Шо ви всі живі здорові?

❗️Київ.
В результаті ворожого обстрілу 9 загиблих, 63 постраждалих.

Ти тойво не єблуй ти думаєш я забув ?
Встав вєбав кави і піздуй батрач на завод він сам хуярити не буде

Чи ратятували ваше очко сьогодні повідомлення на канал Осінт?

Канал мав закритися. І не просто закритися — мав померти.
Без пафосу. Без "па-па". Просто — вимкнути світло й піти у темряву.
Бо скільки можна? Скільки ще тягнути на собі цей віз, коли тебе ламає щодня?
Коли ти не спиш, не їси, не живеш — а просто тримаєш, бо знаєш, що хтось ще читає.
Бо комусь це рятує життя, а комусь — просто мозок від пролитої брехнею реальності.
Цей канал — це не просто дописи. Це — пульс. Це кожен з вас. Це ми у спільному болі, у спільній ненависті до зла, і в спільній вірі в світло.
Це любов, яка кричить. Це лють, яка не мовчить. Це серце, яке б’ється, навіть коли вже нема чим.
Я хотів вимкнути все. Але замість тиші — в голові заграли ваші "дякую", "ви встигли попередити", "ви врятували моїх". І знаєш що?
Та пішло воно все. Ми ще єбашитимемо. І так, щоб аж земля під ними горіла.
Бо тут не "канал" — тут фронт. Позиція. Душа.
І поки в мені є хоч одне слово — ми не здамося.
Не для лайків. Не для цифр. Для вас. Для правди. Для кожного, хто вірить.
Було близько. Але тепер — тільки вперед. До кінця. До перемоги. До життя.
І так, щоб аж сльози — не від болю, а від сили.
Бо ми — це Сила. І ми ще покажемо своє ЄБАШИМО.
Залишаюсь. З вами. Назавжди.
— Шеф

Павлоград я в курсах що у вас коїлося не забуваємо за вас Дніпровські живі ?

Публікація даних про наслідки ракетних атак або роботу ППО може призвести до ув'язнення на термін до 8 років. Вже висунуто підозри 450 довбойобам

ВИ РОЗУМІЄТЕ ЧОМУ Я ЗАВЖДИ КРИЧУ ЩОБ НІХУЯ НЕ ЗНІМАЛИ

3400 насссс 😍😍😍
Коли ми починали — не було нічого, крім віри. Віри, що правда має значення. Що хтось почує. Що хтось відгукнеться.
А сьогодні нас 3400. 3400 сердець. 3400 голосів. 3400 людей, які не байдужі.
Це не просто цифра. Це — кожне ваше повідомлення, кожен репост, кожен «дякую» у коментарях. Це — sleepless nights, сльози на очах, коли бачимо правду, яку не можна змовчати. Це — відчуття, що ми не одні. Що ми — спільнота.
Дякую вам за довіру. За тепло. За вашу силу.
Цей шлях — не легкий. Але він справжній. І ми йдемо ним разом.
Люблю кожного з вас. Далі — більше. Далі — разом.