Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 26 червня, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 16 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів двоє людей загинули, постраждали 7 людей.
У м. Богодухів загинув 62-річний чоловік, постраждали чоловіки 44 і 64 років; у с. Новоселівка Великобурлуцької громади загинув 68-річний чоловік, постраждали 64-річна жінка і 60-річний чоловік; у сел. Приколотне Вільхуватської громади постраждали жінки 71 і 60 років; у с. Улянівка Богодухівської громади постраждав 41-річний чоловік.
Також медики надали допомогу 65-річній жінці, яка 24 червня зазнала поранень внаслідок обстрілу в с. Канівцеве Великобурлуцької громади.
Ворог атакував БпЛА Немишлянський район Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️8 КАБ (точна кількість встановлюється);
▪️6 БпЛА типу «Молнія»;
▪️4 fpv-дрони;
▪️24 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у Богодухівському районі пошкоджено господарчу споруду, електромережі (сел. Золочів), залізничну інфраструктуру, фермерське господарство, 4 автомобілі (с. Губарівка), будинок (м. Богодухів);
▪️у Куп’янському районі пошкоджено 2 приватні будинки, адмінбудівлю, електромережі (сел. Приколотне), 4 приватні будинки (с. Малий Бурлук), 6 приватних будинків (с. Новоселівка), приватний будинок (с. Жуків Яр);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено приватний будинок (сел. Борова);
▪️у Харківському районі пошкоджено багатоквартирний будинок (сел. Слатине), приватний будинок (с. Руська Лозова);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено приватний будинок (с. Новоолександрівка).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 234 людини.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 42 347 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 257 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник вісім разів атакував позиції наших підрозділів в районах населених пунктів Стариця, Вільча та у бік населених пунктів Козача Лопань, Ізбицьке, Чайківка.
▪️ На Куп’янському напрямку ворог п’ять разів атакував у районі Піщаного та у бік населених пунктів Куп’янськ-Вузловий, Ківшарівка, Новоплатонівка.
На світлинах: с. Новоселівка
#Харківщина #війна #ситуація
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 16 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів двоє людей загинули, постраждали 7 людей.
У м. Богодухів загинув 62-річний чоловік, постраждали чоловіки 44 і 64 років; у с. Новоселівка Великобурлуцької громади загинув 68-річний чоловік, постраждали 64-річна жінка і 60-річний чоловік; у сел. Приколотне Вільхуватської громади постраждали жінки 71 і 60 років; у с. Улянівка Богодухівської громади постраждав 41-річний чоловік.
Також медики надали допомогу 65-річній жінці, яка 24 червня зазнала поранень внаслідок обстрілу в с. Канівцеве Великобурлуцької громади.
Ворог атакував БпЛА Немишлянський район Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️8 КАБ (точна кількість встановлюється);
▪️6 БпЛА типу «Молнія»;
▪️4 fpv-дрони;
▪️24 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у Богодухівському районі пошкоджено господарчу споруду, електромережі (сел. Золочів), залізничну інфраструктуру, фермерське господарство, 4 автомобілі (с. Губарівка), будинок (м. Богодухів);
▪️у Куп’янському районі пошкоджено 2 приватні будинки, адмінбудівлю, електромережі (сел. Приколотне), 4 приватні будинки (с. Малий Бурлук), 6 приватних будинків (с. Новоселівка), приватний будинок (с. Жуків Яр);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено приватний будинок (сел. Борова);
▪️у Харківському районі пошкоджено багатоквартирний будинок (сел. Слатине), приватний будинок (с. Руська Лозова);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено приватний будинок (с. Новоолександрівка).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 234 людини.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 42 347 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 257 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник вісім разів атакував позиції наших підрозділів в районах населених пунктів Стариця, Вільча та у бік населених пунктів Козача Лопань, Ізбицьке, Чайківка.
▪️ На Куп’янському напрямку ворог п’ять разів атакував у районі Піщаного та у бік населених пунктів Куп’янськ-Вузловий, Ківшарівка, Новоплатонівка.
На світлинах: с. Новоселівка
#Харківщина #війна #ситуація
Станом на 26 червня 2026 року можна констатувати кілька тенденцій, які визначатимуть найближчі місяці війни.
По-перше, росія не демонструє жодних ознак підготовки до завершення війни. Навпаки, противник продовжує нарощувати угруповання військ, формує нові дивізії та бригади, а також прагне розширити активну зону бойових дій на півночі України. Це свідчить про ставку кремля на затяжне військове виснаження України та її партнерів.
По-друге, попри високу інтенсивність бойових дій, російське командування не досягає оперативного прориву. Основні зусилля й надалі концентруються на Покровському, Костянтинівському, Лиманському та Гуляйпільському напрямках, де ворог несе значні втрати, але продовжує діяти за принципом постійного тиску.
По-третє, дедалі більшого значення набуває інформаційний фронт. Підготовка російськими спецслужбами провокацій із використанням польської символіки, а також спроби використати історичні суперечності між Україною та Польщею вкотре демонструють, що Кремль намагається розхитати єдність наших союзників саме тоді, коли міжнародна підтримка України посилюється.
По-четверте, результати Конференції з відновлення України у Гданську стали важливим політичним сигналом. Йдеться вже не лише про гуманітарну підтримку, а про масштабні інвестиції у відновлення держави, розвиток оборонної промисловості, енергетики, логістики та виробництва сучасного озброєння. Загальний обсяг домовленостей оцінюється більш ніж у 10 мільярдів євро, а Європейський Союз уже розпочав фінансування нових програм підтримки України.
По-п'яте, росія продовжує системний терор цивільної інфраструктури України, зокрема транспортної та енергетичної. Водночас українські далекобійні удари дедалі відчутніше впливають на військову логістику, паливний сектор та функціонування окупованого Криму, що змушує російське керівництво визнавати масштаб проблем усередині власної країни.
Головний висновок залишається незмінним. Війна входить у фазу тривалого стратегічного протистояння, де визначальними будуть не окремі тактичні успіхи, а економічна стійкість, технологічна перевага, ефективність оборонної промисловості та збереження єдності міжнародної коаліції на підтримку України.
Саме тому сьогодні не менш важливою за ситуацію на фронті є здатність України та її партнерів діяти на випередження — як у військовій, так і в дипломатичній та інформаційній сферах.
Віктор Ягун
По-перше, росія не демонструє жодних ознак підготовки до завершення війни. Навпаки, противник продовжує нарощувати угруповання військ, формує нові дивізії та бригади, а також прагне розширити активну зону бойових дій на півночі України. Це свідчить про ставку кремля на затяжне військове виснаження України та її партнерів.
По-друге, попри високу інтенсивність бойових дій, російське командування не досягає оперативного прориву. Основні зусилля й надалі концентруються на Покровському, Костянтинівському, Лиманському та Гуляйпільському напрямках, де ворог несе значні втрати, але продовжує діяти за принципом постійного тиску.
По-третє, дедалі більшого значення набуває інформаційний фронт. Підготовка російськими спецслужбами провокацій із використанням польської символіки, а також спроби використати історичні суперечності між Україною та Польщею вкотре демонструють, що Кремль намагається розхитати єдність наших союзників саме тоді, коли міжнародна підтримка України посилюється.
По-четверте, результати Конференції з відновлення України у Гданську стали важливим політичним сигналом. Йдеться вже не лише про гуманітарну підтримку, а про масштабні інвестиції у відновлення держави, розвиток оборонної промисловості, енергетики, логістики та виробництва сучасного озброєння. Загальний обсяг домовленостей оцінюється більш ніж у 10 мільярдів євро, а Європейський Союз уже розпочав фінансування нових програм підтримки України.
По-п'яте, росія продовжує системний терор цивільної інфраструктури України, зокрема транспортної та енергетичної. Водночас українські далекобійні удари дедалі відчутніше впливають на військову логістику, паливний сектор та функціонування окупованого Криму, що змушує російське керівництво визнавати масштаб проблем усередині власної країни.
Головний висновок залишається незмінним. Війна входить у фазу тривалого стратегічного протистояння, де визначальними будуть не окремі тактичні успіхи, а економічна стійкість, технологічна перевага, ефективність оборонної промисловості та збереження єдності міжнародної коаліції на підтримку України.
Саме тому сьогодні не менш важливою за ситуацію на фронті є здатність України та її партнерів діяти на випередження — як у військовій, так і в дипломатичній та інформаційній сферах.
Віктор Ягун
26 червня наукова і громадська спільнота Харкова відзначає 50-річчя від дня народження Валерія Станіславовича Романовського (1976–2023) — відомого українського історика, пам’яткознавця, педагога, кандидата історичних наук, доцента Харківської державної академії культури і за сумісництвом — наукового співробітника ХДНБ, члена Харківського історико-філологічного товариства.
Науковий шлях Валерія Станіславовича базувався на ґрунтовному джерелознавчому підході та найкращих традиціях української, зокрема харківської історичної школи.
У 2007 році він успішно захистив дисертацію, присвячену розвитку пам’яткознавства на Харківщині у XIX — на початку ХХ століття. Наукова спадщина дослідника налічує понад 70 опублікованих праць, що охоплюють теоретичні питання пам’яткознавства та збереження культурної спадщини, історію вищої освіти, вивчення матеріалів земської статистики.
А працівники ХДНБ згадують насамперед свого колегу — надзвичайну людину, яка працювала поряд, щедро ділилася своїми знаннями. Валерій Романовський був відповідальним працівником, добрим, надійним товаришем, людиною шляхетної душі.
Спочатку дослідник приходив до книгозбірні як читач-науковець, потім, перейнявшись бібліотечною атмосферою, почав брати участь у конференціях і, нарешті, вирішив долучитися до фондових багатств уже як фахівець.
Особливе місце у професійному житті вченого посідала фондова та евристична робота. Працюючи у науково-дослідному відділі документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка, Валерій Романовський здійснив професійне опрацювання особових фондів видатних діячів української культури. Ним досконало описані цінні рукописні та колекційні зображувальні матеріали з архіву доктора мистецтвознавства Павла Жолтовського і створено особовий архівний фонд ученого, а також особовий фонд відомої краєзнавиці Клавдії Хорцевої, електронні версії архівних фондів письменника Ігоря Муратова та краєзнавця Павла Романова.
Саме архівознавча скрупульозність та глибокий історіографічний аналіз відрізняли його підхід до роботи з текстами минулого. Знаковою подією для української гуманітаристики стала його участь у підготовці до друку мемуарів Павла Жолтовського «Umbra vitae», де Валерій Станіславович виступив автором фактологічно насичених наукових коментарів, що засвідчують його глибоке знання епохи (опубліковані у першому томі «Вибраних праць» мистецтвознавця у 2013 році). Як дослідник, він завжди вивчав усі доступні першоджерела, всебічно розглядаючи історичні явища, завдяки чому його розвідки відрізняються особливою науковою повнотою.
Проте з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році дослідник знову, як і у 2014–2015 роках, змінив роботу з документальними пам’ятками на захист Батьківщини. На фронті Валерій став старшим солдатом, кулеметником із позивним Козак. Він справді був схожим на козака Мамая не лише зовнішністю та розкішними вусами, а й глибокою внутрішньою свободою. Навіть під обстрілами він залишався науковцем: вивчав сільські говірки місцевих, записував фольклор. А ще приручав покинутих кіз, щоб поїти побратимів свіжим молоком. Вражає той факт, що за пару місяців до свого смертельного поранення він прямо з фронту дистанційно виступив на науковій конференції з доповіддю про хатні обереги українського села в зоні бойових дій.
Життя вченого трагічно обірвалося 16 січня 2023 року після важких поранень, отриманих під час боїв на Куп’янському напрямку. За відданість країні Валерія Романовського посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Сьогодні його ім’ям названа вулиця в історичному районі Харкова (колишня Доватора). Імперські та радянські назви зникають, звільняючи місце для справжніх Героїв, які творили нашу культуру і віддали за неї життя.
У фондах Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка зберігаються видання, публікації та архівні матеріали, які є справжніми часовими капсулами та дозволяють доторкнутися до унікальної дослідницької спадщини Валерія Романовського.
ХДНБ ім.Короленка
Науковий шлях Валерія Станіславовича базувався на ґрунтовному джерелознавчому підході та найкращих традиціях української, зокрема харківської історичної школи.
У 2007 році він успішно захистив дисертацію, присвячену розвитку пам’яткознавства на Харківщині у XIX — на початку ХХ століття. Наукова спадщина дослідника налічує понад 70 опублікованих праць, що охоплюють теоретичні питання пам’яткознавства та збереження культурної спадщини, історію вищої освіти, вивчення матеріалів земської статистики.
А працівники ХДНБ згадують насамперед свого колегу — надзвичайну людину, яка працювала поряд, щедро ділилася своїми знаннями. Валерій Романовський був відповідальним працівником, добрим, надійним товаришем, людиною шляхетної душі.
Спочатку дослідник приходив до книгозбірні як читач-науковець, потім, перейнявшись бібліотечною атмосферою, почав брати участь у конференціях і, нарешті, вирішив долучитися до фондових багатств уже як фахівець.
Особливе місце у професійному житті вченого посідала фондова та евристична робота. Працюючи у науково-дослідному відділі документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка, Валерій Романовський здійснив професійне опрацювання особових фондів видатних діячів української культури. Ним досконало описані цінні рукописні та колекційні зображувальні матеріали з архіву доктора мистецтвознавства Павла Жолтовського і створено особовий архівний фонд ученого, а також особовий фонд відомої краєзнавиці Клавдії Хорцевої, електронні версії архівних фондів письменника Ігоря Муратова та краєзнавця Павла Романова.
Саме архівознавча скрупульозність та глибокий історіографічний аналіз відрізняли його підхід до роботи з текстами минулого. Знаковою подією для української гуманітаристики стала його участь у підготовці до друку мемуарів Павла Жолтовського «Umbra vitae», де Валерій Станіславович виступив автором фактологічно насичених наукових коментарів, що засвідчують його глибоке знання епохи (опубліковані у першому томі «Вибраних праць» мистецтвознавця у 2013 році). Як дослідник, він завжди вивчав усі доступні першоджерела, всебічно розглядаючи історичні явища, завдяки чому його розвідки відрізняються особливою науковою повнотою.
Проте з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році дослідник знову, як і у 2014–2015 роках, змінив роботу з документальними пам’ятками на захист Батьківщини. На фронті Валерій став старшим солдатом, кулеметником із позивним Козак. Він справді був схожим на козака Мамая не лише зовнішністю та розкішними вусами, а й глибокою внутрішньою свободою. Навіть під обстрілами він залишався науковцем: вивчав сільські говірки місцевих, записував фольклор. А ще приручав покинутих кіз, щоб поїти побратимів свіжим молоком. Вражає той факт, що за пару місяців до свого смертельного поранення він прямо з фронту дистанційно виступив на науковій конференції з доповіддю про хатні обереги українського села в зоні бойових дій.
Життя вченого трагічно обірвалося 16 січня 2023 року після важких поранень, отриманих під час боїв на Куп’янському напрямку. За відданість країні Валерія Романовського посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Сьогодні його ім’ям названа вулиця в історичному районі Харкова (колишня Доватора). Імперські та радянські назви зникають, звільняючи місце для справжніх Героїв, які творили нашу культуру і віддали за неї життя.
У фондах Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка зберігаються видання, публікації та архівні матеріали, які є справжніми часовими капсулами та дозволяють доторкнутися до унікальної дослідницької спадщини Валерія Романовського.
ХДНБ ім.Короленка
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 27 червня, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 19 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів одна людина загинула, постраждали 8 людей.
У м. Ізюм загинула 79-річна жінка, постраждали жінки 72 і 66 років та 62-річний чоловік; у с. Губарівка Богодухівської громади зазнали поранень чоловіки 44 і 27 років; у с. Шестакове Старосалтівської громади постраждав 44-річний чоловік; у с. Залужне Нововодолазької громади постраждали жінки 37 і 57 років.
Також медики надали допомогу 73-річній жінці, яка 23 червня постраждала внаслідок обстрілу в с. Нововасилівка Дворічанської громади.
Ворог атакував БпЛА Основ’янський і Шевченківський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️1 ракета РСЗВ;
▪️16 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️9 БпЛА типу «Молнія»;
▪️6 fpv-дронів;
▪️40 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено АЗС;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок (с. Сінне), 2 приватні будинки (с. Хрущова Микитівка), багатоквартирний будинок, 2 приватні будинки, АЗС, автомобіль (м. Богодухів), 3 автомобілі, залізничну інфраструктуру (с. Губарівка), 3 приватні будинки, господарчі споруди (с. Клинова-Новоселівка);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено 2 багатоквартирні будинки, 9 автомобілів (м. Ізюм), приватний будинок (сел. Борова);
▪️у Харківському районі пошкоджено АЗС (с. Дворічний Кут), АЗС, 5 автобусів, 5 автомобілів (с. Подвірки), 6 багатоквартирних будинків, 4 автомобілі (с. Залужне);
▪️у Лозівському районі пошкоджено залізничну інфраструктуру, електромережі (м. Лозова, с. Енергетиків), приватний будинок (сел. Близнюки);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено автомобіль (с.Шестакове).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 221 людину.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 42 568 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 256 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 11 атак противника. Загарбники намагалися просунутися поблизу Стариці, а також у напрямку Козачої Лопані, Радьківки та Лимана.
▪️ На Куп’янському напрямку ворог три рази атакував у бік Колісниківки, Богуславки та Новоплатонівки.На світлинах:
с.Клинова-Новоселівка
#Харківщина #війна #ситуація
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 19 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів одна людина загинула, постраждали 8 людей.
У м. Ізюм загинула 79-річна жінка, постраждали жінки 72 і 66 років та 62-річний чоловік; у с. Губарівка Богодухівської громади зазнали поранень чоловіки 44 і 27 років; у с. Шестакове Старосалтівської громади постраждав 44-річний чоловік; у с. Залужне Нововодолазької громади постраждали жінки 37 і 57 років.
Також медики надали допомогу 73-річній жінці, яка 23 червня постраждала внаслідок обстрілу в с. Нововасилівка Дворічанської громади.
Ворог атакував БпЛА Основ’янський і Шевченківський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️1 ракета РСЗВ;
▪️16 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️9 БпЛА типу «Молнія»;
▪️6 fpv-дронів;
▪️40 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено АЗС;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок (с. Сінне), 2 приватні будинки (с. Хрущова Микитівка), багатоквартирний будинок, 2 приватні будинки, АЗС, автомобіль (м. Богодухів), 3 автомобілі, залізничну інфраструктуру (с. Губарівка), 3 приватні будинки, господарчі споруди (с. Клинова-Новоселівка);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено 2 багатоквартирні будинки, 9 автомобілів (м. Ізюм), приватний будинок (сел. Борова);
▪️у Харківському районі пошкоджено АЗС (с. Дворічний Кут), АЗС, 5 автобусів, 5 автомобілів (с. Подвірки), 6 багатоквартирних будинків, 4 автомобілі (с. Залужне);
▪️у Лозівському районі пошкоджено залізничну інфраструктуру, електромережі (м. Лозова, с. Енергетиків), приватний будинок (сел. Близнюки);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено автомобіль (с.Шестакове).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 221 людину.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 42 568 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 256 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 11 атак противника. Загарбники намагалися просунутися поблизу Стариці, а також у напрямку Козачої Лопані, Радьківки та Лимана.
▪️ На Куп’янському напрямку ворог три рази атакував у бік Колісниківки, Богуславки та Новоплатонівки.На світлинах:
с.Клинова-Новоселівка
#Харківщина #війна #ситуація
Три дні - від 27 до 29 червня 1659 р. - тривала знаменита Конотопська битва.
29 червня 1659 р. у битві при Конотопі українські війська під проводом гетьмана Івана Виговського здобули блискучу перемогу над московським військом, розбивши його вщент.
Навесні 1659 р. в Україну вдерлося московське військо на чолі з Олексієм Трубецьким, яке повинно було об'єднатися із силами Ромодановського, що тримали облогу Конотора. До 29 червня кількатисячний загін ніжинського полковника Григорія Гуляницького успішно опирався ворогові й утримував місто. Це дало можливість Іванові Виговському зібрати потужні сили й заручитися підтримкою союзників.
Розгром спричинив паніку в москві, що боялася вторгнення козацького війська.
Художниця Надія Сомко (1916-1989).
"Конотопська битва"
Модерна Україна
29 червня 1659 р. у битві при Конотопі українські війська під проводом гетьмана Івана Виговського здобули блискучу перемогу над московським військом, розбивши його вщент.
Навесні 1659 р. в Україну вдерлося московське військо на чолі з Олексієм Трубецьким, яке повинно було об'єднатися із силами Ромодановського, що тримали облогу Конотора. До 29 червня кількатисячний загін ніжинського полковника Григорія Гуляницького успішно опирався ворогові й утримував місто. Це дало можливість Іванові Виговському зібрати потужні сили й заручитися підтримкою союзників.
Розгром спричинив паніку в москві, що боялася вторгнення козацького війська.
Художниця Надія Сомко (1916-1989).
"Конотопська битва"
Модерна Україна
Forwarded from Детектор медіа
🪦🇺🇦🇵🇱 У Пужниках не знайшли масового поховання жертв Волинської трагедії
Україно-польська пошукова експедиція завершила другий етап робіт у селі Пужники (Тернопільська область) і не виявила масового поховання загиблих 1945 року, про яке йшлося в попередніх дослідженнях.
📌 Під час чотирьох днів робіт було закладено близько 50 розвідкових траншей, однак масових захоронень не знайдено.
🔎 Водночас виявили окремі артефакти — фрагменти дерев’яної труни, ґудзики та частини взуття. Це може вказувати на одиночне цивільне поховання, не пов’язане з подіями лютого 1945 року.
🤝 Експедицію проводили українські та польські фахівці в межах домовленостей робочої групи з питань національної пам’яті.
ДМ | ДМ WhatsApp | ДМ Viber
Україно-польська пошукова експедиція завершила другий етап робіт у селі Пужники (Тернопільська область) і не виявила масового поховання загиблих 1945 року, про яке йшлося в попередніх дослідженнях.
📌 Під час чотирьох днів робіт було закладено близько 50 розвідкових траншей, однак масових захоронень не знайдено.
🔎 Водночас виявили окремі артефакти — фрагменти дерев’яної труни, ґудзики та частини взуття. Це може вказувати на одиночне цивільне поховання, не пов’язане з подіями лютого 1945 року.
🤝 Експедицію проводили українські та польські фахівці в межах домовленостей робочої групи з питань національної пам’яті.
ДМ | ДМ WhatsApp | ДМ Viber
На початку ХХ століття центр Харкова виглядав не гірше, ніж при Кернесі 😀
Воно і не дивно. Харківські міські голови того часу:
Олександр Костянтинович Погорілко (1900–1912 рр.) — професор фізики, видатний учений та один із найефективніших керівників міста. За його каденції в Харкові запустили електричний трамвай, модернізували водопровід, розширили електричне освітлення та збудували багато значущих будівельних об'єктів.
Роман Юлійович Будберг (січень — лютий 1913 р.) — дворянин і громадський діяч. Був обраний думою, але швидко залишив посаду на знак протесту проти дій Міністерства внутрішніх справ Російської імперії.
Микола Євдокимович Дорофєєв (1913–1914 рр.) — викладач університету, який спочатку керував містом як виконувач обов'язків через тяжку хворобу О. Погорілка, а згодом офіційно зайняв посаду.
Дмитро Іванович Багалій (1914–1917 рр.) — всесвітньо відомий український історик, академік та колишній ректор Харківського університету. Він керував містом у складні роки Першої світової війни, займався питаннями біженців, забезпечення Харкова продовольством та культурним розвитком міста.
***
Дивлюсь на ці світлини і намагаюсь уявити собі, чим жили харківці тієї пори, скажімо, перед початком Великої війни, котру потім назвали Першою світовою, про що думали, які надії мали? Як потім склалося їх життя?
Ігор Соломадін
Воно і не дивно. Харківські міські голови того часу:
Олександр Костянтинович Погорілко (1900–1912 рр.) — професор фізики, видатний учений та один із найефективніших керівників міста. За його каденції в Харкові запустили електричний трамвай, модернізували водопровід, розширили електричне освітлення та збудували багато значущих будівельних об'єктів.
Роман Юлійович Будберг (січень — лютий 1913 р.) — дворянин і громадський діяч. Був обраний думою, але швидко залишив посаду на знак протесту проти дій Міністерства внутрішніх справ Російської імперії.
Микола Євдокимович Дорофєєв (1913–1914 рр.) — викладач університету, який спочатку керував містом як виконувач обов'язків через тяжку хворобу О. Погорілка, а згодом офіційно зайняв посаду.
Дмитро Іванович Багалій (1914–1917 рр.) — всесвітньо відомий український історик, академік та колишній ректор Харківського університету. Він керував містом у складні роки Першої світової війни, займався питаннями біженців, забезпечення Харкова продовольством та культурним розвитком міста.
***
Дивлюсь на ці світлини і намагаюсь уявити собі, чим жили харківці тієї пори, скажімо, перед початком Великої війни, котру потім назвали Першою світовою, про що думали, які надії мали? Як потім склалося їх життя?
Ігор Соломадін
Молитва на Вервиці була проведена на Центральному майдані
в м. Берестин (Красноград) 27.06.2026.
Під час молитви
читали розважаннями блаженного священномученика Кир Симеона Лукача. Трансляція з заходу відбувалася в групі у Фейсбуці "УГКЦ Берестин Красноград" та на каналі Харківського Екзархату УГКЦ в Ютубі.
Молитви на вервиці провадить парафія Різдва Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви в Берестині (Краснограді) на Центральному майдані міста. Початок о 14:00.
Окрім Вервиці, починаючи з липня кожну першу суботу місяця буде служитися заупокійна Свята Літургія та панахида біля головного входу на Старому цвинтарі, який розташовани по вулиці Полтавській. Початок о 15:00.
Подати імена спочилих для їх спомину на Службі Божій та панахиді можна безпосередньо перед початком богослужінь.
Також буде можливість посповідатися.
Ласкаво просимо!
#Вервиця #Розарій #УГКЦ #Берестин #Красноград
в м. Берестин (Красноград) 27.06.2026.
Під час молитви
читали розважаннями блаженного священномученика Кир Симеона Лукача. Трансляція з заходу відбувалася в групі у Фейсбуці "УГКЦ Берестин Красноград" та на каналі Харківського Екзархату УГКЦ в Ютубі.
Молитви на вервиці провадить парафія Різдва Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви в Берестині (Краснограді) на Центральному майдані міста. Початок о 14:00.
Окрім Вервиці, починаючи з липня кожну першу суботу місяця буде служитися заупокійна Свята Літургія та панахида біля головного входу на Старому цвинтарі, який розташовани по вулиці Полтавській. Початок о 15:00.
Подати імена спочилих для їх спомину на Службі Божій та панахиді можна безпосередньо перед початком богослужінь.
Також буде можливість посповідатися.
Ласкаво просимо!
#Вервиця #Розарій #УГКЦ #Берестин #Красноград
Про Антонича у Харкові
Бесіда та презентація книжки «Антонич від А до Я»
30.06 | 17:00
Харківський літературний музей
Реєстрація — за посиланням:
https://forms.gle/FdKumHaZ9cbzqKZF9
Учасники:
• Данило Ільницький — автор книжки «Антонич від А до Я», літературознавець, резидент «Слова»
• Мар’ян Пиріг — музикант («Чистий четвер», «Пиріг і Батіг»)
• Модераторка — Ярина Цимбал, літературознавиця
Богдан Ігор Антонич — один із найяскравіших українських поетів-модерністів. Поговоримо про його творчість, українську ідентичність, зв’язки між Харковом і Львовом та місце Антонича в українській культурі.
Подія відбудеться в межах мистецької резиденції «Слово» у партнерстві з Видавництвом Старого Лева.
Харківський ЛітМузей
Бесіда та презентація книжки «Антонич від А до Я»
30.06 | 17:00
Харківський літературний музей
Реєстрація — за посиланням:
https://forms.gle/FdKumHaZ9cbzqKZF9
Учасники:
• Данило Ільницький — автор книжки «Антонич від А до Я», літературознавець, резидент «Слова»
• Мар’ян Пиріг — музикант («Чистий четвер», «Пиріг і Батіг»)
• Модераторка — Ярина Цимбал, літературознавиця
Богдан Ігор Антонич — один із найяскравіших українських поетів-модерністів. Поговоримо про його творчість, українську ідентичність, зв’язки між Харковом і Львовом та місце Антонича в українській культурі.
Подія відбудеться в межах мистецької резиденції «Слово» у партнерстві з Видавництвом Старого Лева.
Харківський ЛітМузей
28 червня виповнюється 30 років від дня прийняття Конституції України.
Цього дня в ефрі телеканалу @Перший о 21:30 відбудеться прем'єра документального фільму "Є Конституція", присвяченого 30-річчю ухвалення Конституції України. І це зовсім не суха історична довідка. Режисер фільму - Роман Синчук, сценарій створили історик Олександр Зінченко і тележурналістка Наталя Соколенко. Допрем'єрний показ стрічки відбувся у столичному кінотеатрі "Жовтень".
Верховна Рада України працювала всю ніч з 27 на 28 червня 1996 р. - загалом безперервно 23 години. Під час голосування "ЗА" висловився 321 депутат.
Одним з "батьків" Конституції був Михайло Сирота (1956-2008), який в "конституційну ніч" вистояв на трибуні Верховної Ради упродовж 14 годин, зачитуючи всі статті майбутнього Основного закону держави, що приймався постатейно. Він не міг стримати сліз, коли зійшов з трибуни. За освітою він був інженером-будівельником, але займався державним будівництвом.
"Це була дуже виснажлива боротьба, але стаття за статтею ми голосували, набирали необхідне число 300 голосів. Напруга зростала. Усі негаразди, які були в Україні, концентрувалися в Києві, під куполом Верховної Ради. Йшла боротьба за те, чи буде українська держава, чи йтиме вона тим курсом, яким йде увесь розвинутий світ? Здавалося, що ми зайшли в глухий кут, тому що проголосувати за те, що українська мова є єдиною державною мовою, чи проголосувати за синьо-жовтий стяг, за тризуб, це здавалося майже неможливим.", - Михайло Сирота.
Модерна Україна
Цього дня в ефрі телеканалу @Перший о 21:30 відбудеться прем'єра документального фільму "Є Конституція", присвяченого 30-річчю ухвалення Конституції України. І це зовсім не суха історична довідка. Режисер фільму - Роман Синчук, сценарій створили історик Олександр Зінченко і тележурналістка Наталя Соколенко. Допрем'єрний показ стрічки відбувся у столичному кінотеатрі "Жовтень".
Верховна Рада України працювала всю ніч з 27 на 28 червня 1996 р. - загалом безперервно 23 години. Під час голосування "ЗА" висловився 321 депутат.
Одним з "батьків" Конституції був Михайло Сирота (1956-2008), який в "конституційну ніч" вистояв на трибуні Верховної Ради упродовж 14 годин, зачитуючи всі статті майбутнього Основного закону держави, що приймався постатейно. Він не міг стримати сліз, коли зійшов з трибуни. За освітою він був інженером-будівельником, але займався державним будівництвом.
"Це була дуже виснажлива боротьба, але стаття за статтею ми голосували, набирали необхідне число 300 голосів. Напруга зростала. Усі негаразди, які були в Україні, концентрувалися в Києві, під куполом Верховної Ради. Йшла боротьба за те, чи буде українська держава, чи йтиме вона тим курсом, яким йде увесь розвинутий світ? Здавалося, що ми зайшли в глухий кут, тому що проголосувати за те, що українська мова є єдиною державною мовою, чи проголосувати за синьо-жовтий стяг, за тризуб, це здавалося майже неможливим.", - Михайло Сирота.
Модерна Україна
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 28 червня, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 17 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 7 людей.
У с. Дорошенкове Великобурлуцької громади постраждали жінки 63 і 53 років, чоловіки 61 і 85 років; у м. Дергачі постраждали 41-річна жінка і 34-річний чоловік; у с. Улянівка Наталинської громади зазнав поранень 68-річний чоловік.
Також медики надали допомогу 75-річній жінці, яка 25 червня постраждала внаслідок обстрілу в с. Новоосинове Курилівської громади.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️6 ракет (тип встановлюється);
▪️4 КАБ;
▪️9 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️6 БпЛА типу «Молнія»;
▪️4 fpv-дрони;
▪️31 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено цивільне підприємство;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено АЗС (с. Куп’єваха), 3 приватні будинки, адмінбудівлю (м. Богодухів), приватний будинок, господарчу споруду.ю електромережі (с. Максимівка), гуртожиток, приватний будинок, електромережі (с. Сінне), багатоквартирний і приватний будинки, 2 гаражі (с. Губарівка);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено приватний будинок (сел. Борова);
▪️у Харківському районі пошкоджено АЗС, автомобіль (м. Дергачі), автомобіль, автомобіль екстреної медичної допомоги (с. Руські Тишки), автомобіль, приватний будинок (сел. Слатине), приватний будинок (ч. Сіряки), АЗС, 2 автомобілі (с. Павлівка);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено тік, трактор, автобус (с. Кирилівка), 3 автомобілі (сел. Печеніги), цивільне підприємство (м. Чугуїв);
▪️у Берестинському районі пошкоджено залізничну інфраструктуру, АЗС (м. Берестин), 2 АЗС (с. Добренька, с. Улянівка).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 239 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 42 807 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 241 бойове зіткнення.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 15 разів атакував позиції наших підрозділів в бік населених пунктів Караїчне, Зибине, Лиман, Стариця, Симинівка, Охрімівка, Артільне та Хатнє.
▪️ На Куп’янському напрямку ворог тричі атакував, у бік Новоплатонівки.
На світлині: с. Дергачі
#Харківщина #війна #ситуація
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 17 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 7 людей.
У с. Дорошенкове Великобурлуцької громади постраждали жінки 63 і 53 років, чоловіки 61 і 85 років; у м. Дергачі постраждали 41-річна жінка і 34-річний чоловік; у с. Улянівка Наталинської громади зазнав поранень 68-річний чоловік.
Також медики надали допомогу 75-річній жінці, яка 25 червня постраждала внаслідок обстрілу в с. Новоосинове Курилівської громади.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️6 ракет (тип встановлюється);
▪️4 КАБ;
▪️9 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️6 БпЛА типу «Молнія»;
▪️4 fpv-дрони;
▪️31 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено цивільне підприємство;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено АЗС (с. Куп’єваха), 3 приватні будинки, адмінбудівлю (м. Богодухів), приватний будинок, господарчу споруду.ю електромережі (с. Максимівка), гуртожиток, приватний будинок, електромережі (с. Сінне), багатоквартирний і приватний будинки, 2 гаражі (с. Губарівка);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено приватний будинок (сел. Борова);
▪️у Харківському районі пошкоджено АЗС, автомобіль (м. Дергачі), автомобіль, автомобіль екстреної медичної допомоги (с. Руські Тишки), автомобіль, приватний будинок (сел. Слатине), приватний будинок (ч. Сіряки), АЗС, 2 автомобілі (с. Павлівка);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено тік, трактор, автобус (с. Кирилівка), 3 автомобілі (сел. Печеніги), цивільне підприємство (м. Чугуїв);
▪️у Берестинському районі пошкоджено залізничну інфраструктуру, АЗС (м. Берестин), 2 АЗС (с. Добренька, с. Улянівка).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 239 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 42 807 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 241 бойове зіткнення.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 15 разів атакував позиції наших підрозділів в бік населених пунктів Караїчне, Зибине, Лиман, Стариця, Симинівка, Охрімівка, Артільне та Хатнє.
▪️ На Куп’янському напрямку ворог тричі атакував, у бік Новоплатонівки.
На світлині: с. Дергачі
#Харківщина #війна #ситуація