🔍Gmail OSINT: Ghunt online version

Неодноразово ми згадували у своїх публікаціях 🔗GHunt, опенсорсний інструмент, який дозволяє збирати публічно доступні метадані про облікові записи Google лише за допомогою адреси Gmail або ідентифікатора Google.

У 2023 році японські розробники створили онлайн- версію, а згодом онлайн версія з'явилася і на різних платформах, зокрема і на🔗Osint Rocks — фреймворку, який містить інструменти пошуку за юзернеймом, номером телефону та електронною поштою.

👉🔗Ghunt online version: https://gmail-osint.activetk.jp/

GHunt спеціалізується на зборі та кореляції публічно доступних даних про облікові записи Google. Він працює на основі адреси Gmail або Google ID і дозволяє визначити, які саме дані користувача видимі в екосистемі Google, без будь-якого злому чи обходу автентифікації.

Інструмент агрегує інформацію з різних сервісів Google, зокрема Gmail, Google Maps, Drive, Photos, YouTube та інших, формуючи цілісний цифровий профіль акаунта.

За допомогою інструменту можна отримати такі дані:
🛑 наявність облікового запису Gmail та його метадані
🛑 пов’язані сервіси (Maps, Drive, Photos, YouTube)
🛑 метадані Google Calendar і Google Photos (за наявності)
🛑 публічний контент, прив’язаний до email-адреси

Додатково нагадаємо про деякі 👉🔗поради та інструменти для перевірки електронної пошти

❤️‍🩹 Підписатися | Пошук росіян | Сайт | YouTube | Зв'язок

🔍Росія перебудовує систему командування та управління для війни з використанням штучного інтелекту - до такого висновку дійшли експерти CSIS (Center for Strategic and International Studies). Повний звіт скачати 🔗👉 тут

🗣Росія відмовляється від ідеї створення єдиної, комплексної автоматизованої архітектури C2 за зразком західних об’єднаних систем. Натомість фокус зміщується на тактичне, вузькоспеціалізоване ПЗ, продиктоване потребами фронту. Високоінтенсивна війна проти України показала обмеження централізованої модернізації C2 і зробила пріоритетом прискорення «ланцюга ураження». Системи типу «Svod» (Тактичний комплекс ситуаційної обізнаності) та інші інтегровані розвідувально-ударні рішення демонструють цей прагматичний зсув: оперативне управління БпЛА та координація в реальному часі важливіші за повну інтеграцію всієї C2-архітектури.

🗣До 80% вогневих місій виконуються за участі безпілотників, тому центр інновацій змістився до софту, що поєднує дрони з артилерією та іншими засобами ураження. Цивільні інженери й волонтери створюють інструменти ситуаційної обізнаності, автоматичного коригування вогню та прямого зв’язку між операторами UAS і підрозділами. Показовий приклад — комплекс «Glaz/Groza», який перетворює відео з БпЛА на цілевказання та скорочує час від виявлення до удару з годин до хвилин.

🗣У сфері ШІ російські військові вважають відносно зрілими технології комп’ютерного зору, сенсорної інтеграції та аналізу сигналів (TRL 6–9). Натомість обробка природної мови лишається на початковій стадії (TRL 1–3). Пріоритет віддається тим рішенням, що дають негайний ефект на полі бою — розпізнавання цілей, наведення, автономні термінальні функції БпЛА. Текстова аналітика для підтримки рішень вищого рівня C2 гальмується через незрілі архітектури та організаційні бар’єри.

🗣Цифровізація C2 супроводжувалася масштабною стандартизацією — від термінології до інтеграції ПЗ й «заліза». Перехід на Astra Linux мав створити єдину технічну основу для інтеграції даних і подальшого впровадження ШІ. Однак навіть ця уніфікація не зняла глибинних інституційних обмежень для повної інтеграції C2.

🗣У 2025 році запущено системний збір даних щодо безпілотних операцій і результатів ударів. Інфраструктура акумулює відео UAS, телеметрію, оцінку ефектів ураження та індивідуальні показники операторів (із персональними ідентифікаторами). Ці дані одночасно використовуються для операційного аналізу, оцінки підготовки та навчання моделей ШІ, створюючи замкнений цикл «бій — дані — оновлення ПЗ».

🗣Попри риторику технологічного суверенітету, російський військовий ШІ значною мірою спирається на відкриті моделі та цивільні екосистеми. Відмова від AlpineQuest і Discord на користь ZOV Maps та платформ на базі Astra покликана зменшити залежність на прикладному рівні. Водночас активно адаптуються моделі Mistral, Qwen, LLaMA, YOLO та інші — їх інтегрують у локальні, контрольовані середовища. Такий гібридний підхід дозволяє обходити санкційні обмеження й швидко масштабувати військові ШІ-рішення без створення власних базових моделей «з нуля».

Як зазначали аналітики з Jamestown, ще у листопаді 2025 року Володимир Путін оголосив про створення нового «штабу зі штучного інтелекту (ШІ)» з метою прискорення розробки російських рішень у сфері ШІ, які відстають на роки від західних досягнень.

🗣Заяви Кремля про «суверенітет у сфері ШІ» спираються на доступ до західного обладнання через сірий ринок — пристрої російського виробництва, такі як комп’ютер Delta Sprut XL, використовують контрабандні чіпи для ШІ, хоча їх адаптація може відбуватися вже на території Росії.

🗣Це відставання у власних фундаментальних розробках не завадило Кремлю розгортати військові технології з можливостями ШІ. Росія опановує промислове застосування летальної тактичної автоматизації, адаптуючи контрабандні компоненти для створення й масштабування примітивного, етично не обмеженого та смертоносного «ланцюга ураження» на основі ШІ.

❤️‍🩹 Підписатися | Пошук росіян | Сайт | YouTube | Зв'язок