Цього дня ми вшановуємо пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу, який вчинила радянська влада 18 травня 1944 року. Одним з багатьох наслідків цих трагічних подій стало й те, що кілька поколінь кримських татар не тільки відірвали від історичної Батьківщини, а й позбавили їх сімейних архівів, фотографій та інших реліквій, що поколіннями допомагали підтримувати родинні зв’язки, зберігати пам’ять та ідентичність. У цих умовах кожна збережена й передана в спадок сімейна річ є справжнім скарбом – важливим свідченням пережитої трагедії, сили духу та дбайливого ставлення до спадщини.
У #Скарбниця_НМІУ з 23 травня відкривається експозиція «Quran-i Kerim. Священний Коран».
Одним з артефактів цієї експозиції є рукописні зошити (дефтери), написані в Узбекистані (м. Ангрен) у 1960-х роках. Їхньою власницею була Хатідже Сеітбекір (1930–2015), а передала на експонування Зулейха Кадрі-заде, філологиня та перекладачка з кримськотатарської мови (яка перекладала кримськотатарською наше чудове видання "Спадщина. Miras. The Heritage").
Дев’ять рукописних зошитів (дефтерів), тексти в яких записано у звичайних шкільних зошитах і записниках, надрукованих на Ташкентському паперовому комбінаті. Хоча їхній автор достеменно невідомий, очевидно, що він добре знав Коран і, ймовірно, був хафізом – людиною, яка вивчила Коран напам’ять.
Анонімність цих дефтерів можна пояснити тим, що за радянського часу забороняли вільно вивчати іслам і навчати інших його основ. Особливо в депортації, де духовні та громадські лідери перебували під пильним наглядом радянської влади.
Такі зошити були одним зі способів зберегти й передати знання про віру, духовну спадщину і власні звичаї молодшому поколінню, відірваному від духовних та освітніх осередків. Окрім молитов, ці записи містять відомості про основи мусульманського віровчення, а ще – стисло розповідають про історію ісламу, особливості здійснення намазу й релігійних обрядів, правила поведінки та інші важливі релігійні чи побутові настанови. Автор дефтерів зробив записи не лише арабським письмом, а й кирилицею. Поряд з арабською абеткою додано кримськотатарські приклади читання слів. Щоб покоління, яке жило у вигнанні, могло краще зрозуміти текст, автор упорядкував і записав сури Корану та молитви арабською мовою, але транслітерував їх кирилицею.
Подібні записи тривалий час зберігалися в родинах, і це важливі свідчення того, як кримські татари знаходили можливість оминути цензуру, переслідування та інші обмеження радянської влади в місцях депортації.
#текст #анонс #Крим #кримські_татари #музей #виставка
https://www.facebook.com/share/p/1EpLcqBanM/?mibextid=wwXIfr