щоразу, коли людину зачіпає питання державної мови, починається перехід на особистості і поливання брудом.

п.с. Деякий час тому в "Оздобі" я рекламувала канал про гемологію. Від сьогодні автор того каналу вирішив вести його російською, бо це його рідна мова і українською робити це для нього "дико складно". Відповідь на мої коментарі можете бачити на скрині.

Окрім того, що корона на моїй аватарці від самого початку — іронія, іронічно, що кожен, кожен малорос не може знайти нічого кращого, окрім як почати принижувати і переходити на особисте у відповідь на розмови про публічну українську.

Щоразу перед кожною співпрацею я зазначаю, що однією з умов реклами є ПУБЛІЧНА державна мова (українська) в інформаційних ресурсах чи інших джерелах (магазини), які будуть рекламуватися.

Власну принциповість щодо питання державної мови я висвітлювала не раз, тому дивувати вона нікого не може. І читатися двозначно теж.

Театр лицедіїв тільки починає свої вистави, про що я говорила ще наприкінці 2024.

Трошки невчасно побачила, але раптом у когось виникне бажання написати чи відредагувати щось)

"З 12 по 30 березня 2025 в українській Вікіпедії проходитиме марафон «(Не)відомі жінки у Вікіпедії.Мисткині», спрямований на покращення та створення статей про видатних мисткинь. Мета цього марафону — висвітлити досягнення жінок у різних сферах та продемонструвати їх вагомий внесок в історію та культуру світу"

https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:(Не)відомі_жінки_у_Вікіпедії._Мисткині

Чергова історія про успіх.

Бренд протягом кількох років реалізує срібні вироби через шоуруми по Україні. Обороти – мільйонні. Немає відповідних КВЕДів для продажу ювелірики.

Вище на скрині — передана для клієнта через шоурум відповідь від бренду.

Кожен, хто реалізує ювелірні вироби із золота і срібла без проби державного зразка, порушує чинне законодавство. Ще й підставляє брехнями інших підприємців.

Розповіді про унікальність – обман. Тільки якщо це не ексклюзивна штучна робота, де працюють інші механізми.

І в цій історії є або цілеспрямована брехня та введення в оману, або не потрібно розповідати про побудову успішного бізнесу в той час, коли твої колеги виконують (так, часом застарілі й абсурдні) норми. Так, ці норми потрібно змінювати. Всім разом.

Так, ювелірика надміру зарегульовага галузь. Але все реально змінити. Тільки зміни не стануться, коли одні мовчатимуть, бо і так норм чи аби не причепилися, а інші змушені віддуватися за всіх.

Так, майстер (виробництво) змушений возити чи надсилати до пробірної палати усі тиражовані вироби. Це незручно, часто не так швидко, як хотілось би і ще багато АЛЕ. Це – архаїзм, який потрібно змінювати, а чогось – взагалі позбуватися.

Звичайно, щоб мати аргументи, треба той закон прочитати. На жаль, учасники «ювелірного ринку» часто не знають навіть який закон регулює їхню діяльність. Адвокати та ін. спеціалісти у багатьох знаходяться тільки коли справа доходить до персональних штрафів чи коли зачіпають самолюбство і крадуть чергову унікальну ідею з трьома паличками й одним нуликом.

Воно так не спрацює. І ювелірику й далі нагинатимуть, бо ювеліри – жадні і сидять в якійсь міфічній тіні. Насправді, багато хто просто рівно сидить на дупі і жде.

Я знаю про розмови в кулуарах.
І знаю про чорноротиків, які на публіку розповідають про патріотизм і прославлення ювелірної галузі, а на ділі висміюють «дурників», що шукають справедливість. А її нема, бо «всі крадуть».

Всі ці Маші, Олі, Ярікі і Вадіми, думають, шо намахують систему, бо ж можна домовитися з черговими посіпаками. Концептуальні Маші, Олі, Ярікі і Вадіми висміюють ювелірів-творців золотих батонів з нульових, які творили на замовлення влади, але не помічають, як самі продовжують підтримувати совок – прогинатися, боятися і красти, не розуміючи, шо крадеш сам у себе.

Чим це не совок, чим не пшонка-стайл хочу я знати? У чому різниця? Якщо в дизайні, то розчарую: ви досі не митці, а блюдолизи.