Музей Революції Гідності став на крок ближче до будівництва

Щойно відбулося підписання передачі нам майнових авторських прав на авторський проект із колегами з Німеччини, архітектурним бюро «Kleihues + Kleihues». Фактично, безкоштовна передача проекту дозволить розпочати проектно-будівельні роботи. Відповідно до концепту музею, він поєднає в собі комеморативний і просвітницький простір.

Ознайомитись із концепцією можна у презентації за посиланням:

На жаль, даний крок значно затягнувся, проте прагнемо надолужити втрачений час. Революція Гідності – сучасна історія України. Державотворча подія, яка визначила наше спільне теперішнє і майбутнє. Наступний крок з дорожньої карти реалізації: підготовка проектно-кошторисної документації та гтендер на визначення генерального проектувальника.

Музей Майдану – це про свободу. Свободу, яку в нас постійно намагаються відібрати, але постійно зазнають поразки. Його будівництво – перш за все увічнення пам'яті про націєтворчі події сучасності. У 2014-му ми гучно заявила про свій відхід від радянщини і бажання бути європейською країною. За свободу і незалежність наші патріоти поклали свою душу і тіло. Збереження пам’яті та їх вшанування – наш спільний обов’язок як консолідованої нації.

Дякую Президенту України, Національному музею революції гідності, Українському інституту національної пам’яті, за проактивну позицію щодо даного проекту. Зустрічаючись з родичами та близькими загиблих героїв, щиро хочеться сказати їм, що будівництво розпочато. І вже за декілька років зустрітися з ними у побудованому музеї та вкотре подякувати особисто.

Ознайомитись із концепцією Музею Революції Гідності можна у презентації за посиланням: https://cloud.mkip.gov.ua/s/2KjRB4wBJQ97XTi

Популяризація української є пріоритетом. Вона повинна звучати усюди. На роботі, навчанні, на вулиці, у закладах. Але українізація має бути лагідною. Починати треба не з продавців, касирів чи офіціантів, а з чиновників та держслужбовців. Мої думки про це і не лише у блозі видання «Фокус».

Пізнавати світ найкраще з достовірних джерел. Інтернет, звичайно, значно спрощує нашу допитливість. Але жодна стаття так не закарбується в пам’яті, як справжні зберігачі світової спадщини – музеї.

Вони вміщують у собі різноманітні грані світового мистецтва, історії, архітектури, національних художніх промислів. І найголовніше, завдяки ним відчуваєш той самий «ефект присутності» і приналежності до подій минулого. Або ж долучаєшся до споглядання неосяжного теперішнього, моделюючи майбутнє.

Територія України має багату спадщину і пам’ять. Вони несуть у собі численну кількість як власних українських, так світових імен, об’єктів та подій. Тут народжувалися і проживали видатні митці; тут писалася світова історія з пам’ятними та визначними датами; тут велася запекла боротьба за нашу незалежність і визнання. Оцінити її реальний обсяг майже неможливо. Так як і знати кожну історичну деталь з кожного куточку Землі. Саме музеї дозволяють глибше поринути і зрозуміти світ.

Крім того вони обов’язковий пункт для підвищення туристичного потоку. Інвестиції в музейну справу мають прямий вплив на збільшення відвідувачів нашої країни із за кордону.

Проте їх потужність та затребуваність залежить від нас з нами. Показувати і ділитися є чим: виставки оновлюються регулярно, інсталяції також. Тому крокуємо до переосмислення: відвідування музеїв має переходити у постійне дозвілля.

З Міжнародним днем музеїв 👏 Всіх музеологів, дослідників, мистецтвознавців, екскурсоводів, реставраторів, зберігачів, поціновувачів та небайдужих до музейної справи зі святом! Завдяки вам вона досягає нових висот.

Спільно з партнерами на базі Освітнього хабу міста Києва презентували мультимедійний курс «Сучасна українська мова» з вивчення рідної 🇺🇦Тепер можливостей для покращення свого рівня стає все більше.

Курс розроблено за технологією, що дозволяє бути максимально залученим у процес. Сторітелінг, квести, тести та інші формати допомагають краще засвоїти правила. При цьому підтримуючи інтерес та запам’ятовуючи основи і складні моменти за трьома модулями: правопису, ділової мови і самої мови та мовлення. До того ж, блоки доступні в онлайні. Тож проходити їх, за бажанням, можна і вдень, і вночі 😉

Популяризація української мови – один із ключових пріоритетів національної безпеки України. Саме популяризація дозволяє лагідно українізовувати наше суспільство. Переконаний, що курс «Сучасна українська мова» сприятиме цьому. Розраховую на попит як серед українців, що мешкають в Україні, так і серед представників української діаспори. А також іноземців, які мають бажання оволодіти українською мовою. Адже так чудово, коли вулицями рідної країни дедалі більше чути рідну мову.

Вивчаймо солов’їну разом. Долучайтеся за лінком: https://eduhub.in.ua/courses/suchasna-ukrajinska-mova

❗️Експертна рада при #МКІП оголосила список проектів, що увійшли до «Великої Реставрації». Він сформований у рейтинговому порядку. Це 109 об’єктів, які розташовані по всій Україні. Ознайомитись із ним можна за посиланням: https://mkip.gov.ua/news/5432.html

Що важливо: список першочергових об’єктів Великої Реставрації, з яких розпочнеться проект, відповідно до рекомендацій експертної ради, буде підписано і опубліковано міністерством вже найближчим часом. Протягом наступних трьох років їх відремонтують, відреставрують або ж законсервують залежно від висновку проектно-кошторисної документації.

Тепер з впевненістю можемо сказати, що «Велика Реставрація» виходить на новий етап. Це вагомий крок до порятунку і збереження нашої спадщини. Адже вона невід’ємна частина нашої ідентичності, історії та нас самих. Цей проект наочний приклад розуміння ваги культури і поступової зміни усвідомлення та ставлення до культури на рівні держави. Обрані об’єкти – лише початок, адже із запуском процесу реставрації – його вже не спинити, що доводить досвід європейських країн.

Повертаємо увагу до спадщини. Бо це наша пам’ять та ідентичність 🙌

Про НАТО і курс нашої держави у напряму цієї організації ходять легенди. Дезінформація, фейки та перекручування фактів про це – не тільки негативно налаштовують народ, а й можуть призупинити рух до цієї цілі.

❗️Сьогодні Уряд схвалив проект про стратегію з комунікації держполітики євроатлантичної інтеграції України до 2025 року. Держава має прозоро та чітко донести до кожного жителя що ж представляє собою НАТО. І головне: як вхід у НАТО вплине на нашу країну. Лише глибока обізнаність та знання нюансів допоможе зрозуміти, які можливості ми матимемо. Це і є про демократичність.

Звичайно, довгострокова мета стратегії – шлях до набуття членства України в Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Водночас, отримавши підтримку від громадян України щодо політики у даному напрямку.

Після набуття чинності Указу, наступним кроком стане розробка плану заходів для втілення в життя цієї стратегії.

👉🏼 Попередньо, вона реалізуватиметься в 4 етапи:

— Перший та другий етапи пройдуть у 2021-му. Вони передбачають її організаційне забезпечення та впровадження. А отже тут і починається всебічне інформування щодо держполітики євроатлантичної інтеграції, про її мету, реформи і очікувані результати. Для цього запустять тематичний вебпортал, сформують пресклуб для дискусій, випустять ряд інформаційно-просвітницьких матеріалів тощо.

— Третій етап (2022—2025 роки) спрямований на інформаційний супровід реформ і заходів євроатлантичної інтеграції. На даному етапі проводимуть моніторинги для відслідкування ефективності стратегії і виконання програм та планів.

— Фінальний четвертий етап (2025 рік) оцінка ефективності всієї стратегії загалом.

Довгоочікувані зміни вже близько. Прийняття даного проекту їм сприятиме 🤝

❗️Раду з розвитку креативної економіки при Кабміні запущено. Рішення проголосоване на засіданні Уряду.

Цілі Ради:

📄 налагодити прямий діалог у форматі «влада – бізнес», зокрема в регіонах, щодо формування креативної економіки

📄 напрацювати пропозиції для вирішення проблемних питань та стимулювання розвитку креативних індустрій

📄 координувати діяльність органів влади різного рівня для просування креативних індустрій на внутрішньому і міжнародних ринках

Кого стосується:

Креативного бізнесу – 34 види діяльності, що охоплюють креативні, медійні, аудіовізуальні, видавничі, культурні та ІТ напрями (повний перелік у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 265-р).

Планується, що співголовами Ради стануть Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації та Міністр культури та інформаційної політики.

Прийняття сьогоднішнього рішення доводить, що діалог між державою та креативним бізнесом важливий для країни. Впевнений, запуск Ради з розвитку креативної економіки сприяєтиме вирішенню проблемних питань і стимулює сферу. Це стосується і створення Національного офісу розвитку креативних індустрій, і моделі креативних хабів, і запуску програми народних художніх промислів тощо 👍

P.S. Команда #МКІП вже готує офіційне засідання Ради на початку червня та секторальну зустріч по моді.

🇺🇦 Концепцію державної програми щодо розвитку і функціонування української мови схвалено.

Подана від МКІП програма розрахована на 9 років: 2022-2030 роки. Вона передбачає, що українська мова як державна буде застосовуватись в усіх сферах суспільного життя.

Попереду чимало роботи. Фактично, це і поступова зміна ставлення іншомовних людей до української, усвідомлення важливості даного кроку, і надання можливостей для повноцінного переходу. Добровільного переходу. Бо ми у МКІП притримуємося саме лагідної українізації, яка матиме довготривалий ефект. Для досягнення нашої мети потрібно сприяти появі бажанню читати українською, дивитися, розмовляти, співати і розказувати іншим.

Тому програма достатньо об’ємна. Зокрема вона включає:

— обов’язкове використання державної мови працівниками органів влади та місцевого самоврядування під час виконання своїх службових обов’язків, недопущення її дискримінації;

— запуск курсів з вивчення української (в тому числі в онлайн-форматі);

— покращення якості викладання державної мови в закладах освіти;

— підтримку та популяризацію української мови за кордоном, зокрема створення системи викладання української мови як іноземної;

— сприяння проведенню наукових досліджень у сфері українського мовознавства та соціолінгвістики, а також української жестової мови;

— підтримку інновацій та розвитку сучасних культурних індустрій, покращення якості україномовного культурного продукту на телебаченні, радіо, у кіно- та відеомережі;

— стимулювання дублювання українською мовою творів класики світового кінематографу;

— подальшу підтримку книговидавничої справи в Україні. Зокрема, видання книг українською мовою, у тому числі перекладної літератури, підвищення конкурентоспроможності української книжкової продукції як на вітчизняному книжковому ринку, так і за межами України.

Вірю, що з часом українська стане монополістом і державною не лише юридично. Її буде чутно скрізь: на вулицях, вдома, на роботі. Свого не цураймось 😉

Київському Гостиному двору присвоєно категорію пам'ятки культурної спадщини національного значення.

Це рішення Уряду сприятиме збереженню та популяризації культурної спадщини національного значення. Зокрема, воно дозволить Фонду державного майна передати пам’ятку в управління Міністерству культури та інформаційної політики, а відтак – почати роботу над протиаварійними та реставраційними роботами.

Більше за лінком: https://bit.ly/3ymir7w

Вишиванка. Одяг наших предків та майбутніх поколінь. У кожної області вона має свою специфіку і свій стиль. Але скрізь можна пізнати схожі нюанси: у візерунку, кольорах, силуеті.

Для мене це одяг, що ніколи не застаріє. Він підкреслює нашу ідентичність і є унікальним. Його хочеться носити, і не тільки в сьогоднішній день 🙌🏼

Стрічки соцмереж цього дня особливо красиві. Не зупиняйтесь 😉

Ми у МКІП спільно з Центром Трade+ Київської школи економіки і за підтримки програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» провели дослідження щодо стану креативних індустрій у 2019-2020-х роках. Завдяки цим даним є можливість відслідковувати наближену до реальності ситуацію у сфері. А саме як на неї вплинув COVID-19.

Дослідження наочно показує, що кожен креативний сектор має різний стан: комусь вдалося переформатуватися, хтось збанкрутував чи працював не на повну потужність. Тому тут потрібен раціональний підхід: враховувати специфіку залежно від потреб. Немає єдиного універсального рішення для підтримки всіх.

12 секторів, яких змінив карантин. Деякі з них працювати при обмеженнях не мали змоги. Концертна індустрія, театри, аудіовізуальний сектор, книговидання, бібліотеки та музеї стояли із зачиненими дверима. Бо їхній основний ресурс – це люди, і велика кількість людей. А от ІТ, дизайн і реклама збільшили доходи, адже могли працювати в онлайн-режимі.

З цієї причини державна підтримка має реалізовуватися у спосіб, який був би ефективний для кожного. Наразі в міністерстві ми працюємо над програмою сертифікатів для придбання культурного продукту: книг, квитків у музеї, театри, кіно та на концерти. Вони спрямовані підвищити попит на культурні послуги серед молоді і підтримати постраждалу внаслідок кризи сферу.

Цього року також оприлюднили рекомендації державного управління у сфері креативних індустрій під впливом COVID-19, розроблені на замовлення Європарламенту. Серед порад для Уряду – зосередитися на сталості цих секторів. Наприклад, зробивши акцент на діджиталі, інноваціях, цифровізації, захищеній зайнятості, посиленні спроможності й навичок бізнесів тощо. Вже більше про переформатування креативних індустрій після кризи поговоримо на міжнародному форумі «Креативна Україна», який відбудеться цього вересня.

Повне дослідження доступне за посиланням: https://mkip.gov.ua/news/5452.html

⚡️ Новини зі статусом «блискавка» ⚡️

Конституція Пилипа Орлика буде в Україні. Документ, що міцно пов’язаний із історією Швеції та нашою історією за часів козацтва, вперше повернеться в нашу державу. Але вже сильну, самобутню та незалежну від інших.

Пам’ятаю, як нещодавно спілкувався із Міністеркою культури та демократії Королівства Швеції Амандою Лінд з цього приводу. Що було б чудово, якби до 30-річчя Незалежності у нас була б змога продемонструвати населенню цю вагому пам’ятку. І ось це офіційно станеться. Дякую пані Аманді Лінд за сприяння, а також команді Міністерства культури та інформаційної політики, Національному архіву Швеції Riksarkivet, Міністерству закордонних справ України, Посольству України в Швеції, заповіднику "Софія Київська", який прийме Конституцію та забезпечить доступ усім охочим.

Це вкрай важливий міжнародний жест для України. Адже історія – частина нашої ідентичності і культури. Можливість побачити такий унікальний експонат – безцінна.

Оригінал документу можна буде побачити вже влітку, а потім він повернеться назад до Швеції 🇺🇦🇸🇪

❗️Перші 22 проекти, що будуть реалізовані в рамках програми «Велика Реставрація» в 2021 році, оголошено.

Йдеться про реставрацію, консервацію, ремонт пам’яток культурної спадщини. Це і замки, і інші фортифікаційні, оборонні та палацово-паркові комплекси, які вже є, або потенційно можуть стати «туристичними магнітами» у рамках президентської програми «Велике будівництво». Будемо рятувати нашу культурну спадщину не лише в Києві, а також на Прикарпатті, Буковині, Львові, Черкащині, Тернопільщині та Чернігівщині.

Всі 22 проекти рекомендовані експертами з урахуванням об’єктивності та повноти інформації, наданої у заявках, враховуючи розроблену науково-проектну документацію, дотримання принципу територіальності розташування, а також фінансування на поточний рік.

Наразі, МКІП працює над внесенням змін до законодавства, що дасть можливість взяти участь у другому відборі проектів в рамках програми «Велика Реставрація» об'єктам комунальної форми власності. Оголошення про початок другого відбору буде опубліковано на офіційному веб-сайті МКІП.

Вагатись та затягувати процес відновлення культурної, історичної спадщини України немає часу. Ми маємо нарешті відремонтувати, реконструювати, реставрувати пам’ятки, щоб вони стали точками атракції і привернули до себе увагу туристів. А це – сприятиме економічному піднесенню міста чи регіону 🇺🇦

Більш детально: https://mkip.gov.ua/news/5464.html

🇺🇦 🇸🇪Україні подарують картину «Свята Варвара».

Наприкінці травня цього року в Україну зі Швеції прибуде картина «Свята Варвара», XVIII ст., невідомого автора, ймовірно, іспанського, яку подарував Україні громадянин Швеції, доктор медицини і філософії, почесний професор Сальгренської медичної академії Гетеборзького університету Торе Хальстрем.

Цей дарунок надзвичайно символічний для України, особливо в часи збройної агресії РФ. Адже Свята Варвара вважається покровителькою артилеристів, саперів, військових інженерів, ракетників, металургів, гірників, шахтарів.

Професор Торе Хальстрем, що володіє картиною «Свята Варвара» з 1994 року, вирішив подарувати її Україні, тому що саме у соборі Святого Володимира у Києві зберігаються мощі Святої Великомучениці Варвари.

Картина «Свята Варвара» буде занесена до фондів одного з найкращих зібрань європейського живопису в Україні – Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Передача картини саме до цього музею має ще й символічне значення, адже Варвара Ханенко шанувала свою покровительку – Святу Варвару і збирала художні твори з її зображенням.

Україна високо цінує намір професора Торе Хальстрема і висловлює слова щирої вдячності за такий шляхетний вчинок. При атрибуції та експонуванні картини «Свята Варвара» буде зазначатися ім'я дарувальника – професора Торе Хальстрема.

Незалежність закладена у кров українців. І у XV, і у XX столітті, і набагато раніше. Наразі це вже кредо, що міцно вписане у нашу ДНК. Скільки б не було спроб зламати нашу волю – цей наратив незмінний. До ювілейної дати – 30-річчя з Дня Незалежності необхідно виважено підійти як до підготовки заходів, так і до створення айдентики. Адже айдентика – спосіб візуально відобразити, що ми всі різні. Але незважаючи ні на що: єдині, самостійні та унікальні.

За координації команди МКІП підготовлена концепція єдиної візуальної символіки до Дня Незалежності. Її центральний символ – квітка, яка динамічно змінює свої пелюстки. Проте залишається такою ж прекрасною і неповторною. Ми ростемо як нація, квітнемо, відстоюємо свої права і свободи. Саме квітка фігурує у найстаріших варіаціях української символіки та орнаменталізму. Тому до свята була створена власна версія даного сакрального зображення: квітка, яка буде формуватися образами сучасних досягнень. Водночас пам’ятаючи всі минулі подвиги.

Сьогодні разом з Офісом Президента України презентували логотип і айдентику головам ОДА. Для кожної області логотип буде відрізнятися, зважаючи на кольори регіону, їх ключові сфери та культурні особливості. Згодом можна буде побачити унікальні квітки кожного з них.

Айдентика розроблена креативною агенцією “Провід”. Переглянути відеопрезентацію візуального стилю можна тут: https://youtu.be/9iGLR_rFmGM

❗️Сьогодні на Кабміні озвучив протокольне рішення, напрацьоване МКІП спільно з МОЗ та МЗС. Воно стосується внесення змін до постанови Кабміну від 09 грудня 2020 р. № 1236 про пом'якшення карантинних вимог в сфері культури та туризму.

В залежності від епідемситуації та зонування, зокрема передбачені такі умови:

— розширити можливості для проведення концертних, масових, культурних заходів;
— дозволити працювати різним типам засобів розміщення;
— зняти часові обмеження для закладів громадського харчування та самоізоляції громадян України;
— дозволити перетин кордону іноземцями певних країн.

Попередньо плануємо, що ці або окремі з цих пунктів діятимуть за умови негативного тесту на COVID-19 або ж за наявності документу, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 у відвідувачів, організаторів і тд.

Ми у МКІП прагнемо гарних умов для роботи закладів у сфері культури, туризму і гостинності. Адже дані сектори одні з тих, що зазнали найбільших втрат під час карантину. І зараз вони продовжують працювати у півсили.

Наразі вже сформовані детальні пропозиції предметних змін до постанови. Ми у процесі їх погодження та у діалозі з Міністром охорони здоров’я Віктором Ляшко. Найближчим часом розраховуємо на їхній розгляд. Про що додатково інформуватимемо.

Кращим умовам для культури у період COVID-19 бути ✌🏼