#скетч

Я пробую новий пензль (Brush Pen) і стараюсь робити скетчі кайнда цікавіше. Ваша улюблена (або ні) Архівістка і її кринжовий друг

Бля вибачте я забула спойлер 😭

Ніхто крім самих українців.

Зараз саме час задонатити на якийсь потрібний для війська збір.

Ми від редакції Ґрунта закинемо на Русоріз. Вас теж закликаємо долучитись сюди, або будь-яким іншим волонтерам, яким довіряєте.

І на душі стає трохи легше.

Слава Україні!

#нескетч
Чистий селф індалджент і ви знаєте без мене, продовжуємо боротьбу і інвестуємо у майбутнє донатами 👍

#скетч

Тут у Хаті збирається доркліція з фав роботами і я долучаюсь ✌️(друга сона належить художнику за яким я стежу, але не активлю майже і мені соромно 😭)

Довгий пост на тему того, що відбувається зараз в нашій реальності. Можливо я просто дурна бо навіть у такій дупі хочеться вірити в щось хороше та шукати за що зачепитись. Ви знаєте, з чим це все пов'язано.

Вже казали до мене, що якщо росня не може досягти успіхів на фронті, вона буде нищити тил. Не фізично. Морально. Вони хотять, аби ми не опирались. Якщо відключити емоційну сторону (що в принципі важко, не можу засуджувати) то можна зрозуміти, що головною метою візиту Санича було тільки поламати Санича і нас разом з ним. Це доволі серйозна думка та маніпуляція, казати що "Трамп дід який не тямить що говорить" — тупо шкідливо. Ми так само думали на початку повномасштабки що росня просто бомжі на танках зразка 1941 року. Недооцінений ворог це страшний ворог.

Є і позитив. Вони теж недооцінюють нас і цим треба користуватись. Але для початку нам треба зібрати наше лайно у кулак і встати у міцну стійку. Це не разова акція, буде і гірше, я думаю. Набагато гірше.

Вони намагаються вибити нас на стрес, бо у стресі ти не думаєш ні про що, окрім як би вийти з цього стресу. Чим вище стрес — тим нижча спроможність тверезо оцінювати ситуацію і приймати конструктивні рішення. Цього трамп та венс добивались вчора. Судячи з того, що Зеленський вийшов з кабінету без підписання угоди — невдало.

Що ми можем робити? Це нормально піддаватись відчаю, але варто розуміти, звідки йде цей відчай і як його проживати та утилізувати. Найкращим я думаю буде виплескувати емоції не у інтернет простір, а в закриті місця, доступні тільки для вас — особисті повідомлення, чати з друзями, закриті щітпости. Знову таки, неможливо бути повністю detouched.
Але важливо та можливо бути непроникними в чужих очах, які гортають сальними пальцями стрічку і гиденько хіхікають бо українці сиплються. Знову таки, я не заперечую весь спектр емоцій, проживати його важливо і необхідно. Проте, деякі запобіжники нам не завадять.

Якщо вам треба абстрагуватися — будь ласка. Дерева так само ізолюють те що болить у наростах на стовбурах. Це природньо — уникати болю.

Проте, я вас прошу. Продовжуйте триматись. В нас є заради кого це робити — військо на передовій, волонтери, ми самі. Якщо ми хочемо побачити майбутнє — треба прийняти на себе відповідальність за свої емоції та дії. Шерте інфу та збори, донатьте.

Все буде Україна бо ми і є Україна.