Все одно Києву пощастило більше, ніж Харкову. У нас хоч би головна публічна бібліотека на честь Лесі Українки названа, а не Віссаріона Бєлінського. Як там казав цей прогресивний мислитель, блогер і хіпстер: "Ох, эти мне хохлы! Ведь бараны, а либеральничают во имя галушек и вареников со свинным салом". Оце людина! Зараз би лекції читав київській богемі.

.

Слід зауважити, що в Москві також є Бібліотека ім. Т.Г. Шевченка. На вулиці Генерала Єрмолова, завойовника Кавказу:
"Отам-то милостивії ми
Ненагодовану і голу
Застукали сердешну волю
Та й цькуємо. Лягло костьми
Людей муштрованих чимало.
А сльоз, а крові? Напоїть
Всіх імператорів би стало
З дітьми і внуками, втопить
В сльозах удов’їх".

Диявольська насмішка.

"Душі прекрасні пориви". Screw you!

Я тут заглибився в історію шоколаду "Чайка". Хотів дізнатись ім'я автора фірмової етикетки. Виявилось, що в СРСР ці шоколадки випускав десяток різних конд. фабрик і у кожної був власний дизайн.

Ось Бабаєвська фабрика, Москва.

Сормовська ф-ка, Горький

Брутальний Дніпропетровськ.

Мінськ

Харків, фабрика "Жовтень" (нині "Харків'янка"). Початок 1960-х років.

В Ризі навіть отаку красу випускали.

Але це все не наш варіант. Сучасна обгортка "Чайки", яку випускає Рошен, виглядає отак.

З'ясувалось, що з 1960-х шоколадку з таким дизайном випускають на Київській кондфабриці ім. Карла Маркса.

Але не тільки.

Ось Львів, фабрика Світоч. Етикетка ідентична.

Як і в Вінниці. Одесі. Тростянці. А потім і в Харкові. В якийсь момент на цей дизайн перейшли всі фабрики об'єднання Укркондитерпром.

Але є доказ, що першим був саме Київ. На більшості етикеток вказаний ГОСТ 6534-69. Тобто, випущені вони вже після 69.