🙌🏻 Кабмін підтримав розробку Державної цільової програми #МКІП з розвитку народних художніх промислів на 2021-2025 роки. Починаємо повертати увагу унікальним українським традиціям!
Хоч крафтове ремесло було і залишається візитівкою України, на сьогоднішній день воно перебуває у стані занепаду і поступового забуття. Зменшується кількість майстрів та осередків, під загрозою зникнення рідкісні мистецькі техніки та технології. Тож народним художнім промислам – бути✌️
❗️ Завдяки цій програмі ми прагнемо:
1. Зберегти та передати знання майстрів;
2. Перезавантажити сприйняття до продукції та послуг всередині країни через маркетинг та комунікації;
3. Підвищити капіталізацію брендів народних майстрів та їхній експортний потенціал;
4. Налаштувати грамотну дистрибуцію та логістику товарів.
Народні художні промисли – одна з найважливіших автентичних галузей нашої культури та водночас – перспективний сектор креативних індустрій. За нею створення доданої вартості та нових робочих місць.
І поки Міністерство культури та інформаційної політики починає роботу над положеннями програми, не стомлююсь нагадувати вам про нашу Косівську мальовану та Чорнодимлену неполивну кераміки, Петриківський та Самчиківський розписи, Кролевецьке переборне ткацтво, Клембівську та Решетилівську вишивки, Закарпатське лозоплетіння, Карпатське ліжникарство, Решетилівське рослинне килимарство, традиції Гуцульської писанки, Слов’янську, Бубнівську та Опішнянську кераміки.
Спілкуючись з майстрами під час регіональних поїздок, я не зі слів, а у дійсності розумію, наскільки талант цих людей унікальний. І ми маємо про нього подбати 🇺🇦
Хоч крафтове ремесло було і залишається візитівкою України, на сьогоднішній день воно перебуває у стані занепаду і поступового забуття. Зменшується кількість майстрів та осередків, під загрозою зникнення рідкісні мистецькі техніки та технології. Тож народним художнім промислам – бути✌️
❗️ Завдяки цій програмі ми прагнемо:
1. Зберегти та передати знання майстрів;
2. Перезавантажити сприйняття до продукції та послуг всередині країни через маркетинг та комунікації;
3. Підвищити капіталізацію брендів народних майстрів та їхній експортний потенціал;
4. Налаштувати грамотну дистрибуцію та логістику товарів.
Народні художні промисли – одна з найважливіших автентичних галузей нашої культури та водночас – перспективний сектор креативних індустрій. За нею створення доданої вартості та нових робочих місць.
І поки Міністерство культури та інформаційної політики починає роботу над положеннями програми, не стомлююсь нагадувати вам про нашу Косівську мальовану та Чорнодимлену неполивну кераміки, Петриківський та Самчиківський розписи, Кролевецьке переборне ткацтво, Клембівську та Решетилівську вишивки, Закарпатське лозоплетіння, Карпатське ліжникарство, Решетилівське рослинне килимарство, традиції Гуцульської писанки, Слов’янську, Бубнівську та Опішнянську кераміки.
Спілкуючись з майстрами під час регіональних поїздок, я не зі слів, а у дійсності розумію, наскільки талант цих людей унікальний. І ми маємо про нього подбати 🇺🇦
Отримав додрук накладу книги про «Справу Василя Стуса» і одразу відправляю примірники до бібліотек. Як і обіцяв.
✅ Серед них:
➖ Донецька обласна бібліотека для дітей
➖ Обласна універсальна наукова бібліотека ім.Д.Чижевського
➖ Луганська обласна універсальна наукова бібліотека
➖ Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека
➖ Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека
➖ КЗ "Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара"
➖ Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка
➖ Публічна бібліотека імені Лесі Українки, м. Київ
➖ Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого
➖ Одеська національна наукова бібліотека
➖ Харківська державна наукова бібліотека ім В.Г. Короленка
➖ Національна історична бібліотека України
➖ Державна бібліотека України для юнацтва
❗️#МКІП рекомендує книгу, а я особисто всебічно закликаю до її прочитання. І, звісно ж, перемоги видавництву та автору в апеляційному суді.
✅ Серед них:
➖ Донецька обласна бібліотека для дітей
➖ Обласна універсальна наукова бібліотека ім.Д.Чижевського
➖ Луганська обласна універсальна наукова бібліотека
➖ Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека
➖ Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека
➖ КЗ "Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара"
➖ Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка
➖ Публічна бібліотека імені Лесі Українки, м. Київ
➖ Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого
➖ Одеська національна наукова бібліотека
➖ Харківська державна наукова бібліотека ім В.Г. Короленка
➖ Національна історична бібліотека України
➖ Державна бібліотека України для юнацтва
❗️#МКІП рекомендує книгу, а я особисто всебічно закликаю до її прочитання. І, звісно ж, перемоги видавництву та автору в апеляційному суді.
❌ Позиція МКІП щодо введення «карантину вихідного дня»
З огляду на те, які наслідки для сфери культури, креативних індустрій може спричинити карантин вихідного дня, #МКІП не підтримує цю ініціативу. Сотні тисяч працівників в Україні можуть залишитися без роботи. Тобто йдеться про життя та існування людей.
Окреме питання, чи витримає економіка України, якщо свою роботу призупинить сфера, яка генерує від 2 до 4% ВВП. І це ми говоримо в розрізі сфери культури, хоча варто пам’ятати, що загалом аналогічні ризики й для мікро, малого та середнього бізнесу.
❗️ Чи позитивно позначиться закриття закладів культури на загальній статистиці захворюваності – ні. Адже заклади культури - не епіцентр для розповсюдження вірусу. Контролювати дотримання карантинних обмежень у закладах культури чи не найпростіше: потік людей регулюється, розсадка визначається, те, щоб відвідувачі перебували у масках та температурний скрингінг – постійно відслідковується, дезінфікуючі засоби завжди в доступі. Тому закривати сферу, яка фактично є взірцем для багатьох галузей по виконанню санепідем вимог МОЗ, – рішення, що призведе до фінансових втрат в бюджеті України. Заборона на роботу в вихідні дні для закладів культури та креативних індуйстрій призведе до зменшення і без того критичних доходів ще додатково на 50% і більше.
До того ж, у часи пандемії переглянути стрічку в кінотеатрі, сходити на виставу чи послухати оперу – це справжнє емоційне розвантаження, яке робить людей щасливішими. І таку можливість потрібно залишити українцям
З огляду на те, які наслідки для сфери культури, креативних індустрій може спричинити карантин вихідного дня, #МКІП не підтримує цю ініціативу. Сотні тисяч працівників в Україні можуть залишитися без роботи. Тобто йдеться про життя та існування людей.
Окреме питання, чи витримає економіка України, якщо свою роботу призупинить сфера, яка генерує від 2 до 4% ВВП. І це ми говоримо в розрізі сфери культури, хоча варто пам’ятати, що загалом аналогічні ризики й для мікро, малого та середнього бізнесу.
❗️ Чи позитивно позначиться закриття закладів культури на загальній статистиці захворюваності – ні. Адже заклади культури - не епіцентр для розповсюдження вірусу. Контролювати дотримання карантинних обмежень у закладах культури чи не найпростіше: потік людей регулюється, розсадка визначається, те, щоб відвідувачі перебували у масках та температурний скрингінг – постійно відслідковується, дезінфікуючі засоби завжди в доступі. Тому закривати сферу, яка фактично є взірцем для багатьох галузей по виконанню санепідем вимог МОЗ, – рішення, що призведе до фінансових втрат в бюджеті України. Заборона на роботу в вихідні дні для закладів культури та креативних індуйстрій призведе до зменшення і без того критичних доходів ще додатково на 50% і більше.
До того ж, у часи пандемії переглянути стрічку в кінотеатрі, сходити на виставу чи послухати оперу – це справжнє емоційне розвантаження, яке робить людей щасливішими. І таку можливість потрібно залишити українцям
⚡️⚡️Мали непросту дискусію на урядовій нараді щодо «карантину вихідного дня». Обмеженням бути, але, на коротший термін у три тижні до стабілізації росту захворювань і з чіткою рамкою переліку заборон.
Ми не відступаємо від своєї позиції і продовжуємо боротися. Рішення складне, але прошу галузь так само не опускати руки заради української культури. Завдяки розрахункам наслідків локдауну для України, які навело наше Міністерство, на урядовій нараді нас частково почули.
❗️У #МКІП вже готуємо нашу пропозицію до Кабміну про режим фінансових компенсацій. Будемо апелювати до європейського досвіду, бо введення локдауну там передбачало фінансові компенсації від держави суб’єктам господарювання (у тому числі і самозайнятим) на період простою.
Нижче наводжу ті самі розрахунки про вплив карантинних обмежень на культуру, туризм та креативні індустрії. Ця мова цифр говорить саме за себе щодо критичності ситуації та важливості фінансової підтримки.
❗️2% ВВП країни, або більше 83 млрд. грн – сукупні втрати бізнесу сфери культури, креативних індустрій та туризму від недоотриманого доходу з початку березня, враховуючи перший локдаун.
Зокрема:
- Туризм – падіння туристичного потоку на 75%, закриття кордонів. Падіння середньої завантаженості готелів з 50% до 20%. Середні втрати доходу за 1 уікенд – 1 045, 66 млн. грн.
- Готелі – падіння середньої завантаженості готелів з 50% до 20%. Середні втрати доходу за 1 уікенд – 119,77 млн. грн.
- Кінотеатри – втрата відвідувачів на 39%. Середні втрати доходу за 1 уікенд – 17,13 млн. грн.
- Культура та креативні індустрії (без ІТ та кіномереж) – втрата 50% доходу через обмеження на проведення заходів та вхід до закладів, втрата платоспроможності. Середні втрати доходу за 1 уікенд – 324,16 млн. грн.
- Втрати в робочій силі та доходах відкидають галузі туризму, культури та креативних індустрій на рівень 2010 року.
- Локдаун туризму, культури та креативних індустрій може призвести до втрати близько 10% ВВП протягом найближчих 5 років.
- Відновлення ринків відбуватиметься повільно через міграцію спеціалістів до більш захищених індустрій. Негативний баланс робочої сили в креативних індустріях призведе до втрати їх експортного потенціалу та можливості промоції України в світі через креативні продукти та послуги.
❗️Ситуація потребує термінових рішень. Попередні заходи – гранти УКФ чи УІКу – зараз на етапі здійснення, і, сподіваюсь, будуть доведені Мінфіном до завершення. А закон про 7% ПДВ має спрацювати після завершення локдауну. Тож прошу долучатися до пропозицій щодо термінових рішень уряду щодо режиму компенсацій: ideas@mkip.gov.ua
І закликаю, дотримуйтесь виконання карантинних обмежень і заходів безпеки 🙏
Ми не відступаємо від своєї позиції і продовжуємо боротися. Рішення складне, але прошу галузь так само не опускати руки заради української культури. Завдяки розрахункам наслідків локдауну для України, які навело наше Міністерство, на урядовій нараді нас частково почули.
❗️У #МКІП вже готуємо нашу пропозицію до Кабміну про режим фінансових компенсацій. Будемо апелювати до європейського досвіду, бо введення локдауну там передбачало фінансові компенсації від держави суб’єктам господарювання (у тому числі і самозайнятим) на період простою.
Нижче наводжу ті самі розрахунки про вплив карантинних обмежень на культуру, туризм та креативні індустрії. Ця мова цифр говорить саме за себе щодо критичності ситуації та важливості фінансової підтримки.
❗️2% ВВП країни, або більше 83 млрд. грн – сукупні втрати бізнесу сфери культури, креативних індустрій та туризму від недоотриманого доходу з початку березня, враховуючи перший локдаун.
Зокрема:
- Туризм – падіння туристичного потоку на 75%, закриття кордонів. Падіння середньої завантаженості готелів з 50% до 20%. Середні втрати доходу за 1 уікенд – 1 045, 66 млн. грн.
- Готелі – падіння середньої завантаженості готелів з 50% до 20%. Середні втрати доходу за 1 уікенд – 119,77 млн. грн.
- Кінотеатри – втрата відвідувачів на 39%. Середні втрати доходу за 1 уікенд – 17,13 млн. грн.
- Культура та креативні індустрії (без ІТ та кіномереж) – втрата 50% доходу через обмеження на проведення заходів та вхід до закладів, втрата платоспроможності. Середні втрати доходу за 1 уікенд – 324,16 млн. грн.
- Втрати в робочій силі та доходах відкидають галузі туризму, культури та креативних індустрій на рівень 2010 року.
- Локдаун туризму, культури та креативних індустрій може призвести до втрати близько 10% ВВП протягом найближчих 5 років.
- Відновлення ринків відбуватиметься повільно через міграцію спеціалістів до більш захищених індустрій. Негативний баланс робочої сили в креативних індустріях призведе до втрати їх експортного потенціалу та можливості промоції України в світі через креативні продукти та послуги.
❗️Ситуація потребує термінових рішень. Попередні заходи – гранти УКФ чи УІКу – зараз на етапі здійснення, і, сподіваюсь, будуть доведені Мінфіном до завершення. А закон про 7% ПДВ має спрацювати після завершення локдауну. Тож прошу долучатися до пропозицій щодо термінових рішень уряду щодо режиму компенсацій: ideas@mkip.gov.ua
І закликаю, дотримуйтесь виконання карантинних обмежень і заходів безпеки 🙏
З 8 по 24 січня 2021 року включно в Україні діятиме «червона зона», а сам карантин продовжено до 28 лютого у режимі «помаранчевої зони». Попереднє рішення прийнято сьогодні на Уряді.
Враховуючи ситуацію зі статистикою захворюваності, вважаю це рішення Уряду найбільш раціональним і лояльним. Прогнозовані обмеження дозволять українцям завчасно адаптуватися, а працедавцям, зокрема, організувати віддалену роботу.
🟥 У рамках «червоної зони», тобто на період з 8 по 24 січня, забороняється приймати відвідувачів закладами культури і проведення культурно-масових заходів. Але завдяки прийнятим змінам від #МКІП – нам вдалось відстояти роботу історико-культурних заповідників, готелів та релігійних організацій пристосованих під молитовні потреби.
🟧 Умови «помаранчевої зони» також змінені із врахуванням пропозицій МКІП. Тепер вона дозволяє працювати УСІМ закладам культури, культовим спорудам та релігійним установам, але за дотримання умов:
- проведення масових культурних заходів, у яких бере участь до 20 осіб з дистанцією між учасниками не менше 1,5 м;
- відвідання культових споруд та приміщень, пристосованих під молитовні потреби, із 50%-заповненням стаціонарних місць;
- релігійні заходи без стаціонарних місць та на відкритому повітрі за умови дотримання 1,5 м-дистанції;
- приймання відвідувачів до кінотеатрів, закладів культури та інших суб’єктів діяльності у сфері культури з 50%-наповненістю залів (розміщення має здійснюватись з вільним місцем поруч, спереду та позаду);
- відвідувачів можуть приймати музеї, виставки, галереї тощо, які можуть обмежити розміщення у залі з розрахунку 1 особа на 10 кв. м площі.
❗️Прошу українців поставитися до обмежень відповідально, а також підтримати наших підприємців – малий і середній бізнес, креативні індустрії та заклади культури.
Проект буде опубліковано не пізніше ніж за 7 днів до вступу в дію нових правил.
Враховуючи ситуацію зі статистикою захворюваності, вважаю це рішення Уряду найбільш раціональним і лояльним. Прогнозовані обмеження дозволять українцям завчасно адаптуватися, а працедавцям, зокрема, організувати віддалену роботу.
🟥 У рамках «червоної зони», тобто на період з 8 по 24 січня, забороняється приймати відвідувачів закладами культури і проведення культурно-масових заходів. Але завдяки прийнятим змінам від #МКІП – нам вдалось відстояти роботу історико-культурних заповідників, готелів та релігійних організацій пристосованих під молитовні потреби.
🟧 Умови «помаранчевої зони» також змінені із врахуванням пропозицій МКІП. Тепер вона дозволяє працювати УСІМ закладам культури, культовим спорудам та релігійним установам, але за дотримання умов:
- проведення масових культурних заходів, у яких бере участь до 20 осіб з дистанцією між учасниками не менше 1,5 м;
- відвідання культових споруд та приміщень, пристосованих під молитовні потреби, із 50%-заповненням стаціонарних місць;
- релігійні заходи без стаціонарних місць та на відкритому повітрі за умови дотримання 1,5 м-дистанції;
- приймання відвідувачів до кінотеатрів, закладів культури та інших суб’єктів діяльності у сфері культури з 50%-наповненістю залів (розміщення має здійснюватись з вільним місцем поруч, спереду та позаду);
- відвідувачів можуть приймати музеї, виставки, галереї тощо, які можуть обмежити розміщення у залі з розрахунку 1 особа на 10 кв. м площі.
❗️Прошу українців поставитися до обмежень відповідально, а також підтримати наших підприємців – малий і середній бізнес, креативні індустрії та заклади культури.
Проект буде опубліковано не пізніше ніж за 7 днів до вступу в дію нових правил.
❗️Ми у #МКІП націлені на включення українського борщу до культурної спадщини ЮНЕСКО.
Мова не йде про гастрономічну ідентифікацію. Це питання захисту важливої культурної складової та частини історії. Визнання борщу об'єктом нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО – поставить крапку у навмисно створених дискусіях щодо етнічної батьківщини рецепту страви. Як казала мені моя бабця, а їй – її бабця: борщ – український.
Для цього 18 грудня МКІП та Громадська організація "Інститут культури України" разом із шеф-кухарем Ievgen Klopotenko проведуть онлайн-фестиваль «Культура та традиція приготування українського борщу».
У рамках фесту 25 учасників зберуться разом і кожен приготує страву за різним унікальним рецептом, залежно від традицій області. Все ж в онлайн – а отже будь-який рецепт можна занотувати і повторити вдома. Або ж долучитися до процесу і готувати паралельно.
Ставте собі нагадування та запасайтеся продуктами, буде круто 😉
Мова не йде про гастрономічну ідентифікацію. Це питання захисту важливої культурної складової та частини історії. Визнання борщу об'єктом нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО – поставить крапку у навмисно створених дискусіях щодо етнічної батьківщини рецепту страви. Як казала мені моя бабця, а їй – її бабця: борщ – український.
Для цього 18 грудня МКІП та Громадська організація "Інститут культури України" разом із шеф-кухарем Ievgen Klopotenko проведуть онлайн-фестиваль «Культура та традиція приготування українського борщу».
У рамках фесту 25 учасників зберуться разом і кожен приготує страву за різним унікальним рецептом, залежно від традицій області. Все ж в онлайн – а отже будь-який рецепт можна занотувати і повторити вдома. Або ж долучитися до процесу і готувати паралельно.
Ставте собі нагадування та запасайтеся продуктами, буде круто 😉
❗Новини щодо Гостиного Двору. Міністерство культури та інформаційної політики звернулось до Фонду держмайна щодо передачі пам’ятки до МКІП.
Задля збереження об'єкту просимо прийняти виважене державницьке рішення міською владою і безпосередньо від очільника столиці Віталія Кличка та погодити таку передачу Гостиного Двору від Фонду Держмайна до сфери управління міністерства. Оскільки пам’ятка наразі має статус місцевої, саме КМДА, як орган охорони спадщини місцевого рівня, має ці повноваження.
📌 Розставимо крапки над «і»:
⁃ За пам’ятку протягом років боролась не мерія, а Київська міська громада та держава, зокрема, Фонд державного майна.
⁃ ТРЦ і столиця. Проаналізуємо, скільки торгових центрів у місті було відкрито за цей час. Місто забудоване і є побоювання, що новий черговий ТРЦ з’явиться в історичному центрі столиці, саме на місці Гостиного Двору. Подолу вже достатньо забудов-монстрів зовсім поруч, по вулиці Нижній Вал, 27-29, а також на Набережно-Хрещатицькій, 25. Та й не тільки їх. Таких адрес багато. Згадаємо Поштову площу та інвестиційний договір між КМДА й забудовником щодо будівництва ТРЦ.
⁃ Діалог з громадськістю. Безперечно, тут місто мало певні зрушення. Але. То де ж концепція відновлення пам’ятки від КМДА? Міністерство ж за достатньо короткий період встигло розглянути кілька версій для культурного простору у межах відновлення Гостиного Двору: як Музею сучасного мистецтва, так і культурного-креативного хабу.
Інформуємо, що під час перемовин з громадськістю та активістами було прийнято рішення про реалізацію Музею сучасного мистецтва у межах більш мобільного приміщення. Вона продовжує розроблятись і найближчим часом разом з громадськими активістами буде презентована публічно, в тому числі, і з озвученням локації, де буде створено музей.
⁃ Щодо концепції Гостиного Двору – враховуючи будівельно-архітектурні можливості об'єкту в межах майбутнього відновлення пам’ятки буде реалізовано простір для культурно-мистецьких українських проектів, зокрема і для промоції креативних індустрій. І головне тут те, що Гостиний Двір не перетвориться на черговий ТРЦ.
- Як реставруватимуть? Однозначно, #МКІП відновить об'єкт в усіх історичних елементах. Без так званих надбудов і пристосувань, коли на місці пам’яток з’являються хмарочоси.
❗Що далі?
Як тільки КМДА надасть позитивну відповідь на звернення Фонду держмайна – МКІП розпочне дві паралельні процедури:
Перша – матимемо усі правові підстави звертатись до суду щодо незаконного знаходження охорони попередніх власників на території пам’ятки і їх негайного виселення.
Друга – фіналізації концепції Гостиного Двору з громадськістю та її публічну презентацію. Разом з розробкою науково–проектної документації для оперативного початку фінансування протиаварійних робіт.
❗На завершення:
Позиція МКІП – змінити статус пам’ятки з місцевого значення на національний, але це можливо тільки за співпраці міста та держави. Ми до цього відкриті. Міністерство запропонувало місту реальний шанс врятувати Гостиний Двір. Тож КМДА не треба зволікати і почати діяти на користь містян та гостей столиці.
Задля збереження об'єкту просимо прийняти виважене державницьке рішення міською владою і безпосередньо від очільника столиці Віталія Кличка та погодити таку передачу Гостиного Двору від Фонду Держмайна до сфери управління міністерства. Оскільки пам’ятка наразі має статус місцевої, саме КМДА, як орган охорони спадщини місцевого рівня, має ці повноваження.
📌 Розставимо крапки над «і»:
⁃ За пам’ятку протягом років боролась не мерія, а Київська міська громада та держава, зокрема, Фонд державного майна.
⁃ ТРЦ і столиця. Проаналізуємо, скільки торгових центрів у місті було відкрито за цей час. Місто забудоване і є побоювання, що новий черговий ТРЦ з’явиться в історичному центрі столиці, саме на місці Гостиного Двору. Подолу вже достатньо забудов-монстрів зовсім поруч, по вулиці Нижній Вал, 27-29, а також на Набережно-Хрещатицькій, 25. Та й не тільки їх. Таких адрес багато. Згадаємо Поштову площу та інвестиційний договір між КМДА й забудовником щодо будівництва ТРЦ.
⁃ Діалог з громадськістю. Безперечно, тут місто мало певні зрушення. Але. То де ж концепція відновлення пам’ятки від КМДА? Міністерство ж за достатньо короткий період встигло розглянути кілька версій для культурного простору у межах відновлення Гостиного Двору: як Музею сучасного мистецтва, так і культурного-креативного хабу.
Інформуємо, що під час перемовин з громадськістю та активістами було прийнято рішення про реалізацію Музею сучасного мистецтва у межах більш мобільного приміщення. Вона продовжує розроблятись і найближчим часом разом з громадськими активістами буде презентована публічно, в тому числі, і з озвученням локації, де буде створено музей.
⁃ Щодо концепції Гостиного Двору – враховуючи будівельно-архітектурні можливості об'єкту в межах майбутнього відновлення пам’ятки буде реалізовано простір для культурно-мистецьких українських проектів, зокрема і для промоції креативних індустрій. І головне тут те, що Гостиний Двір не перетвориться на черговий ТРЦ.
- Як реставруватимуть? Однозначно, #МКІП відновить об'єкт в усіх історичних елементах. Без так званих надбудов і пристосувань, коли на місці пам’яток з’являються хмарочоси.
❗Що далі?
Як тільки КМДА надасть позитивну відповідь на звернення Фонду держмайна – МКІП розпочне дві паралельні процедури:
Перша – матимемо усі правові підстави звертатись до суду щодо незаконного знаходження охорони попередніх власників на території пам’ятки і їх негайного виселення.
Друга – фіналізації концепції Гостиного Двору з громадськістю та її публічну презентацію. Разом з розробкою науково–проектної документації для оперативного початку фінансування протиаварійних робіт.
❗На завершення:
Позиція МКІП – змінити статус пам’ятки з місцевого значення на національний, але це можливо тільки за співпраці міста та держави. Ми до цього відкриті. Міністерство запропонувало місту реальний шанс врятувати Гостиний Двір. Тож КМДА не треба зволікати і почати діяти на користь містян та гостей столиці.
Із Всесвітнім днем книги та авторського права 📖
Вітання всім тим, хто достойно представляє сферу в Україні та поза її межами. Всіх, хто пов’язав своє життя з такою складною, але вкрай вагомою галуззю.
Автори, що створюють книги, своїм натхненням та вмінням творять цілі світи та осередки знань, якими захоплюються мільйони людей. Аби написати гідну історію, необхідно багато працювати, досліджувати згадані теми та присвячувати величезний власний ресурс. А також на додачу мати неабияку витримку на шляху до публікації.
У цей день хотілося б знову повернутися до актуальної ситуації із книжковою галуззю в Україні. Із нещодавно презентованою стратегію будемо змінювати сприйняття до читання серед населення та покращувати умови для сфери. Зокрема підвищувати відсоток зацікавлення, а отже і читачів. У період пандемії – це не просто, але можливо. Безпосередню ж підтримку книговидавцям та авторам надає Український інститут книги, що регулярно запускає грантові програми у даних напрямках. Найближчим часом Верховна Рада буде розглядати внесення змін до закону про «бібліотеки і бібліотечну справу», який в тому числі передбачає створення Національної електронної бібліотеки.
Щодо авторського права – не всі українці розуміють важливість боротьби із піратством, завантажуючи книги нелегально або підтримуючи контрафакт. Проте зрушення тривають. Наша стратегія з промоції читання, розроблена командою #МКІП, має курс також і на зменшення рівню піратства через посилення кримінальної відповідальності.
Читати – це модно 📚
Вітання всім тим, хто достойно представляє сферу в Україні та поза її межами. Всіх, хто пов’язав своє життя з такою складною, але вкрай вагомою галуззю.
Автори, що створюють книги, своїм натхненням та вмінням творять цілі світи та осередки знань, якими захоплюються мільйони людей. Аби написати гідну історію, необхідно багато працювати, досліджувати згадані теми та присвячувати величезний власний ресурс. А також на додачу мати неабияку витримку на шляху до публікації.
У цей день хотілося б знову повернутися до актуальної ситуації із книжковою галуззю в Україні. Із нещодавно презентованою стратегію будемо змінювати сприйняття до читання серед населення та покращувати умови для сфери. Зокрема підвищувати відсоток зацікавлення, а отже і читачів. У період пандемії – це не просто, але можливо. Безпосередню ж підтримку книговидавцям та авторам надає Український інститут книги, що регулярно запускає грантові програми у даних напрямках. Найближчим часом Верховна Рада буде розглядати внесення змін до закону про «бібліотеки і бібліотечну справу», який в тому числі передбачає створення Національної електронної бібліотеки.
Щодо авторського права – не всі українці розуміють важливість боротьби із піратством, завантажуючи книги нелегально або підтримуючи контрафакт. Проте зрушення тривають. Наша стратегія з промоції читання, розроблена командою #МКІП, має курс також і на зменшення рівню піратства через посилення кримінальної відповідальності.
Читати – це модно 📚
Нещодавно розповідав про виставку «Чорнобиль. Подорож», що організована в Києві за підтримки #МКІП. Підготовка до відкриття була завершена у 35-у річницю трагедії на ЧАЕС – 26 квітня.
І ось, вже відсьогодні, 5 травня, вона відкрита для всіх охочих. Ця виставка – унікальна можливість поглибити свої знання про трагічну сторінку нашої історії. Не з художніх домислів та міфів, а з документальних і реальних фактів: фотографій, відеозаписів, розповідей ліквідаторів. Зрозуміти для себе, як все відбувалося насправді: що відчували очевидці та їхні перші думки. І усвідомити масштаб вибуху, що сколихнув весь світ.
❗️Проходячи повз об’єкти експозиції, ви:
- Переглянете архівні світлини та відеоматеріали;
- Дізнаєтесь спогади ліквідаторів та очевидців;
- Зрозумієте вплив Чорнобилю на мистецтво: роботи світових митців і картини української художниці Марії Примаченко;
- У віртуальному режимі «відвідаєте» Чорнобиль, завдяки сучасним VR-технологіям.
Чекаємо у павільйоні ВДНГ №1. Це варто побачити.
І ось, вже відсьогодні, 5 травня, вона відкрита для всіх охочих. Ця виставка – унікальна можливість поглибити свої знання про трагічну сторінку нашої історії. Не з художніх домислів та міфів, а з документальних і реальних фактів: фотографій, відеозаписів, розповідей ліквідаторів. Зрозуміти для себе, як все відбувалося насправді: що відчували очевидці та їхні перші думки. І усвідомити масштаб вибуху, що сколихнув весь світ.
❗️Проходячи повз об’єкти експозиції, ви:
- Переглянете архівні світлини та відеоматеріали;
- Дізнаєтесь спогади ліквідаторів та очевидців;
- Зрозумієте вплив Чорнобилю на мистецтво: роботи світових митців і картини української художниці Марії Примаченко;
- У віртуальному режимі «відвідаєте» Чорнобиль, завдяки сучасним VR-технологіям.
Чекаємо у павільйоні ВДНГ №1. Це варто побачити.
Василю Семеновичу, з Днем народження! Ваше 150-річчя – подія для всієї країни 👏🏼
Геній експресіоністичної новели, який своїм потужним і влучним словом зачіпає за живе кожного читача, – саме так можна охарактеризувати Василя Стефаника. Його тексти посіли важливе місце серед основоположних в українській літературі, хоч неодноразово зазнавали спроб редагування за радянського періоду.
Ця дата – нагадування для усіх нас із закликом знову прочитати праці письменника, переосмисливши їх. Відому та новаторську «Синю книжечку» – проривну збірку для письменника, або ж новелу «Камінний хрест», яка стала й натхненням для однойменного кіно.
А ще глибше зануритись у творчість Василя Семеновича допоможе мистецький проект, організований #МКІП спільно з Державним агентством з питань мистецтв і мистецької освіти. Презентація відбудеться сьогодні. Відкриття о 20.00 в Києві, на сцені літнього театру «Мушля». Паралельно, все транслюватиметься онлайн.
Для глядачів і відвідувачів заплановані:
✅ Виставка під відкритим небом «СтефаникOnline», з хронологічним поглядом на життя та літературний спадок письменника через історичний контекст зламу століть.
✅ Театральний перформанс «Найліпше з мойого серця», де новели та листи письменника було покладено в основу постановки.
Тож раджу не пропустити заново познайомитись з майстром слова. Без радянської цензури і штампів.
Геній експресіоністичної новели, який своїм потужним і влучним словом зачіпає за живе кожного читача, – саме так можна охарактеризувати Василя Стефаника. Його тексти посіли важливе місце серед основоположних в українській літературі, хоч неодноразово зазнавали спроб редагування за радянського періоду.
Ця дата – нагадування для усіх нас із закликом знову прочитати праці письменника, переосмисливши їх. Відому та новаторську «Синю книжечку» – проривну збірку для письменника, або ж новелу «Камінний хрест», яка стала й натхненням для однойменного кіно.
А ще глибше зануритись у творчість Василя Семеновича допоможе мистецький проект, організований #МКІП спільно з Державним агентством з питань мистецтв і мистецької освіти. Презентація відбудеться сьогодні. Відкриття о 20.00 в Києві, на сцені літнього театру «Мушля». Паралельно, все транслюватиметься онлайн.
Для глядачів і відвідувачів заплановані:
✅ Виставка під відкритим небом «СтефаникOnline», з хронологічним поглядом на життя та літературний спадок письменника через історичний контекст зламу століть.
✅ Театральний перформанс «Найліпше з мойого серця», де новели та листи письменника було покладено в основу постановки.
Тож раджу не пропустити заново познайомитись з майстром слова. Без радянської цензури і штампів.
❗️Експертна рада при #МКІП оголосила список проектів, що увійшли до «Великої Реставрації». Він сформований у рейтинговому порядку. Це 109 об’єктів, які розташовані по всій Україні. Ознайомитись із ним можна за посиланням: https://mkip.gov.ua/news/5432.html
Що важливо: список першочергових об’єктів Великої Реставрації, з яких розпочнеться проект, відповідно до рекомендацій експертної ради, буде підписано і опубліковано міністерством вже найближчим часом. Протягом наступних трьох років їх відремонтують, відреставрують або ж законсервують залежно від висновку проектно-кошторисної документації.
Тепер з впевненістю можемо сказати, що «Велика Реставрація» виходить на новий етап. Це вагомий крок до порятунку і збереження нашої спадщини. Адже вона невід’ємна частина нашої ідентичності, історії та нас самих. Цей проект наочний приклад розуміння ваги культури і поступової зміни усвідомлення та ставлення до культури на рівні держави. Обрані об’єкти – лише початок, адже із запуском процесу реставрації – його вже не спинити, що доводить досвід європейських країн.
Повертаємо увагу до спадщини. Бо це наша пам’ять та ідентичність 🙌
Що важливо: список першочергових об’єктів Великої Реставрації, з яких розпочнеться проект, відповідно до рекомендацій експертної ради, буде підписано і опубліковано міністерством вже найближчим часом. Протягом наступних трьох років їх відремонтують, відреставрують або ж законсервують залежно від висновку проектно-кошторисної документації.
Тепер з впевненістю можемо сказати, що «Велика Реставрація» виходить на новий етап. Це вагомий крок до порятунку і збереження нашої спадщини. Адже вона невід’ємна частина нашої ідентичності, історії та нас самих. Цей проект наочний приклад розуміння ваги культури і поступової зміни усвідомлення та ставлення до культури на рівні держави. Обрані об’єкти – лише початок, адже із запуском процесу реставрації – його вже не спинити, що доводить досвід європейських країн.
Повертаємо увагу до спадщини. Бо це наша пам’ять та ідентичність 🙌
❗️Раду з розвитку креативної економіки при Кабміні запущено. Рішення проголосоване на засіданні Уряду.
Цілі Ради:
📄 налагодити прямий діалог у форматі «влада – бізнес», зокрема в регіонах, щодо формування креативної економіки
📄 напрацювати пропозиції для вирішення проблемних питань та стимулювання розвитку креативних індустрій
📄 координувати діяльність органів влади різного рівня для просування креативних індустрій на внутрішньому і міжнародних ринках
Кого стосується:
Креативного бізнесу – 34 види діяльності, що охоплюють креативні, медійні, аудіовізуальні, видавничі, культурні та ІТ напрями (повний перелік у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 265-р).
Планується, що співголовами Ради стануть Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації та Міністр культури та інформаційної політики.
Прийняття сьогоднішнього рішення доводить, що діалог між державою та креативним бізнесом важливий для країни. Впевнений, запуск Ради з розвитку креативної економіки сприяєтиме вирішенню проблемних питань і стимулює сферу. Це стосується і створення Національного офісу розвитку креативних індустрій, і моделі креативних хабів, і запуску програми народних художніх промислів тощо 👍
P.S. Команда #МКІП вже готує офіційне засідання Ради на початку червня та секторальну зустріч по моді.
Цілі Ради:
📄 налагодити прямий діалог у форматі «влада – бізнес», зокрема в регіонах, щодо формування креативної економіки
📄 напрацювати пропозиції для вирішення проблемних питань та стимулювання розвитку креативних індустрій
📄 координувати діяльність органів влади різного рівня для просування креативних індустрій на внутрішньому і міжнародних ринках
Кого стосується:
Креативного бізнесу – 34 види діяльності, що охоплюють креативні, медійні, аудіовізуальні, видавничі, культурні та ІТ напрями (повний перелік у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 265-р).
Планується, що співголовами Ради стануть Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації та Міністр культури та інформаційної політики.
Прийняття сьогоднішнього рішення доводить, що діалог між державою та креативним бізнесом важливий для країни. Впевнений, запуск Ради з розвитку креативної економіки сприяєтиме вирішенню проблемних питань і стимулює сферу. Це стосується і створення Національного офісу розвитку креативних індустрій, і моделі креативних хабів, і запуску програми народних художніх промислів тощо 👍
P.S. Команда #МКІП вже готує офіційне засідання Ради на початку червня та секторальну зустріч по моді.
Об’єкт по Рішельєвській у Одесі має надскладну історію. Поки не відбувся судовий розгляд апеляції #МКІП проти рішення на користь забудовників, ми разом з Одеською ОДА намагаємось стримувати незаконне будівництво за допомогою поліції.
Щойно у відрядженні в Одесі був тут. Поспілкувався з громадськістю та жителями. Але наше міністерство однозначно виступає проти будівництва у тих обставинах, які є нині.
У чому нюанс. До сих пір ні МКІП, ні ОДА не бачили проекту будівництва. Відповідно жодного дозволу на те, щоб воно відбулось, – ніхто надавати не може. Однак поки забудовники користуються рішенням суду першої інстанції, ми продовжимо стримувати будівельні роботи допоки апеляцію МКІП не буде розглянуто.
Продовжуємо спільно з ОДА боротись за збереження історичної спадщини Одеси.
Щойно у відрядженні в Одесі був тут. Поспілкувався з громадськістю та жителями. Але наше міністерство однозначно виступає проти будівництва у тих обставинах, які є нині.
У чому нюанс. До сих пір ні МКІП, ні ОДА не бачили проекту будівництва. Відповідно жодного дозволу на те, щоб воно відбулось, – ніхто надавати не може. Однак поки забудовники користуються рішенням суду першої інстанції, ми продовжимо стримувати будівельні роботи допоки апеляцію МКІП не буде розглянуто.
Продовжуємо спільно з ОДА боротись за збереження історичної спадщини Одеси.
Музей Ханенків поповнився ще однією прекрасною картиною. Раді вітати «Святу Варвару» у її новій домівці.
Можна сказати, що покровителька шахтарів, артилеристів і саперів Свята Варвара посилює свою присутність у Києві. Адже у соборі Святого Володимира вже давно зберігаються мощі Святої Великомучениці. Тож візьмемо до уваги її силу, і сподіваємося, що картина знайде в Україні своїх численних поціновувачів.
#МКІП націлено повертати витвори мистецтва, що належать Україні. Тому на такій приємній ноті зазначу, що наша спадщина має перебувати в себе на батьківщині. Факти незаконних вивезень і крадіжок повинні більш жорстко регулюватися. Всі цінності, які були в нас відібрані, по одній згодом повертатимуться. Ми у Міністерстві щиро віримо у це і сприятимемо прискоренню процесу.
Хочеться ще раз подякувати професору Торе Хальстрему за такий подарунок. Музей Ханенків – місце, де з головою занурюєшся у європейське мистецтво. І новий експонат ідеально доповнить експозицію. Ознайомитись із картиною вже від завтра усі охочі зможуть у іспанській залі.
P.S. Закликаю благодійників продовжувати нести свої картини у наші музеї 😉
Можна сказати, що покровителька шахтарів, артилеристів і саперів Свята Варвара посилює свою присутність у Києві. Адже у соборі Святого Володимира вже давно зберігаються мощі Святої Великомучениці. Тож візьмемо до уваги її силу, і сподіваємося, що картина знайде в Україні своїх численних поціновувачів.
#МКІП націлено повертати витвори мистецтва, що належать Україні. Тому на такій приємній ноті зазначу, що наша спадщина має перебувати в себе на батьківщині. Факти незаконних вивезень і крадіжок повинні більш жорстко регулюватися. Всі цінності, які були в нас відібрані, по одній згодом повертатимуться. Ми у Міністерстві щиро віримо у це і сприятимемо прискоренню процесу.
Хочеться ще раз подякувати професору Торе Хальстрему за такий подарунок. Музей Ханенків – місце, де з головою занурюєшся у європейське мистецтво. І новий експонат ідеально доповнить експозицію. Ознайомитись із картиною вже від завтра усі охочі зможуть у іспанській залі.
P.S. Закликаю благодійників продовжувати нести свої картини у наші музеї 😉
❗Щодо будівлі «Квіти України». Сьогодні інспектор #МКІП відправився до будівлі, щоб повідомити забудовникам новини. Йдеться про припис, який забороняє будь-які будівельні роботи. Вручити документ особисто не вдалось, але ми вже працюємо над цим. Тим не менш – будь-які подальші дії є незаконними, адже дозвіл МКІП на будівельні роботи у забудовника відсутній.
Про що йдеться у приписі? Про те, що проведення будробіт у межах історичного ареалу без відповідних дозволів центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини – неможливе.
Допоки триватиме розгляд усіх спірних питань – патрульні поліції чергуватимуть біля «Квітів України». А МКІП триматиме ситуацію на контролі.
Вдячний Арсену Авакову і поліції, що відгукнулись на наше прохання та підключились до ситуації.
І знову P.S. Дивно бачити, як КМДА спочатку грає у мовчанку, не висловлює позицію, не діє, а лише чомусь знаходить винуватих. Вчора ми спілкувались з Віталієм Кличком у пошуках рішень, а сьогодні публікуються заяви його радників про ніби-то дозвіл від МКІП – нісенітниця. Позицію нашого міністерства я вже виклав вище і ми будемо її відстоювати. А КМДА рекомендую розглянути шляхи, як подати об'єкт на набуття статусу пам’ятки місцевого значення, бо саме це у їхній юрисдикції.
Про що йдеться у приписі? Про те, що проведення будробіт у межах історичного ареалу без відповідних дозволів центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини – неможливе.
Допоки триватиме розгляд усіх спірних питань – патрульні поліції чергуватимуть біля «Квітів України». А МКІП триматиме ситуацію на контролі.
Вдячний Арсену Авакову і поліції, що відгукнулись на наше прохання та підключились до ситуації.
І знову P.S. Дивно бачити, як КМДА спочатку грає у мовчанку, не висловлює позицію, не діє, а лише чомусь знаходить винуватих. Вчора ми спілкувались з Віталієм Кличком у пошуках рішень, а сьогодні публікуються заяви його радників про ніби-то дозвіл від МКІП – нісенітниця. Позицію нашого міністерства я вже виклав вище і ми будемо її відстоювати. А КМДА рекомендую розглянути шляхи, як подати об'єкт на набуття статусу пам’ятки місцевого значення, бо саме це у їхній юрисдикції.
Хотинська фортеця – місце, де відчуваєш дух історії. Колишня велич споруд і сьогодні тримає планку, але час і навколишнє середовище беруть своє. Саме тому об’єкт став учасником програми «Велика Реставрація», і на ньому вже тривають повноцінно протиаварійні роботи. Наприклад, зараз у тому числі альпіністи розчищають поверхні стін від забруднення та антисептування. Далі – інєктування стін двохполімерними смолами.
Ми хочемо відновити фортецю зберігаючи максимальну автентичність. Реставрація потрібна від даху до стін. Плюс, наявна ще одна глобальна проблема – каналізаційно-очисні споруди.
У вересні пройде 400 років з Хотинської битви. Тоді завдяки нашим козакам, були розгромлені Османські війська, що намагалися проникнути в Європу. До цього часу плануємо закінчити ремонт даху, перекриття моста та зробити нові вбиральні.
До речі, завдяки тому, що команді #МКІП вдалось відстояти роботу заповідників у період жорстких карантинних обмежень – Хотинська фортеця не особливо втратила у заробітку, адже кількість відвідувачів трималась ближче до стандартних показників. А це 120-130 тисяч відвідувачів за рік. Так тримати 👏
Ми хочемо відновити фортецю зберігаючи максимальну автентичність. Реставрація потрібна від даху до стін. Плюс, наявна ще одна глобальна проблема – каналізаційно-очисні споруди.
У вересні пройде 400 років з Хотинської битви. Тоді завдяки нашим козакам, були розгромлені Османські війська, що намагалися проникнути в Європу. До цього часу плануємо закінчити ремонт даху, перекриття моста та зробити нові вбиральні.
До речі, завдяки тому, що команді #МКІП вдалось відстояти роботу заповідників у період жорстких карантинних обмежень – Хотинська фортеця не особливо втратила у заробітку, адже кількість відвідувачів трималась ближче до стандартних показників. А це 120-130 тисяч відвідувачів за рік. Так тримати 👏
Національний музей народної архітектури та побуту України. Музей просто неба. Пирогів… не тільки киянам відоме це місце, бо воно, без перебільшень, є туристичним магнітом усієї країни. ❗І от сьогодні маю чудові новини: у межах президентської програми «Велика Реставрація» #МКІП та МХП спільно відроджуватимуть музей «Пирогово».
👉 Головна ідея – зробити його більш відвідуваним, модерновим, сучасним. Місцем, де постійно вируватимуть події і яке варто зберегти для майбутніх поколінь. У тому числі для усвідомлення власної ідентичності.
Для цього, і держава, і приватний бізнес мають об’єднувати зусилля та докладати кошти, і я радий, що МХП долучились. Я радий вітати державно-приватне партнерство, яке вдалось за сприяння Офісу з розвитку креативних індустрій. Завдяки в тому числі співпраці з приватними інвесторами і меценатами, можна здолати той виклик, який стоїть перед нами, коли 80% історичних, архітектурних пам’яток потребують реставрації. Маємо гарний приклад на Хортиці. На черзі – Пирогово.
Музей «Пирогово» не виключення. Він унікальний і уособлює в собі збереження нашої спадщини XVI − XX століття, дозволяє прогулятись автентичними регіонами Середньої Наддніпрянщини, Півдня України, Слобожанщини, Полтавщини, Полісся, Карпат. І, фактично, усвідомити, як жили наші предки, чим вони займались. Окрім безпосередньо історичної і культурної складової, він і підтримує українські традиції.
❗Тепер ми спільно зможемо оживити це місце, перетворивши на неймовірну туристичну дестинацію як для жителів України, так і іноземців. Почнемо з робіт над вхідною групою, на черзі − інфраструктурні питання та комунікації. Музей народної архітектури та побуту повинен знаходитися у списках до обов'язкового відвідування мандрівників. І ми сприятимемо цьому.
#ВеликаРеставрація
👉 Головна ідея – зробити його більш відвідуваним, модерновим, сучасним. Місцем, де постійно вируватимуть події і яке варто зберегти для майбутніх поколінь. У тому числі для усвідомлення власної ідентичності.
Для цього, і держава, і приватний бізнес мають об’єднувати зусилля та докладати кошти, і я радий, що МХП долучились. Я радий вітати державно-приватне партнерство, яке вдалось за сприяння Офісу з розвитку креативних індустрій. Завдяки в тому числі співпраці з приватними інвесторами і меценатами, можна здолати той виклик, який стоїть перед нами, коли 80% історичних, архітектурних пам’яток потребують реставрації. Маємо гарний приклад на Хортиці. На черзі – Пирогово.
Музей «Пирогово» не виключення. Він унікальний і уособлює в собі збереження нашої спадщини XVI − XX століття, дозволяє прогулятись автентичними регіонами Середньої Наддніпрянщини, Півдня України, Слобожанщини, Полтавщини, Полісся, Карпат. І, фактично, усвідомити, як жили наші предки, чим вони займались. Окрім безпосередньо історичної і культурної складової, він і підтримує українські традиції.
❗Тепер ми спільно зможемо оживити це місце, перетворивши на неймовірну туристичну дестинацію як для жителів України, так і іноземців. Почнемо з робіт над вхідною групою, на черзі − інфраструктурні питання та комунікації. Музей народної архітектури та побуту повинен знаходитися у списках до обов'язкового відвідування мандрівників. І ми сприятимемо цьому.
#ВеликаРеставрація
Одеса. І знову відрядження, а не море. Та нічого 😉
Разом із Сергієм Гриневецьким обговорювали нагальну проблему – аварійний стан деяких об’єктів Аккерманської фортеці. Документи на отримання фінансування з резервного фонду вже подано на Кабмін. #МКІП тримає руку на пульсі. Також обговорили подальші питання щодо безпосередньої її реставрації. Це як другий етап робіт. У тому числі завершення археологічних розкопок, які там вже давно розпочаті.
Також поспілкувались щодо об’єктів Одеської області, що подані на Велику Реставрацію: Одеську філармонію, музей Західно-Східного мистецтва та інші перспективні об’єкти, які є окрасою Одеси та всієї країні. Є ті, що 100% вартують, аби там цього року розпочалась Велика Реставрація. А наступного – продовжилась.
Найближчим часом буде прийнято розпорядження, яке оголосить про внесення до списку декількох об’єктів Одещини.
❗️І звісно важливою темою стало створення музею сучасного мистецтва імені Олександра Ройтбурда. У цьому ми об’єднуємо зусилля з ОДА. Новини будуть вже незабаром.
Все буде культура 🤝 ✌️
Разом із Сергієм Гриневецьким обговорювали нагальну проблему – аварійний стан деяких об’єктів Аккерманської фортеці. Документи на отримання фінансування з резервного фонду вже подано на Кабмін. #МКІП тримає руку на пульсі. Також обговорили подальші питання щодо безпосередньої її реставрації. Це як другий етап робіт. У тому числі завершення археологічних розкопок, які там вже давно розпочаті.
Також поспілкувались щодо об’єктів Одеської області, що подані на Велику Реставрацію: Одеську філармонію, музей Західно-Східного мистецтва та інші перспективні об’єкти, які є окрасою Одеси та всієї країні. Є ті, що 100% вартують, аби там цього року розпочалась Велика Реставрація. А наступного – продовжилась.
Найближчим часом буде прийнято розпорядження, яке оголосить про внесення до списку декількох об’єктів Одещини.
❗️І звісно важливою темою стало створення музею сучасного мистецтва імені Олександра Ройтбурда. У цьому ми об’єднуємо зусилля з ОДА. Новини будуть вже незабаром.
Все буде культура 🤝 ✌️
🏗 Великої реставрації пост.
Хочеться підсумувати те, який хід робіт маємо по масштабній програмі з реставрації пам’яток «Велика Реставрація». І трохи в звітному форматі розповісти про їхній статус.
Вдячний Президенту Володимиру Зеленському, що за його ініціативи Велика Реставрація стала можливою в Україні. Це унікально. Таких масштабних проектів раніше НЕ БУЛО в країні.
Всього в рамках програми плануємо реалізувати 150 об’єктів з 2021-2023 рік по всій Україні.
Ми розраховуємо, що до кінця 2021 року буде завершений 31 об’єкт, де роботи вже розпочались або незабаром розпочнуться. Зверну увагу, що одна пам’ятка може містити кілька реставраційних проектів. Зокрема наразі йдеться про:
➖ Національний заповідник «Софія Київська»: реставрація частини приміщень колишньої Хлібні з пристосуванням під виставкові зали та Консисторії. А ще поточний ремонт відмостки Софійського собору.
➖ Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця»: протиаварійні роботи у Комплексі споруд фортеці.
➖ Національний заповідник «Хортиця»: будівництво майдану «Козацьке коло», оглядового майданчику, доріжок та озеленення території об’єкту «Курган Єдності України», реконструкція будівлі Музею історії Запорізького козацтва (1 етап).
➖ Частина протиаварійних робіт у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» та реставрація Троїцької надбрамної церкви (корпус №27).
➖ Національна музична академія України імені П. І. Чайковського: ремонтно-реставраційні роботи будівлі.
➖ Національний заповідник «Замки Тернопілля»: капітальний ремонт, реставрація перехідного мосту та ескарпових стін замку в м. Збараж. А також ліквідація аварійного стану Замку XVII ст у м. Чортків.
➖ Національний художній музей у Києві: протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи будівлі будинку музею старожитностей та мистецтв.
➖ Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»: ремонтно-реставраційні роботи Онуфріївської вежі.
➖ Національний заповідник «Давній Галич»: пам’ятка архітектури Національного значення XIV-XVII ст. Галицький замок.
➖Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Г. Возницького: реставрація фасадів та муру Костелу Капуцинів з келіями у смт. Олесько, реставрація храму Св. Йосифа у с. Підгірці, протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи у Жовківському замку.
➖ Реставрація приміщень камерної сцени національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.
➖Проведення робіт за проектом «Реставрація пам’ятки історії, архітектури національного значення кін. XVIII ст., альтанка М. І. Глінки» національного історико-культурного заповідника «Качанівка».
❗️У межах другого етапу програми можливості збільшуються. Конкурсна комісія при МКІП вже розглянула заявки від ОДА та попередньо визначила 28 об’єктів, яким на реставрацію буде надано субвенції. А це додаткові об’єкти, що реставруватимуться.
Вже сформовано проект розпорядження, про затвердження переліку проектів, яким для проведення ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт буде спрямована субвенція. Завтра він буде розглядатись на Кабміні.
Це лише початок. Процес «Великої реставрації» по факту не зупинити. І 150 об’єктів – не межа. На території нашої країни їх в рази більше. Особливо тих, що знаходяться в аварійному стані і чекати вже не можуть.
Саме тому #МКІП буде відстоювати в бюджеті-2022 наявність коштів на Велику Реставрацію в орієнтовному обсязі 5 млрд. грн. Йдеться про реставрацію та інші негайні роботи на 50 об’єктах.
❗️Наша культурна спадщина благає про допомогу. Ми у Міністерстві культури та інформаційної політики докладемо максимум зусиль, аби відреставрувати пам’ятки та передати їх майбутнім поколінням.
Хочеться підсумувати те, який хід робіт маємо по масштабній програмі з реставрації пам’яток «Велика Реставрація». І трохи в звітному форматі розповісти про їхній статус.
Вдячний Президенту Володимиру Зеленському, що за його ініціативи Велика Реставрація стала можливою в Україні. Це унікально. Таких масштабних проектів раніше НЕ БУЛО в країні.
Всього в рамках програми плануємо реалізувати 150 об’єктів з 2021-2023 рік по всій Україні.
Ми розраховуємо, що до кінця 2021 року буде завершений 31 об’єкт, де роботи вже розпочались або незабаром розпочнуться. Зверну увагу, що одна пам’ятка може містити кілька реставраційних проектів. Зокрема наразі йдеться про:
➖ Національний заповідник «Софія Київська»: реставрація частини приміщень колишньої Хлібні з пристосуванням під виставкові зали та Консисторії. А ще поточний ремонт відмостки Софійського собору.
➖ Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця»: протиаварійні роботи у Комплексі споруд фортеці.
➖ Національний заповідник «Хортиця»: будівництво майдану «Козацьке коло», оглядового майданчику, доріжок та озеленення території об’єкту «Курган Єдності України», реконструкція будівлі Музею історії Запорізького козацтва (1 етап).
➖ Частина протиаварійних робіт у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» та реставрація Троїцької надбрамної церкви (корпус №27).
➖ Національна музична академія України імені П. І. Чайковського: ремонтно-реставраційні роботи будівлі.
➖ Національний заповідник «Замки Тернопілля»: капітальний ремонт, реставрація перехідного мосту та ескарпових стін замку в м. Збараж. А також ліквідація аварійного стану Замку XVII ст у м. Чортків.
➖ Національний художній музей у Києві: протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи будівлі будинку музею старожитностей та мистецтв.
➖ Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»: ремонтно-реставраційні роботи Онуфріївської вежі.
➖ Національний заповідник «Давній Галич»: пам’ятка архітектури Національного значення XIV-XVII ст. Галицький замок.
➖Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Г. Возницького: реставрація фасадів та муру Костелу Капуцинів з келіями у смт. Олесько, реставрація храму Св. Йосифа у с. Підгірці, протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи у Жовківському замку.
➖ Реставрація приміщень камерної сцени національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.
➖Проведення робіт за проектом «Реставрація пам’ятки історії, архітектури національного значення кін. XVIII ст., альтанка М. І. Глінки» національного історико-культурного заповідника «Качанівка».
❗️У межах другого етапу програми можливості збільшуються. Конкурсна комісія при МКІП вже розглянула заявки від ОДА та попередньо визначила 28 об’єктів, яким на реставрацію буде надано субвенції. А це додаткові об’єкти, що реставруватимуться.
Вже сформовано проект розпорядження, про затвердження переліку проектів, яким для проведення ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт буде спрямована субвенція. Завтра він буде розглядатись на Кабміні.
Це лише початок. Процес «Великої реставрації» по факту не зупинити. І 150 об’єктів – не межа. На території нашої країни їх в рази більше. Особливо тих, що знаходяться в аварійному стані і чекати вже не можуть.
Саме тому #МКІП буде відстоювати в бюджеті-2022 наявність коштів на Велику Реставрацію в орієнтовному обсязі 5 млрд. грн. Йдеться про реставрацію та інші негайні роботи на 50 об’єктах.
❗️Наша культурна спадщина благає про допомогу. Ми у Міністерстві культури та інформаційної політики докладемо максимум зусиль, аби відреставрувати пам’ятки та передати їх майбутнім поколінням.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🙌 2021-й
Водночас важкий та насичений рік. Рік, коли галузь культури, креативних індустрій та туризму потроху ставала на ноги, хоча знову несла збитки через карантинні обмеження. Рік постійних інформаційних атак з боку країни-агресора. А також рік, що показав ставлення держави до найціннішого для кожної нації – культури та історії.
❗Але однозначно це був і рік досягнень. Які іноді були виключеннями з правил, а часом й першими в своєму роді в незалежній Україні.
🏋️ Серед запланованого команді #МКІП вдалось чимало. Усе це стало можливим завдяки згуртованій праці сотень, тисяч людей, що лобіюють інтереси української культури. Дякую кожному, хто підтримував галузь в такі складні часи. Вдячний команді. А також тим, хто попри карантинні обмеження не здавався і продовжував розвивати сферу. Разом ми домоглися вражаючих результатів 💪
Більше із реалізованого розповів у ролику вище. Запрошую всіх до перегляду 🎞
І успіхів всім в наступному 2022-му році!
Водночас важкий та насичений рік. Рік, коли галузь культури, креативних індустрій та туризму потроху ставала на ноги, хоча знову несла збитки через карантинні обмеження. Рік постійних інформаційних атак з боку країни-агресора. А також рік, що показав ставлення держави до найціннішого для кожної нації – культури та історії.
❗Але однозначно це був і рік досягнень. Які іноді були виключеннями з правил, а часом й першими в своєму роді в незалежній Україні.
🏋️ Серед запланованого команді #МКІП вдалось чимало. Усе це стало можливим завдяки згуртованій праці сотень, тисяч людей, що лобіюють інтереси української культури. Дякую кожному, хто підтримував галузь в такі складні часи. Вдячний команді. А також тим, хто попри карантинні обмеження не здавався і продовжував розвивати сферу. Разом ми домоглися вражаючих результатів 💪
Більше із реалізованого розповів у ролику вище. Запрошую всіх до перегляду 🎞
І успіхів всім в наступному 2022-му році!