#інше
Duality of a woman (не можу спати в погребі бо холодно то ж коридор прівєт. Бтв більшість скетчів зі скетчбука намальовано саме у погребі ✌️ і я наловчилась тягати чорнило так щоб юзати прям у погребі)
Duality of a woman (не можу спати в погребі бо холодно то ж коридор прівєт. Бтв більшість скетчів зі скетчбука намальовано саме у погребі ✌️ і я наловчилась тягати чорнило так щоб юзати прям у погребі)
💅1
#скетч
І хардпаси які мені сподобалися саме як хардпаси ✌️ подібне я робила з Лейс то ж тепер та, колекція
І хардпаси які мені сподобалися саме як хардпаси ✌️ подібне я робила з Лейс то ж тепер та, колекція
🥰1
Forwarded from monitor
Можна багато писати про політичні заяви Трампа чи русні, але сенсу в цьому немає.
Мета Трампа — швидко загасивши «оцю вашу війну десь на сході Європи» і увійти в історію, як миротворець. На контрасті із демократом Байденом, який навпаки, підтримував і «розпалював» її.
Кожна репліка, заява, дія Трампа це спроба продавати його інтереси відомими йому методами (пусті заяви, перебільшення, обіцянки золотих гір).
Мета України — не піддаватись на ці дешеві маніпуляції з третьої сторінки Нью Йорк Таймс з 90-х.
Мета громадян не впадати у зневіру. У Вашингтоні ніколи не розуміли життя пересічного українця, тож у цій перспективі нічого не змінилось.
Тримаємо стрій, дивуємось наступним «гучним» заявам, продовжуємо працювати на перемогу.
@war_monitor
Мета Трампа — швидко загасивши «оцю вашу війну десь на сході Європи» і увійти в історію, як миротворець. На контрасті із демократом Байденом, який навпаки, підтримував і «розпалював» її.
Кожна репліка, заява, дія Трампа це спроба продавати його інтереси відомими йому методами (пусті заяви, перебільшення, обіцянки золотих гір).
Мета України — не піддаватись на ці дешеві маніпуляції з третьої сторінки Нью Йорк Таймс з 90-х.
Мета громадян не впадати у зневіру. У Вашингтоні ніколи не розуміли життя пересічного українця, тож у цій перспективі нічого не змінилось.
Тримаємо стрій, дивуємось наступним «гучним» заявам, продовжуємо працювати на перемогу.
@war_monitor
Я казала в щітпості. Скажу і тут, може комусь треба почути.
Це не про слова, це про дії і просто зараз наші тигри, наші Збройні сили діють на фронті. Поширюйте інфу, донатьте перевіреним волонтерам та фондам якщо у вас є змога.
Український солдат це носій української державності, як каже Сергій Стерненко.
Це не про слова, це про дії і просто зараз наші тигри, наші Збройні сили діють на фронті. Поширюйте інфу, донатьте перевіреним волонтерам та фондам якщо у вас є змога.
Український солдат це носій української державності, як каже Сергій Стерненко.
👍2
#нескетч
І тепер до першої версії додається сілксонґ версія. Так, я знаю. Мені просто подобається експериментувати з візуалом та елементами броні. Ну і я люблю Горнет, це теж привід помалювати ще одну версію.
І тепер до першої версії додається сілксонґ версія. Так, я знаю. Мені просто подобається експериментувати з візуалом та елементами броні. Ну і я люблю Горнет, це теж привід помалювати ще одну версію.
Forwarded from СУСПІЛЬНЕ КУЛЬТУРА
🕯 20 лютого в Україні вшановують пам’ять Героїв Небесної сотні.
Саме цього дня у 2014 році в середмісті Києва загинуло найбільше активістів Євромайдану — 48.
Наша боротьба за незалежність, територіальну цілісність та ідеали Майдану триває донині. Памʼятаємо.
Саме цього дня у 2014 році в середмісті Києва загинуло найбільше активістів Євромайдану — 48.
Наша боротьба за незалежність, територіальну цілісність та ідеали Майдану триває донині. Памʼятаємо.
🫡1
#інше
Захотілося про це поговорити після того, як я вчора замислилась. Мабуть, зі сторони видається, що я малюю постійно і нічим іншим не переймаюсь ::'D, друзі, повірте, я переймаюсь. Іноді менше ніж усі, іноді дохуя. Це важко не перейматись і не пропускати все лайно через себе. Енівей розмова трішки не про це.
Хоч активно вчитись малювати я почала в 2016, малювала я і до цього. Найяскравіше, що пам'ятаю, це листівка з аніматроніками, яку я малювала брату ручкою. 22 липня 2015 року. День смерті моєї бабусі по татовій лінії і день народження мого брата Сашка. Думаю, не варто говорити, що я плакала тоді бо не могла повірити в те, що бабця так зіпсувала свято Сашку. Та листівка мала б його порадувати я думаю. Не знаю, чи пам'ятає він її взагалі.
Восени 2015 ми переїхали. Я все ще час від часу намагалась малювати в зошитах (поки окремих, бо в робочих мені все ще забороняли ✌️). Ясна річ малювала тільки фнаф ;:') бо що ще. В 2016 мені подарували перший скетчбук і власне я почала малювати вже андертейл.
В 2017-2018 я зрозуміла, що хотіла б займатись анімацією, бо я побачила мавку і хотіла створити щось своє теж. Тільки от проблема. Малювала я погано. То ж вирішила вчитись далі. В десятому класі правда вже стало байдуже, бо малоймовірно що я буду аніматоркою і все одно неприбутково і блаблабла. Скетчі та малюнки в період з 2019 по 2021 мали хіба що "мені треба зайняти руки" характер і та... Брух, не люблю згадувати ті часи. В 2021 я вирішила кинути малювати і не повертатись до цього.
І от повномасштабка. Березень 2022. Я сиджу в погребі з блокнотом, у якому вела перший воєнний щоденник. У погребі ще не провели світло та не зробили лежаки, то ж тільки маленький столик, три лавочки та свічка. Важко забути таке. Я трохи поновила малювання бо здибалась з однією дівчиною і мені подобались її оси. В мене були і мої власні, Богдана та Орися і вони все ще вагомі на задвірках спогадів. Бо це перші мої оси в укрпросторі і перші оси, яких я малювала дуже дохуя. Звісно, не так багато, як Альбаріуз та її Лео і Тоя, втім кілька місяців точно. І з кінця 2023, з появи лайс оф пі, а згодом і холоу найта, моє малювання стало у таку собі рутину.
Я б не сказала що мені легко визначати себе як художницю: я не сприймаю малювання так само серйозно, як більшість з вас. Як не крути, а я аматор і пишу я все ж набагато краще та розумію, чого хочу в письмі, теж більше, ніж з малюванням. Втім я не думаю, що в мене колись вийде кинути чи хоча б відмовитись на довгий час. Я не знаю, чому та як, але малювання чомусь завжди тут, коли мій світ розвалюється. Неважливо в якому саме плані, локальному чи глобальному. Правда я абсолютно не знаю, куди рухатись тут далі і чи хочу я рухатись.
Захотілося про це поговорити після того, як я вчора замислилась. Мабуть, зі сторони видається, що я малюю постійно і нічим іншим не переймаюсь ::'D, друзі, повірте, я переймаюсь. Іноді менше ніж усі, іноді дохуя. Це важко не перейматись і не пропускати все лайно через себе. Енівей розмова трішки не про це.
Хоч активно вчитись малювати я почала в 2016, малювала я і до цього. Найяскравіше, що пам'ятаю, це листівка з аніматроніками, яку я малювала брату ручкою. 22 липня 2015 року. День смерті моєї бабусі по татовій лінії і день народження мого брата Сашка. Думаю, не варто говорити, що я плакала тоді бо не могла повірити в те, що бабця так зіпсувала свято Сашку. Та листівка мала б його порадувати я думаю. Не знаю, чи пам'ятає він її взагалі.
Восени 2015 ми переїхали. Я все ще час від часу намагалась малювати в зошитах (поки окремих, бо в робочих мені все ще забороняли ✌️). Ясна річ малювала тільки фнаф ;:') бо що ще. В 2016 мені подарували перший скетчбук і власне я почала малювати вже андертейл.
В 2017-2018 я зрозуміла, що хотіла б займатись анімацією, бо я побачила мавку і хотіла створити щось своє теж. Тільки от проблема. Малювала я погано. То ж вирішила вчитись далі. В десятому класі правда вже стало байдуже, бо малоймовірно що я буду аніматоркою і все одно неприбутково і блаблабла. Скетчі та малюнки в період з 2019 по 2021 мали хіба що "мені треба зайняти руки" характер і та... Брух, не люблю згадувати ті часи. В 2021 я вирішила кинути малювати і не повертатись до цього.
І от повномасштабка. Березень 2022. Я сиджу в погребі з блокнотом, у якому вела перший воєнний щоденник. У погребі ще не провели світло та не зробили лежаки, то ж тільки маленький столик, три лавочки та свічка. Важко забути таке. Я трохи поновила малювання бо здибалась з однією дівчиною і мені подобались її оси. В мене були і мої власні, Богдана та Орися і вони все ще вагомі на задвірках спогадів. Бо це перші мої оси в укрпросторі і перші оси, яких я малювала дуже дохуя. Звісно, не так багато, як Альбаріуз та її Лео і Тоя, втім кілька місяців точно. І з кінця 2023, з появи лайс оф пі, а згодом і холоу найта, моє малювання стало у таку собі рутину.
Я б не сказала що мені легко визначати себе як художницю: я не сприймаю малювання так само серйозно, як більшість з вас. Як не крути, а я аматор і пишу я все ж набагато краще та розумію, чого хочу в письмі, теж більше, ніж з малюванням. Втім я не думаю, що в мене колись вийде кинути чи хоча б відмовитись на довгий час. Я не знаю, чому та як, але малювання чомусь завжди тут, коли мій світ розвалюється. Неважливо в якому саме плані, локальному чи глобальному. Правда я абсолютно не знаю, куди рухатись тут далі і чи хочу я рухатись.
❤1
Forwarded from UNDERTALE | DELTARUNE ASK
#Азгор_Дрімур_ask #Undertale
^ Запитати Азгора 🔢
А: я більше не знаю авешок 😭
АСК | ХУДОЖНИЦЯ
^ Запитати Азгора 🔢
Q: Намалюйте персонажа в вашій улюбленій AU (underfell, glitchtale і т.п.)
А: я більше не знаю авешок 😭
АСК | ХУДОЖНИЦЯ
🥰1