o.poetry kma
616 subscribers
352 photos
20 videos
238 links
поетичний простір o.poetry

зв'язок: @semechkasenya @MarchMockingbird
inst_: https://instagram.com/o.poetry.kma?igshid=MzRlODBiNWFlZA==
Download Telegram
Привіт!

Команда Взаємодопомоги НаУКМА шукає нових сонечок, які готові стати частиною нашого волонтерського осередку ❤️

Ми формуємо новий відділ — hr і будемо безмежно раді всім охочим доєднатися до його складу!

Функції та обов'язки hr-ів:

✔️ розуміти цінності волонтерства;
✔️ спільно з іншими hr-ми складати план внутрішніх hr-подій;
✔️ проводити офлайн та онлайн неформальні зустрічі волонтерів;
✔️ бути модератором у разі виникнення конфліктів.

Щоб долучитися до команди, необхідно заповнити формочку.

Чекаємо саме на тебе 🫂
друже,
запах весни у повітрі потроху полонить наші душі, і в думках ми вкотре звертаємося до скарбів серця – спогадів про поетичний вечір. дякуємо тобі, що провів його разом з нами! дякуємо за тепло, усмішки та ніжність голосів.

із задоволенням запрошуємо тебе переглянути чудові світлини з дійства, щоб ще раз згадати навіть найменші деталі. https://drive.google.com/drive/folders/1NUjgjZ5BkRYAYfXAtIqYPOgawAmUv9zB
авторка цих неймовірних світлин: @fish_oyo 💕

до зустрічі незабаром!

love,
o.poetry
друже,
усе наше життя – це відзначення важливих дат, яких ми чекаємо з нетерпінням, і про які навіть не здогадуємося. день народження, день зізнання в коханні, день весілля, день, коли ми зробили перший крок, день, коли було сказане перше "мама" і день, коли було сказане перше "Україна".

усе наше життя – це скорбота через річниці, про які ми боїмося навіть думати, і які так хочеться забути, але не можна.

вчора календар запевнив нас, що з повномасштабного вторгнення росії в Україну пройшов один рік, але і без календаря кожен відчував наближення цією дати гудінням кісток. один рік не схожий на будь-який інший. один рік, проведений тут, на полі бою; там, із безкінечною тугою; разом, із міцно стиснутими руками.

у цей неймовірно складний рік для кожного з нас, ми попри все знаходили час для зустрічей, для поетичних вечорів, для пізнавальних лекцій, а передбачення завжди обіцяли нам тільки найкраще. ми продовжуємо працювати, і в нас багато нових ідей, якими ми не дочекаємося поділитися. дякуємо тобі і нашим любим СО за співпрацю та єдність. зичимо вам любові й тепла сторицею, закликаємо підтримувати одне одного, не забувати донатити, якщо є змога, і просто бути поряд.

цей лютий скоро закінчиться, і ми будемо відзначати нову річницю – річницю нашої перемоги.

love,
o.poetry.
акаунт авторки цієї чудової ілюстрації тут 💕
друже,

вітри дують нам у спину й життя вривається в клітини людської буденності – поглянь в бік сонця та надихнися першим весняним теплом.

ми пропонуємо тобі взяти участь у нашому благодійному розіграші шопера! для цього тобі потрібно заповнити формочку, а також надіслати вільний донат від 150 гривень — кошти ми збираємо для студентки Могилянки Аліни Гайдай, яка зараз перебуває на Бахмутському напрямку та потребує амуніції.

надіславши донат, прикріпи скриншот у формочку та чекай на результати! переможця буде обрано за допомогою рандомайзера 🕊

з любов'ю – o.poetry
друже,
сніги тануть і розкривають усі наші таємниці. весна не залишає простору для секретів і змушує поринути у спогади про минуле життя.

якщо на поетичному вечорі у тебе не було змоги придбати чудові листівки Оксани та Насті, то в нас є гарні новини: ти досі можеш це зробити – від 30 гривень за кожну. якщо наша пропозиція запала тобі у серденько, чекаємо на тебе в директі! нехай ці листівки даруватимуть тобі жаданий спокій.

всі зібрані кошти будуть переказані на благодійний збір від Взаємодопомоги.
ти теж можеш долучитися до збору, переказавши кошти сюди:

Реквізити Взаємодопомоги:

💳Приват: 4149 4393 1616 9048 Ігнатенко А.С.

💳Монобанка: 5375 4112 0237 8829

лагідно закликаємо донатити і пам'ятати, що разом ми здатні на все!
love,
o.poetry
​​​​Жінки на війні — це про силу духу. Про незламність і відвагу, звершення й перемоги, уособлення міцності та рішучості.

Зважаючи на наближення Міжнародного дня боротьби за права жінок і міжнародний мир, ми охоче запрошуємо вас завітати на панельну дискусію: «Роль жінки у війні».

Неймовірні спікерки з ГО «Жіночий ветеранський рух» розповідатимуть про власну діяльність та відповідатимуть на значущі й нагальні запитання, розкриваючи багатогранність теми дискусії.

🕰 9-те березня, 17:00 - 19:00
📍 КМЦ, ПідWall

Подія є благодійною: вхід за донат Взаємодопомозі від КМА.

Щоб взяти участь, хутчіше заповнюй формочку реєстрації!

Побачимося вже в четвер 🫂
​​друже,
«Поетам всіх віків була потрібна Муза.
А жінці хто потрібен, якщо вона – поет?»
© Ліна Костенко

з радістю анонсуємо наш, спільний із Білим Простором, поетичний вечір "Поезія жіночого роду". особливість цього вечора в тому, що він присвячений завжди актуальній і маловисвітленій темі — жіночим постатям у літературі. у цей день ми запрошуємо читати улюблені вірші вічних майстринь поезії і, звісно, будемо щасливі почути твої власні рядки.

подія відбудеться 18 березня о 14:00 у Білому просторі. для реєстрації просимо заповнити формочку, вхід проводитиметься за донат від 50 гривень!

запрошуємо тебе долучитися до збору Взаємодопомоги КМА.
Збираємо кошти на допомогу могилянцям на фронті 🤍

з нетерпінням чекаємо на тебе і твій голос!

love,
БП & o.poetry.
​​"все що не кинеш у воду,
з часом піде на дно –
віри гірчичне зерно,
глузду камінь наріжний
а любов – іде по воді,
їй одне в голові:
він вона воно
і бог її – ніжність"
— Галина Крук

з чого починається вірш? з води. вода — начало усіх начал, і коли Галина Крук пише свої поезії, вони теж народжуються з первісних глибин: еросу і танатосу. герої її збірки "Хто завгодно, тільки не я" продираються крізь втрати, страх і гіркі любові до ствердження життя в усій його могутності та стихійності. перечитуючи історії героїв, мимовільно накладаєш їхній життєвий шлях на свій, але ніколи так і не вдається їх привласнити, насититися повнотою чуттєвих переживань. і коли авторка говорить: "хто завгодно, тільки не я", — то лукаво всміхається читачеві, адже за мереживом образів і героїв — її досвід.

вода в поетиці Галини Крук не одна з декорацій чи деталей, це онтологічна категорія, місце переродження й зустрічі із собою і Богом. часто разом з водою у прозі авторки з'являються переосмислені біблійні символи: "Я носитиму тебе довго, я носитиму тебе, доки зможу... повір, я зможу носити тебе завжди, бо тільки так ти житимеш... моя маленька рибко", — говорить героїня оповідання "Рибина" своїй ще не народженій дитині. і водний простір — проміжний етап між життям і смертю, надія і очікування: "доки я обережно входжу у воду вище стегон, вода входить у мене. теж поступово та обережно, мовби боїться".

переживання тілесності в оповіданнях межують між еросом та екзистенційним почуттям власної смертності: "пупець — ця вирва, ця непевна згадка про початок, яка за життя не встигає зарубцюватися..." початок існування та його кінець нерозривно пов'язані, а тіло стає тією матерією, яка оречевлює особистість, надає їй визначення: "Марта не знає, що значить чоловік, якщо не брати до уваги тіла... Марта не знає, що значить кішка, якщо не брати до уваги тіла... усе схоже між собою й відмінне водночас..."

кінематографічні оповідання Галини Крук ведуть гучними барами, дешевими готелями, малоосвітленими вуличками Львова, чужими квартирами. її слово знаходить потаємну шпарку в дверях спальні, долає відстань між країнами, зазирає крізь побите лобове скло автомобіля, легко перескакує через мур лікарняного саду, виростає разом із висіяним зелом. пейзажі та локації змінюють одне одного, аби освітити людину в її мудрій простоті, з її бажаннями, болями і радощами.

Авторка розвідки: @MarchMockingbird
Ілюстраторка: @koxanka

#opoetryandfacts