🇺🇸🇨🇳Перегони між США та Китаєм у сфері штучного інтелекту змушують країни переосмислити, кому належить їхня цифрова інфраструктура - аналіз ситуації від The Chatham House

Перегони за домінування в сфері ШІ набирають обертів. США та великі технологічні компанії намагаються змусити країни зробити вибір: ШІ має постачатися або з Америки, або з Китаю.

🗣Президент Microsoft Бред Сміт заявив у Сенаті: «Фактор номер один, який визначить переможця, — це чиї технології будуть найширше впроваджені у світі».

🛑США активізували зусилля, щоб зробити свою ШІ-пропозицію привабливішою, зокрема через "дипломатичну атаку " в Європі. У лютому віцепрезидент Джей Ді Венс розкритикував ЄС за надмірне регулювання, а адміністрація Трампа назвала європейські штрафи «вимаганням». Деякі американські компанії відтермінували запуск своїх продуктів у Європі через юридичну невизначеність.

🛑Однак останнім часом риторика США пом’якшилася. Венс заявив, що США й Європа «в одній команді». Microsoft пообіцяла створити суверенні дата-центри в Європі, а OpenAI оголосила ініціативу OpenAI for Countries, що має підтримати розвиток ШІ на демократичних засадах — у координації з урядом США.

🛑Тим часом адміністрація Трампа, як повідомляється, планує послабити обмеження на експорт чипів, що вигідно і компаніям, як-от NVIDIA, і країнам на кшталт Індії чи Малайзії. Це свідчить про те, що боротьба за ШІ переходить від інновацій до інфраструктури. Китай уже здатен масштабно впроваджувати нові технології вдома і в країнах Глобального Півдня. США ж наполягають: оберіть нашу технологію або китайську.

🛑Проте багато країн десятиліттями дотримувались балансу між США та Китаєм і не поспішають із вибором. Розгортання ШІ поки що обмежене, і підстав стати на чийсь бік немає.

🛑Сьогоднішній цифровий ландшафт відрізняється від ситуації 20-річної давності, коли американські компанії безперешкодно ставали постачальниками інфраструктури. Тепер держави рішучіше захищають суверенітет над технологіями.

🛑Поняття технологічного суверенітету стало ключовим. Країни мають право контролювати цифрову інфраструктуру, але мають розуміти і її реалістичні межі. Наприклад, попри ініціативи на кшталт GaiaX, залежність Європи від американських хмарних сервісів навряд чи зникне.

🛑Європа залишиться залежною й у сфері чипів, батарей та рідкоземельних елементів. Тут потрібні вимогливіші закупівельні політики, відкритість ПЗ і сумісність між системами.

🛑Втім, у багатьох сферах суверенітет можливий. Приклади Індії, Бразилії та інших держав показують, що цифрові ідентифікаційні системи, дата-інфраструктура і платіжні платформи можуть бути незалежними, ефективними і доступними.

Щодо ШІ, США пропонують масштабні інвестиції і гарантії, однак така стратегія може вимагати надто великої ціни — втрати суверенітету.

Можливий третій шлях — Публічний ШІ: відкриті моделі, спільна інфраструктура, прозорість і підтримка з боку середніх держав. Це амбітна мета, але, можливо, єдина реальна альтернатива для досягнення цифрової незалежності.

❤️‍🩹 Підписатися | Пошук росіян | Сайт | YouTube | Зв'язок

📱🔍Facebook OSINT

Нещодавно на платформі OSINT Industries було опубліковано статтю “OSINT on Facebook: Find Emails, Phone Numbers, and More”. У ній в, що Facebook досі залишається одним із найефективніших інструментів OSINT для дослідників та правоохоронців завдяки своїй великій базі користувачів і значному обсягу відкритих даних. Деякі методи, що були висвітлені в статті залишимо нижче.

Публічні профілі, статуси, коментарі, участь у групах і взаємодії між користувачами дозволяють будувати соціальні зв’язки, відстежувати цифрові сліди, перевіряти людей та отримувати важливу інформацію для розслідувань. Особливу цінність становить напрям SOCMINT — розвідка в соціальних мережах як складова OSINT. Він фокусується на зборі даних із соціальних платформ, в т.ч. і з Facebook, де користувачі добровільно діляться особистою інформацією. Правильно застосовані методи дозволяють виявляти email-адреси, номери телефонів, встановлювати зв’язки між профілями й створювати інформаційні моделі для аналітичних висновків.

🗣Попри поширену думку, що про Facebook уже відомо все, для дослідника важливо не лише користуватись платформою, а й розуміти її внутрішню логіку: які дані зберігаються, що доступне без авторизації, як працюють алгоритми взаємодії. Лише за таких умов Facebook стане повноцінним інструментом OSINT-аналізу.

Facebook дозволяє зібрати великий обсяг інформації і скласти досить точний профіль користувача. Особливо інформативними є групи — через них можна з’ясувати інтереси, погляди та коло спілкування особи. Це часто є першим кроком до глибшого дослідження.

Основні напрями збору даних із Facebook:
🛑дані профілю користувача;
🛑номери телефонів, прив’язані до акаунтів;
🛑Еmail-адреси, пов’язані з акаунтами.

🛑Приклади пошукових запитів у Google:

 site:facebook.com "[username]"
 site:facebook.com "[email]"
 site:facebook.com "[John Doe]" "New York"

🛑Інші способи пошуку інформації:
🛑Використання вбудованого пошуку Facebook з фільтрами за іменем, місцем проживання, категоріями (люди, фото, пости, групи).
🛑Аналіз спільних друзів і відміток на фото.
🛑Перевірка публічної інформації в профілі: біографія, місце роботи, місце проживання, сімейний стан, метадані фото.
🛑 Альтернативи Graph Search — використання URL-параметрів для пошуку, наприклад:
facebook.com/search/str/[query]/keywords_users
🛑Моніторинг Facebook Marketplace для збору геолокаційних даних та інформації з оголошень.
🛑 Відстеження геолокації.
🛑 Застосування OSINT-інструментів (наприклад, OSINT Industries) для пошуку інформації про користувача з понад 1000 джерел.

🛑Пошук номерів телефонів
Хоча номери телефонів рідко бувають публічними, їх можна виявити за допомогою спеціальних інструментів (OSINT Industries, Maltego, пошукові оператори Google, різні боти в телеграм). Телефонні номери важливі, бо мають унікальні коди й допомагають зв’язати онлайн-профілі з реальними людьми.

🛑Пошукові запити в Google для номерів:

 site:facebook.com "[phone number with area code]"
 site:facebook.com "contact me"

🛑Пошук email
Email-адреси також рідко публікуються напряму, але їх можна знайти у розділах «Про себе», на бізнес-сторінках, у публікаціях у групах, через зворотній пошук електронної пошти.

🛑Facebook Marketplace як джерело OSINT
Marketplace — це цінне джерело інформації пов’язане з торгівлею онлайн. Тут користувачі часто публікують свої контакти, продають речі, і цю інформацію можна ефективно аналізувати.

З Marketplace можна дізнатися:
🛑 Хто ця людина (ім’я, фото, місце проживання)
🛑Що вона продає (це може вказувати на її інтереси, роботу або фінансовий стан)
🛑Де вона буває (оголошення можуть містити геолокацію)
🛑Як вона комунікує (стиль спілкування, швидкість відповіді)
🛑Технічні деталі (наприклад, метадані з фото)

🛑Якщо відоме ім’я користувача, можна переглянути всі його оголошення за адресою:

facebook.com/marketplace/profile/[USERID]

Отже, Facebook досі залишається цінним інструментом для OSINT-розслідувань. Використовуючи правильні підходи, можна легально та ефективно отримувати корисну інформацію для аналізу.

❤️‍🩹 Підписатися | Пошук росіян | Сайт | YouTube | Зв'язок