#болото_мистецтва

Оце дивлюся на перебіг прийняття закону про мобілізацію, і здається, що кінець-кінцем покарання для ухилянтів виглядатиме отак.

#болото_мистецтва

До речі, водночас одна з найкращих пісень по темі армєєчок і найкрінжовіший кліп - по тому ж сабжу.

#болото_мистецтва

Раз вже пішли пости.

Реклама Лани Дель Рей.

#болото_мистецтва

Я до речі подивився цей ваш «Будинок слово». Початок був багатообіцяючий - багато прямих цитат, знайомство з письменниками, нормальна зйомка. Очікувалася хороша картина для школярів, які вперше ознайомлюються з терміном «Розстріляне відродження».

Але десь з 40-ї хвилини у кадрі починає відбуватися справжній треш. Ні, кілька відсилок до поетичного кіно 60-х є, і вони органічні. Режисер нормально попрацював. Затупи на рівні сценариста.

Є поганий герой-донощик, якому приписали чужу пʼєсу злі спецслужбісти. Є мільйон способів невульгарно і цікаво показати що він мʼяко кажучи нехороший дядько.

Але ні: давайте назвемо його Владімір Владіміровіч, змусимо спілкуватися російською і нехай він ще гвалтує жінок. І ще шоб був імпотентом.

Всі інші персонажі, звичайно, неглибокі до рівня шкільної програми.

Хвильовий. Впевнений жорсткий комуніст, воював за це. Як показано складний процес розуміння, що практика комунізму відрізняється від теорії?

Семенко. Порушник спокою, який мріє вивести країну подалі від закопченої стелі селянської хати і затхлого запаху хутірського націоналізму в вишиванці. Де це все? Де щось крім «бі-бо-бу»?

Любченко. Майбутній колаборант. Воював в армії УНР, а потім за червоних. Де взагалі доля цієї людини, яка змінювала прапори кілька разів за неповні 30 років?

Сосюра. Істерик, алкоголік, герой-коханець, теж воював і за УНР, і за червоних. Так і де його складний характер? Але цей хоча б з жінками спить…

Повен будинок комуністів, але політичні питання чомусь нікого не цікавлять. Це як ніби ціла хата ЛГБТ-юків, де ніхто ні разу не згадує за патріархат і гомофобію.

Найсмішніше - це звичайно, що письменників, які пішли на компроміс з радянською владою, аля Осика, і писали «хутірську» примітивну прозу і поезію, згадують - але не показують.

Чи не тому, що розодягнуті у вишиванки дядьки, які говорять чистою українською і розповідають про важливість нашої рідної мови, народної культури, так сильно б нагадали б нам середньостатистичного українського культурного діяча?

Коротше кажучи, документалка про Слово того ж авторства була куди краще. Бо життя пише кращі сценарії ніж наші сценаристи.

#болото_мистецтва

Можливо хтось думає, що ми унікальні зі своїми злими військовими в ефірах? Ні, все придумано до нас.

"Я пол жизни отдал за тебя, подлеца,
А ты жизнь прожигаешь, паскуда!
А винтовку тебе, а послать тебя в бой,
А ты водку тут хлещешь со мною".

Дивує, як ми легко відмовляємося від минулого, на яке так цілком логічно схожі. Не тільки з цим контекстом, а з багатьма іншими. “Fortunate son” можете собі перекласти.

І це, мабуть, така даність.

#болото_мистецтва

На честь мобілізації світоча укрсучліт Сергія Жадана - тематичний мем.

У книжці-абетці про Харків, яку нещодавно презентували на
Книжковому Арсеналі, Жадану присвячено букву Ж.

Може й не афішував би це, аби тільки не той факт, що книжку написав сам Жадан.

Адже «сам себе не похвалиш - весь день ходиш як обпльований».

#болото_мистецтва

Рекламлю тіпів, які реально шарять в кіномистецтві. Особисто їх знаю, так що гарантую - найкраще що є в сфері.

Вони дійшли у кіно до краю. І мають, що запропонувати: тексти, інтерв’ю, репортажі, переклади та живі показах у кінопросторі “Край”. 

Підписуйтеся!

#болото_мистецтва

Я забуду свист снарядний,
Я забуду як тріщать хребці,
Я забуду як тонуть морпіхи гребці,
Я забуду тягучі наряди.

Я забуду сладкий аромат посадки,
Я забуду одиночний у степу,
Я забуду змелене в крупу,
Шо ж останеться у остатку?

Я буду помнить: біжу зеленкой,
Вибитим садом в забутом селі,
І хати випалені, дорога в золі.
І такса, брошена переселенкой.

Такса оглухла, не чує виходів,
Такса зі мною іграється,
Такса репʼяхом горнеться
До моїх штанів.

Я чіпляюсь об неї, падаю, роздираю
Коліна, долоні. Де везіння мого межа?
Треба просто добігти до бліндажа,
Господи, хочу туда, не до раю.

Такса так каже своє «Люблю»,
Тяне зубами за берці мої,
Я кричав їй, я просив її:
«Одвяжись, одвяжись, бо ж тебе пристрелю!».

Пристрелю!
Пристрелю!
Чи пристрелив?
Давайте не будемо.

Знаєте, в такс глазкі такі, горошками.
Не судіть строго, не судіть мʼяко.
Багато тоді було - з переляку.
Багато було нехорошого.

@ozertce

#болото_мистецтва

Ту саму пісню з тік-токів я слухав ще давно. Отут - її найкращий ремікс.