🔍 Інструменти для моніторингу соцмереж і пошуку спільнот

🛑Social Searcher — безкоштовний інструмент для моніторингу соціальних мереж і відкритих онлайн-згадок у реальному часі. Дозволяє шукати пости, коментарі, хештеги, профілі та згадки брендів або ключових слів у різних джерелах, включно з X (Twitter), Facebook, Instagram, YouTube, Reddit, блогами та форумами.

🛑Max Intel Social OSINT — частина великого набору OSINT-інструментів Max Intel, яка спеціалізується на пошуку та аналізі цифрового сліду користувачів у соціальних мережах. Сервіс не зберігає власні бази даних, а виступає як “хаб”, що агрегує десятки зовнішніх інструментів і джерел для швидкого дослідження профілів, згадок і активності користувачів в інтернеті.

🛑Waybien — платформа для пошуку публічних онлайн-спільнот у популярних месенджерах і соцмережах. Сервіс індексує Telegram-канали, WhatsApp-групи, Discord-сервери, Facebook Groups, Slack та інші відкриті спільноти, дозволяючи знаходити їх через єдиний пошуковий інтерфейс. Є фільтри за тематикою, мовою, країною та популярністю.

🛑TGPages Atlas — інтерактивна вебкарта, яка візуалізує мережу публічних Telegram-каналів. Сервіс російський і містить понад 500 000 проіндексованих каналів, згрупованих за тематикою та взаємозв'язками, що дозволяє досліджувати інформаційне середовище Telegram у зручному графічному форматі.

ОsintFlow в інших соцмережах:
📱 YouTube 📱Threads 📱 X

❤️‍🩹 Підписатися | Пошук росіян | Сайт | Зв'язок

💥«Рейд» публікує деталі ураження підстанцій у Криму у ніч на 29 червня

Серед уражених об’єктів:
🛑ПС 220/35 кВ «Мар’янівка»
🛑ПС 110/35/10 кВ «Олександрівка»
🛑ПС 110/35/10 кВ «Випасне»
🛑ПС 330 кВ «Джанкой»

Зазначається, що ці підстанції забезпечують електропостачанням військові об’єкти та іншу інфраструктуру військового призначення, яка потребує значних обсягів електроенергії.

ОsintFlow в інших соцмережах:
📱 YouTube 📱Threads 📱 X

❤️‍🩹 Підписатися | Пошук росіян | Сайт | Зв'язок

🔍 OSINT-інструмент для дослідження вебсайтів

Представляємо вашій увазі інструмент на нашому 📱GitHub — Links Overseer, локальний OSINT-інструмент для швидкого аналізу вебресурсів.

Він проходить заданий URL, досліджує внутрішні сторінки сайту на вибрану глибину та збирає всі знайдені посилання зі статус-кодами та часом відповіді. Також інструмент автоматично витягує зображення та документи: зображення формуються у галерею, а документи — у зведену таблицю з метаданими та формуванням загального звіту по всіх знайдених категоріях, який можна експортувати у PDF та JSON.

👉🔗 https://github.com/OsintFlow-Team/links-overseer

Основні можливості:
🛑збір усіх знайдених посилань із статус-кодами та часом відповіді
🛑автоматичне виявлення документів
🛑збір та структурування зображень
🛑завантаження знайдених ресурсів
🛑аналіз метаданих файлів
🛑формування структурованого звіту (PDF / JSON)
🛑нормалізація та структуризація даних

🌐 Підтримка мов: українська та англійська

ОsintFlow в інших соцмережах:
📱 YouTube 📱Threads 📱 X

❤️‍🩹 Підписатися | Пошук росіян | Сайт | Зв'язок

⛴🔍 Як відстежувати судна під санкціями: кейс Ормузької протоки

Нещодавно дослідник Benjamin Strick у своєму 📱 новому відео показав простий алгоритм морського OSINT.

На реальному прикладі він демонструє, як за допомогою відкритих (та умовно безкоштовних) сервісів можна відстежити судно, перевірити його маршрут, ідентифікувати власника та підтвердити отримані дані супутниковими знімками.

🗣За основу взято повідомлення про затори судноплавства поблизу Бендер-Аббаса в районі Ормузької протоки. Автор покроково показує, як перейти від новинної публікації до аналізу конкретних суден.

У відео розглядаються:
🛑пошук ідентифікаторів суден (IMO);
🛑перевірка маршрутів через MarineTraffic;
🛑порівняння даних у VesselFinder;
🛑підтвердження інформації про судно через Equasis;
🛑аналіз супутникових знімків Sentinel-2 у Copernicus Browser;
🛑візуалізація отриманих результатів.

Нагадаємо про добірку 🔗⚓️ Maritime OSINT. Підбірка інструментів та корисних посилань

ОsintFlow в інших соцмережах:
📱 YouTube 📱Threads 📱 X

❤️‍🩹 Підписатися | Пошук росіян | Сайт | Зв'язок

🛢📊 Як змінилися доходи РФ від експорту нафти з 2022 до квітня 2026 року

«Слово і Діло» на основі даних Міжнародного енергетичного агентства підготувало інфографіку, яка демонструє, як після початку повномасштабного вторгнення змінювалися обсяги експорту сирої нафти, бензину та дизельного пального, а також доходи Росії від їхнього продажу.

У січні–квітні 2026 року Росія експортувала 4,62 млн барелів нафти на добу, 0,06 млн барелів бензину та 0,87 млн барелів дизельного пального. Попри скорочення експорту нафти й бензину, місячні доходи від експорту нафти та нафтопродуктів зросли до 14,72 млрд доларів, майже досягнувши рівня 2023 року. Основною причиною стало тимчасове зростання світових цін на нафту на тлі загострення ситуації навколо Ормузької протоки.

Втім, як зазначають аналітики, цей ефект, імовірно, буде короткостроковим. Попри переорієнтацію експорту на азійські ринки, Росія продовжує стикатися з наслідками західних санкцій, цінової «стелі», дисконтів на російську нафту, обмежень на експорт нафтопродуктів і регулярних українських ударів 💥 по нафтопереробній та експортній інфраструктурі. Усе це й надалі чинитиме тиск як на обсяги експорту, так і на доходи від продажу нафти та нафтопродуктів.

ОsintFlow в інших соцмережах:
📱 YouTube 📱Threads 📱 X

❤️‍🩹 Підписатися | Пошук росіян | Сайт | Зв'язок

📊🖥 Ukraine War Unmanned Systems Tracker

Незалежний дослідницький OSINT проєкт, створений і підтримуваний Andro Mathewson. Проєкт документує підтверджене та заявлене бойове застосування безпілотних систем у ході повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

👉🔗 Ukraine War Unmanned Systems Tracker

🗣База даних формується на основі відкритих джерел, офіційних повідомлень українських військових та перевірених журналістських матеріалів. Кожен запис містить посилання на першоджерела, що дозволяє незалежну верифікацію інформації. Проєкт підтримується в межах наукового дослідження автора та регулярно оновлюється. Останнє оновлення, згідно зі сторінкою автора в📱, відбулося 1 липня 2026 року.

🗣Події враховуються, якщо існує щонайменше одне надійне відкрите джерело: офіційна заява українських військових або розвідки, перевірені відеодокази або повідомлення щонайменше двох незалежних медіа. Підтвердження з боку російської сторони враховується, але не є обов’язковим.

Що слід розуміти про OSINT-трекери
OSINT-трекери — це не новини і не аналітика в чистому вигляді. Вони показують лише те, що було зафіксовано та підтверджено, а не обов’язково повну картину реальності.
Такі інструменти допомагають побачити конкретний зріз подій (наприклад, застосування дронів чи інших систем) із прив’язкою до джерел, але не охоплюють усі випадки, які могли відбутися. Тому їх слід сприймати як структуровану базу підтверджених спостережень, а не як повну статистику війни.


ОsintFlow в інших соцмережах:
📱 YouTube 📱Threads 📱 X

❤️‍🩹 Підписатися | Пошук росіян | Сайт | Зв'язок

⚖️ «Ми некомерційні» — не універсальний аргумент для обходу санкційних обмежень ЄС

Виявилося, що якщо поширювати контент російських державних медіа, включених до санкційних списків ЄС (у межах справи -медіа з Додатка XV до Регламенту ЄС № 833/2014), без реклами, з кнопкою «підтримати проєкт» і словами «ми некомерційні», то він усе одно підпадає під дію санкційного режиму. Саме до такого висновку нещодавно дійшов Суд Європейського Союзу, розглянувши преюдиціальний запит німецького суду у справі C-67/25, що виникла в межах кримінального провадження щодо поширення контенту RT DE.

ℹ️ Справу порушено в Німеччині щодо трьох осіб, які розміщували відео RT DE на публічно доступному вебсайті. Захист будувався на тому, що ресурс не є комерційним, не фінансується рекламою і функціонує за рахунок добровільних пожертв, а отже не повинен підпадати під регулювання, яке застосовується до професійних або комерційних медіа.

Суд із цим не погодився. Він роз’яснив, що для цілей санкційного регулювання не має вирішального значення:
🛑 чи є діяльність комерційною або некомерційною;
🛑 чи фінансується ресурс через рекламу або донати;
🛑 чи є це великий медіаресурс чи невеликий блог.

Інакше санкційний режим можна було б легко обійти: формально закрити телеканал, але фактично відтворити його контент через мережу «незалежних» сайтів або волонтерських платформ.

Саме після цього рішення в соцмережах з’явилися численні інтерпретації про «кінець свободи слова» та «тепер посадять за один репост RT». Іронія полягає в тому, що серед критиків рішення чомусь виявилося чимало акаунтів, які «виключно заради свободи слова» ретранслювали матеріали RT, Sputnik та інших російських державних медіа. Чи всі вони боти? Навряд чи. Але збіг вийшов напрочуд 😉цікавий. І, схоже, саме рішення вони читали не надто уважно, бо воно стосується не лише «Раша Тудей».

Проте між такими тезами і змістом рішення існує суттєва різниця. Тож трохи тексту для тих кому цікаво.

🛑Суд не запровадив нової заборони. Обмеження на поширення контенту RT та інших медіа, включених до санкційних списків ЄС, діють у межах санкційного режиму, запровадженого у березні 2022 року та закріпленого, зокрема, у Регламенті (ЄС) № 833/2014 в актуальній редакції.

🛑Суд не аналізував питання одноразового репосту чи цитування. Предметом справи було неодноразове розміщення відео RT DE на окремому вебсайті та оцінка системної практики поширення такого контенту, а не окремих випадків його використання.

🛑 Суд не вирішував питання кримінальної відповідальності. Він лише тлумачив положення санкційного регламенту ЄС, зокрема статтю 2f(1) та поняття «оператор». Питання, чи є порушення у конкретній справі та чи настає відповідальність, залишено на розсуд національних судів держав-членів ЄС.

У цьому рішенні Суд визначив, що поняття «оператор» охоплює не лише професійних мовників, а й будь-яких осіб, які прямо чи опосередковано роблять доступним або сприяють поширенню контенту медіа, включених до Додатка XV до Регламенту Ради (ЄС) № 833/2014, зокрема таких як RT, Sputnik, Rossiya 24, Pervyi Kanal та інші російські державні або контрольовані державою медіаресурси.

Критики рішення вважають, що Суд занадто широко витлумачив поняття «оператор» і недостатньо чітко окреслив межі такого підходу.

ℹ️ Логіка Суду в цьому питанні є прагматичною: санкційний режим втрачає ефективність, якщо його можна формально обійти через зміну форми поширення контенту або юридичного статусу ресурсу. Саме тому саме по собі позначення діяльності як «некомерційної» не може автоматично виводити її з-під дії обмежень.

Напис «ми некомерційні» не працює як універсальний оберіг, якщо фактично йдеться про систематичне поширення контенту підсанкційних російських медіа. Це не про свободу висловлювань як таку, а про дотримання вже чинних санкційних правил ЄС щодо конкретних суб’єктів і контенту.

ОsintFlow в інших соцмережах:
📱 YouTube 📱Threads 📱 X

❤️‍🩹 Підписатися | Пошук росіян | Сайт | Зв'язок