​​Німеччина втрачає імунітет від фашизму… який дедалі активніше путінізується 

Політики ФРН не здатні визначитися, хто сьогодні становить більше загрозу: російський імперіалізм чи власні виборці. Будете здивовані, але німецький електорат наганяє значно більше жаху на команду Шольца, ніж кремлівський побратим Ангели Меркель.

🫵🏼 Пригадуєте, як уряд ФРН заклав у бундес-скарбницю наступного року удвічі менше коштів на допомогу Україні, ніж цьогоріч. Пояснювалося відсутністю коштів. Та насправді це недолуга спроба команди Шольца уникнути поразки на федеральних виборах наступного року. 
 
👉🏼 На недавніх місцевих виборах у німецьких Тюрингії та Саксонії щедрий врожай голосів зібрали партії, які налаштовані проти допомоги Україні.  Йдеться про ультраправу проросійську "Альтернативу для Німеччини" та ліву, навіть — ультраліву, якщо чесно —  «Альянс Сари Вагенкнехт» (BSW). Зокрема, вони на пару набрали понад 60% голосів у Тюрингії та майже половину у Саксонії. У Тюрингії, наприклад, без "ультрас" сформувати коаліцію не вдасться. 

👉🏼 Це перша перемога ультраправих на місцевих виборах у Німеччині з часів правління нацистів. Аналогія не випадкова, ось лише один красномовний епізод: голова регіонального відділення «Альтернативи» у Тюрингії Бйорн Хьокке використовував заборонене нацистське гасло, доки не отримав штраф. Чимало джерел стверджують, що партія фінансується кремлем. АдН називають расистами, екстремістами та іншими поганими словами, якими можна описати типового російського «Z-патріота».

👉🏼 Ультралівий «Альянс Сари Вагенкнехт» вимагає припинити військову підтримку Києва та перейти до переговорів з кремлівським фюрером, а також накручує свій рейтинг на темі мігрантів. Іншими словами, це Сара — такий собі Дональд Трамп, тільки у німецькій спідниці.  

👉🏼 "Наша країна не може і не повинна до цього звикати. АдН завдає шкоди Німеччині. Вона послаблює економіку, розділяє суспільство і руйнує репутацію країни", - заявив Шольц. 

👉🏼 Успіх крайніх популістів частково пояснюється тим, що всіх незадоволених вони пригортають під своїм крилом, граючи на споріднених почуттях: як євроскептики, вони обіцяють обнести країну частоколом, відмовитися від євро як валюти, відправити всіх мігрантів на Марс… або принаймні в арабську глибинку, і тоді пиво стане хмільнішим, сосиски - смачнішими, а повітря — чистішим. Фактично, популісти не занурюються в проблеми, а обіцяють їх вирішити за допомогою політичної магії. І «бонусом» — мир і дружба з найвеличнішим диктатором сучасності. 

🫵🏼 ФРН — це ще одна країна, де повзучий путінізм роз'їдає свідомість значній частині нації. І це навіть не Білорусь і не постсоціалістична Угорщина.

Такі настрої серед бюргерного електорату — у підсумку — змушують правлячий бомонд перевзуватися «по новій моді» і бути критичнішими у питаннях міграції, і ще обережнішими у підтримці України і т.д. 
Виявляється, упродовж останніх двох років ми спостерігали гіпер-сміливу версію Шольца, а тепер все буде в режимі обережного Slow motion.

​Очільник Тайваню підірвав одну з найтоксичніших бомб китайської історії: здавалося б, до чого тут росія

Лай Цінде потролив лідера КПР російською окупацією китайських територій. Це ганебна сторінка історії, яку в КНР дуже не люблять згадувати, але ніколи не забували. Наприклад, рік тому державний картографічний сервіс Китаю опублікував оновлену карту, де частину російської території позначив як територію КНР.

🫵🏼 Російська імперія 166 років тому віджала добрий шмат Північної Маньчжурії. Відбулося це після двох опіумних воєн, які маньчжурська династія Цін ганебно програла: саме тоді перед імператором намалювалися царські полководці зі словами на кшталт «можем павтаріть».

"Якщо Китай так стурбований територіальною цілісністю, що хоче повернути Тайвань, то чому б КНР не повернути землі, передані Росії за Айгунським договором, адже зараз РФ слабка і вразлива", — президент Тайваню Лай Цінде.

👉🏼 Айгунський договір — принизлива сторінка китайської історії, яку в КНР дуже не люблять згадувати… але й ніколи не забували. Згідно з ним значна частина Північної Маньчжурії перейшла до російської імперії. Китайці настільки обурені рейдерством, що в Хейхе, за 30 км від російського Благовіщенська, є цілий музей, присвячений цим подіям, у який (!) не пускають росіян.
 
👉🏼 Аби зрозуміти фантомний біль КНР, слід поглянути в недалеке минуле. У ХІХ ст. Китаєм правила маньчжурська династія Цін, а сама держава потерпала від опіумних війн: Англія та Франція воювали із Китаєм за право торгівлі у найважливіших портах на його території та за дозвіл на ввезення опіуму.

👉🏼 Поки Цін воювали із Європою, 1850 року адмірал Геннадій Невельской захопив землі у гирлі Амура й оголосив їх володінням імперії. "Де раз піднято російський прапор, там він спускатися не повинен", — самовпевнено сказав імператор Микола І.

👉🏼 Імперія Цін не могла воювати на два фронти, тому пішла на поступки. Айгунський договір 1858 року наділяв росію значною частиною земель Далекого Сходу. Приниження китайців було підкріплено Пекінським договором 1860 року і досі нагадує, як колись росіяни скористались слабкістю сусіда. 

🫵🏼 Політичний тролінг президентом Тайваню привертає увагу до планів КНР на найближчі роки, в час, коли росія і справді слабка.

👉🏼 Сьогодні Китай використовує РФ як сировинний придаток до своєї супердержави. За згоди та сприяння путіна російські землі в Сибіру взяті в оренду, ліс вирубується та вивозиться до Піднебесної, а такий бажаний кремлеві газопровід "Сила Сибіру-2" заморожений, допоки російський диктатор не згодиться продавати Пекінові газ за російськими внутрішніми цінами, які відчутно субсидуються. А китайський юань став головною валютою на болотах, витісняючи «ворожий долар».

👉🏼 Фактично Китай проводить політику повзучої анексії, і в осяжній перспективі поверне собі території, навіть якщо на це підуть десятиліття. Але зараз Сі Цзіньпін не чіпає кордони, а бере від росії ресурсами.

🫵🏼 До речі, цей історичний кейс нагадує, наскільки циклічна історія. Тільки московитам зараз цього не второпати: скочуючись у майбутнє, вони ще живуть міфами минулої доби.

​Іран вгамовує московію: іранські проксі атакують танкери з російською нафтою

Нездатність путіна контролювати ситуацію в Червоному морі й захистити інтереси російського бізнесу підриває довіру до РФ як потужної держави. За цим прорізаються іранські вуха. 

🫵🏼 Путін опинився в пастці власних амбіцій. Прагнення домінувати на світовій арені та підірвати західний світопорядок призвело до створення складної мережі союзів, які не завжди діють злагоджено та передбачувано.

👉🏼 З кінця 2023 року хусити атакують кораблі в Червоному морі. Офіційно – це помста Ізраїлю за операцію в Секторі Гази, але вони мають атакувати тільки ті судна, що мають причетність до Ізраїлю або заходили в тамтешні порти.

👉🏼 Насправді під удар дедалі частіше потрапляють танкери, які перевозять російську нафту, як-от танкер "Blue Lagoon I" під прапором Панами, уражений 2 вересня, або ж танкери з росіянами на борту, як-от Sounion під грецьким прапором: єменські терористи навіть намагались підірвати його, налякавши наприкінці серпня екологів та відпочивальників на пляжах Червоного моря.

👉🏼 Хусити є частиною так званої тегеранської проксі "Осі опору" – антиізраїльського та антизахідного альянсу регіональних збройних формувань (до якого входять палестинський "ХАМАС", ліванська "Хезболла"). З кінця 2015 р. вони контролюють більшу частину північно-західного Ємену.

👉🏼 Цікава круговерть: Іран постачає зброю росії та єменським хуситам. Хусити "штормлять" танкери з російською нафтою, обстрілюючи їх, ймовірно, тими самими ракетами й "Шахедами", які отримує РФ. А Іран за цим усім спостерігає.

🫵🏼 Тегеран скористався ситуативною слабкістю РФ і використовує ситуацію на свою користь: посилюючи вплив у регіоні, аятоли отримують політичні та економічні переваги.

👉🏼 Атаки на танкери з російською нафтою – не лише економічний удар по московії, але й сигнал, що саме Тегеран може давати гарантії безпеки в Червоному морі.

👉🏼 Щось підказує, що російський диктатор десь спробував прокачати свою впливовість у регіоні та "піймав" віддачу. Якщо цього виявиться замало, то хусити отримають більше боєприпасів і "випадково" влучатимуть у більше танкерів із російською нафтою.

🫵🏼 Схоже, що, поступившись лідерством Китаю у тій всій антиутопії, РФ тепер вимушена відстоювати своє право зайняти другу сходинку, зокрема в конкуренції з Іраном: Тегеран зацікавлений створити свою мережу впливу на Близькому Сході. Здавалося б, стратегічні цілі обох держав наразі збігаються, але це зовсім не означає, що вони єдині в тактичних підходах.

Палаючий танкер Sounion з російськи моряками на борту.

​Китайські тролі інфікують американську демократію. Трамп проти Байдена, фейки проти фактів

Китайці, схоже, надихалися фільмом "Матриця", вирішивши створити свою власну симуляцію реальності, де американці самі себе знищують. Не потрібно жодних танків, достатньо клавіатури, - це лише сценарій, який прогнозують розвідки й описують медіа, але сценарій - ґрунтовно опрацьований.

🫵🏼 Тролі в соцмережах видають себе за американських виборців, паплюжать американських політиків і розпалюють ворожнечу, - напередодні листопадових президентських виборів у США. Мегазавдання — переформатувати свідомість американців.

👉🏼 Ще на початку 2024 року голова ФБР Крістофер Рей визнав: США вразлива перед китайськими «піжамними вояками»: «Хакери з КНР націлені на нашу критично важливу інфраструктуру, водоочисні споруди, нашу електромережу, наші нафто- та газопроводи, наші транспортні системи». 

👉🏼 Це може виглядати фантастично, та згадайте планове (!) оновлення антивірусного ПЗ CrowdStrike у липні 24-го, коли через збій підвисли сервери з Microsoft Windows по всьому світу: перестали працювати комп'ютери у аеропортах, медзакладах, ЗМІ, додатки банків та навіть платіжні термінали в супермаркетах і т.д.

👉🏼США категорично не вистачає фахівців у сфері кібербезпеки, що підвищує вразливість країни.  Рей зауважив, що китайські кібершпигуни перевищують чисельність кіберагентів ФБР у співвідношенні 50 до 1.

🫵🏼 За найгіршим сценарієм, Китай нападаючи на Тайвань, здійснить масштабну хакерську атаку на США: підігріті пропагандою КНР американці чубитимуться та звинувачуватимуть уряд, який, звичайно, «мав захистити їх від негараздів». 

👉🏼 Могутні Штати можуть опинитися у тотальному хаосі, в який внесуть ще більш розбрату політики на кшталт Трампа. І тоді постане питання: чи зможуть США допомагати своїм партнерам в Україні чи Тайвані? Відповідь може бути невтішною.

👉🏼 Хаос перед виборами в США «двіжує» таємна китайська кампанія, яку аналітики охрестили "Спамуфляж" або "Драконів міст". Spamouflage діє щонайменше  з 2017 р, але активізував свою діяльність з наближенням виборів-2024. Активовано тисячі облікових записів на понад 50-ти сайтах, форумах та соціальних мережах, які  засівають суміш спаму та цільової пропаганди.

👉🏼 Джек Стаббс, керівник дослідницької групи Graphika, каже, що Spamouflage агресивно впливає на політичні дискусії в США. Наприклад, хакери КНР видавали себе за антивоєнних активістів США, використовуючи кілька акаунтів на X: вони створювали меми, в яких Трампа «охрестили» шахраєм, зображаючи в тюремній робі, а Байдена називали "боягузом", висміювали його неуважність.

👉🏼 Меседжі Spamouflage не віддають перевагу будь-якій політичній фігурі, і радше спрямовані на посилення критики на адресу американського суспільства та уряду. Фактично, головним її продуктом є експорт розбрату в США. 

🫵🏼 Навіщо це Китаю?! США готується до виборів, а КНР – до нападу на Тайвань. Піднебесна ніколи не приховувала, що вважає демократичний острів своїми споконвічними землями й хоче повернути його у свої лабети. Тому задача Пекіна — настільки занурити Вашингтон у свої власні проблеми, аби й думки не було рятувати китайський «#Крим_наш».

В 20-х числах вересня в Нью-Йорку відбудеться Генасамблея ООН, на полях якої президент Зеленський матиме останню нагоду переконати президента Байдена змінити емоційно-політичне мислення на раціональне: тобто перестати боятися уявних червоних ліній і надати Україні право бити далекобійною зброєю по території РФ.

Шанси визволити главу Білого Дому з полону стереотипів високі. Відмовки США настільки дрібні, що Києву під силу їх розгромити. Власне, про це випуск оновленої відео "Орестократії": після перерви повертаюся до відео-формату.

У російської війни проти України, схоже, вже є дедлайн, але немає кордонів…

Протягом останніх тижнів світ раптово почав перейматися миром в Україні. Та мова радше про процес, а не результат: ключові бенефіціари завершення війни в нашій країні наразі не домовилися.

🫵🏼 Найактивнішу «боротьбу за мир» влаштував Китай, втягнувши у неї більшість країн Глобального Півдня. Лідер КНР Сі Цзіньпін закликав до «створення сприятливих умов для політичного врегулювання війни в Україні».

👉🏼 Перед тим Китай озвучив свою — укорочену — версію мирного плану з 6-ти пунктів, яку одразу підтримала Бразилія, потім ПАР і, фактично, Індія. Спецпосланець Нью-Делі в цей момент гасає по країнах БРІКС, де товче воду в ступі, мовляв, світу потрібен мир. Далі політична «ступа» летить у кремль, де занепокоїться проблемами світової безпеки спільно з путіним, обговоривши сто разів обговорений план. 

👉🏼 Не тільки Глобальний Південь, але й західні демократії «у миротворчому тренді». «Зараз настав момент для обговорення, як вийти із ситуації війни та прийти до миру в Україні, — сказав канцлер Шольц, додавши: росія повинна брати участь у наступному саміті миру".  

👉🏼 Напевно можна сказати одне: такий поспіх виник тому, що світ поспішає завершити цю важку для всіх війну. Навіть можна назвати бажаний дедлайн — до кінця поточного року. Про це говорили дипломати, і навіть президент Зеленський після консультацій із Заходом казав: «…Ми можемо завершити гарячу фазу війни, ми можемо спробувати це зробити до кінця цього року... Ми хочемо це зробити». Очевидно, ця дата сформульована на непублічних зустрічах і тепер стала часовим маркером.

🫵🏼 Та розмови про мир ще зовсім не свідчать про намір домовлялися. Радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван відвідав Китай, де говорив з лідером КНР Сі Цзіньпіном, зокрема й про Україну. Але точок дотику вони не дійшли. 

👉🏼 Ключове питання — доля кордонів та майбутнє путіна. Пекін зацікавлений у збереженні нинішнього статусу кво кремлівського диктатора. Тому Сі просуває дуже загальну формулу миру, основою якої є припинення бойових дій (замороження війни по лінії фронту, як цього прагне рф), а також виступає проти контрнаступу ЗСУ на Курщині. Китай формально підтримує територіальну цілісність України, але вірити в щирість його слів дуже важко. США гарантовано підтримують цілісність нашої держави, а ось з інших питань у них розбіжності з КНР. 

👉🏼 Про позицію Європи важко щось сказати. З одного боку, ФРН, наприклад, підтримує українську формулу припинення війни. З іншого боку, західні медіа пишуть, що канцлер ФРН нишком готує угоду, згідно з якою рф «миротворчо» зможе зберегти всі захоплені території.

🫵🏼 Лише є проблема: отой влаштований поспіхом «мирний марафон» дуже подібний до протистояння мокрого з холодним, де змагання відбуваються в зовсім різних площинах і за різними законами фізики. Китайці прагнуть поторгуватися за сфери впливу та ресурси, а Захід шукає нового формату безпеки на континенті. Відтак, переможець у цьому забігу може визначитись випадковим чином, і не обовʼязково — справедливо.

Головним «дивідендом миру» для Європи є відчуття неминучої війни, — Der Spiegel про досвід переозброєння ФРН 

Дослідження Кільського інституту світової економіки важливе для української аудиторії, — насамперед для розуміння, наскільки повільно економіка однієї з найпрогресивніших держав ЄС виповзає із меркелівського затьмарення. Саме при ній зʼявився термін «дивіденди миру», під яким малася на увазі економія на обороні. Часи солодких обнімашок з кремлівським диктатором минули, і міністр оборони ФРН Борис Пісторіус попереджає: мордор може напасти на НАТО протягом найближчих 5-8 років. І Німеччина не матиме чим воювати. 

🫵🏼 Німеччині та НАТО загрожує дедалі більше відставання від РФ у військовому плані, західні партнери дуже повільно просуваються в галузі озброєння, необхідного для стримування. 

👉🏼 За нинішніх темпів закупівель Німеччині знадобиться майже 100 років, щоб наростити потенціал озброєнь на рівні 2004 року: після закінчення холодної війни запаси озброєнь у Німеччині різко скоротилися.

👉🏼 Кількість бойових танків — за нинішніх темпів виробництва — вдасться наростити тільки до 2066 року, винищувачів — до 2038 року, а артилерійських гаубиць, які мають великий попит в Україні, — до 2121 року.

👉🏼 У Німеччини йдуть роки на те, що росії вдається зробити за короткий термін. «Виробничі потужності рф зараз настільки великі, що можуть виробити весь запас бундесверу трохи більше ніж за 6 місяців.

👉🏼 Росія може випускати по Україні 10 000 ракет і снарядів на день, почасти завдяки підтримці Північної Кореї. За такого темпу стрільби весь річний обсяг виробництва Німеччини буде витрачено максимум через 70 днів. 

👉🏼 РФ — з початку війни — також досягла значного прогресу в створенні сучасних систем озброєння: потужність безпілотників збільшилася більш ніж у 6 разів. «У разі припинення вогню в Україні російські військові запаси зростатимуть безпрецедентними темпами», — попереджають дослідники.

🫵🏼 Кільські вчені критикують надмірний вплив держави на виробництво військової зброї. Не можна утримувати дванадцять різних танків у 27 країнах-членах ЄС з надією, що кожна країна збереже власний танкобудівний потенціал. Виробники повинні нарощувати потужності.

👉🏼 Нова гонитва озброєнь поглине багато грошей. «Європі необхідне постійне, значне і негайне збільшення регулярних витрат Німеччини на оборону щонайменше до 2% від валового внутрішнього продукту», — вважають в ISW. Це щонайменше €100 млрд на рік.

👉🏼 Висновок дослідників один: у найближчому майбутньому Європу і світ не чекають мирні часи. Спіраль переозброєнь породжує це гнітюче, але реалістичне усвідомлення.

🫵🏼  Німецька влада сидить сьогодні на тонкій гілці поганих очікувань. Тому (цілком справедливо), вимагаючи збільшити обсяги допомоги України, ми повинні розуміти їхній загальний настрій.

​Блінкен та Леммі привезли до Києва «далекобійний компроміс»: що треба знати про «прагматичний мирний план»

Відомо, що в п’ятницю, 13 вересня у Вашингтоні прем’єр Великобританії Кір Стармер і президент США Джо Байден мають видати ліцензію ЗСУ на полювання в путінських територіальних угіддях західними далекобійними ракетами. Тут виникає логічне запитання: для чого тоді двоє поважних панів — держсекретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Великобританії Девід Леммі летіли через півсвіту в Україну, коли все вже вирішено?!  Аби обговорити значно важливіші питання.

🫵🏼  Судячи з натяків, Захід проситиме в Києва прагматичнішого підходу до формулювання стратегії оборонної війни.

👉🏼 З одного боку, партнери підтримують довготривалу мету — повернення Україною контролю над усією територією в кордонах 1991 року. 

👉🏼 З іншого, для перемоги українців над мордором — в нашому розумінні слова — Захід мав би виписати воєнний чек на сотні мільярдів доларів, чого ні Вашингтон, ні Європа в реальності зробити не спроможні. Тому НАТО потрібна проміжна мета війни, яку Сили Оборони збираються досягти воєнним шляхом. Це допоможе західним чиновникам переконати своїх виборців в доцільності допомоги Україні, в тому числі — і зброєю, — The Wall Street Journal.

👉🏼 Оскільки очікування Києва не збігаються з фінансовими реаліями в кабінетах Брюсселя і Вашингтона, відтак  Блінкен днями заявив, що збирається разом з Леммі до України, аби уточнити, «як саме українці бачать свої потреби в цей момент… і що ми можемо зробити для підтримки цих можливостей». А потім  прозвітувати Байдену та Стармеру. До речі, не варто думати, що тут все вирішено, і американські друзі московії вже здалися і не обставлять оту згоду численними обмеженнями, — про це пише Financial Times.

🫵🏼 Якщо ж дивитися глобально, то видача ЗСУ ліцензії на атаки західною зброєю на території РФ — це прелюдія, один лише з етапів допомоги Україні, будуть й інші. Натомість Україна повинна заземлити очікування, тобто — фактично — піти на територіальні компроміси. Власне, українська делегація збирається до Вашингтону, де, очевидно, і доповідатиме «прагматичний» «план перемоги», підказаний Блінкеним.  

​Ердоган підтримав повернення Криму, поставивши путіна на місце. Та не слід вважати його стратегічним союзником

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган вкотре продемонстрував путіну, що веде свою політику та діє тільки у власних інтересах. Виступаючи на 4-му саміті Кримської платформи, він заявив: повернення Криму Україні – вимога міжнародного права, і Туреччина завжди підтримувала територіальну цілісність України. Але навіть у цій грі Ердогана цікавить насамперед його власна вигода.

🫵🏼 Чого б це Ердогану, який збирається вступати до прокитайського БРІКС, підтримувати Україну, встромляючи вже черговий ніж у спину бункерному діду?

👉🏼 По-перше, він почувається зверхньо щодо «друга владіміра». Туреччина є членом НАТО, успішно торгує із Європою та з усім світом і не залежить від росії ні в чому. А самого Ердогана тішить роль миротворця. Це країни ЄС мають озиратись на сусідів та вести свою узгоджену політику. А США – задовольняти сенаторів з усіх штатів. Заборонити щось Ердогану може тільки сам Ердоган.

👉🏼 По-друге, у Ердогана, як і в путіна, є фантомні болі щодо імперіалістичного минулого. Майже 700 років кордони Османської імперії оперізували значну частину сучасної Європи, Азії, російського Кавказу та Північної Африки. Та на відміну від бункерного, Ердоган розуміє: нині силою відбирати землі в сусідів — це якось несучасно. А впливати на них економічно – це цілком ймовірно та дуже вигідно. Така собі  імперія впливу, а Ердоган — один із ключових інфлюенсерів регіону. 

👉🏼 По-третє, розважливий Ердоган балансує між політичними полюсами світу: не вводить санкції проти росії, але постачає Україні зброю, не обриває дипломатичні зв'язки із рф та готовий виступити гарантом мирних перемовин. Поки путін нищить сам себе у війні в Україні, Ердоган розширює зону впливу на Азербайджан, Туркменістан і навіть на Іран. Анкара навіть готова стати «перекладачем» між НАТО та Глобальним Півднем.

👉🏼 По-четверте, в Туреччині налічується 55 осередків  кримських татар; за різними оцінками, кримськотатарська діаспора в Туреччині складає від 1 до 7 млн осіб. І всі вони вважають Крим українським, тому лідеру країни не варто нехтувати їхньою лояльністю. 

👉🏼 Туреччина Ердогана прагне створити свій полюс на світовій арені. У країни для цього чимало супутніх факторів: розкішне розташування між Азією та Європою, контроль над Босфором, членство в НАТО, незабаром — у БРІКС або навіть і в ШОС. Стати членом ЄС не вийшло, тож тепер Ердоган сам протиставляє себе ЄС.

🫵🏼 Важливо фіналізувати політичний портрет Ердогана. Він готовий на різкі кроки там, де навіть НАТО безпорадно бідкається і розводить руками. 

👉🏼 Згадайте, як Туреччина враз збила російський Су-24 2015-го на кордоні з Сирією, коли той порушив повітряний простір країни. 

👉🏼 Ердоган закрив Босфор і Дарданелли для всіх військових кораблів, і насамперед постраждала від цього росія. 

👉🏼 Організував "зерновий коридор"… коли РФ не бажала домовлятися, то два десятки танкерів з російською нафтою «застрягли» в Босфорській протоці. 

👉🏼 А ще постачав Україні "Байрактари", а тепер зять президента будуватиме на нашій території завод з їх виробництва. 

👉🏼 Повернув командирів "Азова" 2023 р., хоча обіцяв кремлеві утримувати їх у Туреччині до кінця війни. 

👉🏼 Ердоган робить і нічого путіну не пояснює. Порівняйте з НАТО, яке щоразу закочує політичні очі, коли російські дрони чи літаки «помилково» залітають у їхній повітряний простір. 

🫵🏼 Але вважати його союзником України – це необачно. Він спільник ситуативний та діє виходячи з логіки його політичної стратегії — лідерства Туреччини. Країна стає помітнішим світовим гравцем: Ердоган укладатиме суперечливі союзи, обніматиме путіна, торгуватиме російською нафтою і водночас ставитиме бункерного на місце. Добра новина полягає в тому, що він другий у черзі — після Сі Цзіньпіня — на демонтаж російської імперії… коли для цього прийде час, звісно.
 
🫵🏼 Тож терези внутрішньої доброчесності Ердогана завжди будуть рівними.

​Лондон тисне на Вашингтон: британський премʼєр завзято допомагає ЗСУ отримати "дальній радіус".

Далекобійні ракети виявилися помітним каменем спотикання між британським та американським урядами, які до останнього тримались у фарватері єдиної стратегії. Та «брити» збираються дотиснути «американів» на дозвіл Силам оборони стріляти по російській території ракетами дальнього радіусу: як заведено, є два сценарії. 

🫵🏼 Я ще на початку минулого тижня попереджав: партнери "привʼязали" дозвіл на застосування далекобійної зброї по території РФ до т.зв. прагматичного мирного плану, тобто очікують від Києва його бачення сценарію завершення війни. Угода не буде простою, бодай через розбіжності президента США Джо Байдена та глави британського уряду Кіра Стармера. The New York Times проаналізувала їхню пʼятничну зустріч та ділиться інсайдами.  

👉🏼 Британська делегація стверджувала, що від України не слід очікувати ефективної боротьби, якщо вона не атакуватиме військові об'єкти, з яких РФ запускає ракети або стартують літаки з КАБами. Тоді як путін, попри всі свої ядерні погрози, здебільшого блефує.

👉🏼 Думка Байдена була набагато обережнішою. Він традиційно вагався під час ухвалення кожного важливого рішення. Білий дім серйозно сприйняв заяву путіна, мовляв, зняття обмежень на використання далекобійних озброєнь для ударів углиб території РФ означатиме пряме залучення НАТО у війну в Україні. Власне, Байден і заблокував рішення.

🫵🏼 Попри це, після зустрічі з Байденом, британський лідер натякнув на швидке ухвалення рішення щодо зброї для України. Що це означає?

👉🏼 Після того як перемовини між лідерами зайшли в глухий кут, п'ять колишніх міністрів оборони Великої Британії й один експрем'єр закликали чинного прем'єра діяти самостійно, тобто дозволити Україні використовувати ракети Storm Shadow для завдання ударів по території Росії, — The Sunday Times: «Будь-яке подальше зволікання призведе до підбадьорення президента путіна… і це невиконання обов'язку».

👉🏼 Британія може дати дозвіл запустити Storm Shadows без схвалення США, але ракети будуть легко перехоплені російськими ППО або збиті з курсу: рашисти легко глушать GPS. Тому для ракет потрібен інший — досі засекречений — тип навігації, який належить американцям.

🫵🏼  Байден та його команда зайняли «вичікувальну позицію» доти, доки Зеленський не представить свій «план перемоги». Відтак є два сценарії подальшого розвитку подій. 

👉🏼  Або глава Білого дому таки повертається до реальності й надає зелене світло для використання українськими Силами оборони всіх типів ракет… 

👉🏼 Або він просто схвалить використання американських систем визначення цілей для Storm Shadow. 

🫵🏼 Дозвіл на далекобійні удари по РФ буде озвучено під час Генасамблеї ООН наприкінці місяця, — таку надію озвучив Politico британський чиновник: «Зараз ми перебуваємо на останньому етапі дипломатичних переговорів».

​Окультизм неабияк ріднить путіна з Гітлером: чому диктатори вдаряються в містику

Абсолютна влада часто супроводжується почуттям ізоляції та страхом. Окультизм — спосіб заспокоїти ці побоювання, він дає відчуття контролю над поточною ситуацією і майбутнім.

🫵🏼 путін вірить у містичні практики та частенько спілкується із шаманами. А просто зараз московією ширяться чутки, нібито диктатор вибрався з бункера до Монголії, щоб уточнити в тамтешніх шаманів доцільність застосовування ядерної зброї. Чим же російські танцівники з бубнами його не влаштовують?!

👉🏼 Життя добряче помотало путіна: він, атеїст «у цивільному», спершу мобілізував на «службу государєву» патріарха Кіріла, а потім прилюдно «увірував» у свого агента. Та це не заважає російському диктаторові поклонятися усілякій бісівщині (з погляду православʼя) на кшталт шаманів. Є ціле розслідування, яке доказує: поклонятися тій лихій силі бункерному нарадив тувинець Сергій Шойгу.

👉🏼 Шаманізм для тувинців-кочівників — віра предків. Шамани — посередники між матеріальним і духовним світом, вони виконують різноманітні ритуали, зцілюючи людей і спілкуючись із духами. Для путіна вони ще й стали таким собі довідником у пошуках відповідей одразу на декілька питань: «Що робити [далі]?», «Як жити довше?», «Як омолодитися?».

👉🏼 Зрозуміти бункерного можна: РПЦ — невіддільний підрозділ КГБ-ФСБ, а президентська душа тягнеться до чогось незвіданого. А тут дядьки з бубнами нібито зазирають у майбутнє та пророкують великі перемоги. Так шойгу, уродженець шаманського краю, став для нього провідником у світ містики. 

👉🏼 Саме з подачі шойгу путін намагався законсервувати молодість, приймаючи пантові ванни з екстрактом виварених оленячих рогів (пантів), приносив у жертву верблюдів та напав на Україну після спілкування із шаманами, які для перемоги приносили в жертву орлів. Шаманів із Бурятії навіть поставили «на озброєння» однієї з частин у Ростовські області, аби ті боролись із HIMARS. Про результат ви вже знаєте)))

👉🏼 Одним словом, шамани не виправдали покладеного на них високого довірʼя, тим паче, що деякі з них (наприклад, якут Габишев) йшли до москви виганяти "злого духа" з кремля. У підсумку їхня карʼєра завершилася психлікарнею. Тому кремлівський диктатор вирішив скуштувати енергетику міжнародного ринку містичних послуг, зокрема Монголії, спорідненої з Тувою. 

🫵🏼  Захоплення бункерного містикою – не нова тема серед диктаторів та росіян. Цар Микола, як відомо, упадав за Распутіним, а Гітлер – той взагалі був знаний окультист. Щоправда, Адольфу більше імпонувала давньогерманська міфологія (якою займався Гіммлер в "Аненербе", містичній організації третього рейху) та символізм, як-от свастика та руни.

👉🏼 Шаманська тема стала такою вірусною на болотах, що російський бомонд, не відмившись від запаху православного ладану, став практикувати нетрадиційну медицину та бити в бубни. Ось хороша ілюстрація того: один із топменеджерів "Лукойла" Олександр Суботін вирушив лікувати похмілля в шамана. Той зробив надріз на шкірі та капнув жаб'ячої отрути — і Суботін віддав Богу духам душу. І трапилося це не десь на пасовищах Туви, а в банальних Митищах, на московії.

🫵🏼  Експерти вважають, що схильність до окультизму в сучасному світі — одна з ознак розладу особистості, особливо в диктаторів. Абсолютна влада часто супроводжується почуттям ізоляції та страху. Окультизм — спосіб заспокоїти ці побоювання, він дає відчуття контролю над поточною ситуацією і майбутнім. І, найголовніше, складні політичні та економічні проблеми часто здаються нерозв'язними. Шаманізм пропонує прості, але містичні відповіді на ці питання, обіцяючи швидкі та ефективні рішення.

🫵🏼 Психологічно фіналізуючи портрет бункерного, слід констатувати: психічні розлади спонукають його вірити у свою особливу місію і шукати підтвердження власних ілюзій. Тому монгольські шамани — саме ті консультанти, які бункерному зараз потрібні. Он Янукович їздив на Афон — і ми ж бачимо, як ефективно допомогли йому ті поради.

Зерном з окупованих територій кремль купує лояльність нестійких союзників у Африці та Азії. Вартість обчислюється в мільярдах. 

За час широкомасштабного вторгнення рашисти вивезли з окупованих територій збіжжя на $6,4 млрд, - повідомляє The Wall Street Journal. І це лише частина фінансової «рентабельності» війни.   

🫵🏼 Збіжжя вивозять з усіх окупованих територій. З московії понаїхали чимало державних та приватних компаній, які тільки цим і займаються, заробляючи мільйони доларів.

👉🏼 Покупці знаходяться по всьому світу: Туреччина, Ізраїль та його затятий ворог Сирія. Є клієнти в ОАЕ, Єгипті, Китаї, Індії. Серед свіжих – Ємен. Подекуди вони знають про походження зерна, інколи воно «відмивається» через російські порти. 

👉🏼 Одним із споживачів є Іран. Тамтешні чиновники зізнаються, що вони обмінюють ракети і "шахеди" на пшеницю та ячмінь зі значною знижкою в 34%, тобто значно нижче ринкових цін.

👉🏼 Торгують зерном дуже часто ті ж  бізнесмени, які постачають путіну зброю та фінансують бойові підрозділи. Також у списку комерційних бенефіціарів «СВО» є депутати «Единой Росии», олігархи та силовики. 

🫵🏼 Та не зерном єдиним: окупанти мародерять залізну руду, вугілля, титан, уран, марганець, золото та літій. З 2014 року"релокували" порізані на металобрухт заводи, устаткування із шахт, навіть майно виправних колоній. Будівництво залізниці на окупованих територіях — також не в останню чергу повʼязано з мародерством.

🫵🏼 Україна намагається привернути увагу світу до держави-злодія, що грабує окуповані території. Результати є, Катар, Єгипет, Туреччина, навіть Ліван нібито відмовились купувати крадене збіжжя, але ймовірно тепер до них надходитиме "відмите" у мордорі. 

🫵🏼 Мораль проста: можна піти від орди, але орда з московитів не вийшла. У кожного з них своя "собача будка", яку він прагне вивезти з України: всі вони мародери, просто у кожного свої масштаби та можливості.

​Генсекретар НАТО нарешті зважився розповісти Заходу про ціну нерішучості: російський ведмідь остаточно продався китайській панді й видає військові технології

Через війну в Україні путін здав спільникам майбутнє росії за «плюшки», якими підпирає свою владу. Це змінює паритет безпеки у світі назавжди. «Росія закладає своє майбутнє в довічну заставу Пекіну», — каже Столтенберг, генсекретар альянсу, який залишає посаду після 10 років на посту, — Тhe Тimes.

🫵🏼 Китай, Іран, московія та Північна Корея вже об'єднались у міцному диктаторському союзі, — вважає Столтенберг і називає ціну, яку світ заплатить за свої помилки.

👉🏼 Китаю дуже вигідна затяжна війна, бо тоді росія буде винна йому ще більше. Зараз путін отримує компоненти зброї, мікроелектроніку, мікропроцесори, які мордор використовує для створення ракет і бомб.

👉🏼 Пекіну московія допомагає розробляти атомні підводні човни нового покоління типу 096 з балістичними ракетами, передаючи досвід у сфері стелс-технологій, які допомагають уникати виявлення. Це саме та технологія, якої критично потребував Китай, прагнучи захопити Тайвань.

👉🏼 путін продає друзяці Сі нафту та газ зі значними знижками, ліс та дає в оренду землі, а натомість отримує китайські авто, виробничі технології та юанізацію розрахунків. Далі - більше: Китай налаштований потіснити у РФ військовій площині, наприклад, збирається «захотіти» військову базу в Арктиці, у Кремлі вже не зможуть відмовитись. 

👉🏼 Ця залежність на роки. Навіть якщо путін завтра відправиться до пекла, його послідовники не виберуться з китайської кабали, занадто їх вже інтегрували у панда-економіку, - підтверджують слова генсека НАТО інші джерела. 

🫵🏼 З Ірану мордор отримав партію понад 200 балістичних ракет Fath-360 та сумнозвісні "шахеди". Московити відправили до Ірану крадене на окупованих територіях України збіжжя. Та переживають у НАТО не через зерно: кремль ділиться технологіями, які допоможуть Ірану у його ракетних програмах. А це вже загроза для Ізраїлю. Відчуваєте, як зростають ставки?

🫵🏼  Співпраця із Кім Чен Ином виглядає на перший погляд трохи комічною: диктатор КНДР дав бункерному діду 1,6 млн снарядів, а той подарував йому російський лімузин, який вже зламався, 400 кіз і 60 орловських рисаків. Та, насправді — на додачу до великої рогатої й не рогатої худоби — Кім отримав технологічну підтримку ядерних, ракетних і космічних проєктів КНДР. Плюс асістанс у виведенні шпигунських супутників на орбіту. І це вже загроза Південній Кореї та Японії.

🫵🏼 Столтенберг переживає не просто так. Поки НАТО демонструють стурбованість та гадають, чи не буде ескалацією збити нещасний "шахед" над Польщею, Румунією чи однією з країн Балтії, вісь зла кріпне та заповнює діри, пробиті санкціями.
А Китай дедалі більше підгрібає під себе росію, яка сама війну в Україні вже «не вивозить». Одного дня настане той момент, коли «четвірка зла» вирішить, що вже можна втілювати в життя свої амбітні плани, НАТО може виявитись  до того зовсім не готовим.

🫵🏼 Стаття Столтенберга - ще один приклад того, що позбавлені політичного обтяження професіонали чітко пеленгують ризики сьогодення і намагаються достукатися до вищих кабінетів демократії. Вже сьогодні військові секрети москви допомогли Пекіну суттєво догнати Вашингтон у військовій потужності, і це лише початок співпраці. Але кабінети управління демократією продовжують бідкатися та розводити руками.

​"Шахеди" євроінтегруються: Польща, Румунія, Латвія не здатні захистити власний повітряний простір, не кажучи про наш, — розбір польотів

Атаки рашистських безпілотників на мирних громадян ЄС... захищені європейським правом. Та замість переписати безпечне законодавство 2000-х наші західні сусіди думають, що проблему слід зважено обдумати. 

🫵🏼 Лише протягом двох останніх днів над Балтійським морем ППО НАТО ідентифікувала 6 російських літаків без увімкнених транспондерів, а загалом цього тижня бункерний понад 10 разів відправляв свої військово-космічні сили, аби висловити своє презирство та зневагу до боягузливості вояків Альянсу. 

👉🏼 Виглядає так, що кремль залякує своїх ворогів, і це вже усталена практика. Бо в серпні літаки НАТО теж перехоплювали над територією країн Балтії до 10 бойових російських літаків на тиждень: більшість із порушників традиційно вимикали прилади зовнішнього стеження.

👉🏼 Країни Східної Європи реагують дуже характерно, висловлюючи занепокоєння: міністри оборони Болгарії, Чехії, Естонії, Угорщини, Латвії, Литви, Польщі, Румунії та Словаччини закликали НАТО підготувати «колективну відповідь» на путінське нахабство. На практиці це означає, що слід колись зібратися і щось тоді вирішити. 

🫵🏼  Формально нові члени північноатлантичної спільноти більше ні на що не здатні, як ділитися занепокоєнням зі старшими партнерами. Та це неправда: лінива безпорадність наших сусідів унаочнюється на ситуації із «шахедами», що з «дружніми намірами» облетіли декілька учасниць Альянсу — Румунію, Латвію й навіть Польщу. ППО жодної з держав їх навіть не намагалася збивати. 

👉🏼  Сили оборони сусідів здивували своїми плюшевими відмовками щодо цього провалу: дрон не можна розглядати як відкриту військову ескалацію проти країни, бо його ціллю були не країни альянсу. Звучить так, ніби провидці та астрологи начепили погони й тепер керують ППО наших сусідів.  Насправді ситуація набагато гірша: "шахеди"… захищені законодавством Польщі, Румунії чи, наприклад, Латвії.

👉🏼 Законодавство європейських країн не передбачає рефлексії на сучасну війну безпілотних систем. Наприклад, румунські пілоти мають зв'язатись із землею, ідентифікувати літаючий об'єкт, навіть спробувати зв'язатись із ним, і тільки після цього відкрити попереджувальний вогонь.

👉🏼 Згідно з законом, румунський льотчик повинен намагатися «розговорити» «шахед», встановити з ним контакт, навіть  усвідомлюючи відсутність там пілота. Правда, військові можуть «застосовувати зброю… проти дронів, що використовується для вчинення ворожих дій»: але в них має бути впевненість, що той вчиняє щось вороже або летить над військовою базою... Коли "шахед" мирно атакує цивільний будинок, чіпати його не можна. 

👉🏼 У Польщі F-16 злітають у небо, коли наближаються російські ракети, але згідно з польським законодавством, у мирний час пілот винищувача повинен мати візуальний контакт із ціллю перед ураженням. Льотчик не може атакувати ціль, яку бачить на радарі, доки не ідентифікує її фізично. Неважливо, ракета то чи дрон. Латвія «накульгує» на ті ж атавізми законодавства. 

👉🏼 Міністр оборони Литви Лаурінас Кашчунас заявив, що ланцюжок ухвалення рішень треба скорочувати, бо російські дрони влітають у повітряний простір і падають. Мовляв, де ж тут колективна безпека? Але що потрібно тій самій Литві, аби змінити власне законодавство?

🫵🏼 Тут би Європа могла повчитися в Ердогана: Туреччина — теж член НАТО, але не жувала соплі колективності, а враз збила російський Су-24 2015-го на кордоні з Сирією, коли той УПЕРШЕ порушив повітряний простір країни. москва тоді побухтіла, але заповажала Анкару. Тепер бункерний набивається в друзі до Ердогана, тоді як до більшості країн Європи у кремля протилежне ставлення: острах «ескалації» та практика замружених очей на путінські провокації лише надихає російського диктатора в його божевільних намірах.
 
🫵🏼 Тому сьогодні марно просити повітряного захисту в наших західних сусідів, бо наразі вони й самі захиститися не здатні.

​На G20 відбудеться «стрілка» демократичного та диктаторського таборів: там, схоже, вирішуватиметься доля путінської війни проти України

Наші західні партнери зі всіх сценаріїв протистояння з російським імперіалізмом обирають перемовини з ним. І все тому, що Байден бачить більше ризиків у Трампові, ніж у путінові. 

🫵🏼 Якби Вашингтон нарешті розвʼязав Києву руки для повноцінного використання далекобійних ракет по рашистській території, це був би зрозумілий сигнал кремлеві: ми з вами, чортами, домовлятимемося лише тоді, коли заженемо за Можай. Але насправді меседж прозвучав протилежний. 

👉🏼 Формально, США прикриваються звітом розвідки, яка вкотре розказала про червоні лінії кремля та ризик ескалації.  На думку розвідслужб, РФ, ймовірно, відповість «жорсткішими діями проти США та їх союзників, можливо, з використанням смертоносних атак, якщо буде дозволено використовувати американські, британські та французькі ракети для ударів вглиб території РФ», — New York Times.

👉🏼 Це правда лише частково: НАТО безкарно намотало на свої стволи уже чимало путінських ліній; тому сьогоднішня «турбота» про ракетну незайманість РФ насамперед спричинена американськими виборами. Команда Байдена побоюється, що найменша спроба путіна огризнутися на «далекобій» буде використана Трампом для дискредитації Камали Гаріс як конкурента на виборах. І ще: партнери більше не хочуть вливати стільки коштів на вівтар перемоги демократії, скільки потрібно для збройної переваги України над московією. 

🫵🏼 Глобально позиція партнерів щодо майбутнього путінської війни ще не узгоджена, і, судячи з усього, формуватиметься 10-12 жовтня у Берліні, де зустрінуться лідери США, ФРН, Франції та Великобританії. «Войовничі пацифісти»  Байден із Шольцем намагатимуться дотиснути Макрона та Кіра Стармера.

👉🏼 Байден нині перебуває в точці обережності Шольца. Позиція їх обох зчитується: у Байдена вибори, у Шольца - економічна стагнація, і він уже натякає, що знов настав час перемовин між путіним та Зеленським.

👉🏼 Британія та Франція ще намагатимуться тиснути на Шольца із Байденом для обрання іншої позиції союзників у війні: змусити путіна до перемовин винятково з позиції сили, бо показна слабкість Заходу призведе до посилення росії.  Тому більшість європейських країн виступають за подальшу допомогу Україні та дозвіл на «далекобій»: для Європи це — глобальний конфлікт, який загрожує світу.

🫵🏼 Це може здаватися збігом, але Байден з Шольцом затягли гальма української допомоги саме в момент, коли почали «газувати» країни Глобального Півдня, просуваючи китайсько-бразильський [насправді - російський] «мирний план». І відбувається це напередодні саміту 18-19 листопада в Бразилії на саміті G20, де зустрічатимуться бенефіціари війни та миру.  

👉🏼 Китай з його політичними сателітами створили міжнародну групу «із завершення війни», яка «відіграватиме конструктивну роль в політичному врегулюванні українського питання».  Пекін підтягнув до клубу любителів путіна Єгипет, Саудівську Аравію, Туреччину, Мексику, Кенію, Замбію, Казахстан і навіть Угорщину. 

👉🏼 На останній зустрічі в Нью-Йорку на зустрічі Шольца, Байдена, Макрона та Стармера уже пролунала фраза "слід говорити з путіним", а тут так вчасно китайці з бразильцями намалювали "мирну ініціативу", яка дасть московії декілька років передишки та час на переозброєння.

🫵🏼 Ми живемо в динамічному світі, і настрої "бенефіціарів миру" можуть корегуватися, Байден здатен навіть пообіцяти Україні "далекобій" для моделювання якоїсь реальності... але ключова стратегія уже виглядає сформованою: НАТО шукає стіл перемовин, за який готовий сісти бункерний. І, схоже, це буде китайський стіл.

​Китай створює «тіньову ООН»: Сі Цзіньпін прагне сформувати «контрольний пакет» планети

Червоний Сі усіляко стимулює розвиток економічних союзів, що мають суто політичні цілі — створення критичної маси держав, готових протистояти Заходу. Мета — стимулювання світового тоталітаризму. 

👍🏻 Ринки, що розвиваються, — від Південно-Східної Азії до Африки та Латинської Америки — вже давно розглядають Китай як важливого економічного партнера. Пекін став домінуючим джерелом інвестицій, не в останню чергу через свою масштабну інфраструктурну програму «Один пояс, один шлях».

👉🏼 Лідер Китаю Сі Цзіньпін відкриває величезну економіку своєї країни для держав Глобального Півдня, запроваджуючи режим нульових тарифів для найменш розвинених країн світу. Це протиставлення США, які значною мірою відмовилися від своєї ролі поборника вільної торгівлі, схиляючись до протекціонізму. Бідні країни, намагаючись пробитися на ринок КНР, збільшать залежність від цієї економіки. 

👉🏼 Сі обіцяє десятки мільярдів доларів інвестицій в економіки [як колись говорили] третього світу, але водночас ігнорує заклики з реструктуризації колосальних боргів для африканських та латиноамериканських країн. Зважаючи на корупцію серед політичних «аборигенів» та невигідні умови надання позик, китайські гроші перетворюються на надійний політичний зашморг на шиї кволих країн Глобального Півдня. 

👉🏼 Китай зараз інтенсивно заносить політичну задницю Індії: Сі та прем’єр Моді досягли багатьох важливих консенсусів, домовившись, що Китай та Індія є не конкурентами, а партнерами з розвитку. Переслідуючи отримання економічних дивідендів, Індія вимушена жертвувати політичною координацією з США — на догоду позиції КНР.

Сьогодні США не мають права гаяти час на інвестиції лише у військові альянси. Увага Вашингтона часто зосереджується на кризах у Європі та на Близькому Сході, але стратегічні та економічні ставки в Азії є вищими, і переваги можуть бути тривалими, — цю тезу озвучив прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда, який пожертвував своєю посадою в імʼя примирення Японії та Південної Кореї. Наостанок він благав американців отямитися. 

👍🏻 Усе це варто знати українській аудиторії через те, що сьогодні зусилля Китаю зосередженні на замороженні війни в Україні: він мобілізує голоси Африки, Латинської Америки та Азії, аби завершити війну на власних умовах.

👉🏼 Китайські дипломати влаштували «сепаратну ООН» на радбезі ООН, поки вмовляли дипломатів підтримати їхній план, який обговорюватимуть на G-20 у Бразилії 18-19 листопада.
Метушня китайських дипломатів викликала неабиякий ажіотаж. Адже план Китаю — це його травневий «мирний вкид», у якому закликає не ескалювати, не розширяти поле бою, «не провокувати» жодну зі сторін. План вигідний для путіна, а ще для китайської панди, яка продовжує заганяти російського ведмедя в кабалу.

👉🏼 Якщо Китаю вдасться переконати велику групу країн підтримати його пропозицію, це дозволить Пекіну вихвалятися, що «світова більшість» підтримує умови Сі. Критичні дати для представлення цієї позиції 22-24 жовтня, коли відбудеться зустріч країн БРІКС у Казані, та середина листопада, коли більшість «фігурантів» прибуде на G-20 у Бразилію.

👉🏼 Китай робить максимум з того, що йому дозволяє демократичний Захід. Європа та США «бояться ескалації», а КНР торує свій власний шлях. 

👍🏻 Є в цьому похмурому сценарії і світлі моменти. Поки китайська диктатура міряється всім чим може з американською демократією, країни Європи, Південна Корея та Японія адекватно оцінюють ризики та підтримують не стільки Україну, а сторону, яка справді намагається захищати міжнародне право та засади ООН.  Існує ймовірність, що саме завдяки їхній рішучій активності та пробудженню частини Європи червоному Китаю не вдасться стати новим світовим лідером у світі. Інакше Вашингтон не стямиться, як одного дня штаб-квартира ООН переїде до якого-небудь Уханя.

​За останніх півстоліття в Ізраїлю не було кращого шансу докорінно змінити ситуацію в регіоні, і українці, як ніколи зацікавленні в цьому. 

Ізраїльсько-іранська війна може створити прецедент першого військового конфлікту в межах НАТО. Ймовірність протистояння США та Туреччини наразі низька, але Ердоган дуже старається.

🫵🏼 В Ізраїлю немає іншого вибору, окрім як вдарити у відповідь на обстріли Іраном власної території. Питання лише, наскільки зухвалою буде реакція Ізраїля. Сценаріїв відповіді, за великим рахунком, є два.

👉🏼 Лайтовий: Єрусалим розглядає можливість нападу на іранські обʼєкти в Ємені чи Сирії. Буквально нещодавно Bild повідомив, що ЦАХАЛ атакував російську військову авіабазу Хмеймім в Сирії, знищивши велику партію зброї для «Хезболла».

👉🏼 Хардовий: Ізраїль завдає удару по нафтових копальнях та інших стратегічних — неядерних — об'єктах в Ірані. Цей прогноз абсолютно вписується в слова ізраїльського уряду «відповідь буде відчутнішою, раніше».

👉🏼 Знищення воєнного потенціалу аятол та знекровлення їх економіки повинно виключити Іран осі зла: тоді йому буде не до співробітництва із путіним.

👉🏼 Якщо Ізраїль піде далі, та знищить Хаменеї, релігійного лідера Ірану, автора радикальної ісламістської політики в країні, то це може відкрити шлях до перемовин із світським президентом Пезешкіаном, який зараз перебуває на других ролях та фактично є декоративною фігурою. Підтримки будуть позбавлені хусити в Ємені та «Хезболла». Центр радикального ісламізму, який прагне винищити Ізраїль та загрожує США та ЄС, втратить силу.

👉🏼 Для США ця вендета — справа честі, і бере свій початок з Ісламської революції 1978 року. Всі американські президенти намагались знищити загрозу. Та жодному не вдалось. Байден та Камала Гарріс вже дали зрозуміти, що продовжать войовничу політику. 

👉🏼  У нинішніх реаліях послаблення Ірану – це можливість вирішити одну із проблем та нарешті звернути увагу на інші: рф, КНДР, позбавивши Китай його надійних посіпак, та підтримавши союзників США: Україну, Тайвань, Південну Корею та Японію.

🫵🏼 Це страшний момент для Ірану: аятола Хаменеї вже давно дотримується стратегії «ні миру, ні війни» — Іран підтримує регіональні воєнізовані формування, що виступають проти інтересів Заходу та єврейської держави, але уникає вплутуватися у війну безпосередньо.

👉🏼 Іран не готовий до тотальної війни - його економічно ослаблене суспільство не поділяє ворожості своїх лідерів до Ізраїлю, а військовий потенціал не йде ні в яке порівняння зі складним арсеналом Ізраїлю. В Ірану немає власних значних засобів ППО, ВПС, а Росія не поспішає їх постачати. 

👉🏼 Хаменеї та його генералам доведеться вирішувати — або нічого не робити та втратити ще більше авторитету, або ризикнути потенційно катастрофічною війною, в яку можуть втягнутися навіть США, завдавши удару у відповідь.

👉🏼 З погляду Ізраїлю єдиним фактором невизначеності є президент Туреччини Ердоган, який дихає ядом на Нетаньягу: «Жодна людина, яка має хоч краплю совісті, не може мовчати перед такою мережею вбивств.  Так само як Гітлера було зупинено... Нетаньягу буде зупинено таким же чином». Важко уявити, що в цю війну вступить Туреччина, але якщо це трапиться, то навіть найдосвідченіший геополітик не зможе прорахувати наслідки: адже на полі бою одна проти одної опиняться дві країни НАТО, — США й Туреччина.

🫵🏼 Сценарій, в якому Ізраїль перемагає за суттєвої підтримки Вашингтона – виглядає обнадійливо. Єрусалим продовжує свою "військову операцію", він у виграшному становищі, бо має підтримку супердержави США. Але зараз непередбачувані часи, коли прогнози щодо ІІІ світової війни вже не сприймаються із жахом 50-х. Світ досягає точки кипіння, коли усі країни так, чи інакше зайняли свою сторону та готуюся до маленької бійки сьогодні, аби уникнути великої завтра. 

​Модель Західної Німеччини для України, - знаковий текст в FT про схему завершення війни 

В офісі українського президента цю статтю назвали маячнею, але чимало західних медіа в один голос розповідають про "мирний" тиск на Київ. Стаття в британській Financial Times якраз наочно розповідає, що у наших партнерів в голові.  

🫵🏼 Західні дипломати та — дедалі частіше — українські офіційні особи приходять до думки, що суттєві гарантії безпеки можуть стати основою врегулювання шляхом переговорів: росія збереже де-факто, але не де-юре контроль над усією або частиною української території, яку вона зараз окупує.

👉🏼 Ні Київ, ні його прихильники не пропонують визнати суверенітет росії над 1/5 території України, незаконно захоплену з 2014 р. Це сприяло б подальшій російській агресії та серйозно підірвало б міжнародний правопорядок.

👉🏼 Передбачається мовчазна згода, що землі мають бути повернуті дипломатичними засобами в майбутньому… Здача землі для отримання членства в НАТО може бути єдиним виходом із ситуації, та для українців ця тема залишається табу, принаймні — публічно. 

👉🏼 Відкрито обговорюється характер і час гарантій безпеки, які потрібні Україні для врегулювання: йдеться про прискорений вступ до НАТО. Але США проти виходу за межі статусу «майбутнє України в НАТО» та «вступ на незворотному шляху». Вашингтон  побоюється, що надання гарантій взаємної оборони згідно зі статтею 5 договору НАТО залучить США у війну.  

👉🏼 Та деякі союзники України кажуть: не повинно бути так. «Є способи вирішити це», — сказав Єнс Столтенберг, ексгенсек НАТО. Він нагадав, що гарантії безпеки США для Японії не поширюються на Курильські острови: чотири з них Японія вважає своїми, але вони контролюються росією після захоплення СРСР у 1945 р. Він також згадав про Німеччину, яка приєдналася до НАТО в 1955 році, незважаючи, що була розділена. «Коли є бажання, є способи знайти рішення», – сказав він.

🫵🏼 Західнонімецьку модель для України у зовнішньополітичних колах обговорюють уже понад 18 місяців. 

👉🏼«Якщо буде демаркація, навіть адміністративний кордон, то ми можемо вважати [це] тимчасовим і прийняти Україну в НАТО на тій території, яку вона на той час контролюватиме», — сказав Петр Павел, президент Чехії. 

👉🏼 Скептики побоюються, що «атлантизація» України може спровокувати ескалацію. Членство в НАТО гарантувало б суверенітет України та дозволило б їй слідувати своїм західним курсом, якому путін намагається завадити.

👉🏼 Мері Саротт, дослідниця холодної війни: Україна має визначити військовий оборонний кордон, погодитися не розміщувати на постійній основі війська чи ядерну зброю на своїй території, якщо їй не загрожує напад, і відмовитися від застосування сили за межами цього кордону, окрім випадків самооборони. Членство в НАТО за цими умовами було б представлене Москві як доконаний факт.

🫵🏼Велике питання, чи будуть США (не кажучи вже про їхніх європейських союзників), готові взяти на себе військові зобов’язання, необхідні для захисту України всередині Альянсу.

 👉🏼 У той час, як Франція підтримала ідею швидшого вступу України до НАТО, канцлер Німеччини Олаф Шольц рішуче виступає проти, побоюючись, що його країна може бути втягнута в нову війну проти Росії. 

👉🏼 У США адміністрація Байдена поки що відмовляється зрушити з місця прискорення вступу Києва. Чи ставилася б до цього інакше президент Камала Гарріс? Чи міг Дональд Трамп уявити західнонімецьку модель як частину запропонованої ним «угоди» про припинення війни?

🫵🏼 На шляху Києва до НАТО ще багато перешкод. Але Заходу явно бракує стратегії перемоги України. Слідування західнонімецьким шляхом «було б набагато кращим для України та Альянсу, ніж продовжувати відкладати членство, поки Путін не відмовиться від своїх амбіцій в Україні або поки Росія не зробить військовий прорив. Цей шлях наблизив би Україну до безпеки, свободи та процвітання в умовах російської ізоляції — іншими словами, до перемоги».

​Московитів змусять плодитися за законами шаріату: кремль дедалі дужче залазить під ковдру своїх громадян

Московитів переконують, що їхні дітородні органи належать державі. Кремль регулює, з ким можна чи не можна спарюватися, скільки дітей має бути в родині, а бездітні ось-ось зрівняються в безправʼї з ЛГБТ та іноагентами НАТО.

🫵🏼 Путін намагається збільшити поголів'я росіян за стандартами ісламської революції в Ірані, коли людей перетворили на функцію: народжувати солдатів, які будуть вмирати в нескінченних війнах та конфліктах.

👉🏼 Після революції іранська влада швидко назвала всі цивілізаційні надбання «згубними віяннями Заходу», жінок загнали на кухню та спальню, нагадавши про «первинне покликання». У країні відбувся демографічний бум.

👉🏼 путіну сподобався досвід тоталітарної фертильності, особливо, що демографічний бум стався в розпал війни. Іранські жінки народжували синів, яких режим міг відправити на фронт проти сусіднього Іраку. Так зародилася ідея провести аналогічні соціальні деформації в росії – збільшення чисельності населення в поєднанні з ідеологічним задурманенням.

👉🏼 Згідно з іранською концепцією кремля, росіянка майбутнього – це вічно вагітна та без освіти. Саме тому офіційні чиновники говорять, що дівчатам вчитись не треба, бо вони втрачають дорогоцінний час, коли їхня матка може послужити росії. «Треба перестати плодити» молодих жінок, які здобувають вищу освіту, «яка, по суті, ні до чого не призводить», – каже сенатор Павлова: мовляв, зазвичай після закінчення університету дівчина шукає себе, це «затягується на довгі роки та упускається дітородна функція», «діти беруться не в заможних квартирах, а в голові».

🫵🏼 Російські вчені зʼясували, що людину від мавпи відрізняють традиційні цінності, густо замішані на православʼї головного мозку: тому представники нацменшин борються з ЛГБТ, бездітні соратники бункерного закликають підвищити народжуваність, а патріарх Кіріл, відповідно, займається духовністю. Це в них називається "роком сім'ї".

👉🏼 Росіян чекає податок на бездітність, як у СРСР, під заборону потрапляють аборти, а на «православному» телеканалі "Спас" зґвалтованих жінок, які хочуть позбавитись від небажаного плоду, називають «злочинницями».

👉🏼 Головними провідниками нової політики стали віцепрем'єрка РФ Тетяна Голікова, спікер Госдури В'ячеслав Володін та директорка Ліги безпечного інтернету Катерина Мізуліна (подейкують, нова коханка путіна). Обидві баришні бездітні, а у Володіна діти «вилупилися» з пробірки. Останній, до речі, автор найбільш гомофобних законів, а опозиційні журналісти вважають його таємним представником сексменшин.  Гітлер, який так само піднімав народжуваність майже тими самими методами, дітей не мав. Але залюбки посилав на війну чужих.

🫵🏼  Московія вступає в новий чудовий етап свого животіння, копіюючи патерни поведінки зі світу тоталітарного ісламізму. Зважаючи, що падіння народжуваності – далеко не єдина проблема РФ, то у спробах мавпування диктаторських практик кремль може так добратися і до періоду Батия.  

 До речі, який метод збільшення поголівʼя путіноподібних ви вважаєте найефективнішим, — візьміть участь у голосуванні.