Частина 2. Проблеми при гіперзвукових швидкостях.
На зображеннях показані існуючі ракети, це Х43 (початок 2000 років) та X-51A Waverider (2010 року). Чому в них дуже малі майже не помітні крила? Тому що аеродинамічні сили залежать від квадрата швидкості (якщо швидкість порівняно з ФАУ1 збільшилась в 5 разів то аеродинамічна сила збільшилась в 25 разів і крила можна робити в 25 разів меньшими). Тобто по конструктивним особливостям ці ракети нічим не відрізняються від ракет з попередньої нашої частини.
Перша проблема ракет на такій швидкості це сама швидкість. При розгоні на такий швидкості повітря буде стискатися і утворювати високу температуру (фактично плазмову хмарку) на краю літального апарату. Це температури від 1000°С і більше, в природі не існує таких конструкційних матеріалів щоб витримували таку температуру в продовж всього польоту (а це десятки хвилин). Тобто апарат, двигун і інше треба охолоджувати і якось керувати ним через плазмову хмару. Єдиним виходом є політ таких ракет від 20км і вище. Там де повітря більш розрідженне і холодне.
Чи є на росії такі технології? Питання риторичне.
Наприклад X-51A Waverider з 2010 року проходить випробування і наскільки відомо досі не поставлена на озброєння.

Цей пост написав наш підписник для нашого каналу, підтримайте будь ласка—👍, також можете писати свої пости та надсилати їх нам.

#пост_від_підписника