🖼Ханський палац в Бахчисараї 1950-х та 1960-х років, у роботах Юрія Химича (1928- 2003), українського художника, архітектора та неповторного майстра міського пейзажу. Улюбленим містом Юрія Химича був Київ, але він також створював прекрасні етюди Львова, Кам`янця-Подільського, Черніговова та Бахчисарая. З Криму почалась рання творчість художника. Сюди він потрапив у 1950 році, під час служби в радянській армії. У вільний від служби час він малював пейзажі та історичні пам`ятки Криму, які (зокрема) репрезентували спадщину ханської доби. Згодом ці роботи були представлені на його перших персональних виставках: «Севастополь-Бахчисарай» (1952) та «Пам`ятники архітектури Криму» (1953). Дивлячись на ці чудові картини, не полишає думка про те, що вони були створені незадовго після депортації кримських татар 1944 р. А отже, художник зміг побачити і відтворити лише спогади про унікальний спадок півострова.
#Крим #Бахчисарай
#Крим #Бахчисарай
❤47
Звучить цікаво:
🌍«Там, де б’ється українське серце. Українські осередки в державах Африки».
✍Круглий стіл про осмислення форматів і перспектив української присутності в Африці. Захід відбудеться за участі представників дипломатичного корпусу України й українських осередків у державах Африки, які поділяться практичним досвідом роботи, актуальними викликами та напрацьованими рішеннями. Захід стане можливістю отримати цінну аналітику й бачення, налагодити прямі контакти з дипломатами, лідерами громад та експертами, обмінятися ідеями та ініціювати нові формати співпраці.
📌Дата проведення: 31 березня 2026 року.
📌Час: 12:00.
📌Місце: Медіацентр ДП «ГДІП» (м. Київ, вул. Пирогова, 6-А) та онлайн.
📌Реєстрація та деталі за посиланням: https://forms.gle/iehiwNPhPGZVadeE9
#анонс #Африка
🌍«Там, де б’ється українське серце. Українські осередки в державах Африки».
✍Круглий стіл про осмислення форматів і перспектив української присутності в Африці. Захід відбудеться за участі представників дипломатичного корпусу України й українських осередків у державах Африки, які поділяться практичним досвідом роботи, актуальними викликами та напрацьованими рішеннями. Захід стане можливістю отримати цінну аналітику й бачення, налагодити прямі контакти з дипломатами, лідерами громад та експертами, обмінятися ідеями та ініціювати нові формати співпраці.
📌Дата проведення: 31 березня 2026 року.
📌Час: 12:00.
📌Місце: Медіацентр ДП «ГДІП» (м. Київ, вул. Пирогова, 6-А) та онлайн.
📌Реєстрація та деталі за посиланням: https://forms.gle/iehiwNPhPGZVadeE9
#анонс #Африка
🔥9❤5
✍Цієї неділі в Національному музеї історії України відбудеться цікава зустріч з Радомиром Мокриком, українським істориком, культурологом, автором книг «Бунт проти імперії: українські шістдесятники» та «Культурна колонізація. Страх, приниження і опір України в радянській імперії». Будемо говорити про його дослідження теми дисидентського руху, а також про те, як культура в часи СРСР була полем бою за ідентичність та суб`єктність.
📌29 березня, 15.00. Київ, вул. Володимирська 2.
📌Реєстрація на захід за посиланням:
#анонс #музей #колоніалізм #постколоніалізм
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe0smrNT_XV2w0NSN4zvQBKyIoghM-LLaONSPoaILkibgnk4A/viewform
📌29 березня, 15.00. Київ, вул. Володимирська 2.
📌Реєстрація на захід за посиланням:
#анонс #музей #колоніалізм #постколоніалізм
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe0smrNT_XV2w0NSN4zvQBKyIoghM-LLaONSPoaILkibgnk4A/viewform
❤15👍6
Трохи красивого:
🌄«Вишня біля річки», від Казуюкі Суто (нар. у 1981), сучасного японського художника, куратора й філософа, який працює у стилі ніхонґа.
#Японія #мистецтво
🌄«Вишня біля річки», від Казуюкі Суто (нар. у 1981), сучасного японського художника, куратора й філософа, який працює у стилі ніхонґа.
#Японія #мистецтво
❤43
Нещодавно пройшла цікава зустріч з Радомиром Мокриком в #НМІУ, на якій зокрема говорили і про «солідарність поневолених». Якщо точніше – як український рух за права людини в СРСР знаходив спільні цінності та порозуміння з іншими жертвами радянського режиму. Не менш важливим є усвідомлення колоніального становища та відносин «метрополія-колонія» в СРСР - не лише в інфраструктурному чи політичному, але й культурному сенсі. У тих же Василя Симоненка, Миколи Руденка, Олекси Тихого, Івана Дзюби та інших є чимало рефлексій на тему порівняння радянської політики з британським, французьким, іспанським, російським (часів імперії) колоніальним досвідом, тощо. І це супроводжується цілим рядом аналогій на тему становища підкорених народів в Азії, Африці та Південній Америці.
Незабаром плануємо в музеї окрему презентацію книги «Культурна колонізація», із ширшою розмовою про постколоніальний вимір радянської спадщини. Так що поки можете прочитати книгу й подумати над потенційними запитаннями. І слідкуйте за анонсами.
Незабаром плануємо в музеї окрему презентацію книги «Культурна колонізація», із ширшою розмовою про постколоніальний вимір радянської спадщини. Так що поки можете прочитати книгу й подумати над потенційними запитаннями. І слідкуйте за анонсами.
❤16👍6
Барви японських пейзажів, у роботах Давида Бурлюка (1882-1967), екстравагантного українського художника-футуриста, поета й теоретика мистецтва. До Японії Давид Бурлюк мігрував у жовтні 1920 р. Кілька років проведених тут стали дуже продуктивними у його творчості - подорожі, видання, виставки, а також близько 300 картин, з яких 125 залишились в японських музеях та приватних колекціях. Ця доба була сплеском інтересу до модернізму у японських мистецьких колах, що виражалось у творчих пошуках та спробах осмислити власну спадщину в нових реаліях. Тож для сміливих ідей українського турбо-футуриста у цій країні також знайшлось чинне місце.
#Японія #мистцетво
#Японія #мистцетво
❤29