Добровольці – герої, що не носять плащів.

Це справжні патріоти, завдяки яким наша армія посилила свої позиції та значно збільшила свою кількість. Своєю сміливістю та відданістю вони зараз вражають увесь світ.

Сьогодні, у 19-ий день війни, хочеться подякувати кожному добровольцю за внесок у спротив російському окупантові. Як і тоді, у 2014-му, так і у 2022-му році добровольці спільно із нашими ЗСУ дають потужну відсіч ворогу.

Від початку 2020 року статус учасника бойових дій отримали 1296 добровольців. Щодня вони борються за наші життя, наш спокій та за нашу Батьківщину Україну.

Щодня вони деморалізують ворога і, я навіть би сказав – відлякують.

І хоча цього разу урочистості до відзначення цього дня відкладено – впевнений, зовсім згодом ми всі разом святкуватимемо перемогу над рф.

Слава Україні 🇺🇦

🙌 Фонди культури Європи засуджують збройну агресію російської федерації проти України. Серед них вже Європейський культурний фонд, Данський фонд мистецтв, Румунський культурний фонд, Національний культурний фонд Болгарії.

До того ж фонди не лише висловлюють свою солідарність з Україною. Зокрема, Європейський культурний фонд у межах програми «Культурна солідарність» для України запустив підтримку ініціатив у сферах:

- протидії дезінформації та боротьби з фейками;
- допомоги митцям, працівникам культури, громадським активістам, які вимушені покинути Україну;
- розробки мистецьких творів та проєктів, що протидіють жорстоким реаліям війни та підтримують мирне життя в Україні та Європі.

М’яка сила продовжує боротись з росією на всіх фронтах.

❗️Коли ми переможемо, слова «Велике будівництво» та «Велика реставрація» набудуть ще більшого, потужнішого сенсу. Адже ворог в істеричній ненависті до України намагається знищити все. Наше минуле, наше сьогодення, наше майбутнє. Все це доведеться відновлювати нам.

Бомбардування Святогірської Свято-Успенської лаври на Донеччині, удари артилерії і грабіж у «Садибі Попова» на Запоріжжі, знищення на Київщині Іванківського краєзнавчого музею, де зберігалися унікальні роботи художниці Марії Примаченко… Ці та інші воєнні злочини вже зафіксовані і будуть використані як докази у гаазькому суді.

Наразі створений сайт для фіксації злочинів проти культурної спадщини України: https://culturecrimes.mkip.gov.ua. Поки там зо півсотні фактів. Впевнений, після війни цей рахунок перейде на тисячі. Адже невідома доля культурних цінностей, пам’яток, що знаходяться в кремлівській окупації ще з 2014-го року. А сьогоднішні звірства росіян взагалі ставлять їх на одну дошку з нацистами, які вивозили цінності з окупованих країн.

Але я впевнений. росія заплатить за все. Контрибуціями чи репараціями. Грошима чи компенсацією своїми творами мистецтва.

Знаєте, що спільного в країн чи імперій, де терор був частиною посвякденного життя? І де страх все життя супроводжує людей від народження до смерті?

Відсутність свободи слова. Саме це було і є зараз невідʼємною частиною політики диктатури росії.

«Ідеальниий» устрій в державі має залишатися скрізь: в підручниках, в розмовах на вулицях, в думках у голові. Незгоден – значить зрадник. І сиди у вʼязниці чи на каторзі. Або ж мовчи. Це одразу нагадує про часи СРСР, де влада і режим прирівнювались до божеств.

рф транслює якусь «свою» правду, сповнену підмінами понять в кожному меседжі. Іронічно виходить, що у 190 країн світу правда одна, а у росії – інша. Хоча б цей пункт вже міг би бути приводом аби замислитися, що десь росіяни повернули не туди.

Цікаво, що в демократичних країнах, в яких дійсно високий рівень життя – свобода слова на такому ж рівні. Там ти висловлюєш свою думку та позицію, адже це законне право тебе як громадянина.

Усі режими занепадають, навіть найміцніші й найстрашніші. Адже щось згодом стає тригером в людей. Крах є неминучим. Тому, росія, готуйся.

21-й день війни. Три тижні жаху, завивання сирен, бігу в бомбосховище. Три тижні знищення українських міст та сіл сучасними фашистами з росії. Тисячі загиблих мирних українців. Смерть, що летить з неба та чекає на землі.

Але це час не лише страху. Це тижні мужності українців, які, як ніколи, об’єдналися навколо однієї мети – врятувати Україну від божевільного бункерного путіна. Такою нацією, таким Президентом як у нас, можна лише пишатися.

Наша армія вбиває ворогів з втратами 1 до 10. Це неймовірна результативність. Шана нашим Воїнам. Як сказав в перехопленому телефонному дзвінку один з окупантів: «Куда мы пришли? Они 8 лет учились убивать!». Окупант правий. Ми вісім років вчились вбивати потвор, що прийшли на нашу землю.

Волонтери. Окрема історія об’єднання українців, які творять дива. Знаходять те, що неможливо знайти. Привозять туди, куди неможливо доправити. Рятують тих, кого здавалося б, врятувати неможливо. Українським волонтерам під силу все. І їх – мільйони.

Три тижні ведуть бої кібер-та інтернет-війська. Для них немає перепон. Вони атакують і перемагають. А от кого саме атакують, не розповім. Не будемо заважати перемагати.

Три тижні протистояння між гігантською пропагандистською машиною РФ та українськими інформаційними військами. Телеканали об’єдналися і працюють в режимі телемарафону. Розповідають українцям правду. Які б фейки зараз не створювали пропагандисти, українці вірять лише своїм. І друга перемога – постійне знищення мовлення РФ на каналах інших країн та в інтернеті. Це залізна завіса від потоку кремлівської брехні.

Три тижні роботи журналістів, які 21 день тому фактично всі стали військовими кореспондентами. Включення з передової, з підвалів і бомбосховищ, сюжети з окупованих міст, які вони роблять, ризикуючи життям. Це Мужність!

На жаль, війну ще не закінчено. Але ми вже перетворили «триденний бліц-криг путіна» на три тижні пекла для його солдатів та офіцерів. Тож ми обов’язково переможемо!

По поводу того, что журналистка программы на «Первом канале» «прозрела» и что-то там сказала. Обращаюсь к россиянам: вот когда такое видео будут показывать на федеральных российских каналах - тогда и поговорим.

російські окупанти свідомо знищили місцевий Драматичний театр у Маріуполі, де ховалися сотні мирних людей. Серед них жінки, діти, люди похилого віку.

Варварство і нелюдяність. Як повідомляє місцева влада, після бомбардування зруйнувано центральну частину Драматичного театру, а уламками завалено вхід у бомбосховище будівлі. Інформація щодо постраждалих уточнюється.

Цей жорстокий кривавий цинізм повернеться росії сторицею. Не пробачимо.

Міжнародний Суд ООН зобов’язав російську федерацію припинити війну проти України. За зверненням України.

Ця перемога дає нам офіційне юридичне підтвердження діяльності росії щодо України як безпідставної, варварської та агресивної.

Пропагандистські наративи російської федерації про геноцид на території України, якими кремль хотів задурити світ, – отримали ніщівне спростування.

Я писав, що відлік кінця росії розпочато. І от сьогодні рф стала ще на крок ближче до прірви. Те, що росія понесе відповідальність за всі злочини вчинені на території нашої держави – обов’язково станеться. Далі питання репарацій, виплату яких, впевнений, Українській стороні вдасться вибороти.

Бо все таємне рано чи пізно стає явним.

Так влаштований наш Всесвіт, такі його неписані закони. Брехня завжди породжує більше брехні. Чим більше брехні – тим гірші наслідки. Що ми зараз з вами і спостерігаємо на прикладі росії.

Можна ж мільйон разів сказати «чорне – це біле», але від цього воно не почорніє. Чорне було, є і залишиться чорним. російські пропагандисти роками брехали світу, собі, власним громадянам, і як наслідок – увірували у власну ж брехню. У психологів це називається «самоіндукція».

Пішовши війною в Україну росія вистрелила собі у обидві ноги. Ніхто більше не вірить росіянам. І те, що Україна здобула повну перемогу у справі проти росії в Міжнародному суді ООН – доказ цьому.

путін створив справжнісіньку паралельну реальність, занурив туди більшу частину росіян і купається у власному океані сюреалізму. Ви помітили, що кожен виступ російських топ-чиновників вже навіть не шокує, як раніше, а радше викликає сумну посмішку.

Перекручування фактів на 180 градусів, незграбні переписування історії, щоразу майже казкові, фантастичні антигерої. Жодна адекватна людина в це не повірить.

Російські пропагандисти щодня відчайдушно генерують тонни інформаційних помиїв, але глядачів у цього «большого театра абсурда» стає все дедалі менше.