Читаю зараз Стусові листи, подобаються ж мені вони, друзі! Скільки стійкості, скільки стоїчної криці!
Ось взяла хіть поділитися — думка не ух яка, та цікава:
"Поздоровляю тебе з сином. Я радий і з того, що син — у мого друга. Оця повнота життя нарешті відвідала мого товариша. Вітаю від щирого серця. Бажаю йому доброго здоров’я, а тобі — виростити чесного і щирого синочка. Я, навіть не бачивши його, уже починаю йому симпатизувати. Бо ж діти моїх товаришів — це щось особливо ваговите, особливо знаменне."
Ось яка вона — "повнота життя": на майна нажити, не жінку-красуню мати, а батьком сина стати...👇👇
Ось взяла хіть поділитися — думка не ух яка, та цікава:
"Поздоровляю тебе з сином. Я радий і з того, що син — у мого друга. Оця повнота життя нарешті відвідала мого товариша. Вітаю від щирого серця. Бажаю йому доброго здоров’я, а тобі — виростити чесного і щирого синочка. Я, навіть не бачивши його, уже починаю йому симпатизувати. Бо ж діти моїх товаришів — це щось особливо ваговите, особливо знаменне."
Ось яка вона — "повнота життя": на майна нажити, не жінку-красуню мати, а батьком сина стати...👇👇
👍9
А "виростити чесного і щирого синочка" перегукується з "бо теперішня людина – тільки освічена. Людина – це обов’язок, а не титул (народився — і вже людина). Людина – твориться, самонароджується. Власне, хто Ти є покищо? Кавалок глини сирової, пластичної. Бери цей кавалок у обидві жмені і мни – доти, поки з нього не вийде щось тверде, окреслене, перем’яте.", що він писав синові.
Які думки викликало? Діліться👇, завше приємно — розважати разом)
Які думки викликало? Діліться👇, завше приємно — розважати разом)
👍8
#словодня
Віддо
Приндитися – індичитися, гороїжитися, бундючитися.
«Чого це ти наприндився, що я не пишу тобі? Я пишу, а ти сердишся. Я рву робочий час (пишу під час служби), а ти сердишся…» Стус, з листів.
Власне, у визначенні маєте й синоніми. Отож приндитися – це виявляти незадоволення, «невконтентування»🤣🤣
Інше питання: Індичитися чи Индичитися? Власне, у вимові це і не «і», і не «и», чи не так?
Обрав звичніший для нас варіянт, бо все ж кажу «інший», щодо цього не настільки радикальний.
Що ви думаєте з цього? Діліться думками👇👇)
Віддо
Приндитися – індичитися, гороїжитися, бундючитися.
«Чого це ти наприндився, що я не пишу тобі? Я пишу, а ти сердишся. Я рву робочий час (пишу під час служби), а ти сердишся…» Стус, з листів.
Власне, у визначенні маєте й синоніми. Отож приндитися – це виявляти незадоволення, «невконтентування»🤣🤣
Інше питання: Індичитися чи Индичитися? Власне, у вимові це і не «і», і не «и», чи не так?
Обрав звичніший для нас варіянт, бо все ж кажу «інший», щодо цього не настільки радикальний.
Що ви думаєте з цього? Діліться думками👇👇)
👍5🤔1
Знали, що таке «приндитися»?
Anonymous Poll
19%
Знали✅
81%
Ні, але запам‘ятаю👌
0%
Ні, і не пам‘ятатиму👎
👍3
#словодня
Брехун, брешко, брехайло, брехач, брехака, брехачка (для обох родів)😂😂… як ще?🧐⬇️
Чистобреха
Скоробреха
Плетюга
А дієслова? ⬇️⬇️
Верзти
Плести
А вирази? Нате😃
Бреше на всі заставки
Либонь, ти у Брехунівці родився
Бреше, як Рябко
В диві очі брехати
Брехню точити
Москаля везти
З губи халяву робити
Що з цього всього найбільше подобається вам?✍🏻👇
Брехун, брешко, брехайло, брехач, брехака, брехачка (для обох родів)😂😂… як ще?🧐⬇️
Чистобреха
Скоробреха
Плетюга
А дієслова? ⬇️⬇️
Верзти
Плести
А вирази? Нате😃
Бреше на всі заставки
Либонь, ти у Брехунівці родився
Бреше, як Рябко
В диві очі брехати
Брехню точити
Москаля везти
З губи халяву робити
Що з цього всього найбільше подобається вам?✍🏻👇
👍7🔥1
#словотека
Привіт друзі!
Є така штука як перехідність й неперехідність дієслово☹️ Та зажди, зажди! Не хмурсь, усе не так складно, а цікаво насправді)👇👇
Так от перехідним є дієслово, що його дія переходить на предмет/об'єкт (по-граматичному це зветься одним словом "додаток"), наприклад: я читаю (кого?/що?) книжку. Тутки дія (читати) переходить на об'єкт (книжку).
Є й неперехідні дієслова: я літаю/плаваю (тут дія нікуди не переходить, а лишається з діячем).
Так от, у нас є низка дієслів, які змінюють цю свою властивість, мінючи І на И:
Білити стіни <> стіни біліють;
дурити інших <> дуріти самому;
веселити когось <> веселіти від алкоголю;
збіднити когось <> збідніти самому;
багатити інший і багатіти самому;
війна обезлюдила місто <> місто обезлюділо від війни
Це не вичерпний перелік. Тепер помічатимете, і всяк раз, як читатимете дієслово на -ити, змініть його на -іти і подивіться, чи воно щось значить😙
Ачей, як-то кажуть, значить😜
До речі, дуже часто дієслова на -ити роблять неперехідними, додаючи зворотну ч-ку -ся: він збагатився, замість він збагатів, місто знелюднилось, замість знелюднíло.
Мені все ж здається, оскільки можемо їх розрізняти морфологічно😎, чом би робити радше так? Що ви думаєте з цього? Чи знали про таку нашу здатність?
Привіт друзі!
Є така штука як перехідність й неперехідність дієслово☹️ Та зажди, зажди! Не хмурсь, усе не так складно, а цікаво насправді)👇👇
Так от перехідним є дієслово, що його дія переходить на предмет/об'єкт (по-граматичному це зветься одним словом "додаток"), наприклад: я читаю (кого?/що?) книжку. Тутки дія (читати) переходить на об'єкт (книжку).
Є й неперехідні дієслова: я літаю/плаваю (тут дія нікуди не переходить, а лишається з діячем).
Так от, у нас є низка дієслів, які змінюють цю свою властивість, мінючи І на И:
Білити стіни <> стіни біліють;
дурити інших <> дуріти самому;
веселити когось <> веселіти від алкоголю;
збіднити когось <> збідніти самому;
багатити інший і багатіти самому;
війна обезлюдила місто <> місто обезлюділо від війни
Це не вичерпний перелік. Тепер помічатимете, і всяк раз, як читатимете дієслово на -ити, змініть його на -іти і подивіться, чи воно щось значить😙
Ачей, як-то кажуть, значить😜
До речі, дуже часто дієслова на -ити роблять неперехідними, додаючи зворотну ч-ку -ся: він збагатився, замість він збагатів, місто знелюднилось, замість знелюднíло.
Мені все ж здається, оскільки можемо їх розрізняти морфологічно😎, чом би робити радше так? Що ви думаєте з цього? Чи знали про таку нашу здатність?
👍11
Передусім, друзі, хочу привітати вас із Днем Незалежності🇺🇦! Наснаги воїнам у боротьбі, а кожному з нас непохитної ВІРИ! Бо, коли підсапуються власна віра у себе, ніхто вже не запоможе. Слава Україні🇺🇦♥️!
А тепер до слів!
#словотека
Торочити – безугавно про щось говорити, товкти.
#синоніми
📍правити/товкти своє;
📍товкмачити своє/про своє
Не густо-рясно, та що є)
Чи вживаєте ці слова? Чи знаєте інші? Пишіть-діліться👇✍🏻😀
А тепер до слів!
#словотека
Торочити – безугавно про щось говорити, товкти.
#синоніми
📍правити/товкти своє;
📍товкмачити своє/про своє
Не густо-рясно, та що є)
Чи вживаєте ці слова? Чи знаєте інші? Пишіть-діліться👇✍🏻😀
👍9
Маю для вас «опитку», друзі)
Чи знаєте який-то «МАРКІТНИЙ»?
Чи знаєте який-то «МАРКІТНИЙ»?
Anonymous Poll
15%
Знаємо
85%
Ні, розкажи
0%
Ні, відчепись😡😡😂
#словодня
Отож, друзі, ось, що означає маркітний.
📍Хто знає французьку – це чудовий відповіник їхньому morose;
📍хто знає англійську – sullen/sulky😞😟
Кілька #синонімів?
- марудний
- нудний
- понурий
- притиснутий?
- хмурний, журний, невеселий, сумний
А також:
- моторшний
- страхітний
- лячний
Став уподобку👍 і шир канал серед друзів, якщо подобається)
Гарного вечора😀🌆
Отож, друзі, ось, що означає маркітний.
📍Хто знає французьку – це чудовий відповіник їхньому morose;
📍хто знає англійську – sullen/sulky😞😟
Кілька #синонімів?
- марудний
- нудний
- понурий
- притиснутий?
- хмурний, журний, невеселий, сумний
А також:
- моторшний
- страхітний
- лячний
Став уподобку👍 і шир канал серед друзів, якщо подобається)
Гарного вечора😀🌆
👍10❤2
Привіт, друзі))
Нове слово☝️☝️, ділюся з вами, чи знаєте?
Коли знаєте/маєте здогадки – пршіть у коментах👇
Нове слово☝️☝️, ділюся з вами, чи знаєте?
Коли знаєте/маєте здогадки – пршіть у коментах👇
👍2
#шевченко
#душевне
«Чи винна ж голубка, що голуба любить?
Чи винен той голуб, що сокіл убив?
Сумує, воркує, білим світом нудить,
Літає, шукає, дума — заблудив.»
«Не так серце любить, щоб з ким поділиться,
Не так воно хоче, як бог нам дає:
Воно жить не хоче, не хоче журиться.
«Журись, — каже думка, далю завдає.»»
Тут «жити» = журитися; cf.: жити – страждати.
А ось уривок ну аж-аж як ліричний:
«І квіткою й калиною
Цвісти над ним буду,
[..]
Я ввечері посумую,
А вранці поплачу.
Зійде сонце — утру сльози, —
Ніхто й не побачить.»
Тут сум – асоціюється з заходом сонця, вечором; сльози дівочі – це ранкова роса, що на квітці; а їх витирання – то сонечко, що сушить росу🥰
І насамкінець:
«Згадай лихо, та й байдуже…
Минулось… пропало…
Згадай добре, — серце в‘яне:
Чому не осталось?»
Хіба, пак, не правда?
Надвечір кілька слів докину – цікаво, кілько знаєте😃 – та виразів)
Гарного вечора, який з уступів найпаче вподобали?✍🏻👇
#душевне
«Чи винна ж голубка, що голуба любить?
Чи винен той голуб, що сокіл убив?
Сумує, воркує, білим світом нудить,
Літає, шукає, дума — заблудив.»
«Не так серце любить, щоб з ким поділиться,
Не так воно хоче, як бог нам дає:
Воно жить не хоче, не хоче журиться.
«Журись, — каже думка, далю завдає.»»
Тут «жити» = журитися; cf.: жити – страждати.
А ось уривок ну аж-аж як ліричний:
«І квіткою й калиною
Цвісти над ним буду,
[..]
Я ввечері посумую,
А вранці поплачу.
Зійде сонце — утру сльози, —
Ніхто й не побачить.»
Тут сум – асоціюється з заходом сонця, вечором; сльози дівочі – це ранкова роса, що на квітці; а їх витирання – то сонечко, що сушить росу🥰
І насамкінець:
«Згадай лихо, та й байдуже…
Минулось… пропало…
Згадай добре, — серце в‘яне:
Чому не осталось?»
Хіба, пак, не правда?
Надвечір кілька слів докину – цікаво, кілько знаєте😃 – та виразів)
Гарного вечора, який з уступів найпаче вподобали?✍🏻👇
👍6❤2
#Тарас
Привіт👋 друзі!
Словотека з кількох перших віршів Кобзаря:
Нічичирк = тиша, ані звуку:
« Мов скажені,
Летять до дуба… нічичирк…»
Аж гульк – аж ось:
«Аж гульк — з Дніпра повиринали
Малії діти, сміючись.
«Ходімо гріться! — закричали. —
Зійшло вже сонце!» (Голі скрізь;
З осоки коси, бо дівчата).
Шелеснути (куди) — упасти з глухим звуком; кинутися куди:
«Треті півні: кукуріку! —
Шелеснули в воду.»
Сердега = бідолаха, нетяга:
«Встануть сердеги працювать,
Корови підуть по діброві,
Дівчата вийдуть воду брать,
І сонце гляне, — рай та й годі!»
Чи всі знали, друзі, які ні?✍🏻👇
Привіт👋 друзі!
Словотека з кількох перших віршів Кобзаря:
Нічичирк = тиша, ані звуку:
« Мов скажені,
Летять до дуба… нічичирк…»
Аж гульк – аж ось:
«Аж гульк — з Дніпра повиринали
Малії діти, сміючись.
«Ходімо гріться! — закричали. —
Зійшло вже сонце!» (Голі скрізь;
З осоки коси, бо дівчата).
Шелеснути (куди) — упасти з глухим звуком; кинутися куди:
«Треті півні: кукуріку! —
Шелеснули в воду.»
Сердега = бідолаха, нетяга:
«Встануть сердеги працювать,
Корови підуть по діброві,
Дівчата вийдуть воду брать,
І сонце гляне, — рай та й годі!»
Чи всі знали, друзі, які ні?✍🏻👇
👍12
#фразеологія про те, хто як говорить
Ні, друзі, заголовок то не книга Антоненка-Давидовича (лайка👍 хто протямив😀)
Добірка приповідок про зто як говорить від Номиса.
Перша кварта:
- Який розум, така й бесіда.
- Слюни не підіймеш, а слово назад не вернеш.
- Будь добрим вислухачем, будеш добрим повідачем.
- Говорити — не горох молотити🤣
«Лий шанкарко, ріж музико!»
Друга кварта:
- Більше роби та менше говори.
- Побільше їж, а поменше говори.
- Хто багато говорить, той мало творить.
- За вашим шепотом нашого крику не чутно…
«Лий шанкарю, нарізую музико!»
Третя кварта:
- Теревені/баляси/баляндраси точить/запустив.
- Десь у нього язик поза вухами мотається/літа.
- Язик без костей в кого.
- Язик в роті — мели, що хóті.
Налили шинкарі, нарізали музики — от в мені кінець😝
Ваш улюблений?🤨👇👇
Ні, друзі, заголовок то не книга Антоненка-Давидовича (лайка👍 хто протямив😀)
Добірка приповідок про зто як говорить від Номиса.
Перша кварта:
- Який розум, така й бесіда.
- Слюни не підіймеш, а слово назад не вернеш.
- Будь добрим вислухачем, будеш добрим повідачем.
- Говорити — не горох молотити🤣
«Лий шанкарко, ріж музико!»
Друга кварта:
- Більше роби та менше говори.
- Побільше їж, а поменше говори.
- Хто багато говорить, той мало творить.
- За вашим шепотом нашого крику не чутно…
«Лий шанкарю, нарізую музико!»
Третя кварта:
- Теревені/баляси/баляндраси точить/запустив.
- Десь у нього язик поза вухами мотається/літа.
- Язик без костей в кого.
- Язик в роті — мели, що хóті.
Налили шинкарі, нарізали музики — от в мені кінець😝
Ваш улюблений?🤨👇👇
👍5