Трохи класики та латини📚. Цікаво, яке враження на вас справило моє читання Горація?🤔

А також проголосуйте, чи цікаво було б прочитати пояснення всього вірша?👇👇

Друзі, не можу наслухатися його!😍
Хто є в Тік-тоці, послухайте нашого Воїна-поета!

1️⃣"Набивати руку", себто ставати кращим у чомусь, а ЯК ЩЕ??🤔

🔹Наважувати руку: Тільки наважиш руку до якої роботи (на заводі), а він тебе взяв та й на друге місце переставив, — от знов починай наважувати руку. Словарь Грінченка

2️⃣
- Тон, Тон, диви', яке я слово надибала:"НАКОЇТИ" – чудове, правда?😍
- Далебí, любко, супер! Знаєш, як можна ЩЕ?)
- Ні, Тоон😔, хіба ще можна якось?
- Авжеш, ласочко:"НАБРОЇТИ"
- Ке приклад, баламуте, бо я ті' віри не йму😛
- А приклад ввечері буде, цьом😘 ciao👋

Шукай краси, добра шукай!
Вони є все, вони є всюди.
Не йди в чужий за ними край,
Найперш найди їх в своїй груди.
Франко, 1877

​​Гарний-прегарний опис ночі-світанку у Квітки, читайте по-маленьку, вимальовуючи в уяві кожну деталь, насолоджуйтесь)

"Тільки що зірочки засяяли у Бога милосердного на небесах, тільки що розсвітились; та й то не зовсім ясно, а неначе крізь серпанок... Соловейко стих біля своєї самочки, щоб виспалась хорошенько, не жахаючись; вітерець заснув, і гілочки по садках, дрімаючи, ледве-ледве колишуться; тільки й чути, що через греблю на лотóках водиця цідиться і мов хто нищечком казку каже, що так і дрімається, а то усюди тихесенько... Аж ось – недовго: зірочка покотилась... далі друга... третя – і поховались у синьому небі, мов у море канули; а прощаючись з землею, трошки сплакнули... от від їх слізоньóк пала роса на землю. "Маруся"

Вдалося змалювати картину?)

Повертаємося до вчорашнього «НАБРОЇТИ»

⚠️Отже це «накоїти» щось або «нашкодити».
Наприклад:
✔️ «Тепер же на мене звертає,
Сама НАБРОЇВШИ біди;
І так Зевеса умоляє,
Мов тілько вилізла з води.»
✔️ «Як залицявся до Мотрі, то у два тижні такого НАБРОЇВ, набрехав, наремствував, нашкодив…»

Таке, слівце, друзі, вживайте😇

Сенека, "жити добре ніщо не боронить".

#приказка

"Мати порве пазуху, ховаючи для дітей, а діти порвуть позуху, ховаючи од матері." Левицький, Дві московки

Що таке КОМЕДІЯ?😂

#слова словаааа))

Сиділи ми, каганчик миготів,
Дві тіні, тремтячи, сягали аж до мура,
А у вікні дивилась ніч понура,
А вітер вив, мов зграя пугачів.

Як поминки холодні та німі,
Сиділи ми без слова і без думи,
Іще чорніш тієї ночі-СТУМИ,
Маріло нам прийдешнє у пітьмі, –

Без просвітку, без жодної мети,
Як мертвий шлях в опаленій пустині;
В минулому лише німі руїни
Та зламані сподіванки святі...

Чого чекать? Боління тільки мить...
Але ми все сиділи біля мура,
Дивилась ніч через вікно понура,
І не втихав зловісно вітер вить.
1880, М. Старицький

"Ніколи не здається милий таким милим, дорогим, як у саму годину розстання й страти!" Левицький, Дві московки.

Заткнути за пояс🤔