"Чи чорт видав, щоб ведмідь щебетав?" "Отже щебече!"... "Та ще як щебече?.. Все по-наські, по-наські! Слухай, лишень, мій голубе сизий!... Ну, та ти в школі вчився; бери да читай на здоров'ячко! Своє, не чужеє! Не бійся, не кислиця, а, на впрям, куди твоя годиться с сиром паляниця!... Раз по п'ять вертаюсь назад, читаю не начитаюсь, гляжу не нагляжусь — таке ласе!... Дяковать, багацько дяковать, небожу Запорожцю, що хоть він за нас оступився з домовини відхватився, на сей світ ввалився, та й ну балакать з живими як з мертвими: мов би, кажи, ніколи не вмирав!..."
Українські казки Іська Запорожця Матиринки

ваші пропонови тут👇

#вірші #Рильський
Стоять граби прощоро-жовті
В промінні ясно-золотім…
Хай щастя, друже, не найшов ти, —
Але нащо тужить за ним?

Прозора склянка кришталева,
Вино червоне і хмільне…
Навколо шелестять дерева:
«Все збудеться і все мине.

І те, що дійсністю здавалось, —
Нікчемна тінь, даремний дим,
І те, що в снах нам увижалось,
Зробилось близьким і нудним.

Керуй на озеро спокою
Свої шукання молоді;
Все, що зосталося з тобою, —
Лиш слід весельця на воді.

Минають дні, минає літо, —
Але нащо тужить за ним?
Прозору склянку вщерть налито
Вином, червоним і хмільним!»
1918

Топтати ряст — це?🤔
✍🏻👇

«Письменні українці мусять заректися не йти з України, мусять упертись на тому, що кожний чоловік, вийшовший з України, кожна копійка, потрачена не на українську справу, кожне слово, сказане не по-українському — єсть видаток з української скарбниці, видаток, котрий не повернеться в неї нізвідки.» М. Драгоманов

Друзі, є половина
Але треба ще стільки ж!
Донатимо!🙏

https://send.monobank.ua/jar/3qc6vGZ2jk

5375411205298768

#Костюк #спогади #Драй-Хмара
Утретє ім’я його мені прозвучало трагічно в листопаді 35 року, коли мій колега Доценко повідомив мене про арешти Филиповича і Драй-Хмари. То був похмурий час у моєму житті. За кілька днів заарештували й мене. І ось тут, у темних тюремних коридорах наші шляхи перетинаються знову — вчетверте. Під час першої моєї слідчої процедури, у в‘язничній почекальні ТЮРПОД (Тюремного підвідділу) НКВД на Інститутській вулиці, я зустрів Ананія Лебедя, який мене поінформував, що закінчилось слідство над «націоналістично-терористичною» групою проф. Зерова, до якої інтенсивно тулять і Драй-Хмару.

Все це було для мене приголомшуючою вісткою. Страшною, незрозумілою і несподіваною. Про арешти Филиповича і Драй-Хмари, як я вже загадував, я довідався за кілька днів до свого арешту. Але про арешт Зерова я не знав. Тому, вістка, що його не тільки заарештовано, а й звинувачено в готуванні терористичних актів, була така невідповідна, разюче дика й провокативна, що я не міг отямитися.

Ананій Лебідь, відомий у 20-их роках літературознавець, зокрема редактор, коментатор і видавець творів М. Коцюбинського.
Гр. Костюк, Зустрічі і прощання

#відео
То, що воно таке — Пилип з Конопель?😜

#проза #Сосюра #ТретяРота
"Зима. Яскрава, пухнаста, місячна зима в селі. Я вибіг за ворота, а до мене підійшли дві гарненькі дівчинки. Одна в шубці з хутряним комірцем, смуглява, чорноока й ласкава. Місяць над нами срібно сміється, а ми дивимося одне на одного, це смугляве дівча і я; мені солодко і [приємно] дивитися на неї. Серце моє тремтливо й співучо стискується, і я, як срібна радісна пташка, лечу в чорнії і повнії зірок моря її очей...
У мене не було ґудзиків на пальті, і дівчинка витягла голку з своєї шубки і сколола мені пальто, щоб я не простудився. Коли вона до мене доторкалася, я ввесь завмирав
від солодкого і страшного захоплення. Мені хотілося, щоб вона ніколи не відпускала своїх рук від мене... Ще в мене не було носової хусточки, і вона мені подарувала свою, таку духмяну і чистеньку."

Ставимо 👍 чи ❤️, якщо сподобалось)

Ще долучаємося до збору, друзі🙏🙏

https://send.monobank.ua/jar/3qc6vGZ2jk

5375411205298768