Історія про легендарного медика Данила Заболотного та його експедиції Сходом. Поки що коротка розвідка про одну з буддійських статуеток, що йому подарували у Вейчані.

Прочитати можна на сайті Національного музею історії України

Цікава розмова про орієнталізм та аналіз ідей Едварда Саїда, від відомого сходознавця та мистецтвознавця Євгенія Штейнера
https://polit.ru/article/2009/01/22/oriental/

Трохи про традиції корінного народу Криму:
Куреш – це традиційна кримськотатарська боротьба на поясах (кушаках). Під різними назвами вона здавна була популярна в кочівників євразійських степів як спосіб загартувати тіло та продемонструвати силу й хоробрість. Прийомам куреш кримські татари навчалися ще з малечку, а самі змагання збирали багато глядачів та шанувальників. Влаштовували їх переважно на великі свята, як-от наврез (день весняного рівнодення), хидирлез (початок господарських робіт), дервіза (свято родючості), або ж під час ярмарок чи весілля.
Правила таких змагань були доволі прості. Учасники сходилися у двобої, тримаючи один одного за пов’язані пояси-кушаки. Перемагав той, кому вдавалося кілька разів поспіль відірвати суперника від землі та покласти його на лопатки. Найкращі борці отримували пошану земляків та цінні подарунки: худобу, вишиті кисети, рушники тощо.
У своїй роботі Федір Гросс зміг не лише передати захопливу та святкову атмосферу змагань з куреш, а й зафіксувати чимало деталей традиційної культури кримських татар, цінних для її дослідників та поціновувачів.

#Бібліотека_орієнталіста
У Видавництві «Анети Антоненко» (Львів) та «Ніка-Центр» (Київ) вийшов український переклад книги М. Шюкрю Ганіоглу «Ататюрк: біографія мислителя». Чому книгу варто прочитати тим, хто цікавиться Сходом і не тільки?
Без спойлерів:
-Переклад з англійської підготував український тюрколог Олександр Галенко. У вступі є відсилки до цікавих паралелей між Туреччиною та Україною, а також, додано кілька невеликих, але важливих коментарів до самого тексту;
-Книга присвячена не персоні Мустафи Кемаля, а його ідеям, що стали фундаментом сучасної Турецької Республіки. Тому, праця не перевантажена (як це часто буває у цьому жанрі) «прилизаними» фактами з життя героя книги. Вона скоріше розповідає про інтелектуальне і політичне середовище, в якому сформувалась особистість молодого османського офіцера та учасника молодотурецького руху.
- Автор намагається знайти відповідь на те, як Ататюрк вирішував дилему між захопленням здобутками Заходу, світськістю, сцієнтизмом та протистоянні цьому самому Заходу у відстоюванні незалежності Туреччини;
- Важливу увагу приділено розумінню Ататюрком межі між вестернізацією (перейманням західного способу життя) та модернізацією (пошуку власного шляху реформ);
-Українському читачу книга однозначно буде цікава, адже досвід одного з найближчих сусідів треба розуміти і вивчати.
П.С. Цікаво було більше дізнатись про захоплення Ататюрком Японією та успіхами реформ Мейдзі;

#Архіви #Каліграфія #Тугра (tugra)
Дослідникам Сходу та всім зацікавленим. В Польщі є велика колекція східних документів та матеріалів, що розкривають столітні контакти Європи з орієнтом. Одна з найбільших збірок таких документів зберігається у Варшаві, в Головному архіві давніх актів (AGAD). У «справах турецьких і татарських» (Działa turecki i tatarski) та «справах козацьких» (Działa kozacki) сотні документів османською, польською та українською мовами.
Працівники AGAD підготували відео підбір османських тугр (персональних знаків правителів, що містять титул і ім’я) зі своїх документів. Кому цікаво, відео додається.