Парафію Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ засновано в місті Берестин (Красноград) Харківської області
З благословення преосвященнішого владики Василя Тучапця, Екзарха Харківського, напередодні свята Трійці було засновано парафію Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ в місті Берестин (Красноград) на Харківщині.
Знаково, що заснуваня парафії відбулося напередодні свята Зіслання Святого Духа, коли Христова Церква святкує свій День народження.
На троїцьку поминальну суботу місцева греко-католицька спільнота взяла участь в урочистій панахиді та громадському вшануванні пам’яті загиблих від російської агресії.
Після панахиди на місцевому цвинтарі, де спочивають на Алеї Героїв захисники України, були освячені пам'ятні таблиці, які встановлені на честь Воїнів на Центальному майдані міста. Опісля була проведена спільна молитва на вервиці.
На запрошення громади для проведення богослужінь приїхав о. В'ячеслав Труш з вірянами з м. Лозова Харківської області. В організації заходів взяли участь також представники Спілки Української Молоді.
Зважаючи на потреби вірян, відтепер щосуботи на Центральному майдані міста навпроти фігури Матінки Божої о 14:00 розпочинатимуться спільні молитви на вервиці, на які парафіяни радо запрошують всіх охочих та зацікавлених.
Варто зазначити, що перші католики з’явилися в регіоні вже в другій половині XVIII століття разом із військовими та урядовцями, а помітніші групи — у XIX столітті, про що є документальні підтвердження, зокрема в польських архівах.
За радянської доби греко-католики були серед числених працівників газодобувної галузі. Після відкриття великого газоконденсатного родовища біля села Хрестище у Красноградському районі у 1952 році, фахівці з Галичини становили значну частку працівників галузі, у тому числі в керівному складі різного рівня. І нині випускники Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу поповнюють лави висококласних спеціалістів Укрбургазу.
Державна політика радянської доби дискримінувала Греко-Католицьку Церкву на всіх теренах України, і лише з отриманням незалежності нашої держави з'явилася можливість відвідувати Служби Божі, не боячись переслідувань. Місцеві віряни їздили в Харків, Покотилівку, Полтаву, де почали з'являтися парафії та монастирі УГКЦ, адже в Краснограді не мали власного храму.
Важливим кроком для розвитку громади став 2014 рік, коли греко-католицьку спільноту згуртував о. Максим Кролевський, який почав регулярно приїжджати з Полтави, служити Святу Літургію, уділяти Святі Таїнства. Також багато разів Спільноту відвідував о. Юрій Кролевський. Два роки системної праці укріпили у вірі та згуртували громаду. Зустрічі відбувались по хатах, були плани придбати приміщення для каплиці з ділянкою для подальшого будівництва церкви, однак через деякі обставини життя спільноти тимчасово занепало.
Нині відбувається відновлення богослужінь для греко-католицької спільноти на місці, адже регулярно їздити на молитву до інших парафій є досить складно, зважаючи на їх географічну віддаленість. Відтак новостворена парафія Різдва Пресвятої Богородиці покликана активізувати духовне життя вірян Української Греко-Католицької Церкви в регіоні.
#Берестин #Красноград #Парафія_Різдва_Пресвятої_Богородиці #УГКЦ
З благословення преосвященнішого владики Василя Тучапця, Екзарха Харківського, напередодні свята Трійці було засновано парафію Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ в місті Берестин (Красноград) на Харківщині.
Знаково, що заснуваня парафії відбулося напередодні свята Зіслання Святого Духа, коли Христова Церква святкує свій День народження.
На троїцьку поминальну суботу місцева греко-католицька спільнота взяла участь в урочистій панахиді та громадському вшануванні пам’яті загиблих від російської агресії.
Після панахиди на місцевому цвинтарі, де спочивають на Алеї Героїв захисники України, були освячені пам'ятні таблиці, які встановлені на честь Воїнів на Центальному майдані міста. Опісля була проведена спільна молитва на вервиці.
На запрошення громади для проведення богослужінь приїхав о. В'ячеслав Труш з вірянами з м. Лозова Харківської області. В організації заходів взяли участь також представники Спілки Української Молоді.
Зважаючи на потреби вірян, відтепер щосуботи на Центральному майдані міста навпроти фігури Матінки Божої о 14:00 розпочинатимуться спільні молитви на вервиці, на які парафіяни радо запрошують всіх охочих та зацікавлених.
Варто зазначити, що перші католики з’явилися в регіоні вже в другій половині XVIII століття разом із військовими та урядовцями, а помітніші групи — у XIX столітті, про що є документальні підтвердження, зокрема в польських архівах.
За радянської доби греко-католики були серед числених працівників газодобувної галузі. Після відкриття великого газоконденсатного родовища біля села Хрестище у Красноградському районі у 1952 році, фахівці з Галичини становили значну частку працівників галузі, у тому числі в керівному складі різного рівня. І нині випускники Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу поповнюють лави висококласних спеціалістів Укрбургазу.
Державна політика радянської доби дискримінувала Греко-Католицьку Церкву на всіх теренах України, і лише з отриманням незалежності нашої держави з'явилася можливість відвідувати Служби Божі, не боячись переслідувань. Місцеві віряни їздили в Харків, Покотилівку, Полтаву, де почали з'являтися парафії та монастирі УГКЦ, адже в Краснограді не мали власного храму.
Важливим кроком для розвитку громади став 2014 рік, коли греко-католицьку спільноту згуртував о. Максим Кролевський, який почав регулярно приїжджати з Полтави, служити Святу Літургію, уділяти Святі Таїнства. Також багато разів Спільноту відвідував о. Юрій Кролевський. Два роки системної праці укріпили у вірі та згуртували громаду. Зустрічі відбувались по хатах, були плани придбати приміщення для каплиці з ділянкою для подальшого будівництва церкви, однак через деякі обставини життя спільноти тимчасово занепало.
Нині відбувається відновлення богослужінь для греко-католицької спільноти на місці, адже регулярно їздити на молитву до інших парафій є досить складно, зважаючи на їх географічну віддаленість. Відтак новостворена парафія Різдва Пресвятої Богородиці покликана активізувати духовне життя вірян Української Греко-Католицької Церкви в регіоні.
#Берестин #Красноград #Парафія_Різдва_Пресвятої_Богородиці #УГКЦ
Forwarded from Харків 1654 | Місто-герой 🇺🇦
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Кадри перших хвилин після влучання дронів в Основ'янському р-н Харкова 🤬
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 1 червня, зведення за добу:
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 9 людей.
У м. Харків постраждали жінки 34, 58, 65, 76 років; у с. Дегтярі Богодухівської громади зазнала поранень 38-річна жінка; у с. Постольне Золочівської громади постраждали жінки 54 і 87 років; у м. Богодухів зазнала гострої реакції на стрес 39-річна жінка; у с. Сулигівка Оскільської громади постраждав 34-річний чоловік.
Ворог атакував Основ’янський, Слобідський, Холодногірський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️1 ракета (тип встановлюється);
▪️РСЗВ;
▪️1 КАБ;
▪️13 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️5 БпЛА типу «Молнія»;
▪️1 fpv-дрон;
▪️32 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено скління вікон 8 багатоквартирних будинків, 4 приватні будинки, 7 автомобілів, 2 гаражі, газові та електромережі, світлофор;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок (с. Постольне), господарчу споруду (с. Писарівка), 2 приватні будинки, багатоквартирний будинок, господарчу споруду (м. Богодухів);
▪️у Куп’янському районі пошкоджено електромережі (с. Шипувате), господарчу споруду (сел. Шевченкове);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено приватний і багатоквартирний будинки (с. Африканівка);
▪️у Харківському районі пошкоджено альтанку (сел. Мала Данилівка), приватний будинок, нежитлову будівлю, 3 вантажні автомобілі (с. Котляри);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено паркан, автомобіль (с. Піщане), 3 приватні будинки (сел. Білий Колодязь), електромережі (с. Стара Гнилиця).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 43 людини.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 37 136 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 276 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 12 разів штурмував позиції наших підрозділів у районах Лимана, Ветеринарного, Колодязного, Синельникового та Стариці.
▪️ На Куп’янському напрямку наші захисники зупинили три ворожі атаки в районах Шийківки та Куп’янська.
На світлині: м. Харків
#Харківщина #війна #ситуація
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 9 людей.
У м. Харків постраждали жінки 34, 58, 65, 76 років; у с. Дегтярі Богодухівської громади зазнала поранень 38-річна жінка; у с. Постольне Золочівської громади постраждали жінки 54 і 87 років; у м. Богодухів зазнала гострої реакції на стрес 39-річна жінка; у с. Сулигівка Оскільської громади постраждав 34-річний чоловік.
Ворог атакував Основ’янський, Слобідський, Холодногірський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️1 ракета (тип встановлюється);
▪️РСЗВ;
▪️1 КАБ;
▪️13 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️5 БпЛА типу «Молнія»;
▪️1 fpv-дрон;
▪️32 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено скління вікон 8 багатоквартирних будинків, 4 приватні будинки, 7 автомобілів, 2 гаражі, газові та електромережі, світлофор;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок (с. Постольне), господарчу споруду (с. Писарівка), 2 приватні будинки, багатоквартирний будинок, господарчу споруду (м. Богодухів);
▪️у Куп’янському районі пошкоджено електромережі (с. Шипувате), господарчу споруду (сел. Шевченкове);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено приватний і багатоквартирний будинки (с. Африканівка);
▪️у Харківському районі пошкоджено альтанку (сел. Мала Данилівка), приватний будинок, нежитлову будівлю, 3 вантажні автомобілі (с. Котляри);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено паркан, автомобіль (с. Піщане), 3 приватні будинки (сел. Білий Колодязь), електромережі (с. Стара Гнилиця).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 43 людини.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 37 136 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 276 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 12 разів штурмував позиції наших підрозділів у районах Лимана, Ветеринарного, Колодязного, Синельникового та Стариці.
▪️ На Куп’янському напрямку наші захисники зупинили три ворожі атаки в районах Шийківки та Куп’янська.
На світлині: м. Харків
#Харківщина #війна #ситуація
1 червня 2026 р., на другий день після П’ятидесятниці (Зіслання Святого Духа) або Дня Святої Трійці, прославляється третя особа Святої Трійці – Святий Дух і відзначають свято Святого Духа. Це пов’язано з традицією наступного дня після великого свята віддавати честь тим, хто виконував головну роль у цьому святі.
У день П’ятидесятниці святкують саму подію зішестя Святого Духа на апостолів, а в понеділок віддають особливу честь Святому Духові, як третій Божій Особі.
Святий Дух - Третя Особа (Іпостась) Святої Трійці, істинний Бог, єдинородний і рівнославний Отцю і Сину. Як і всі Особи Святої Трійці, Святий Дух має властивості притаманні тільки Богу. Святий Дух рівний у Своєму Божественному достоїнстві Отцю і Сину. Святий Дух має єдину Божественну сутністю (природу) з Отцем і Сином. Як і всім Особам Святої Трійці, Святому Духу дається єдине і нероздільне поклоніння, тобто поклоняючись Святому Духу, християни поклоняються разом з Ним Отцю і Сину, постійно маючи на увазі Їх загальне Божество, єдину Божественну сутність. Святий Дух єдиний з Отцем і Сином у всьому.
Модерна Україна
У день П’ятидесятниці святкують саму подію зішестя Святого Духа на апостолів, а в понеділок віддають особливу честь Святому Духові, як третій Божій Особі.
Святий Дух - Третя Особа (Іпостась) Святої Трійці, істинний Бог, єдинородний і рівнославний Отцю і Сину. Як і всі Особи Святої Трійці, Святий Дух має властивості притаманні тільки Богу. Святий Дух рівний у Своєму Божественному достоїнстві Отцю і Сину. Святий Дух має єдину Божественну сутністю (природу) з Отцем і Сином. Як і всім Особам Святої Трійці, Святому Духу дається єдине і нероздільне поклоніння, тобто поклоняючись Святому Духу, християни поклоняються разом з Ним Отцю і Сину, постійно маючи на увазі Їх загальне Божество, єдину Божественну сутність. Святий Дух єдиний з Отцем і Сином у всьому.
Модерна Україна
Нові московські консерви починають смердіти. Знайомтеся: данило яневський
Forwarded from ГОЛОС ПРАВДИ | НОВИНИ
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
💬Бандеру треба забути. Це не наша історія, а історія західних областей України», - історик, журналіст, телеведучий Данило Яневський
ГОЛОС ПРАВДИ📢🇺🇦 | ПІДПИСАТИСЬ
ГОЛОС ПРАВДИ📢🇺🇦 | ПІДПИСАТИСЬ
1 червня 1996 року Україна остаточно позбулася свого стратегічного ядерного арсеналу. Ми передали останні ядерні ракети росії, ставши без'ядерною державою.
Нам казали: так треба. Казали, що світ змінився. Що буде безпечно. Що є міжнародні гарантії. Що є сильні партнери й великі держави, які гарантуватимуть нашу незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.
На той момент Україна мала третій за величиною ядерний потенціал у світі: 130 ракет СС-19, 46 ракет СС-24, стратегічні бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160, тисячі стратегічних і тактичних ядерних боєзарядів.
Ми виконали свої зобов'язання.
А що являють собою наші «гаранти», ми бачимо сьогодні. Один із підписантів Будапештського меморандуму розв'язав війну проти України, окупував наші території та щодня несе смерть на нашу землю.
Історія не знає умовного способу. Але вона вчить: свобода, незалежність і безпека держави мають надто високу ціну, щоб покладатися лише на чужі обіцянки.
Дай Боже сили вистояти. Дай Боже повернути все втрачене. Дай Боже перемогти й зберегти Україну для майбутніх поколінь.
Вільні люди
Нам казали: так треба. Казали, що світ змінився. Що буде безпечно. Що є міжнародні гарантії. Що є сильні партнери й великі держави, які гарантуватимуть нашу незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.
На той момент Україна мала третій за величиною ядерний потенціал у світі: 130 ракет СС-19, 46 ракет СС-24, стратегічні бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160, тисячі стратегічних і тактичних ядерних боєзарядів.
Ми виконали свої зобов'язання.
А що являють собою наші «гаранти», ми бачимо сьогодні. Один із підписантів Будапештського меморандуму розв'язав війну проти України, окупував наші території та щодня несе смерть на нашу землю.
Історія не знає умовного способу. Але вона вчить: свобода, незалежність і безпека держави мають надто високу ціну, щоб покладатися лише на чужі обіцянки.
Дай Боже сили вистояти. Дай Боже повернути все втрачене. Дай Боже перемогти й зберегти Україну для майбутніх поколінь.
Вільні люди
1 червня день пам'яті Архипа Люльки - одного з фундаторів теорії повітряно-реактивних двигунів (1908-1984), життя якого було пов'язане з Харковом.
Він був піонером розробки турбореактивних двигунів для надзвукової авіації, зробивши перші кроки у цьому напрямку ще в 30-ті роки минулого століття.
"Друзі розповідали, що у квартирі конструктора висіло 2 портрети - Тараса Шевченка та його вчителя Михайла Кравчука.", - Ганна Черкаська.
Архип Люлька першим у світі запропонував ідею двоконтурного турбореактивного двигуна, яку й у наші дні використовують у пасажирській та військовій авіації.
Ганна Черкаська
#українці #постаті #внженери #конструктори #Люлька
Він був піонером розробки турбореактивних двигунів для надзвукової авіації, зробивши перші кроки у цьому напрямку ще в 30-ті роки минулого століття.
"Друзі розповідали, що у квартирі конструктора висіло 2 портрети - Тараса Шевченка та його вчителя Михайла Кравчука.", - Ганна Черкаська.
Архип Люлька першим у світі запропонував ідею двоконтурного турбореактивного двигуна, яку й у наші дні використовують у пасажирській та військовій авіації.
Ганна Черкаська
#українці #постаті #внженери #конструктори #Люлька
1-2 червня 1652 року відбулася битва під Батогом в якій українські війська під проводом Богдана Хмельницького вщент розгромили польську армію коронного гетьмана Марціна Калиновського.
Наступного року після катастрофічної для українців поразки під Берестечком і підписання тяжкого миру під Білою Церквою 1651 року, за умовами якого чи не вся Україна поверталася під ярмо польської шляхти і магнатів, відбулась переможна Батозька битва. Богдан Хмельницький укотре довів свій визначний талант полководця, а козаки – вміння перемагати. Для поляків, які після Берестечка розраховували на повний занепад козаччини, результати бойовиська під Батогом стали прикрою несподіванкою. Щоби не допустити воєнного союзу України з Молдовою, польський уряд направив в Україну армію, яка складалася з 12 тисяч кінноти, 8 тисяч жовнірів та 30 тисяч озброєних слуг. 1 червня українське військо на чолі з Богданом Хмельницьким атакувало польську армію під командуванням Калиновського біля гори Батіг, що біля берегів Південного Бугу на Брацлавщині (неподалік села Четвертинівки Вінницької області).
Разом з козацькими полками в битві під Батогом брали участь загони кримських татар як тимчасові союзники Війська Запорізького. Бій тривав два дні і завершився повним розгромом польської армії. Спочатку козацькі полки атакували польське військо і змусили ворога відступити в табір, а потім, оточивши його з усіх боків і прорвавши ворожу оборону, вдерлися до нього. Вночі до козацького війська підійшли основні сили (Чигиринський, Черкаський, Переяславський і Корсунський полки).
Особливо відзначилася козацька кіннота під командуванням Івана Богуна. В цій битві полягло майже все польське військо та німецькі найманці. Загинув і сам гетьман Калиновський з сином, а також майже вся командна верхівка поляків. Після завершення битви козаки влаштували справжню різанину, під час якої знищили від 3 до 5 тисяч полонених. Це була своєрідна помста за Берестечко.
Одним із небагатьох уцілілих свідків кривавої розправи над співвітчизниками був і майбутній коронний гетьман Речі Посполитої Стефан Чарнецький (нині національний герой Польщі, про нього згадується в національному гімні поляків).
У 1664 році він розграбує і спалить хутір Суботів, що раніше належав Хмельницькому, зруйнує гробницю Богдана і Тимоша Хмельницьких в Ільїнській церкві, а їхні тіла викине геть. Чарнецький також надасть наказ знищити всіх мешканців Ставища у 1665 році, не жаліючи ні немовлят, ні вагітних жінок, ні стариків. До українців він ставився з надзвичайною жорстокістю – не міг забути і вибачити побаченого насилля під Батогом.
Внаслідок Батозької битви значну частину України було повністю очищено від польських військ, українські війська зайняли територію України до річки Случ. Битва під Батогом стала чи не останньою великою перемогою Богдана Хмельницького і українського війська.
Вже через два роки українці шукатимуть союзу з Московією, татари вкотре зрадять, а Україна буквально втопатиме в крові, потерпаючи як від зовнішніх зазіхань агресивних сусідів так і від внутрішніх чвар.
Ігор Царик
Наступного року після катастрофічної для українців поразки під Берестечком і підписання тяжкого миру під Білою Церквою 1651 року, за умовами якого чи не вся Україна поверталася під ярмо польської шляхти і магнатів, відбулась переможна Батозька битва. Богдан Хмельницький укотре довів свій визначний талант полководця, а козаки – вміння перемагати. Для поляків, які після Берестечка розраховували на повний занепад козаччини, результати бойовиська під Батогом стали прикрою несподіванкою. Щоби не допустити воєнного союзу України з Молдовою, польський уряд направив в Україну армію, яка складалася з 12 тисяч кінноти, 8 тисяч жовнірів та 30 тисяч озброєних слуг. 1 червня українське військо на чолі з Богданом Хмельницьким атакувало польську армію під командуванням Калиновського біля гори Батіг, що біля берегів Південного Бугу на Брацлавщині (неподалік села Четвертинівки Вінницької області).
Разом з козацькими полками в битві під Батогом брали участь загони кримських татар як тимчасові союзники Війська Запорізького. Бій тривав два дні і завершився повним розгромом польської армії. Спочатку козацькі полки атакували польське військо і змусили ворога відступити в табір, а потім, оточивши його з усіх боків і прорвавши ворожу оборону, вдерлися до нього. Вночі до козацького війська підійшли основні сили (Чигиринський, Черкаський, Переяславський і Корсунський полки).
Особливо відзначилася козацька кіннота під командуванням Івана Богуна. В цій битві полягло майже все польське військо та німецькі найманці. Загинув і сам гетьман Калиновський з сином, а також майже вся командна верхівка поляків. Після завершення битви козаки влаштували справжню різанину, під час якої знищили від 3 до 5 тисяч полонених. Це була своєрідна помста за Берестечко.
Одним із небагатьох уцілілих свідків кривавої розправи над співвітчизниками був і майбутній коронний гетьман Речі Посполитої Стефан Чарнецький (нині національний герой Польщі, про нього згадується в національному гімні поляків).
У 1664 році він розграбує і спалить хутір Суботів, що раніше належав Хмельницькому, зруйнує гробницю Богдана і Тимоша Хмельницьких в Ільїнській церкві, а їхні тіла викине геть. Чарнецький також надасть наказ знищити всіх мешканців Ставища у 1665 році, не жаліючи ні немовлят, ні вагітних жінок, ні стариків. До українців він ставився з надзвичайною жорстокістю – не міг забути і вибачити побаченого насилля під Батогом.
Внаслідок Батозької битви значну частину України було повністю очищено від польських військ, українські війська зайняли територію України до річки Случ. Битва під Батогом стала чи не останньою великою перемогою Богдана Хмельницького і українського війська.
Вже через два роки українці шукатимуть союзу з Московією, татари вкотре зрадять, а Україна буквально втопатиме в крові, потерпаючи як від зовнішніх зазіхань агресивних сусідів так і від внутрішніх чвар.
Ігор Царик
Forwarded from Харків 1654 | Місто-герой 🇺🇦
❗️Цієї ночі ворог атакував Харків 15 ударними БпЛА типу «Шахед» та 2 ракетами – Терехов
Під ударами опинилися чотири райони міста: Основ’янський, Слобідський, Немишлянський та Київський. Загалом зафіксовано дев’ять локацій влучань.
На зараз 10 людей постраждалих.
На всіх локаціях працюють комунальні служби.
Під ударами опинилися чотири райони міста: Основ’янський, Слобідський, Немишлянський та Київський. Загалом зафіксовано дев’ять локацій влучань.
На зараз 10 людей постраждалих.
На всіх локаціях працюють комунальні служби.
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 2 червня, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 18 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 18 людей, зокрема дитина.
У м. Харків постраждали 15 людей: 4 чоловіків, 10 жінкок і 11-річна дівчинка; у с. Руські Тишки Циркунівської громади постраждали 42-річний чоловік і 40-річна жінка; на трасі неподалік с. Полкова Микитівка Богодухівської громади постраждав 36-річний чоловік;
Також медики надали допомогу 60-річному чоловіку, який зазнав травм внаслідок вибуху невідомого пристрою в с. Соболівка Кіндрашівської громади.
Ворог атакував Немишлянський, Основ’янський, Слобідський, Київський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️6 ракет;
▪️36 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️7 БпЛА типу «Молнія»;
▪️1 fpv-дрон;
▪️5 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено 2 багатоквартирні будинки, приватний будинок, 3 цивільні підприємства, адміністративну будівлю, офісну будівлю, заклад дошкільної освіти, АЗС, 4 автомобілі;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено адмінбудівлю, фермерське господарство, приватний будинок (м. Богодухів), 2 вантажні автомобілі (неподалік с. Полкова Микитівка);
▪️у Куп’янському районі пошкоджено автомобіль (сел. Шевченкове);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено електромережі (с. Рідне), господарчу споруду (м. Барвінкове);
▪️у Харківському районі пошкоджено молоковоз (с. Кутузівка), приватний будинок, автомобіль (с. Михайлівка), багатоквартирний будинок, 5 приватних будинків, виробничий цех (м. Мерефа), автомобіль (с. Черкаські Тишки), цивільне підприємство, 2 2 приватні будинки (сел. Васищеве), приватний будинок (с. Покотилівка).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 177 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 37 313 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 249 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 13 разів атакував позиції наших підрозділів біля Ветеринарного, Стариці, Приліпки, Лиману, Синельникового, Вовчанських Хуторів та Зибиного.
▪️ На Куп’янському напрямку наші оборонці зупинили п’ять спроб ворога просунутися вперед поблизу Курилівки, Богуславки та в бік Куп’янська-Вузлового.
На світлині: м. Харків
#Харківщина #війна #ситуація
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 18 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 18 людей, зокрема дитина.
У м. Харків постраждали 15 людей: 4 чоловіків, 10 жінкок і 11-річна дівчинка; у с. Руські Тишки Циркунівської громади постраждали 42-річний чоловік і 40-річна жінка; на трасі неподалік с. Полкова Микитівка Богодухівської громади постраждав 36-річний чоловік;
Також медики надали допомогу 60-річному чоловіку, який зазнав травм внаслідок вибуху невідомого пристрою в с. Соболівка Кіндрашівської громади.
Ворог атакував Немишлянський, Основ’янський, Слобідський, Київський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️6 ракет;
▪️36 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️7 БпЛА типу «Молнія»;
▪️1 fpv-дрон;
▪️5 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено 2 багатоквартирні будинки, приватний будинок, 3 цивільні підприємства, адміністративну будівлю, офісну будівлю, заклад дошкільної освіти, АЗС, 4 автомобілі;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено адмінбудівлю, фермерське господарство, приватний будинок (м. Богодухів), 2 вантажні автомобілі (неподалік с. Полкова Микитівка);
▪️у Куп’янському районі пошкоджено автомобіль (сел. Шевченкове);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено електромережі (с. Рідне), господарчу споруду (м. Барвінкове);
▪️у Харківському районі пошкоджено молоковоз (с. Кутузівка), приватний будинок, автомобіль (с. Михайлівка), багатоквартирний будинок, 5 приватних будинків, виробничий цех (м. Мерефа), автомобіль (с. Черкаські Тишки), цивільне підприємство, 2 2 приватні будинки (сел. Васищеве), приватний будинок (с. Покотилівка).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 177 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 37 313 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 249 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 13 разів атакував позиції наших підрозділів біля Ветеринарного, Стариці, Приліпки, Лиману, Синельникового, Вовчанських Хуторів та Зибиного.
▪️ На Куп’янському напрямку наші оборонці зупинили п’ять спроб ворога просунутися вперед поблизу Курилівки, Богуславки та в бік Куп’янська-Вузлового.
На світлині: м. Харків
#Харківщина #війна #ситуація
2 червня 97 років тому на Харківщині, у с. Високому народилася Галина Хоткевич - відома українська культурологиня, писанкарка, педагогиня, наймолодша донька Гната Хоткевича - письменника, композитора, режисера, драматурга, перекладача, митця, історика, бандуриста, видавця, літературного критика, театрознавця, диригента, етнографа, педагога, інженера-винахідника, громадського діяча (1929-2010).
Галина Хоткевич пів століття була у вимушеній еміграції у Франції і все своє життя присвятила гідному вшануванню пам’яті батька - Гната Хоткевича, який був не лише митцем, а й уособленням українства.
У роки війни 15-річна Галина з матір'ю і сімейним архівом виїхали до Львова, а потім далі, на захід. Під час бомбардування поїзда в Угорщині вони втратили одна одну. Потім Галина за допомогою Міжнародного Червоного хреста потрапила в Прагу, звідти - до Парижа, а потім - до Гренобля, де прожила багато років і організувала студію писанкарства.
Галина Хоткевич все життя прагнула потрапити в Україну, але раніше кордони були закриті.
Після здобуття Україною Незалежності Галина Хоткевич за півстоліття вимушеної еміграції одразу приїхала на Батьківщину, до Харкова. Від початку 1990-х і до 2008 р. вона щороку бувала не лише в Харкові, а й у Києві, на Галичині.
Вона була ініціаторкою й засновницею музею Гната Хоткевича у с. Високому, Міжнародного конкурсу виконавців на українських народних інструментах у Харкові, започаткувала видання творів свого батька, які були заборонені за радянської влади.
Своїми тендітними руками Галина Хоткевич міцно підтримала знамено нескореного українства.
За її ініціативи колишній будинок Гната Хоткевича, конфіскований одразу по його арешті у 1938 р., був повернутий під музей його імені, засновано Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича.
Згідно із заповітом Галина Хоткевич, хотіла, щоб частка її праху була змішана із землею її рідної садиби в селищі Високий неподалік Харкова, а частка - із землею могили її матері - Платоніди Хоткевич, яка похована в Івано-Франківську. Але цього не сталося.
"За будь-яких обставин, життєвих ситуацій Галина Хоткевич була сонячною жінкою, наповненою невичерпним позитивом і світлою енергією. Її сенс життя був у безкорисливому служінні обраним ідеалам. Її нестримна віра у кращі сторони людини, в перевагу духовного начала над споживацьким й тверда впевненість у перемозі добра над злом не тільки дивували, але й захоплювали.", - Кость Черемський, кобзар, громадський діяч.
Модерна Україна
#українці #постаті #харківці #діячі #Галина_Хоткевич
Галина Хоткевич пів століття була у вимушеній еміграції у Франції і все своє життя присвятила гідному вшануванню пам’яті батька - Гната Хоткевича, який був не лише митцем, а й уособленням українства.
У роки війни 15-річна Галина з матір'ю і сімейним архівом виїхали до Львова, а потім далі, на захід. Під час бомбардування поїзда в Угорщині вони втратили одна одну. Потім Галина за допомогою Міжнародного Червоного хреста потрапила в Прагу, звідти - до Парижа, а потім - до Гренобля, де прожила багато років і організувала студію писанкарства.
Галина Хоткевич все життя прагнула потрапити в Україну, але раніше кордони були закриті.
Після здобуття Україною Незалежності Галина Хоткевич за півстоліття вимушеної еміграції одразу приїхала на Батьківщину, до Харкова. Від початку 1990-х і до 2008 р. вона щороку бувала не лише в Харкові, а й у Києві, на Галичині.
Вона була ініціаторкою й засновницею музею Гната Хоткевича у с. Високому, Міжнародного конкурсу виконавців на українських народних інструментах у Харкові, започаткувала видання творів свого батька, які були заборонені за радянської влади.
Своїми тендітними руками Галина Хоткевич міцно підтримала знамено нескореного українства.
За її ініціативи колишній будинок Гната Хоткевича, конфіскований одразу по його арешті у 1938 р., був повернутий під музей його імені, засновано Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича.
Згідно із заповітом Галина Хоткевич, хотіла, щоб частка її праху була змішана із землею її рідної садиби в селищі Високий неподалік Харкова, а частка - із землею могили її матері - Платоніди Хоткевич, яка похована в Івано-Франківську. Але цього не сталося.
"За будь-яких обставин, життєвих ситуацій Галина Хоткевич була сонячною жінкою, наповненою невичерпним позитивом і світлою енергією. Її сенс життя був у безкорисливому служінні обраним ідеалам. Її нестримна віра у кращі сторони людини, в перевагу духовного начала над споживацьким й тверда впевненість у перемозі добра над злом не тільки дивували, але й захоплювали.", - Кость Черемський, кобзар, громадський діяч.
Модерна Україна
#українці #постаті #харківці #діячі #Галина_Хоткевич
Знаєте, яка сьогодні дата?
30 років тому Україна офіційно відмовилася від свого ядерного арсеналу — одного з найбільших у світі. Ми зробили вибір на користь миру, довіри та міжнародного права.
Натомість отримали гарантії безпеки. У Будапештському меморандумі росія, Велика Британія, США та Франція запевнили Україну, що поважатимуть її незалежність, суверенітет і кордони, а також утримуватимуться від будь-якої агресії та тиску.
Минуло 30 років.
Одна з держав-гарантів розпочала війну, окупувала українські території, вбиває наших людей і щодня намагається знищити саму українську державність.
Що варті паперові гарантії без реальної відповідальності, світ побачив на прикладі України.
2 червня 1996 року Україна офіційно втратила ядерний статус.
Станом на 1991 рік Україна мала третій за розміром ядерний арсенал в світі.
В її розпорядженні нараховувалося:
- 176 міжконтинентальних балістичних ракет у складі 43-ї ракетної армії:
130 рідкопаливних СС-19 (по шість боєголовок кожна) та 46 твердопаливних СС-24 (по десять боєголовок кожна) в шахтах пускових установок;
- стратегічні бомбардувальники Ту-95МС та Ту-160 (від 30 до 43);
- ядерні боєзаряди стратегічної зброї: від 1514 до 2156;
- тактичні ядерні боєзаряди: від 2800 до 4200.
Після проголошення Україною незалежності постало питання про подальшу долю потужного ядерного арсеналу, який знаходився на її території. Фундаментальні принципи без'ядерності («не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї») було закладено в Декларації про державний суверенітет України, яка була прийнята Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року і були елементом зовнішньополітичної доктрини, відомої як «доктрина Павличка».
Це питання було принциповим і для США та Росії, які однозначно бажали бачити Україну без'ядерною державою, і тиснули на неї з метою того домогтися. Державне керівництво, головним чином через позиції тодішніх президента Леоніда Кравчука та голови СБУ Євгена Марчука, відразу пішло шляхом найменшого спротиву і почало активно декларувати наміри про відмову від ядерної зброї та позбавлення України ядерного статусу. Проти подібного стану справ виступали зокрема політики народні депутати України від опозиції В'ячеслав Чорновіл, Лев Лук'яненко, Віктор Бедь, Володимир Толубко та військові Вілен Мартиросян, Олександр Скіпальський, Григорій Омельченко.
Так з 1992 року в Україну почали направлятися делегації з Вашингтону і Москви. Американці пропонували знищити весь ядерний арсенал, а росіяни просили передати всю ядерну зброю Росії.
7 травня 1992 року тодішній президент України Леонід Кравчук відіслав у США листа, в якому значилось: «Україна забезпечить знищення всієї ядерної зброї, включаючи стратегічну наступальну зброю, розміщену на її території». Водночас прем'єр-міністр України Леонід Кучма у промові, виголошеній у Верховній Раді 1993 року, відстоював збереження в Україні найефективнішої і найпотужнішої складової українського ядерного потенціалу — 46 твердопаливних МБР СС-24 (460 ядерних боєголовок), які могли зберігатися дуже довго.
5 грудня 1994 року між Україною, Російською Федерацією, Великою Британією та Сполученими Штатами Америки було підписано так званий Будапештський меморандум, за яким раніше перераховані держави-учасниці мали поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України, утримуватися від будь-яких проявів агресії щодо України, в тому числі і від економічного тиску.
У 1996 році Україну змусили повірити у те, що світ втомлений страшною світовою війною, і відмовляється вирішувати проблеми силою зброї. Але як показує час це абсолютна брехня.
Ігор Царик
30 років тому Україна офіційно відмовилася від свого ядерного арсеналу — одного з найбільших у світі. Ми зробили вибір на користь миру, довіри та міжнародного права.
Натомість отримали гарантії безпеки. У Будапештському меморандумі росія, Велика Британія, США та Франція запевнили Україну, що поважатимуть її незалежність, суверенітет і кордони, а також утримуватимуться від будь-якої агресії та тиску.
Минуло 30 років.
Одна з держав-гарантів розпочала війну, окупувала українські території, вбиває наших людей і щодня намагається знищити саму українську державність.
Що варті паперові гарантії без реальної відповідальності, світ побачив на прикладі України.
2 червня 1996 року Україна офіційно втратила ядерний статус.
Станом на 1991 рік Україна мала третій за розміром ядерний арсенал в світі.
В її розпорядженні нараховувалося:
- 176 міжконтинентальних балістичних ракет у складі 43-ї ракетної армії:
130 рідкопаливних СС-19 (по шість боєголовок кожна) та 46 твердопаливних СС-24 (по десять боєголовок кожна) в шахтах пускових установок;
- стратегічні бомбардувальники Ту-95МС та Ту-160 (від 30 до 43);
- ядерні боєзаряди стратегічної зброї: від 1514 до 2156;
- тактичні ядерні боєзаряди: від 2800 до 4200.
Після проголошення Україною незалежності постало питання про подальшу долю потужного ядерного арсеналу, який знаходився на її території. Фундаментальні принципи без'ядерності («не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї») було закладено в Декларації про державний суверенітет України, яка була прийнята Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року і були елементом зовнішньополітичної доктрини, відомої як «доктрина Павличка».
Це питання було принциповим і для США та Росії, які однозначно бажали бачити Україну без'ядерною державою, і тиснули на неї з метою того домогтися. Державне керівництво, головним чином через позиції тодішніх президента Леоніда Кравчука та голови СБУ Євгена Марчука, відразу пішло шляхом найменшого спротиву і почало активно декларувати наміри про відмову від ядерної зброї та позбавлення України ядерного статусу. Проти подібного стану справ виступали зокрема політики народні депутати України від опозиції В'ячеслав Чорновіл, Лев Лук'яненко, Віктор Бедь, Володимир Толубко та військові Вілен Мартиросян, Олександр Скіпальський, Григорій Омельченко.
Так з 1992 року в Україну почали направлятися делегації з Вашингтону і Москви. Американці пропонували знищити весь ядерний арсенал, а росіяни просили передати всю ядерну зброю Росії.
7 травня 1992 року тодішній президент України Леонід Кравчук відіслав у США листа, в якому значилось: «Україна забезпечить знищення всієї ядерної зброї, включаючи стратегічну наступальну зброю, розміщену на її території». Водночас прем'єр-міністр України Леонід Кучма у промові, виголошеній у Верховній Раді 1993 року, відстоював збереження в Україні найефективнішої і найпотужнішої складової українського ядерного потенціалу — 46 твердопаливних МБР СС-24 (460 ядерних боєголовок), які могли зберігатися дуже довго.
5 грудня 1994 року між Україною, Російською Федерацією, Великою Британією та Сполученими Штатами Америки було підписано так званий Будапештський меморандум, за яким раніше перераховані держави-учасниці мали поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України, утримуватися від будь-яких проявів агресії щодо України, в тому числі і від економічного тиску.
У 1996 році Україну змусили повірити у те, що світ втомлений страшною світовою війною, і відмовляється вирішувати проблеми силою зброї. Але як показує час це абсолютна брехня.
Ігор Царик