Захисники.
Які б емоції не вирували в їхніх серцях — біль, втома, гнів чи радість — у їхніх очах завжди читається головне: незламне прагнення вибороти свободу для своєї країни. Якими б суворими не були будні, - вони знають, що на нашому боці правда. На нашому боці – світло. А світло – завжди перемагає темряву
48 окрема артилерійська бригада
Оперативно-тактичне угруповання «Харків»🇺🇦
Які б емоції не вирували в їхніх серцях — біль, втома, гнів чи радість — у їхніх очах завжди читається головне: незламне прагнення вибороти свободу для своєї країни. Якими б суворими не були будні, - вони знають, що на нашому боці правда. На нашому боці – світло. А світло – завжди перемагає темряву
48 окрема артилерійська бригада
Оперативно-тактичне угруповання «Харків»🇺🇦
У часи війни особовий склад щодня стикається з надлюдськими викликами. Поруч із воїнами на передовій стоять ті, кого не видно у новинах, але чия робота рятує життя - психологи та групи контролю бойового стресу.
Їхня місія - вчасно розпізнати наслідки бойових навантажень, допомогти зберегти психічну рівновагу, навчити боротися з тривогою, страхом та втомою. Завдяки їхній праці створюються центри реабілітації, де військовослужбовці можуть отримати професійну допомогу, відновити сили та знову повірити у себе.
Дякуємо всім, хто кожного дня стоїть на варті психологічного здоров’я нашої армії. Ваша праця - неоціненна!
Оперативно-тактичне угруповання «Харків»🇺🇦
Їхня місія - вчасно розпізнати наслідки бойових навантажень, допомогти зберегти психічну рівновагу, навчити боротися з тривогою, страхом та втомою. Завдяки їхній праці створюються центри реабілітації, де військовослужбовці можуть отримати професійну допомогу, відновити сили та знову повірити у себе.
Дякуємо всім, хто кожного дня стоїть на варті психологічного здоров’я нашої армії. Ваша праця - неоціненна!
Оперативно-тактичне угруповання «Харків»🇺🇦
Єдине, що стоїть між ворогом і порогом нашого дому — це Сили оборони. Не стінами і не словами ми стримуємо загрозу, а людьми, які щодня тримають небо на своїх плечах.
Ворог знає: роз’єднані ми не становимо загрози. Але коли ми разом — навчені, злагоджені, єдині — ми стаємо непробивним щитом. Саме такі команди творяться в Ахіллес - 429 окремому полку безпілотних систем💪🏻
Оперативно-тактичне угруповання «Харків»🇺🇦
Ворог знає: роз’єднані ми не становимо загрози. Але коли ми разом — навчені, злагоджені, єдині — ми стаємо непробивним щитом. Саме такі команди творяться в Ахіллес - 429 окремому полку безпілотних систем💪🏻
Оперативно-тактичне угруповання «Харків»🇺🇦
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
«Falcon» полює на окупантів під Вовчанськом
Днями військовослужбовці Держприкордонслужби в складі Сил оборони України на Харківщині виконували бойові завдання з протидії російсько-окупаційним військам.
Розвідувально-ударні групи БпЛА підрозділу Falcon бригади «Гарт» завдали ударів по ворожих позиціях на Вовчанському напрямку.
Вогневим ураженням знешкоджено десятьох окупантів та знищено антену зв’язку противника.
Оперативно-тактичне угруповання «Харків»🇺🇦
Днями військовослужбовці Держприкордонслужби в складі Сил оборони України на Харківщині виконували бойові завдання з протидії російсько-окупаційним військам.
Розвідувально-ударні групи БпЛА підрозділу Falcon бригади «Гарт» завдали ударів по ворожих позиціях на Вовчанському напрямку.
Вогневим ураженням знешкоджено десятьох окупантів та знищено антену зв’язку противника.
Оперативно-тактичне угруповання «Харків»🇺🇦
Артилеристи працюють в режимі 24/7, не даючи ворогу жодного шансу. Переважно працюють із закритих вогневих позицій. Їхніми цілями стають не лише жива сила противника, а й танки, артилерія, інша бронетехніка та вантажівки окупантів.
«Кабанчики» — так лагідно називають артилеристи 155-мм снаряди, які летять точно в ціль, завдяки ювелірній роботі розрахунку. «Богдана» — це українська САУ, яка вже зарекомендувала себе як ефективна зброя проти ворога.
Артилерист Роман розповів Інформагентство АрміяInform про бойову роботу розрахунку САУ «Богдана», ураження штурмових груп та техніки противника
https://armyinform.com.ua/2025/04/20/kabanchyky-u-diyi-reportazh-pro-bojovu-robotu-sau-bogdana/
Оперативно-тактичне угруповання «Харків»🇺🇦
«Кабанчики» — так лагідно називають артилеристи 155-мм снаряди, які летять точно в ціль, завдяки ювелірній роботі розрахунку. «Богдана» — це українська САУ, яка вже зарекомендувала себе як ефективна зброя проти ворога.
Артилерист Роман розповів Інформагентство АрміяInform про бойову роботу розрахунку САУ «Богдана», ураження штурмових груп та техніки противника
https://armyinform.com.ua/2025/04/20/kabanchyky-u-diyi-reportazh-pro-bojovu-robotu-sau-bogdana/
Оперативно-тактичне угруповання «Харків»🇺🇦
Іван, позивний «Потеряшка», родом із села Мурафа Богодухівського району.
До війни він встиг пожити по-справжньому українським життям: працював у «Харківгазі», паралельно займався фермерством — обробляв 26 гектарів землі. Мав «бронь», міг залишитись у тилу, але з першим вибухом усе стало на свої місця.
«Я був злий, що вони сюди полізли, — каже Іван. — Це ж моя земля, моя родина. Я мав піти і провчити ворога». Того ж дня сів на попутки й поїхав у Харків.
Військкомати були зачинені, не знав, куди йти. Написав повідомлення міському голові Ігорю Терехову, і вже за деякий час отримав контакти — так потрапив у підрозділ ТрО.
Перші реальні бої були на Донеччині. «Наш взводний був досвідченим, любив підпустити ворога ближче, а потім класти їх одним заходом. А ми з хлопцями — ще зелені — стріляли в усе, що рухається».
У Бахмуті, як не дивно, Івану було спокійно. «Було багато укриттів, не те що на полі», — згадує він. Там стався випадок, який запам’ятався на все життя. Йшли підвалами багатоповерхівки, розмовляли російською, лише один із них, «Мадьяр», говорив українською. Із темряви вийшов морський піхотинець і сказав: «Подякуйте тому хлопцеві, що ви досі живі.» Мова спасає життя.
Саме в Бахмуті Іван і отримав позивний «Потеряшка». «Вийшли з другом покурити, а коли повернулись — наших вже й слід простив. Потім рація почала волати: “Потеряшка, ти де?” Так і приклеїлось».
У Кліщіївці потрапив під удар ПТУР. Ішов першим у групі — ракета розірвалася поруч. Товариші відбулись легкими пораненнями, а Івану вирвало шматок ноги, живіт пробило навиліт. Вийшов самостійно — 1,5 кілометра на адреналіні. На стабпункті бойовий медик почав різати одяг, а Іван, замість стогону, кричав: «Що ти робиш, я тільки її купив! Я сам зніму!» Потім знайшов майстра, який зшив ту пошматовану форму, і досі її носить.
На відновлення пішов майже рік. Але повернувся — до свого підрозділу, до своїх хлопців. Бо війна для нього — це вже не подія, це частина життя. Вже встиг створити родину, має дитину. І як каже сам Іван: «Як би не закінчилась ця війна — ми вже перемогли. Ми зупинили орду й зберегли Державу!».
113 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ
Тримаємо стрій.
Слава Україні!
Оперативно-тактичне угруповання «Харків»🇺🇦
До війни він встиг пожити по-справжньому українським життям: працював у «Харківгазі», паралельно займався фермерством — обробляв 26 гектарів землі. Мав «бронь», міг залишитись у тилу, але з першим вибухом усе стало на свої місця.
«Я був злий, що вони сюди полізли, — каже Іван. — Це ж моя земля, моя родина. Я мав піти і провчити ворога». Того ж дня сів на попутки й поїхав у Харків.
Військкомати були зачинені, не знав, куди йти. Написав повідомлення міському голові Ігорю Терехову, і вже за деякий час отримав контакти — так потрапив у підрозділ ТрО.
Перші реальні бої були на Донеччині. «Наш взводний був досвідченим, любив підпустити ворога ближче, а потім класти їх одним заходом. А ми з хлопцями — ще зелені — стріляли в усе, що рухається».
У Бахмуті, як не дивно, Івану було спокійно. «Було багато укриттів, не те що на полі», — згадує він. Там стався випадок, який запам’ятався на все життя. Йшли підвалами багатоповерхівки, розмовляли російською, лише один із них, «Мадьяр», говорив українською. Із темряви вийшов морський піхотинець і сказав: «Подякуйте тому хлопцеві, що ви досі живі.» Мова спасає життя.
Саме в Бахмуті Іван і отримав позивний «Потеряшка». «Вийшли з другом покурити, а коли повернулись — наших вже й слід простив. Потім рація почала волати: “Потеряшка, ти де?” Так і приклеїлось».
У Кліщіївці потрапив під удар ПТУР. Ішов першим у групі — ракета розірвалася поруч. Товариші відбулись легкими пораненнями, а Івану вирвало шматок ноги, живіт пробило навиліт. Вийшов самостійно — 1,5 кілометра на адреналіні. На стабпункті бойовий медик почав різати одяг, а Іван, замість стогону, кричав: «Що ти робиш, я тільки її купив! Я сам зніму!» Потім знайшов майстра, який зшив ту пошматовану форму, і досі її носить.
На відновлення пішов майже рік. Але повернувся — до свого підрозділу, до своїх хлопців. Бо війна для нього — це вже не подія, це частина життя. Вже встиг створити родину, має дитину. І як каже сам Іван: «Як би не закінчилась ця війна — ми вже перемогли. Ми зупинили орду й зберегли Державу!».
113 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ
Тримаємо стрій.
Слава Україні!
Оперативно-тактичне угруповання «Харків»🇺🇦
