Львівська вирубай пездуйте на завод заєбали 🍀

Сьогодні — День Вишиванки.
Але це не просто день сорочки. Це день шрамів, молитви й памʼяті.
Це не про моду. Не про фото в стрічці.
Це про серце, яке вишили ще до нас.
Про душу, яку бережемо в тканині.
Про код, який хочуть стерти — але не вдасться.
Колись наші бабусі вишивали на сорочках захист —
щоб від лиха, від війни, від біди.
Сьогодні ми вдягаємо вишиванку —
щоб не забути, хто ми…
І за що платимо ціну кров’ю.
Бо хтось сьогодні вдягне вишиванку під бронік…
Хтось — у шпиталі, з пробитим тілом, але незламним духом…
А хтось — у чорному, з фото на могилі…
І це теж — вишиванка. В серці. В памʼяті. В сльозах.
Це не просто орнамент. Це крик: “Ми були. Ми є. Ми будемо!”
Це відповідь на ракети — візерунком, який не згорить.
Це відповідь на смерть — життям, яке триває.
Сорочка без бренду — але з молитвою в кожному стіжку.
Нитки, що памʼятають села, яких уже нема.
Візерунки, які шепочуть:
“Не здайся. Не забудь. Тримайся.”
Зі святом, українці.
Хай вишиванка огортає,
наче мама з фронту,
наче спогад про тих, хто вже не повернеться…
але живе в нашому коді.
💙 Хай нитки тримають нас, коли руки вже не можуть.
💛 Хай кожен стіжок нагадує, за що боремось.
🖤 І хай вишиванка стане не просто вбранням,
а бронею нашої памʼяті.
Слава Україні.
Слава СОУ — тим, хто захищає наш візерунок від тьми.
Слава тим, хто носить вишиванку крізь війну — до Перемоги.

Покажіть, в яких вишиванках ви сьогодні наряджені — кидайте фото в коментарі!"