#фанфікшен #Квінтерой
Вихідні продовжуються і сьогодні замість анонімки — мінік в процесі з моїми осами і The Couple Ever. Так мені робить простіше, ніж присвячувати великі пости і так, планується п'ять розділів ще і останній для мене поки найвагоміший ☝️. Без спойлерів.
Приємного прочитання!
https://archiveofourown.org/works/63307213
Вихідні продовжуються і сьогодні замість анонімки — мінік в процесі з моїми осами і The Couple Ever. Так мені робить простіше, ніж присвячувати великі пости і так, планується п'ять розділів ще і останній для мене поки найвагоміший ☝️. Без спойлерів.
Приємного прочитання!
https://archiveofourown.org/works/63307213
#скетч
Додивляюсь вперше за століття Аватара який про стихії і та, понесло на Тісо та Горнет трішки бо Сокка і Сукі дуже Тісо та Горнет
Додивляюсь вперше за століття Аватара який про стихії і та, понесло на Тісо та Горнет трішки бо Сокка і Сукі дуже Тісо та Горнет
❤1
#скетч
У погребі освітлення краще ніж в коридорі, але в коридорі тепліше і поки обстановка дозволяє сидимо гріємось 🥰
У погребі освітлення краще ніж в коридорі, але в коридорі тепліше і поки обстановка дозволяє сидимо гріємось 🥰
🥰3❤1🔥1
Сьогодні великий день. Я на початку навіть не зрозуміла, про які 1096 днів йдеться, а потім зрозуміла що ну... Вже 1096 днів триває повномасштабне вторгнення. Здебільшого все всі скажуть за мене і не один раз, то ж хочу сказати всім спасибі за те, що ви тут і спасибі Збройним Силам України що ми всі тут. І що я теж тут.
Це фактично той самий час коли починаєш сумніватись для себе, чи все ок бо я відносно нічого не втратила. Звісно що боюсь втратити когось зі своїх близьких або вас, до всирачки боюсь. Проте, я сумніваюсь, що без війни зустріла б когось з вас. Дивовижно, наскільки можуть бути іноді близькі чуваки з інтернету, хай вони знаходяться в Одесі, Києві, Житомирі чи деінде по світу. Ви важливі для мене. Завдяки вам я тримаюсь в принципі.
Хочеться сказати дякую і тим, хто не спілкується зі мною. Не за те, що не спілкуються, офк. Наповнення того часу, коли ми спілкувались, було чудовим відносно.
І ще сьогодні день народження моєї улюбленої метроїдванії, моїх жуків. Мого холоу найту, завдяки якому в принципі можлива ця група і моя тумба. Це блять пиздець, що через росню я не можу намалювати вітальний арт сьогодні.
Я не знаю, на що сподіватись в майбутньому. Не хочу навіть думати про нього, якщо чесно. Побачимось тридцятого травня, майбутня я.
Це фактично той самий час коли починаєш сумніватись для себе, чи все ок бо я відносно нічого не втратила. Звісно що боюсь втратити когось зі своїх близьких або вас, до всирачки боюсь. Проте, я сумніваюсь, що без війни зустріла б когось з вас. Дивовижно, наскільки можуть бути іноді близькі чуваки з інтернету, хай вони знаходяться в Одесі, Києві, Житомирі чи деінде по світу. Ви важливі для мене. Завдяки вам я тримаюсь в принципі.
Хочеться сказати дякую і тим, хто не спілкується зі мною. Не за те, що не спілкуються, офк. Наповнення того часу, коли ми спілкувались, було чудовим відносно.
І ще сьогодні день народження моєї улюбленої метроїдванії, моїх жуків. Мого холоу найту, завдяки якому в принципі можлива ця група і моя тумба. Це блять пиздець, що через росню я не можу намалювати вітальний арт сьогодні.
Я не знаю, на що сподіватись в майбутньому. Не хочу навіть думати про нього, якщо чесно. Побачимось тридцятого травня, майбутня я.
❤2🔥1🥰1
Forwarded from Twisted Wonderland : UA 🪞
‼️Збори‼️
Цей допис ми присвячуємо всім активними військовим зборами, які змогли знайти. Ми будемо його оновлювати настільки часто, наскільки зможемо. І хочемо нагадати, що кожна гривня критична й дуже важлива. Не існує замалої суми.
Прилад нічного бачення для батальйону «Свобода»
На 7 дронів Веприк для батальйону «Свобода» (також є ПриватБанк)
На протез для бійця «Тіха Міха» батальйону «Свобода» (також є ПриватБанк)
Два Mavic 3T для 61-й ОМБР та РЕБ для 36-й ОБМП
РЕБ+Антени для спец. бригади «Сонечко»
Збір на тепло
Постійний збір. На ремонт бойових автомобілів для 7 сотні батальйону «Свобода» (минула звітність особи)
На бус для 37 ОБРМП
Volkswagen T4 57 для 57 ОМПБР | Деталі в інстаграмі
Проєкт подяка | Деталі в інстаграмі
Ремонти автівок, супутні потреби та РЕБ для підрозділу Alastor у складі 25-ї ОПДБР | Деталі в інстаграмі
Пам'ятайте, що ми — сильна нація, із найсильнішими людьми.
Якщо у вас є збір, який ви б хотіли, щоб ми додали до цього списку, відправляйте посилання на нього в коментарі.
Востаннє оновлено: 24.02.25
Слава Україні!🇺🇦
Цей допис ми присвячуємо всім активними військовим зборами, які змогли знайти. Ми будемо його оновлювати настільки часто, наскільки зможемо. І хочемо нагадати, що кожна гривня критична й дуже важлива. Не існує замалої суми.
Прилад нічного бачення для батальйону «Свобода»
На 7 дронів Веприк для батальйону «Свобода» (також є ПриватБанк)
На протез для бійця «Тіха Міха» батальйону «Свобода» (також є ПриватБанк)
Два Mavic 3T для 61-й ОМБР та РЕБ для 36-й ОБМП
РЕБ+Антени для спец. бригади «Сонечко»
Збір на тепло
Постійний збір. На ремонт бойових автомобілів для 7 сотні батальйону «Свобода» (минула звітність особи)
На бус для 37 ОБРМП
Volkswagen T4 57 для 57 ОМПБР | Деталі в інстаграмі
Проєкт подяка | Деталі в інстаграмі
Ремонти автівок, супутні потреби та РЕБ для підрозділу Alastor у складі 25-ї ОПДБР | Деталі в інстаграмі
Пам'ятайте, що ми — сильна нація, із найсильнішими людьми.
Якщо у вас є збір, який ви б хотіли, щоб ми додали до цього списку, відправляйте посилання на нього в коментарі.
Востаннє оновлено: 24.02.25
Слава Україні!🇺🇦
Forwarded from STERNENKO
До третьої річниці повномасштабного вторгнення варто максимально допомогти війську донатом на русоріз
Ну ви знаєте, я в цілому не люблю писати рефлексію на тему як минуло моє 24 лютого. Мене мали відрахувати на засіданні кафедри. Я дивилась на таро як все минеться. Після того я більше в житті не візьму таро до рук.
Я уникала війну та політику як могла. Це була моя свідома дурість. Я думала тільки про те що буде реран діони і я хотіла б її вибити (бо да, я мала значну фіксацію на грі і так, любила кріо персонажів, архонта, вйобувала фанфіки про снєжную, ви зрозуміли). Навіть о четвертій я просто подумала що це вітер абощо і продовжила спати. О восьмій мати розбудила мене з фразою "Ань, вставай, почалась війна".
Її голос був на межі. Вона все ще думала що будуть уроки і для дітей варто зберегти спокійну поведінку. Але я бачила що вона плаче і почала плакати сама.
Чесно? Мені було соромно. Соромно за те, що я українка, що народилась тут, що моя баба припхалась з росії сюди, що в цілому я існую. Крім дереалізації і "за що це нам?" мати добивала простим "нас всі кинули". В той день ми почали плести сітки для військових і через те, що всі очікували стандартний навчальний день, нас погодували. Це була максимально безвкусна котлета з пюре, яку я тільки їла в межах моєї їдальні через шість років після того, як випустилась з цієї школи. Я намагалась відволікатись, втім. Перші два тижні було страшно діставати ноутбук і в цілому розпаковувати речі, я постійно думала що тільки засну — і росіяни вже будуть тут. Коли почали давати повітряні тривоги я не пам'ятаю. Проте концепт авешки про королеву ночі та сонце я б хотіла реалізувати деінде. Бо на початку це були ембер та фішль базуючись на складі моєї пачки.
У травні 2022 я обірвала останній зв'язок з роснею, після того, як у моєму житті з'явилась Мирослава з Маріуполя. Сподіваюсь, з нею все добре, хоч розійшлись ми не на дуже хорошій ноті. Власне... У березні вже буде третій рік, як я пишу українською. Знову таки, повернулась до малювання через велику кількість стресу, бо на початку ніхто не писав що і куди летить. І чесно... Зі мною назавжди те, що роснявий худ, який для мене був прикладом, в квітні після Бучі виставив мої твіти на загал у своєму щітпості, бо я блять злилась що "ізза етаво всєво я нє магу заказать ігрушку". "Єслі ана такая агрєсівная пусть ідьот мить польі в убєжищах" від нєтвайнє росні. "Нє нада бьіло правацировать, атдалі б Крим і всьо бьіло б нармальна" від чувака який блять відповідав за венті.
І в моїх силах зробити все, аби не почути аналогічної хуйні ще раз. Аби більше не боятись казати, що я українка.
Звісно страшно, що всі погані прогнози збудуться. Проте воно страшно тому що я про це замислююсь і гублю хватку на цій реальності. Реальність в тому, що ми продовжуємо боротись. Нічого не відбувається нового і якщо росії для переваги над нами треба був у кріслі трамп то це говорить багато про що. Ниці створіння, блять. Камон, я орєшнік чула. Не вразило.
Я уникала війну та політику як могла. Це була моя свідома дурість. Я думала тільки про те що буде реран діони і я хотіла б її вибити (бо да, я мала значну фіксацію на грі і так, любила кріо персонажів, архонта, вйобувала фанфіки про снєжную, ви зрозуміли). Навіть о четвертій я просто подумала що це вітер абощо і продовжила спати. О восьмій мати розбудила мене з фразою "Ань, вставай, почалась війна".
Її голос був на межі. Вона все ще думала що будуть уроки і для дітей варто зберегти спокійну поведінку. Але я бачила що вона плаче і почала плакати сама.
Чесно? Мені було соромно. Соромно за те, що я українка, що народилась тут, що моя баба припхалась з росії сюди, що в цілому я існую. Крім дереалізації і "за що це нам?" мати добивала простим "нас всі кинули". В той день ми почали плести сітки для військових і через те, що всі очікували стандартний навчальний день, нас погодували. Це була максимально безвкусна котлета з пюре, яку я тільки їла в межах моєї їдальні через шість років після того, як випустилась з цієї школи. Я намагалась відволікатись, втім. Перші два тижні було страшно діставати ноутбук і в цілому розпаковувати речі, я постійно думала що тільки засну — і росіяни вже будуть тут. Коли почали давати повітряні тривоги я не пам'ятаю. Проте концепт авешки про королеву ночі та сонце я б хотіла реалізувати деінде. Бо на початку це були ембер та фішль базуючись на складі моєї пачки.
У травні 2022 я обірвала останній зв'язок з роснею, після того, як у моєму житті з'явилась Мирослава з Маріуполя. Сподіваюсь, з нею все добре, хоч розійшлись ми не на дуже хорошій ноті. Власне... У березні вже буде третій рік, як я пишу українською. Знову таки, повернулась до малювання через велику кількість стресу, бо на початку ніхто не писав що і куди летить. І чесно... Зі мною назавжди те, що роснявий худ, який для мене був прикладом, в квітні після Бучі виставив мої твіти на загал у своєму щітпості, бо я блять злилась що "ізза етаво всєво я нє магу заказать ігрушку". "Єслі ана такая агрєсівная пусть ідьот мить польі в убєжищах" від нєтвайнє росні. "Нє нада бьіло правацировать, атдалі б Крим і всьо бьіло б нармальна" від чувака який блять відповідав за венті.
І в моїх силах зробити все, аби не почути аналогічної хуйні ще раз. Аби більше не боятись казати, що я українка.
Звісно страшно, що всі погані прогнози збудуться. Проте воно страшно тому що я про це замислююсь і гублю хватку на цій реальності. Реальність в тому, що ми продовжуємо боротись. Нічого не відбувається нового і якщо росії для переваги над нами треба був у кріслі трамп то це говорить багато про що. Ниці створіння, блять. Камон, я орєшнік чула. Не вразило.
💔1