«Чурек і сакля — все твоє;
Воно не прошене, не дане,
Ніхто й не возьме за своє,
Не поведе тебе в кайданах.
До нас в науку! ми навчим,
Почому хліб і сіль почім!
Ми християне; храми, школи,
Усе добро, сам бог у нас!
Нам тілько сакля очі коле:
Чого вона стоїть у вас,
Не нами дана; чом ми вам
Чурек же ваш та вам не кинем,
Як тій собаці! чом ви нам
Платить за сонце не повинні! —
Та й тілько ж то! ми не погане,
Ми настоящі християне,
Ми малим ситі!..
*чурек — кавказький хліб у формі коржа.
*сакля — житло кавказьких горян.
Воно не прошене, не дане,
Ніхто й не возьме за своє,
Не поведе тебе в кайданах.
До нас в науку! ми навчим,
Почому хліб і сіль почім!
Ми християне; храми, школи,
Усе добро, сам бог у нас!
Нам тілько сакля очі коле:
Чого вона стоїть у вас,
Не нами дана; чом ми вам
Чурек же ваш та вам не кинем,
Як тій собаці! чом ви нам
Платить за сонце не повинні! —
Та й тілько ж то! ми не погане,
Ми настоящі християне,
Ми малим ситі!..
*чурек — кавказький хліб у формі коржа.
*сакля — житло кавказьких горян.
❤1
«Роздути все можна, але роздуте завжди лопається.»
О Олесь про популярність своє другої поспіль збірки віршів.
О Олесь про популярність своє другої поспіль збірки віршів.
Навіть язичник - римський імператор, вигнавши в заслання Овідія, не заборонив йому складати скорбні елегії.
Прощай, убогий Кос-Арале,
Нудьгу заклятую мою
Ти розважав-таки два літа.
Спасибі,друже, похвались,
Що люди і тебе знайшли
І знали, що з тебе зробити.
Прощай же, друже! Ні хвали,
Ані ганьби я не сплітаю-
Твоїй пустині; в іншім краю,
Не знаю,може, й нагадаю
Нудьгу колишнюю колись!
...Десь наприкінці вересня 1849 року Шевченко прощається з Кос-Аралом - пустельним убогим островом в північно-східнній частині Аральського моря, з островом, який був базою дворічної Аральської описової експедиції відомого російського мореплавця й географа адмірала Олексія Бутакова. Саме за його клопотанням до складу експедиції взяли рядового третьої роти Оренбурзького лінійного полку Тараса Шевченка - "для снимания видов в степи и на берегах Аральского моря".
Звичайно, з боку Бутакова це було пряме порушення "височайшої волі" царя Миколи щодо заборони Шевченкові-солдату писати й малювати, Ту заборону, зокрема щодо малювання, Шевченко сприймав як винятково несправедливу, незаслужену і - неприродну. Мовляв, навіть язичник - римський імператор, вигнавши в заслання Овідія, не заборонив йому складати скорбні елегії, а тут цар-християнин не дозволяє художникові малювати!
Прощай, убогий Кос-Арале,
Нудьгу заклятую мою
Ти розважав-таки два літа.
Спасибі,друже, похвались,
Що люди і тебе знайшли
І знали, що з тебе зробити.
Прощай же, друже! Ні хвали,
Ані ганьби я не сплітаю-
Твоїй пустині; в іншім краю,
Не знаю,може, й нагадаю
Нудьгу колишнюю колись!
...Десь наприкінці вересня 1849 року Шевченко прощається з Кос-Аралом - пустельним убогим островом в північно-східнній частині Аральського моря, з островом, який був базою дворічної Аральської описової експедиції відомого російського мореплавця й географа адмірала Олексія Бутакова. Саме за його клопотанням до складу експедиції взяли рядового третьої роти Оренбурзького лінійного полку Тараса Шевченка - "для снимания видов в степи и на берегах Аральского моря".
Звичайно, з боку Бутакова це було пряме порушення "височайшої волі" царя Миколи щодо заборони Шевченкові-солдату писати й малювати, Ту заборону, зокрема щодо малювання, Шевченко сприймав як винятково несправедливу, незаслужену і - неприродну. Мовляв, навіть язичник - римський імператор, вигнавши в заслання Овідія, не заборонив йому складати скорбні елегії, а тут цар-християнин не дозволяє художникові малювати!
❤1
"Я тепер, - пише він 9 травня 1848 року до Андрія Лизогуба в Седнів, - веселий іду на оте нікчемне море Аральське. Не знаю, чи вернуся тільки, але йду, їй богу, веселий. Прийшло мені розрішення малювать, а на другий день приказаніє у поход виступать, Вибач мені, їй богу. ніколи і сухар той з"їсти, а не те, щоб лист написать до ладу".
Аральська експедиція - то надзвичайно цікавий і важливий період у його житті і творчості. У вірші поет називає Кос-Арал убогим, але на тому убогому острові він провів, в перервах між плаванням, два надзвичайно врожайні роки. Перш за все, як художник.
Аральська експедиція - то надзвичайно цікавий і важливий період у його житті і творчості. У вірші поет називає Кос-Арал убогим, але на тому убогому острові він провів, в перервах між плаванням, два надзвичайно врожайні роки. Перш за все, як художник.
👍2
Для нас Шеченкові картини асоціюються лише з Катериною та перехнябленою хатинкою і аж ніяк не з цим☝️… Так само, як і українство — з шароварами, п‘яними козаками та галушками… Чи такі асоціяції випадковість, залумаймось🤔
👍2
І наостанок логічне питання автора статті Василя Глинчака: «Коли нарешті наші сучасники зможуть помилуватися тою красою, маючи можливість придбати в галереях високоякісні, на окремих аркушах, репродукції тих і багатьох інших Шевченкових творінь?»
Інфу почерпнуто з https://wz.lviv.ua/life/366980-hotovo-parus-rozpustyly
Інфу почерпнуто з https://wz.lviv.ua/life/366980-hotovo-parus-rozpustyly
Високий Замок
Морська подорож Тараса Шевченка
Кілька штрихів про невідомі роботи Великого Кобзаря-художника
❤4
Чого хочуть українці у трьох рядках від Драгоманова:
«Хотять тільки, щоб ніхто не гарбав чужого добра та щоб ніхто не неволив другого, щоб кожний жив у своїм краї, хазяйнував, говорив, думав вільно, як собі сам хоче.» Про українських козаків, татар та турків
«Хотять тільки, щоб ніхто не гарбав чужого добра та щоб ніхто не неволив другого, щоб кожний жив у своїм краї, хазяйнував, говорив, думав вільно, як собі сам хоче.» Про українських козаків, татар та турків
👍15👏1
Вергілій про невблаганну смерть та здобуття слави
Stat sua cuique dies: breve et irrevocabile tempus
Omnibus est vitae; sed famam extendere factis
Hoc virtutis opus.
Кожному визначен день; у всіх коротке життя і його не повернеш; та славу продовжити подвигами — ось справа доблесті. Енеїда, кн10
Stat sua cuique dies: breve et irrevocabile tempus
Omnibus est vitae; sed famam extendere factis
Hoc virtutis opus.
Кожному визначен день; у всіх коротке життя і його не повернеш; та славу продовжити подвигами — ось справа доблесті. Енеїда, кн10
Від одного коментатора:
Gloria enim, quae ex virtute comparatur, non solum ipsa immortalis est, sed homines immortales ac claros efficit.
Позаяк слава, що її здобувають із доблесті, не лише сама безсмертна, але й людей робить безсмертними й видатними.
Згодні?😉
Gloria enim, quae ex virtute comparatur, non solum ipsa immortalis est, sed homines immortales ac claros efficit.
Позаяк слава, що її здобувають із доблесті, не лише сама безсмертна, але й людей робить безсмертними й видатними.
Згодні?😉
👍3
Seneca: Summum genus infelicitatis misero est, fuisse aliquando felicem.
Велике нещастя бідоласі – бути колись щасливим.
Велике нещастя бідоласі – бути колись щасливим.
👋👋 друзі)
Чи знаєте як сказати «рандомно» по-нашому? Голосуйте👇, а також пишіть свої варіянти у коментах😀
Чи знаєте як сказати «рандомно» по-нашому? Голосуйте👇, а також пишіть свої варіянти у коментах😀
🤔2