«Письменні українці мусять заректися не йти з України, мусять упертись на тому, що кожний чоловік, вийшовший з України, кожна копійка, потрачена не на українську справу, кожне слово, сказане не по-українському — єсть видаток з української скарбниці, видаток, котрий не повернеться в неї нізвідки.» М. Драгоманов

Друзі, є половина
Але треба ще стільки ж!
Донатимо!🙏

https://send.monobank.ua/jar/3qc6vGZ2jk

5375411205298768

#Костюк #спогади #Драй-Хмара
Утретє ім’я його мені прозвучало трагічно в листопаді 35 року, коли мій колега Доценко повідомив мене про арешти Филиповича і Драй-Хмари. То був похмурий час у моєму житті. За кілька днів заарештували й мене. І ось тут, у темних тюремних коридорах наші шляхи перетинаються знову — вчетверте. Під час першої моєї слідчої процедури, у в‘язничній почекальні ТЮРПОД (Тюремного підвідділу) НКВД на Інститутській вулиці, я зустрів Ананія Лебедя, який мене поінформував, що закінчилось слідство над «націоналістично-терористичною» групою проф. Зерова, до якої інтенсивно тулять і Драй-Хмару.

Все це було для мене приголомшуючою вісткою. Страшною, незрозумілою і несподіваною. Про арешти Филиповича і Драй-Хмари, як я вже загадував, я довідався за кілька днів до свого арешту. Але про арешт Зерова я не знав. Тому, вістка, що його не тільки заарештовано, а й звинувачено в готуванні терористичних актів, була така невідповідна, разюче дика й провокативна, що я не міг отямитися.

Ананій Лебідь, відомий у 20-их роках літературознавець, зокрема редактор, коментатор і видавець творів М. Коцюбинського.
Гр. Костюк, Зустрічі і прощання

#відео
То, що воно таке — Пилип з Конопель?😜

#проза #Сосюра #ТретяРота
"Зима. Яскрава, пухнаста, місячна зима в селі. Я вибіг за ворота, а до мене підійшли дві гарненькі дівчинки. Одна в шубці з хутряним комірцем, смуглява, чорноока й ласкава. Місяць над нами срібно сміється, а ми дивимося одне на одного, це смугляве дівча і я; мені солодко і [приємно] дивитися на неї. Серце моє тремтливо й співучо стискується, і я, як срібна радісна пташка, лечу в чорнії і повнії зірок моря її очей...
У мене не було ґудзиків на пальті, і дівчинка витягла голку з своєї шубки і сколола мені пальто, щоб я не простудився. Коли вона до мене доторкалася, я ввесь завмирав
від солодкого і страшного захоплення. Мені хотілося, щоб вона ніколи не відпускала своїх рук від мене... Ще в мене не було носової хусточки, і вона мені подарувала свою, таку духмяну і чистеньку."

Ставимо 👍 чи ❤️, якщо сподобалось)

Ще долучаємося до збору, друзі🙏🙏

https://send.monobank.ua/jar/3qc6vGZ2jk

5375411205298768

З “Третьої Роти” В. Сосюри
І от я на третьому триместрі робітфаку ХІНО (Харківський Інститут Народної Освіти).
До класу входить викладач української літератури т. Єрофеїв. Між іншим, тоді вийшла хрестоматія з укрлітератури проф. Плевако, і основники-студенти вивчали мене по всій Україні, а я вчився на робітфаці.
Цікаво?
Такі "казуси" могли бути тільки за диктатури пролетаріату.
Єрофеїв почав за списком знайомитись з робітфаківпями.
Коли він дійшов до мене і назвав моє прізвище, я підвівся.
— Сидіть, сидіть! Я сів.
— Ви не родич того Сосюри, що пише вірші?
— Ні, це — я.
— А може, ви його брат?
— Та ні! Це — я.

Друзі)
Запрошую всіх охочих на наш другий освітвечір у кав‘ярні Урбаністи в Києві.
Говоритимемо цієї неділі про В. Сосюру)
Для запису, пишіть у приватні)

Гарного вечора😉

Здорова всім!

Апдейт по збору!
Ми зібрали 82000, але цього замало. Нова мета: 95000.

Долучайтеся хто скільки може. І поширюйте друзі, разом ми сила!

https://send.monobank.ua/jar/3qc6vGZ2jk

5375411205298768

Привіт, друзі!
Онова щодо збору

Наразі збір закрито. Зараз вирішуємо питання «як» і «звідки» купити дрона.
Триматиму в курсі.

Усім щиро дякую за донати!