дрочка був дуже противним, дратівливим і взагалі мізантропом. Але за обов'язком служби доводилося виявляти доброту, милосердя, стриманість та любов. І тільки з матінкою та найближчими парафіянами можна було бути самим собою, але їх він любив по-справжньому.
"Коли я наближалася до кінця мого життя і настав час мого преставления, то побачила безліч ефіопів, що обступили мій одр. Обличчя їх були темні, як сажа і смола, очі їх - як гартоване вугілля. Вони дивилися так люто, як сама геєнна вогненна."
Розповідь про митарства блаженної Феодори.

А на фото два попи – український та ефіопський на даху Храму Воскресіння Христового в Єрусалимі.
Ефіоп справа, якщо що.
Фото 2013 року.
Кожне життя унікальне і безцінне. Життя наших захисників тим більше, бо ми їм винні життя. Ті життя, яких в них вже немає. Вони пішли у вічність, до Небесного Царства Господа і звідти моляться за нашу Перемогу.
Солдат Віталій Вікторович Нелюба народився 7.04.1981 р., проживав у м. Полтава. До повномасштабного вторгнення працював на підприємстві "Нафтогаз".
У березні 2022 року добровольцем вступив до лав Збройних сил України.
Помер 25 травня 2024 р. під час лікування.
Солдат Руслан Миколайович Таран народився 11.10.1977 р. в м. Полтава. До повномасштабного вторгнення працював будівельником.
У липні 2023 року був зарахований на посаду номера обслуги мотопіхотної роти Збройних сил України.
Загинув 30 травня 2024 року в результаті скиду невідомого вибухового пристрою під час бойових дій у с. Пречістівка Донецької області.
Царство Небесне героям!
Хай день буде гарним.
Дякую за нього Господу та ЗСУ!
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Увага! Особисте прохання про допомогу!

Якими б міцними не були бетонні перекриття, хоч би як був якісно замаскований штаб — ну ось навіть незаряджена рушниця раз на рік може вистрілити. Тільки на цей раз це був ФАБ :(

Знищено обладнання моніторингового центру частини, яка має відношення до РЕБ. Реально нічого секретного та специфічного, банальні офісні ноутбуки, монітори, комунікаційна стійка, старлінки та батареї. Я б написав про те, що є кілька днів на ремонт, але цих днів немає. Якщо дуже простими термінами, то на одній ділянці фронту зараз підрозділи РЕБ не до кінця можуть зрозуміти, хто з них по кому працює.

Рахунок виписаний, сума у ​​517 424 гривні не просто пече — горить.

Дуже прошу допомогти, це ось справді особисте прохання. Щойно сплатимо обладнання — воно хоч удень, хоч ніч, але поїде на фронт відновлювати працездатність підрозділу.

І я дуже прошу допомогти з поширенням цього допису, раптом саме ваш коментар чи репост допоможе показати це прохання комусь, хто зможе допомогти фінансами.

💳 ПРИВАТ24
5169330520686400

💳 ІНШІ БАНКИ
5375411501778331

🌎 PayPal:
wingman2006@mac.com

🌐 USDT (TRC20)
THXQSYA2s1bKRBgqQaPjgHqW77834GmuDX
В Полтаві потрапляння у житловий масив ракетою х-59.
Одна людина важко поранена, жінка, яка працює, у міській лікарні у реанімації.
В цей час читаю у свинопабліках, мовляв б'ємо по військовим об'єктам.
Так, ми тут давно всі військові: і солдати, і медпрацівники, і водії, і вчителі, і священники, і пенсіонери: кожен українець.
Військові тому, що готові воювати з вами до самого кінця- вашого кінця. Звісно, яким той кінець буде не нам вирішувати, а Господу Богу, але кожен з нас докладе максимум зусиль, щоби стерти вашу пам’ять із всесвіту.
Окаянні та прокляті діти москви!
"Блаженний той, хто відплатить вам за те, що ви нам заподіяли!
Блаженний той, хто візьме й розіб’є об скелю ваших немовлят!" (Пс.136 8-9).
Є ті, хто нищить ворога.
Є служби забезпечення тих, хто нищить ворога.
Є ті, хто допомагає всім необхідним першим і другим.
Є ті, хто допомагає грошима та молитвою тим, хто нищить ворога через служби забезпечення та волонтерів.
А це означає, що ми всі нищимо ворога.
Бо Перемога - це стан душі.
В черговому вантажі від "Справи Громад" ще 800 FPV-дронів. Ще чотири екскаватори для будування фортифікацій. Ще три вантажівки Leyland DAF. Ще квадроцикли для розвідки.
А ще на цих фото наш черговий новий проект — окопний РЕБ для захисту військових на самому „нулі“. Це проект настільки новий, що про нього ще зовсім немає публічної інформації, але ці вироби вже на фронті, де вони так потрібні.
Репост - теж допомога, ну ви знаєте.
💳 ПРИВАТ24
5169330520686400
💳 ІНШІ БАНКИ
5375411501778331
🌎 PayPal:
wingman2006@mac.com
Ми говоримо про вічну пам'ять. Навряд вона буде у людей, але Господь, що знає та любить кожного, точно пам'ятає наших воїнів у Царстві Своєму. Хай царствують!
Солдат Вадим Анатолійович Бакулей народився 12 січня 1977 року, проживав у селі Писарівка Полтавського району.

Служив на посаді водія 1-ї обслуги міномету взводу мінометної батареї батальйону оперативного призначення Національної Гвардії України.

Поблизу населеного пункту Діброва Сєвєродонецького району Луганської області отримав тяжке вогнепальне поранення, був доставлений до міської клінічної лікарні міста Вінниця. Лікарі боролися за його життя, але серце військового зупинилося 4 червня 2024 року.
Царство Небесне герою!