⚡️Обговорили з Прем’єр-Міністром заяву щодо можливого карантину до кінця 2021 року.

Прем’єр запевнив, як тільки Україна знову повернеться до адаптивного карантину (попередньо, з 25 січня), сфери культури, гостинності та креативні індустрії зможуть працювати. Звісно з дотриманням усіх правил карантину. І дивлячись на статистику захворюваності в країні.

Нагадаю, що режим надзвичайної ситуації, яким обумовлюються карантинні правила – і більш суворі як зараз, і полегшені – як у минулі місяці, зараз діє до 28 лютого. І очевидно, що питання продовження карантину вирішуватиметься впродовж весни. Однак, у будь-якому випадку обмеження будуть сталими, що дозволить бізнесу прогнозувати і планувати свою діяльність.

Надзвичайно важливо розширювати культурне охоплення за межі великих міст.

Наприклад, через розвиток внутрішнього туризму у регіонах. З одного боку, це підтримка якісних інноваційних культурних продуктів, а значить, розвиток саме регіональних проектів. А з іншого – це зміцнення партнерства культури та бізнесу через залучення недержавних інвестицій.

✌️Одним із шляхів для підсилення цього є програма «Культура. Туризм. Регіони» Українського культурного фонду.

У рамках програми громади зможуть отримати фінансову підтримку для своїх культурних проектів. Термін подачі заявки – до 1 лютого 2021.

Програма має 3 лоти:

🚴1. Культурно-туристичний маршрут;
🎨2. Локальний музей;
🎸3. Локальний фестиваль.

Бо крутий локальний фестиваль стає магнітом для туристів з усієї країни. Якщо локальний музей цікавий та сучасний, є бажання його відвідати у якому куточку України ти б не жив. Адже грамотно прокладений культурно-туристичний маршрут може не тільки познайомити з місцевістю, а й стати ефективним поповненням бюджету місцевих громад для подальшого розвитку.

Впевнений, що у громад є такі проекти. Тож обов’язково подавайтесь!

Детальніше: https://ucf.in.ua/m_programs/5f8048d50aa0bb6e4665c9b3

Зі святом Богоявлення та Водохреща!

Бажаю затишку у кожну українську оселю. Нехай свята вода змиє всі незгоди та принесе мир.

Дотримуючись традицій – обов’язково бережіть здоров’я. Це надважливо.

Картина Андрія Наконечного «Хрещення», 1930-ті роки, колекція Національного музею у Львові ім. А Шептицького

Читання має бути модним 📚

МКІП разом з Українським інститутом книги розпочинає всеукраїнську акцію з промоції читання #Читай_досягай.

У її межах українські громадські діячі, співаки, музиканти, митці і інші поділяться улюбленими книжками з хештегом #Читай_досягай.

На жаль, українці читають дуже мало. В середньому, менше однієї книги на рік. Лише 8% населення в Україні читає кожного дня. 38% – читають раз на місяць.

Завдяки #Читай_досягай ми хочемо, щоб про книги казали всюди: по телевізору, у ЗМІ, у соцмережах. Із вуст авторитетних українців із великою аудиторією. Чим більше ми говоримо на тему читання – тим більше людей зможуть знайти своїх авторів та свої книги. І тоді в них з'явиться звичка читати.

Знаю, що вам є чим поділитися із літератури, яка вас надихає. Обов’язково розповідайте про ці книжки усім та доєднуйтеся до флешмобу під хештегом: #Читай_досягай

Хочу, щоб 2021-й був роком активної популяризації культури читання. Читаймо разом і розповідаймо усім про свої враження!

Важко порівнювати культуру Франції та України. Різні об’єми культурної спадщини, різні економічні можливості країн. Але системна реформа 50-60-х років минулого сторіччя може служити прикладом для України. У нас унікальна культура, яка нічим не поступається французькій. Свої думки з цього приводу і до чого тут Шарль де Голль і Андре Мальро – написав у блозі на «Українська правда. Життя».

https://life.pravda.com.ua/columns/2021/01/21/243724/

🎬На початку року вступила в дію угода між Україною та Канадою про аудіовізуальне співробітництво. А вже зараз ми розробляємо програму для серії вебінарів між продюсерами та кіноагенціями країн, про проведення яких ми домовились з Міністром спадщини Канади Стівеном Гільбо.

З цієї нагоди хотілося б згадати про локації для зйомок в Україні, адже про них ми також будемо говорити з канадськими продюсерами. Не про всі знають на міжнародному рівні.

Частіше, закордонні продакшени розглядають Київ та область для фільмування. Вітчизняне кіно ширше за географією, проте все одно не охоплює багато крутих точок. На окремих місцях обмежуватися не треба. Бо маємо з чого обирати.

Для зручності – у вільному доступі є структурована карта з локаціями для кінозйомок в Україні (Ukrainian Film Locations). Її підготували за підтримки Української кіноасоціації і Держкіно.

🎥 Наприклад, для відтворення історичних проектів підійшли б такі місця: Музей Колочава, Пирогово, Шевченківський Гай, Палац Потоцьких, Жовква, Олеський замок, Підгорецький замок, Білгород-Дністровський.

Для постапокаліптичних фільмів – Завод «Кузня на Рибальському», Палац садиба Дубецьких-Панкеєвих, Цвіткове.

Потрібна натура – тоді Балка Байдиха, Хабловський маяк, Карпати і Одеські пляжі, Чорноморка.

Якщо за сюжетом події розгортаються на загубленому острові із красивою і дикою природою, або навіть у пустелі – Одеська та Херсонські області легко запропонують чимало потрібних локацій. Знімати пустелю можна і у Харківській області – біля села Кицівка.

Окрім міжнародних зйомок У НАС, безумовно, прагнемо, щоб міжнародні зйомки ПРО НАС – були саме в Україні. А не в Угорщині, Білорусі, Литві та ін. Тим більше, що запрацювали кеш-рібейти.

Тож працюємо над подальшою промоцією закордоном і знімаймо в Україні 🙂

https://usfa.gov.ua/press-center/kinoputivnyk-ukrainoyu-desyat-dniv-i-bezlich-mozhlyvostey-dlya-unikalnykh-zyomok-i657

У липні розповідав про ідею систематизувати інформацію про духовні видання України. Тоді ж обговорили це із Всеукраїнською радою церков і релігійних організацій.

❗️І ось, сьогодні онлайн-бібліотеку Софії-Мудрості запущено! Ознайомитися із проектом можна за посиланням ➡️ http://newlib.org.ua

NewLib – це електронне зібрання вагомих текстів і об’єктів культури про мудрість, релігію, філософію. Від давнини до сучасності. Даний формат бібліотеки є унікальним, адже він поєднує і книги, і аудіо-візуальний контент: живопис, музику, архітектуру, відео.

Разом із Державна служба України з етнополітики та свободи совісті запрошуємо до наповнення Нової бібліотеки контентом релігійні спільноти, філософів, філологів, мистецтвознавців, істориків, бібліотекарів і всіх небайдужих.

Популяризувати українську книгу надзвичайно важливо і приємно констатувати, що в Україні з'явився новий проект, що сповідує цю мету.

22 січня – важливий день в історії держави – День Соборності України. 102 роки тому ця подія поновила більш, ніж 1500 тисячну історію нашої країни.

Єдність народу – важливий фактор для творення успішної суверенної держави. Національна пам’ять, про яку сьогодні йдеться, дуже тісно пов’язана із спадщиною українського народу, культурою та спроможністю протистояти зовнішнім загрозам, у наш час – переважно інформаційним.

Реальні речі, які оточують нас, безцінні пам’ятки історії та культури – палаци, замки, музеї, театри, старовинні міста, – все це є свідченням, що ми живемо тут у Європі – завжди. Це неможливо перекреслити. Це пам’ять, яка робить нас самими собою: людьми, для яких свобода – є визначальною.

Культура об’єднує людей без примусу та насильства. Це м’яка сила, що запрошує до співдії у творчості, надихає та окриляє.

Є багато зацікавлених зовні та всередині, що прагнуть щоб ми забули про славні походи, великі перемоги, блискучі шедеври, які ми творили протягом століть. Щоб так імена як Сагайдачний, Пінзель, Кошиць, Гоголь, Малевич, Горська, Корольов, Русова, Сікорський, Маркус та інші були чи забуті, чи вирвані з нашого контексту. Щоб ми втратили гордість за них і за себе, щоб втратили надію і натхнення. Цього не можна допустити, бо вони частина нас, нашої великої української європейської родини.

Сьогодні Велика Реставрація – це потужний проект, який виходить із цієї логіки та пов’язує нас, як з минулим так і майбутнім. Ми не просто відновлюємо матеріальні речі, але знову складаємо пазл власної історії, загальне бачення того, ким ми є і ким завжди були та будемо. Ми хочемо залучити до цього творчу молодь, яка бачить серйозність наших дій і що це дійсно цікаво. Що тут є місце для цифрових технологій, доповненої реальності та сторітелінгу.

Мало говорити про важливість окремих речей. Потрібно робити реальні видимі кроки: інвестувати ресурси, створювати інфраструктуру, вплітати історичні контексти і славні сторінки минулого у туристичні маршрути. Це і робочі місця, і надходження у бюджет, і зміцнення спроможності громад, і посилення мобільності людей.

Держава повинна берегти свою національну пам’ять та культурно-історичну спадщину, а також інвестувати у все те, що робить нас сильнішими та щасливішими. У те – що робить нашу країну безпечнішою та затишнішою.

Свою самобутність та згуртованість українці доводили роками. Але ми кожного разу чинили опір та відстоювали себе, і це ніколи не зміниться.

Бо саме в єдності сила) Пам'ятаймо це.

❗️Завтра Україна виходить із посиленого карантину та повертається до «помаранчевої зони».

А отже, за дотримання карантинних обмежень з 25 січня знову дозволено працювати УСІМ закладам культури, релігійним установам, культурним спорудам та кінотеатрам. Детальніше на інфографіці.

Можливість для закладів поновити свою роботу – довгоочікувана. Але коронавірус продовжує бути загрозою для українців, тому закликаю як бізнес, так і населення поставитися відповідально аби не допустити повторення локдауну.

Бережіть себе та будьте як Берні Сандерс: пам’ятайте про маску та соціальну дистанцію 😷

❗️Злочини проти України та власного народу стали звичною практикою для внутрішньої політики Росії. За підсумками мирних протестів, що спалахнули по усій країні, заарештовано 3521 людину. Жахливий антирекорд.

Російська влада порушила мабуть всі основоположні принципи демократії та статті Європейської конвенції з прав і свобод людини. Насильницькі дії ОМОНу, що призвели до чисельних травм у мирних протестувальників – черговий доказ, що кремлівська влада тримається на жорстокості та нехтуванні правами людей.

Незважаючи на неоднозначність постаті опозиціонера Олексія Навального у його ставленні до окупації Криму, кожен має право на мирний протест.

Міжнародні санкції проти російської влади мають бути встановлені найближчим часом. Але для цього потрібні рішучі дії не лише від керівництва держав, а ще й дотримання інформаційної безпеки, зокрема, міжнародними інформаційними агенціями.

Адже коли російське бюро Бі-Бі-Сі в своєму пості відносить Севастополь та Сімферополь – до російських міст, хоч і згадує про анексію – це вже подвійні стандарти.

Бі-Бі-Сі багато років вважається міжнародним взірцем достовірності інформації у матеріалах, тому МКІП звернеться до Посольства Великої Британії в Україні, щоб отримати роз’яснення від штаб-квартири Бі-Бі-Сі у Лондоні, чому їхня російська філія внесла Севастополь та Сімферополь у список російських міст, де проходили акції протесту проти затримання Навального.

❗️До МКІПу надходить інформація, що, прикриваючись децентралізацією, місцева влада незаконно закриває заклади культури.

Спеціально для обласної і місцевої влади записав роз'яснення механізму ліквідації та реорганізації. Наголошую, що порушення юридичної процедури є незаконним і може тягти за собою звернення до прокуратури з боку Міністерства культури та інформаційної політики щодо перевірки.

Детальніше у відео ⤴️

27 січня – День пам’яті жертв Голокосту. Світова трагедія. Минуло 80 років, а біль від подій тих часів не відступає.

Радянська влада не просто замовчувала безжалісне ставлення до людства, а й всіляко намагалася стерти українську та єврейську ідентичність. Під час нацистського Голокосту планомірно знищували мільйони людей по всьому світі. В Україні він відрізнявся особливою жорстокістю: розстріли відбувалися поруч із населеними пунктами. Фактично, на очах місцевих жителів. Епіцентром знищення євреїв на мапі Голокосту стало урочище Бабин Яр – одне із найбільших масових місць розстрілів під час Другої світової війни.

Сьогодні світ усвідомлює усі ті страшні тортури, що стали проявом трагедії. Але ми маємо продовжувати робити все залежне від нас, щоб зберегти пам’ять та не допустити повтору цих подій. Кожен громадянин повинен знати про переломні та трагічні моменти у нашій історії. Тільки усвідомлюючи минуле – можливі мир та єдність у майбутньому.

Вічна пам’ять!

Як Німеччина зробила культуру авторитетною галуззю. Як поєднала історію та сучасність. Чому інвестиції в культуру – гарантія успіху для країни. Що може зробити в цьому напрямку Україна. Про все це, і не лише розповів в своєму блозі на «Українська правда. Життя» 😉

https://life.pravda.com.ua/columns/2021/01/27/243778/

103 роки з Дня бою під Крутами. 29 січня 1918 року молоді українці поклали своє життя за нашу вільну країну та вільне майбутнє.

520 героїв, що вийшли боротися, мали єдину мету – будувати суверенну Україну. Їхня хоробрість та самовідданість допомогли Українській Народній Республіці досягти Першої Незалежності.

Передували цьому події 22 січня. Тоді всупереч ультиматуму більшовиків Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.

Українські солдати змогли витримати протистояння проти УНР і стримати армію, що перевищувала їхню за кількістю майже в десятки разів. Більшість учасників у бою під Крутами були студенти. Їх закликували доєднатися зі словами «У цей час злочинно бути байдужим». І вони не були.

Минуло понад сто років, а ця фраза залишається актуальною. Бо байдужість до своєї держави підсилює впевненість ворога.

Як і інші важливі дати в історії нашої країни, 29 січня 1918 року довго замовчувалося у добу СРСР. Та дізнавшись правду – її не можна забути. Пам’ятаймо про Крути!

Знищувати та ліквідовувати завжди простіше, ніж переформатовувати, осучаснувати, створювати нові формати, вдосконалювати, трансформувати. Розповів в інтерв’ю, яким чином заклади культури в ОТГ, селищах, селах та містечках зробити живими та потрібними. Та на яку допомогу від Міністерства культури та інформаційної політики можуть розраховувати місцеві громади.

https://decentralization.gov.ua/news/13196