Бразильців цікавило, чи можливо зробити розчинну каву, яка б смакувала не гірше ніж звичайна. На тогочасному ринку були представлені кілька марок, зокрема, американська George Washington's Coffee (яку пили ще в окопах Першої світової), але їхні смак і консистенція були доволі незугарними.
Nestlé прийняли челендж і створили дослідницьку групу, яку очолив молодий хімік Макс Моргенталер. Робота в лабораторії тривала понад 3 роки, але без успіхів. Зрештою, в 1934 проект згорнули, проте Моргенталера настільки захопила ідея, що він самотужки продовжив експерименти, встановивши автоклав на власному кухонному столі. І ще через 2 роки, на подив керівництва, представив робочу технологію виробництва розчинної кави. Зараз вона відома, як "спрей драй": з меленої кави роблять екстракт (заварюють під тиском і випарюють зайву рідину), потім обдувають його гарячим повітрям. Щоб закріпити аромат, Моргенталер додав до кави вуглеводи - мальтозу, глюкозу і декстрини в співвідношенні 1:1. В 1938 році новий продукт вийшов на ринок під брендом Nescafé.
В роки Другої світової Nescafe пили солдати з обох боків фронту. Наприклад, завод Нестле в німецькому Каппельні працював виключно на потреби Вермахту. А в Штатах реклама прославляла напій, як вибір американської армії №1.
В 1953 році Nestle змінили технологію і відмовились від домішок, щоб мати змогу рекламувати свій товар, як каву, а не кавовий напій. В 1965 році в продажі з'явилась Nescafe Gold - перша фріз-драйд (сублімована) розчинна кава, а ще через два роки - кава в гранулах.