o
Станційне плетиво предметів,
І сутінки, які росли
Поміж пекарень і буфетів.»
Його поетичний пензлик виразно й кольористо малює на папері нашої фантазії щоразу, як ми читаємо його твори. Сергій Жадан створює не просто вірші, а цілі акварельні картини. Ця дещо імпресіоністична техніка малювання поезій надає творам прозорості й легкості, водночас барвистості й ефекту несподіваності. Кожне словосполучення — це нова деталь, нова барва, що розтікається в нашій уяві й створює цілісну малярну композицію.
Саме такий картинний принцип візуалізації міського простору можна побачити в акварелі Жадана під назвою "Я пам'ятаю голоси". Розмитість поетичного зображення досягається за допомогою використання асоціативного словесного плетива, невиразності, віддаленості спогадів ліричного героя і багатовимірності кольорової гами. Вірш переважно сірий, проте пишний жовтий колір ("І сонце соком із цитрин") надає картині контрастності.
Ще одна акварельна поезія "останнього українського лірика" яріє жовтогарячими кольорами, розбавленими білим ("Де вони купували бинти..."). У творі "Вже кілька днів стояла спека" автор лише кількома витками пензля зміг передати задуху пекельних літніх днів.
Поет створював цілі малюнки буття, прикрашені міськими топосами: заплутаними вулицями, шумними вокзалами, фрактальними кварталами. Його місто все-таки тяжке, навіть попри акварельну легкість змалювання.
авторка - Тетяна Тарасенко @listenherelittlebitch
ілюстрація - Катерина Осипчук @okathie
.poetry and facts
«Я пам’ятаю голоси,Станційне плетиво предметів,
І сутінки, які росли
Поміж пекарень і буфетів.»
Його поетичний пензлик виразно й кольористо малює на папері нашої фантазії щоразу, як ми читаємо його твори. Сергій Жадан створює не просто вірші, а цілі акварельні картини. Ця дещо імпресіоністична техніка малювання поезій надає творам прозорості й легкості, водночас барвистості й ефекту несподіваності. Кожне словосполучення — це нова деталь, нова барва, що розтікається в нашій уяві й створює цілісну малярну композицію.
Саме такий картинний принцип візуалізації міського простору можна побачити в акварелі Жадана під назвою "Я пам'ятаю голоси". Розмитість поетичного зображення досягається за допомогою використання асоціативного словесного плетива, невиразності, віддаленості спогадів ліричного героя і багатовимірності кольорової гами. Вірш переважно сірий, проте пишний жовтий колір ("І сонце соком із цитрин") надає картині контрастності.
Ще одна акварельна поезія "останнього українського лірика" яріє жовтогарячими кольорами, розбавленими білим ("Де вони купували бинти..."). У творі "Вже кілька днів стояла спека" автор лише кількома витками пензля зміг передати задуху пекельних літніх днів.
Поет створював цілі малюнки буття, прикрашені міськими топосами: заплутаними вулицями, шумними вокзалами, фрактальними кварталами. Його місто все-таки тяжке, навіть попри акварельну легкість змалювання.
авторка - Тетяна Тарасенко @listenherelittlebitch
ілюстрація - Катерина Осипчук @okathie
Українська квір-антологія, випереджаючи закиди критичні, має назву «120 сторінок содому».
Справжньо це 120 сторінок поезії шотландських, українських, чеських і не тільки поетів і поеток, за віршованими рядками яких, ніби з напів прозорого тюлю, видніється вразливість почуттів.
Лише поверхнево читаємо про кохання, «гетеро» чи «гомо», мова скоріше про оновлення чутливости поезії, її нетривкість у світі опісля. Теодор Адорно казав про неможливість поезії, мистецтва взагалі, після Авшвіцу. Андрій Бондар, автор передмови до антології, знаходить паралелі у вірші Маріо Вірца «Кохання за часів СНІДу».
Квір-поезія скоріше ґрунтована на відкритости до діалогу, вона, як і мистецтво після Другої світової, — це «пропозиція спів життя», кожний вірш — «жмут взаємовідносин зі світом, які породжують інші зв’язки.»
Навіть у випадку, коли ці зв’язки ще не усвідомлені, як у поезії Маріо Вірца «Гість», де гість — то прибулець, «збуджений нереальністю власного існування». Або ж коли зв’язок насправді існує в розрізнених життях двох (Маріо Вірц «Початок історії») чи то навпаки обмежений єдиною ніччю, в якому двійко лишаються святом назавжди (Маріо Вірц «Свято»). Усе одно зустріч відбувається, атоми схоплюються й оновлена чуттєвість постає поезією.
У місяці червні призначте собі зустріч із поезією вільною від пересторог, наповненою людяністю. Маємо для вас покликання.
авторка - Юлія Карпець @julykarp
ілюстрація - Катерина Балашова @le_juj
🏳🌈 o.poetry and prideУкраїнська квір-антологія, випереджаючи закиди критичні, має назву «120 сторінок содому».
Справжньо це 120 сторінок поезії шотландських, українських, чеських і не тільки поетів і поеток, за віршованими рядками яких, ніби з напів прозорого тюлю, видніється вразливість почуттів.
Лише поверхнево читаємо про кохання, «гетеро» чи «гомо», мова скоріше про оновлення чутливости поезії, її нетривкість у світі опісля. Теодор Адорно казав про неможливість поезії, мистецтва взагалі, після Авшвіцу. Андрій Бондар, автор передмови до антології, знаходить паралелі у вірші Маріо Вірца «Кохання за часів СНІДу».
Квір-поезія скоріше ґрунтована на відкритости до діалогу, вона, як і мистецтво після Другої світової, — це «пропозиція спів життя», кожний вірш — «жмут взаємовідносин зі світом, які породжують інші зв’язки.»
Навіть у випадку, коли ці зв’язки ще не усвідомлені, як у поезії Маріо Вірца «Гість», де гість — то прибулець, «збуджений нереальністю власного існування». Або ж коли зв’язок насправді існує в розрізнених життях двох (Маріо Вірц «Початок історії») чи то навпаки обмежений єдиною ніччю, в якому двійко лишаються святом назавжди (Маріо Вірц «Свято»). Усе одно зустріч відбувається, атоми схоплюються й оновлена чуттєвість постає поезією.
У місяці червні призначте собі зустріч із поезією вільною від пересторог, наповненою людяністю. Маємо для вас покликання.
авторка - Юлія Карпець @julykarp
ілюстрація - Катерина Балашова @le_juj
друже,
минуло три місяці з нашої останньої онлайн-зустрічі, з останнього літературного вечора в Могилянці - півтора року. ми страшенно скучили!
кажуть, людина впізнає себе у віддзеркаленнях, збирається з відблисків. ми сильно змінилися за цей час і гадаємо, що ти теж.
щасливі оголосити: 22 липня відбудеться літературний вечір наживо. нарешті ми
зможемо зустрітися, нові й незвідані одне для одного.
відновімо магію живих читань разом!✨
love,
o.poetry
минуло три місяці з нашої останньої онлайн-зустрічі, з останнього літературного вечора в Могилянці - півтора року. ми страшенно скучили!
кажуть, людина впізнає себе у віддзеркаленнях, збирається з відблисків. ми сильно змінилися за цей час і гадаємо, що ти теж.
щасливі оголосити: 22 липня відбудеться літературний вечір наживо. нарешті ми
зможемо зустрітися, нові й незвідані одне для одного.
відновімо магію живих читань разом!✨
love,
o.poetry
друже,
зовсім скоро ми зустрінемося без скла пікселів. настав час поговорити про деталі цієї події.
на захід необхідно буде зареєструватися - покликання на формочку дивись нижче. не хвилюйся, формат вільного мікрофону зберігається, це потрібно для контролю за кількістю осіб. на жаль, пандемія ще триває, тож задля безпеки учасників відвідати вечір зможе 30-35 людей.
читатимемо ми в Самосаді - громадському саду неподалік від Контрактової площі. 22 липня, початок о 18:00, вул. Волоська, 19/22 (у разі дощу перейдемо під навіс над сходами КМЦ).
традиційними залишаються наші «правила»: читати можна будь-якою мовою; черга формується одразу на вечорі; тобі гарантована увага та підтримка; вечір пов’язаний із благодійністю. цього разу прихопи з собою кілька книжок - деталі про це трохи згодом.
дзеркало камери нарешті зміниться на дзеркало очей. чекатимемо на твоє!
реєструйся тут✨
love,
o.poetry
зовсім скоро ми зустрінемося без скла пікселів. настав час поговорити про деталі цієї події.
на захід необхідно буде зареєструватися - покликання на формочку дивись нижче. не хвилюйся, формат вільного мікрофону зберігається, це потрібно для контролю за кількістю осіб. на жаль, пандемія ще триває, тож задля безпеки учасників відвідати вечір зможе 30-35 людей.
читатимемо ми в Самосаді - громадському саду неподалік від Контрактової площі. 22 липня, початок о 18:00, вул. Волоська, 19/22 (у разі дощу перейдемо під навіс над сходами КМЦ).
традиційними залишаються наші «правила»: читати можна будь-якою мовою; черга формується одразу на вечорі; тобі гарантована увага та підтримка; вечір пов’язаний із благодійністю. цього разу прихопи з собою кілька книжок - деталі про це трохи згодом.
дзеркало камери нарешті зміниться на дзеркало очей. чекатимемо на твоє!
реєструйся тут✨
love,
o.poetry
друже,
до нашого поетичного вечора залишився один день. ми з нетерпінням готуємося зустріти тебе та твою творчість із ніжними обіймами.
хочемо розповісти про один із наших головних принципів - благодійність. традиція благодійних акцій на наших літературних вечорах бере початок із найперших читань. ми щасливі, що можемо продовжувати її втілювати.
цього разу вхідним квитком стануть книги. візьми з собою одну чи кілька книжок у гарному стані - ми подбаємо про них та надішлемо в бібліотеку с. Березівка Вінницької області. на вечорі також будуть листівки, які ти зможеш вкласти між сторінками та написати щось приємне майбутнім читачам та читачкам.
обмінюватися теплом простіше, ніж здається! ділімося ним між собою та з іншими.
p.s. вже скоро ми закриваємо реєстраційну форму, тож якщо ти не встиг/-ла записатися там, відміть свою присутність на нашій події у Фейсбуці💫
love,
o.poetry
до нашого поетичного вечора залишився один день. ми з нетерпінням готуємося зустріти тебе та твою творчість із ніжними обіймами.
хочемо розповісти про один із наших головних принципів - благодійність. традиція благодійних акцій на наших літературних вечорах бере початок із найперших читань. ми щасливі, що можемо продовжувати її втілювати.
цього разу вхідним квитком стануть книги. візьми з собою одну чи кілька книжок у гарному стані - ми подбаємо про них та надішлемо в бібліотеку с. Березівка Вінницької області. на вечорі також будуть листівки, які ти зможеш вкласти між сторінками та написати щось приємне майбутнім читачам та читачкам.
обмінюватися теплом простіше, ніж здається! ділімося ним між собою та з іншими.
p.s. вже скоро ми закриваємо реєстраційну форму, тож якщо ти не встиг/-ла записатися там, відміть свою присутність на нашій події у Фейсбуці💫
love,
o.poetry
друже,
минулого четверга ми зібралися в Самосаді. зібралися натхненні, щасливі та об’єднані любов‘ю до слова. команда o.poetry дякує кожному та кожній, хто творив цю поетичну магію - тим, хто читав, тим, хто слухав, тим, хто допомагав зі стільцями. ви неймовірні! ми вдячні адміністрації КМЦ та спільноті "Подоляночка" та її засновнику Павлові Калюку за можливість провести вечір у Самосаді🤍
ми також дякуємо чарівницям-фотографкам, які ловили миті нашого єднання. сьогодні ділимося з вами світлинами чарівниці Каті (@Kaminskayyaaa)✨
p.s. ми раді вітати нових учасників, які нещодавно долучилися до нашого Instagram. сподіваємося, на наступній живій зустрічі ми зможемо з вами познайомитися!
love,
o.poetry
минулого четверга ми зібралися в Самосаді. зібралися натхненні, щасливі та об’єднані любов‘ю до слова. команда o.poetry дякує кожному та кожній, хто творив цю поетичну магію - тим, хто читав, тим, хто слухав, тим, хто допомагав зі стільцями. ви неймовірні! ми вдячні адміністрації КМЦ та спільноті "Подоляночка" та її засновнику Павлові Калюку за можливість провести вечір у Самосаді🤍
ми також дякуємо чарівницям-фотографкам, які ловили миті нашого єднання. сьогодні ділимося з вами світлинами чарівниці Каті (@Kaminskayyaaa)✨
p.s. ми раді вітати нових учасників, які нещодавно долучилися до нашого Instagram. сподіваємося, на наступній живій зустрічі ми зможемо з вами познайомитися!
love,
o.poetry
друже,
атмосферу поетичних читань ми збираємо з деталей. однією з таких є віршосушка, наше живе намисто з віршів. на онлайн-читаннях ми ділимося добіркою творчих сторінок читців у телеграм-каналі, а в офлайн-форматі залишаємо мотузку, на якій усі охочі можуть написати та повісити улюблений вірш чи вислів.
віршосушка є частиною нашого безпечного поетичного середовища, в якому творчістю діляться, а не оцінюють її. тому ми не влаштовуємо реєстрацій і даємо можливість виступати всім, хто тут і зараз цього бажає.
ми хочемо висловити подяку всім, хто долучився також до благодійного аспекту наших вечорів і приніс книги для бібліотеки в с.Березівка Вінницької області. твоя книга вже вирушила до нової домівки🤍
love,
o.poetry
атмосферу поетичних читань ми збираємо з деталей. однією з таких є віршосушка, наше живе намисто з віршів. на онлайн-читаннях ми ділимося добіркою творчих сторінок читців у телеграм-каналі, а в офлайн-форматі залишаємо мотузку, на якій усі охочі можуть написати та повісити улюблений вірш чи вислів.
віршосушка є частиною нашого безпечного поетичного середовища, в якому творчістю діляться, а не оцінюють її. тому ми не влаштовуємо реєстрацій і даємо можливість виступати всім, хто тут і зараз цього бажає.
ми хочемо висловити подяку всім, хто долучився також до благодійного аспекту наших вечорів і приніс книги для бібліотеки в с.Березівка Вінницької області. твоя книга вже вирушила до нової домівки🤍
love,
o.poetry
друже,
минуле тягнеться до сьогодення спогадами. обіймає ними, пестить, змушує радіти чи сумувати. минуле нагадує про себе дрібницями: фантиками, запахами, світлинами.
ми хочемо, аби спогади з поетичного вечора 22 липня ніжно обіймали, аби приносили настрій читань під подільським дубом. тож сьогодні ділимося світлинами фотографки Ані (@iveyna) 💚 більше світлин традиційно за покликанням: https://annyeltsova.pixieset.com/opoetry/ - їх можна буде завантажити протягом тижня.
а нові спогади формуються новими подіями. тож слідкуй за оновленнями, щоб не пропустити подальші заходи. ми щасливі будемо тебе на них бачити!
love,
o.poetry
минуле тягнеться до сьогодення спогадами. обіймає ними, пестить, змушує радіти чи сумувати. минуле нагадує про себе дрібницями: фантиками, запахами, світлинами.
ми хочемо, аби спогади з поетичного вечора 22 липня ніжно обіймали, аби приносили настрій читань під подільським дубом. тож сьогодні ділимося світлинами фотографки Ані (@iveyna) 💚 більше світлин традиційно за покликанням: https://annyeltsova.pixieset.com/opoetry/ - їх можна буде завантажити протягом тижня.
а нові спогади формуються новими подіями. тож слідкуй за оновленнями, щоб не пропустити подальші заходи. ми щасливі будемо тебе на них бачити!
love,
o.poetry
o.poetry & friends ділитися творчістю та бути почутими – надзвичайно цінно, і не менш важливою в цьому постає взаємна підтримка. і саме тому ми маємо для вас поетичну можливість!
наша подруга Юлія наразі працює над створенням цифрової антології сучасної української лесбійської поезії та шукає авторок, охочих поділитись своєю творчістю для цього проєкту.
якщо вас зацікавила ця ідея, й ви хотіли би долучитися, пишіть у коментарях або нашому поштареві @poshtar, і ми сконтактуємо вас із авторкою✨