Нарешті: понад 70% росіян тепер живуть у зоні досяжності українських дронів — Bloomberg
Їхня дальність досягає 1,6 тисячі км, удари вже фіксують на Уралі.
Зеленський 29 квітня заявив, що Київ планує розширити масштаби таких операцій, оскільки Україна може бити по цілях на відстані понад 1,5 тисячі км.
25 квітня дрон уперше вдарив по Єкатеринбургу, розташованому за 1,7 тис. км від кордону, що раніше вважалося недосяжним.
Джерело: NV
Їхня дальність досягає 1,6 тисячі км, удари вже фіксують на Уралі.
Зеленський 29 квітня заявив, що Київ планує розширити масштаби таких операцій, оскільки Україна може бити по цілях на відстані понад 1,5 тисячі км.
25 квітня дрон уперше вдарив по Єкатеринбургу, розташованому за 1,7 тис. км від кордону, що раніше вважалося недосяжним.
Джерело: NV
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 6 травня, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 20 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 17 людей, зокрема двоє дітей.
У м. Харків постраждали 55-річна жінка і 41-річний чоловік; у сел. Мала Данилівка постраждали жінки 82, 63, 77, 52, 70, 68 років, чоловіки 70, 66, 77, 70 років, 14-річна дівчина і 16-річний хлопець; у с. Лісне Малоданилівської громади зазнали поранень 49- і 73-річні жінки; у сел. Старий Салтів постраждав 51-річний чоловік.
Також медики надали допомогу 15-річному хлопцю, який 4 травня постраждав унаслідок обстрілу в Мерефі.
Ворог атакував БпЛА Холодногірський, Основ’янський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️1 КАБ;
▪️7 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️1 БпЛА типу «Ланцет»;
▪️2 БпЛА типу «Молнія»;
▪️8 fpv-дронів;
▪️28 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено залізничну інфраструктуру;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено електромережі (с. Шуби), багатоквартирний будинок (с. Івашки), гараж, господарчу споруду (с. Рясне), 3 приватні будинки (с. Івано-Шийчине, с. Писарівка, м. Богодухів), приватний будинок, електромережі (с. Братениця);
▪️у Куп’янському районі пошкоджено гараж (сел. Шевченкове);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено 2 приватні будинки (с. Чистоводівка, с. Андріївка), господарчу споруду (м. Ізюм);
▪️у Харківському районі пошкоджено приватний будинок, господарчу споруду (с. Черкаська Лозова), 115 приватних будинків, 4 багатоквартирні будинки, 14 господарчих споруд, 8 гаражів, 5 автомобілів (сел. Мала Данилівка); автомобіль (с. Руська Лозова);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено приватний будинок (сел. Печеніги).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 248 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 32 391 людину.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 186 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 12 разів штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Вовчанськ, Вовчанські Хутори, Охрімівка, Стариця, Лиман та у напрямку Ізбицького.
▪️ На Куп’янському напрямку агресор двічі атакував в бік Радьківки та Кіндрашівки.
На світлинах: с. Івашки
#Харківщина #війна #ситуація
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 20 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 17 людей, зокрема двоє дітей.
У м. Харків постраждали 55-річна жінка і 41-річний чоловік; у сел. Мала Данилівка постраждали жінки 82, 63, 77, 52, 70, 68 років, чоловіки 70, 66, 77, 70 років, 14-річна дівчина і 16-річний хлопець; у с. Лісне Малоданилівської громади зазнали поранень 49- і 73-річні жінки; у сел. Старий Салтів постраждав 51-річний чоловік.
Також медики надали допомогу 15-річному хлопцю, який 4 травня постраждав унаслідок обстрілу в Мерефі.
Ворог атакував БпЛА Холодногірський, Основ’янський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️1 КАБ;
▪️7 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️1 БпЛА типу «Ланцет»;
▪️2 БпЛА типу «Молнія»;
▪️8 fpv-дронів;
▪️28 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено залізничну інфраструктуру;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено електромережі (с. Шуби), багатоквартирний будинок (с. Івашки), гараж, господарчу споруду (с. Рясне), 3 приватні будинки (с. Івано-Шийчине, с. Писарівка, м. Богодухів), приватний будинок, електромережі (с. Братениця);
▪️у Куп’янському районі пошкоджено гараж (сел. Шевченкове);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено 2 приватні будинки (с. Чистоводівка, с. Андріївка), господарчу споруду (м. Ізюм);
▪️у Харківському районі пошкоджено приватний будинок, господарчу споруду (с. Черкаська Лозова), 115 приватних будинків, 4 багатоквартирні будинки, 14 господарчих споруд, 8 гаражів, 5 автомобілів (сел. Мала Данилівка); автомобіль (с. Руська Лозова);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено приватний будинок (сел. Печеніги).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 248 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 32 391 людину.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 186 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 12 разів штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Вовчанськ, Вовчанські Хутори, Охрімівка, Стариця, Лиман та у напрямку Ізбицького.
▪️ На Куп’янському напрямку агресор двічі атакував в бік Радьківки та Кіндрашівки.
На світлинах: с. Івашки
#Харківщина #війна #ситуація
6 травня 1910 р. у м.Оспедалетті , Італія на цифрі 47 обірвалося земне буття Бориса Грінченка (1863-1910) - видатного українського мовознавця, письменника, перекладача, педагога, лексикографа, літературознавця, етнографа, історика, публіциста, громадсько-культурний діяча, життя якого було тісно пов'язане з Харковом і Харківщиною.
Борис Грінченко був редактором низки українських періодичних видань, автором фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих, педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, зокрема «Рідного слова» — книги для читання в школі. Він став укладачем чотиритомного тлумачного «Словаря української мови». Обстоював поширення української мови в школі та в установах. Борис Грінченко був одним із організаторів і керівників «Просвіти», активним членом Братства тарасівців, співзасновником Української радикальної партії (РУП, 1904).
#українці #харківці #постаті #митці #письменники #мовознавці #Грінченко
Борис Грінченко був редактором низки українських періодичних видань, автором фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих, педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, зокрема «Рідного слова» — книги для читання в школі. Він став укладачем чотиритомного тлумачного «Словаря української мови». Обстоював поширення української мови в школі та в установах. Борис Грінченко був одним із організаторів і керівників «Просвіти», активним членом Братства тарасівців, співзасновником Української радикальної партії (РУП, 1904).
#українці #харківці #постаті #митці #письменники #мовознавці #Грінченко
Не замість українців: мігрантів - у контрактну оборону, а робочі місця - громадянам України
У новій політиці влади (у версії Буданова) залучення трудових мігрантів в Україну є щось набагато тривожніше, ніж просто “кадровий дефіцит”. Влада й бізнес подають це як технічне рішення: не вистачає людей, чоловіки мобілізовані, молодь виїхала, підприємства шукають робочі руки, міста потребують комунальних працівників, будівельників, водіїв, ремонтників, логістів. Але якщо подивитися на це не очима підрядника чи чиновника, а очима національної держави, виникає пряме питання: а чи є доброчесною політика, яка вилучає українців із економіки, не створює умов для їхнього життя, шлюбу, народження дітей і повернення додому, а потім пропонує завозити людей, чужих до української історії, культури, мови, релігійної традиції та громадянської пам’яті?
Це питання не про ненависть до іноземців, а скоріше про те, кого держава вважає своїм народом. Україна вже перебуває в глибокій демографічній кризі: UNFPA оцінювала, що з 2014 року населення України скоротилося приблизно на 10 млн, а народжуваність впала нижче однієї дитини на жінку; Reuters також передавало оцінку ООН про падіння населення України на 10 млн з початку повномасштабного вторгнення через біженців, падіння народжуваності й воєнні втрати. За таких умов будь-яка влада, яка мислить національно, мала б насамперед запускати політику збереження українців: стимулювання шлюбів, народження дітей, доступне житло, сімейні кредити, податкові пільги для молодих родин, підтримку матерів, повернення біженців, роботу для ветеранів, перекваліфікацію демобілізованих, гідні зарплати й реальну економіку для громадян України.
Натомість нам пропонують іншу логіку: українців мобілізувати, українців витискати з економіки, українців тримати в бідності, українські родини залишати без перспективи, українську молодь фактично втрачати через еміграцію, а кадрову діру закривати імпортом робочої сили. Це політика, доброчесність якої викликає серйозний сумнів, бо вона напряму шкодить саме титульній нації, яка і так знекровлена війною, низькою народжуваністю, еміграцією та соціальним виснаженням. Українці зараз - в умовній Червоній книзі України!
Мобілізація вже вилучає з економіки не абстрактну “робочу силу”, а український людський капітал: інженерів, логістів, водіїв, механіків, айтішників, аграріїв, медиків, підприємців, керівників і вузьких спеціалістів. За даними Європейської Бізнес Асоціації, у 88% опитаних компаній є працівники в лавах ЗСУ; у 47% компаній мобілізовано до 10% військовозобов’язаного персоналу, у 29% від 10% до 20%, у 12% від 20% до 30%, а 51% компаній повідомляють, що серед мобілізованих є критично важливі для роботи підприємства спеціалісти. Тобто держава забирає з економіки мозок, досвід, виробничу пам’ять і професійні руки, а потім замість системної підтримки українців відкриває спокусу завезти більш дешеву й залежну силу.
Трудовий мігрант для великого бізнесу часто зручніший тому, що він залежніший. Він залежить від документів, роботодавця, житла, дозволу на перебування, посередника й контракту. Він не має тут політичної ваги, родової пам’яті, ветеранського досвіду, місцевої громади й права говорити з державою як господар. Він не буде масово ставити питання про корупцію, мобілізацію, тарифи, землю, надра, мову, ветеранів і справедливість. Українець може сказати: “Це моя країна, і я маю право вимагати”. Залежний мігрант найчастіше цього не скаже. Тому для системи він зручний.
Якщо українця мобілізують, якщо він втрачає роботу, якщо ветеран після фронту не має нормальної програми повернення, якщо біженець не бачить сенсу їхати додому, якщо молодій родині немає де жити й за що народжувати дітей, а влада каже: “Нічого, завеземо інших”, - це вже не кадрова політика, то холодна демонстрація того, що український народ для системи не є пріоритетом.
Європа вже показала, чим закінчується міграція без сильної інтеграційної моделі, без контролю, без асиміляційної рамки, без захисту місцевих громад і без чесної розмови з суспільством. Так, є різні.....https://www.facebook.com/share/p/1EUrpR5eaJ/
У новій політиці влади (у версії Буданова) залучення трудових мігрантів в Україну є щось набагато тривожніше, ніж просто “кадровий дефіцит”. Влада й бізнес подають це як технічне рішення: не вистачає людей, чоловіки мобілізовані, молодь виїхала, підприємства шукають робочі руки, міста потребують комунальних працівників, будівельників, водіїв, ремонтників, логістів. Але якщо подивитися на це не очима підрядника чи чиновника, а очима національної держави, виникає пряме питання: а чи є доброчесною політика, яка вилучає українців із економіки, не створює умов для їхнього життя, шлюбу, народження дітей і повернення додому, а потім пропонує завозити людей, чужих до української історії, культури, мови, релігійної традиції та громадянської пам’яті?
Це питання не про ненависть до іноземців, а скоріше про те, кого держава вважає своїм народом. Україна вже перебуває в глибокій демографічній кризі: UNFPA оцінювала, що з 2014 року населення України скоротилося приблизно на 10 млн, а народжуваність впала нижче однієї дитини на жінку; Reuters також передавало оцінку ООН про падіння населення України на 10 млн з початку повномасштабного вторгнення через біженців, падіння народжуваності й воєнні втрати. За таких умов будь-яка влада, яка мислить національно, мала б насамперед запускати політику збереження українців: стимулювання шлюбів, народження дітей, доступне житло, сімейні кредити, податкові пільги для молодих родин, підтримку матерів, повернення біженців, роботу для ветеранів, перекваліфікацію демобілізованих, гідні зарплати й реальну економіку для громадян України.
Натомість нам пропонують іншу логіку: українців мобілізувати, українців витискати з економіки, українців тримати в бідності, українські родини залишати без перспективи, українську молодь фактично втрачати через еміграцію, а кадрову діру закривати імпортом робочої сили. Це політика, доброчесність якої викликає серйозний сумнів, бо вона напряму шкодить саме титульній нації, яка і так знекровлена війною, низькою народжуваністю, еміграцією та соціальним виснаженням. Українці зараз - в умовній Червоній книзі України!
Мобілізація вже вилучає з економіки не абстрактну “робочу силу”, а український людський капітал: інженерів, логістів, водіїв, механіків, айтішників, аграріїв, медиків, підприємців, керівників і вузьких спеціалістів. За даними Європейської Бізнес Асоціації, у 88% опитаних компаній є працівники в лавах ЗСУ; у 47% компаній мобілізовано до 10% військовозобов’язаного персоналу, у 29% від 10% до 20%, у 12% від 20% до 30%, а 51% компаній повідомляють, що серед мобілізованих є критично важливі для роботи підприємства спеціалісти. Тобто держава забирає з економіки мозок, досвід, виробничу пам’ять і професійні руки, а потім замість системної підтримки українців відкриває спокусу завезти більш дешеву й залежну силу.
Трудовий мігрант для великого бізнесу часто зручніший тому, що він залежніший. Він залежить від документів, роботодавця, житла, дозволу на перебування, посередника й контракту. Він не має тут політичної ваги, родової пам’яті, ветеранського досвіду, місцевої громади й права говорити з державою як господар. Він не буде масово ставити питання про корупцію, мобілізацію, тарифи, землю, надра, мову, ветеранів і справедливість. Українець може сказати: “Це моя країна, і я маю право вимагати”. Залежний мігрант найчастіше цього не скаже. Тому для системи він зручний.
Якщо українця мобілізують, якщо він втрачає роботу, якщо ветеран після фронту не має нормальної програми повернення, якщо біженець не бачить сенсу їхати додому, якщо молодій родині немає де жити й за що народжувати дітей, а влада каже: “Нічого, завеземо інших”, - це вже не кадрова політика, то холодна демонстрація того, що український народ для системи не є пріоритетом.
Європа вже показала, чим закінчується міграція без сильної інтеграційної моделі, без контролю, без асиміляційної рамки, без захисту місцевих громад і без чесної розмови з суспільством. Так, є різні.....https://www.facebook.com/share/p/1EUrpR5eaJ/
Forwarded from Полковник з ОТУ 🇺🇦
Росіяни анонсують воєнний злочин на території Харківської області
При цьому роблять вони це, використовуючи свою маріонетку — «товарісча» Ганчева. Людину з невизначеним статусом, яка чомусь вважає себе головою «Військово-цивільної адміністрації Харківської області».
Найцікавіше, що юридично такого органу не існує ні в Російській Федерації, ні тим паче в Україні. Усередині РФ документи, видані цією ВЦА (наприклад, довідки про проживання або акти про майно), часто визнаються державними органами РФ лише на підставі «гуманітарних міркувань» або спеціальних розпоряджень уряду РФ для роботи з біженцями. Фактично Ганчев — це такий собі «зіц-предсєдатєль», якому доведеться потім відповідати за всі рішення РФ на території Харківської області. Москва здасть його, як тільки це стане вигідно, а поки використовує цього «корисного дурника», що пишається картонною короною на голові.
Але до справи. «Товарісч» Ганчев назвав Печенізьку дамбу військовим логістичним об'єктом. Аргументація «залізна»: якщо цивільний об’єкт використовується у військових цілях, то він нібито втрачає свій статус і стає законною військовою ціллю.
Тут наведемо пряму цитату (не думаємо, що Ганчев додумався до цього сам, але нехай рахується за ним):
«Завдання ударів по греблі — це вимушений військовий захід, спрямований на запобігання та нейтралізацію ворожої логістики, що забезпечує наступальні дії ЗСУ проти мирних міст та сіл Харківської та Бєлгородської областей. Відповідальність за будь-які наслідки лежить виключно на командуванні ЗСУ, яке свідомо перетворило цивільну дамбу на військовий об'єкт».
Тут Ганчев ризикує дуже сильно — уже навіть «дискредитацією» тхне. Адже якщо вірити російським пропагандистам, то це саме їхні війська «нестримно наступають». І щось ніде наступальних дій на Бєлгородську область не проглядається.
Спроба перекласти відповідальність на Сили оборони цікава, але невдала. Міжнародне гуманітарне право (МГП) приділяє особливу увагу об’єктам, руйнування яких може призвести до катастрофічних наслідків для цивільного населення. Гідротехнічні споруди, зокрема греблі, мають спеціальний статус захисту. Стаття 56 Додаткового протоколу I визнає греблі, дамби й атомні електростанції «об’єктами, що містять небезпечні сили». На них не можна нападати, навіть якщо вони є військовими об'єктами, якщо такий напад може спричинити вивільнення небезпечних сил і тяжкі втрати серед цивільних.
Щоправда, є винятки. Захист може бути припинений лише за надзвичайно суворих умов: якщо гребля використовується для регулярної, суттєвої та безпосередньої підтримки військових операцій (наприклад, забезпечує енергією військовий завод). Але й тоді мають бути виконані такі вимоги:
• напад є єдиним практично можливим засобом припинити таку підтримку;
• напад має бути максимально точним, аби не допустити прориву води;
• пропорційність: очікувана військова вигода не може перевищувати масштаби шкоди для цивільних.
Як чітко видно, жодна з цих вимог у заявах Ганчева не врахована. Тому фактично така заява — це анонс наміру здійснити воєнний злочин.
Чи матиме сенс ця авантюра реальний вплив на хід бойових дій? Дуже значний, тому ще це буде вже не перша росіян атакувати Печенізьку дамбу. Тому не треба бути супер експертом, щоб зрозуміти, що у військових накоплені ресурси на лівому березі Сіверського Донця та є розроблені плани дій на цей випадок.
А з іншого боку закрадається питання: невже у рашистів на Вовчанському та Куп’янському напрямках усе настільки погано, що вони не гребують екоцидом? І це на другий рік їхньої «наступальної операції». Схоже, щось уже дуже сильно йде не за планом.
При цьому роблять вони це, використовуючи свою маріонетку — «товарісча» Ганчева. Людину з невизначеним статусом, яка чомусь вважає себе головою «Військово-цивільної адміністрації Харківської області».
Найцікавіше, що юридично такого органу не існує ні в Російській Федерації, ні тим паче в Україні. Усередині РФ документи, видані цією ВЦА (наприклад, довідки про проживання або акти про майно), часто визнаються державними органами РФ лише на підставі «гуманітарних міркувань» або спеціальних розпоряджень уряду РФ для роботи з біженцями. Фактично Ганчев — це такий собі «зіц-предсєдатєль», якому доведеться потім відповідати за всі рішення РФ на території Харківської області. Москва здасть його, як тільки це стане вигідно, а поки використовує цього «корисного дурника», що пишається картонною короною на голові.
Але до справи. «Товарісч» Ганчев назвав Печенізьку дамбу військовим логістичним об'єктом. Аргументація «залізна»: якщо цивільний об’єкт використовується у військових цілях, то він нібито втрачає свій статус і стає законною військовою ціллю.
Тут наведемо пряму цитату (не думаємо, що Ганчев додумався до цього сам, але нехай рахується за ним):
«Завдання ударів по греблі — це вимушений військовий захід, спрямований на запобігання та нейтралізацію ворожої логістики, що забезпечує наступальні дії ЗСУ проти мирних міст та сіл Харківської та Бєлгородської областей. Відповідальність за будь-які наслідки лежить виключно на командуванні ЗСУ, яке свідомо перетворило цивільну дамбу на військовий об'єкт».
Тут Ганчев ризикує дуже сильно — уже навіть «дискредитацією» тхне. Адже якщо вірити російським пропагандистам, то це саме їхні війська «нестримно наступають». І щось ніде наступальних дій на Бєлгородську область не проглядається.
Спроба перекласти відповідальність на Сили оборони цікава, але невдала. Міжнародне гуманітарне право (МГП) приділяє особливу увагу об’єктам, руйнування яких може призвести до катастрофічних наслідків для цивільного населення. Гідротехнічні споруди, зокрема греблі, мають спеціальний статус захисту. Стаття 56 Додаткового протоколу I визнає греблі, дамби й атомні електростанції «об’єктами, що містять небезпечні сили». На них не можна нападати, навіть якщо вони є військовими об'єктами, якщо такий напад може спричинити вивільнення небезпечних сил і тяжкі втрати серед цивільних.
Щоправда, є винятки. Захист може бути припинений лише за надзвичайно суворих умов: якщо гребля використовується для регулярної, суттєвої та безпосередньої підтримки військових операцій (наприклад, забезпечує енергією військовий завод). Але й тоді мають бути виконані такі вимоги:
• напад є єдиним практично можливим засобом припинити таку підтримку;
• напад має бути максимально точним, аби не допустити прориву води;
• пропорційність: очікувана військова вигода не може перевищувати масштаби шкоди для цивільних.
Як чітко видно, жодна з цих вимог у заявах Ганчева не врахована. Тому фактично така заява — це анонс наміру здійснити воєнний злочин.
Чи матиме сенс ця авантюра реальний вплив на хід бойових дій? Дуже значний, тому ще це буде вже не перша росіян атакувати Печенізьку дамбу. Тому не треба бути супер експертом, щоб зрозуміти, що у військових накоплені ресурси на лівому березі Сіверського Донця та є розроблені плани дій на цей випадок.
А з іншого боку закрадається питання: невже у рашистів на Вовчанському та Куп’янському напрямках усе настільки погано, що вони не гребують екоцидом? І це на другий рік їхньої «наступальної операції». Схоже, щось уже дуже сильно йде не за планом.
Сьогодні — День піхоти України.
І це не просто дата у календарі. Це день людей, на яких тримається фронт. Людей, які першими заходять у бій і останніми виходять із нього.
Саме піхота сьогодні несе на собі основний тягар цієї війни. Не в штабах, не в гучних заявах і не в красивих зведеннях — а в окопах, посадках, зруйнованих селах і на висотах, де щодня вирішується, чи вистоїть Україна.
Український піхотинець — це символ витривалості.
Це людина, яка може тижнями жити під обстрілами, тримати позицію в багнюці, холоді й постійній небезпеці, знаючи, що за його спиною — родина, побратими, мирні міста і сама держава.
У цій війні саме піхота платить найвищу ціну.
І саме піхота робить те, чого не може зробити жодна технологія: утримує землю. Бо територію зрештою контролює не дрон і не ракета — її контролює український солдат, який стоїть на своїй позиції.
Символічно, що День піхоти відзначається 6 травня — у день перемоги козаків під Жовтими Водами у 1648 році. Від козацьких лав до сучасних штурмових і механізованих бригад — українська піхота завжди була хребтом нашого війська.
Сьогодні ми маємо не лише вітати піхотинців, а й усвідомлювати свою відповідальність перед ними. Підтримка армії, єдність країни, повага до військових — це не абстракція. Це питання виживання держави.
Вічна пам’ять полеглим.
Честь і вдячність тим, хто сьогодні тримає фронт.
Слава українській піхоті.
Слава Україні.
Віктор Ягун
І це не просто дата у календарі. Це день людей, на яких тримається фронт. Людей, які першими заходять у бій і останніми виходять із нього.
Саме піхота сьогодні несе на собі основний тягар цієї війни. Не в штабах, не в гучних заявах і не в красивих зведеннях — а в окопах, посадках, зруйнованих селах і на висотах, де щодня вирішується, чи вистоїть Україна.
Український піхотинець — це символ витривалості.
Це людина, яка може тижнями жити під обстрілами, тримати позицію в багнюці, холоді й постійній небезпеці, знаючи, що за його спиною — родина, побратими, мирні міста і сама держава.
У цій війні саме піхота платить найвищу ціну.
І саме піхота робить те, чого не може зробити жодна технологія: утримує землю. Бо територію зрештою контролює не дрон і не ракета — її контролює український солдат, який стоїть на своїй позиції.
Символічно, що День піхоти відзначається 6 травня — у день перемоги козаків під Жовтими Водами у 1648 році. Від козацьких лав до сучасних штурмових і механізованих бригад — українська піхота завжди була хребтом нашого війська.
Сьогодні ми маємо не лише вітати піхотинців, а й усвідомлювати свою відповідальність перед ними. Підтримка армії, єдність країни, повага до військових — це не абстракція. Це питання виживання держави.
Вічна пам’ять полеглим.
Честь і вдячність тим, хто сьогодні тримає фронт.
Слава українській піхоті.
Слава Україні.
Віктор Ягун
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 7 травня, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 15 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 8 людей.
У м. Харків постраждали 48- і 52-річні жінки, 49- і 56-річні чоловіки; у с. Писарівка Золочівської громади зазнали поранень 49- і 25-річні чоловіки та 48-річна жінка; у сел. Слатине Дергачівської громади постраждала 53-річна жінка.
Ворог атакував Новобаварський, Салтівський, Основ’янський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️6 КАБ;
▪️5 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️1 БпЛА типу «Ланцет»;
▪️7 БпЛА типу «Молнія»;
▪️5 fpv-дронів;
▪️18 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено 8 приватних будинків, 3 гаражі, 2 автомобілі;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок, 2 господарчі споруди (с. Стогнії), приватний будинок, автомобіль (с. Писарівка), приватний будинок, 2 господарчі споруди (с. Рясне). електромережі, 3 приватні будинки, магазин, 3 автомобілі (сел. Золочів), 5 приватних будинків, 2 автомобілі, господарчі споруди (с. Лютівка);
▪️у Куп’янському районі пошкоджено приватний будинок (с. Волоська Балаклія), господарчу споруду (с. Новомиколаївка);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено приватний будинок (с. Оскіл), приватний будинок, 2 господарчі споруди (с. Богуславка), 8 багатоквартирних будинків, навчальний заклад, 5 мікроавтобусів, автомобіль (м. Ізюм);
▪️у Харківському районі пошкоджено приватний будинок, гараж (с. Руська Лозова), автомобіль (сел. Слатине).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 171 людину.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 32 562 людини.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 157 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 17 разів атакував позиції наших підрозділів в районах Вовчанська, Стариці та в бік Липців, Лиману, Ізбицького, Малої Вовчої, Симинівки, Зеленого, Вільчі.
▪️ На Куп’янському напрямку ворог атакував десять разів, у бік Курилівки, Піщаного, Новоплатонівки та в районах Борівської Андріївки, Радьківки, Петропавлівки.
На світлинах: с. Рясне
#Харківщина #війна #ситуація
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 15 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 8 людей.
У м. Харків постраждали 48- і 52-річні жінки, 49- і 56-річні чоловіки; у с. Писарівка Золочівської громади зазнали поранень 49- і 25-річні чоловіки та 48-річна жінка; у сел. Слатине Дергачівської громади постраждала 53-річна жінка.
Ворог атакував Новобаварський, Салтівський, Основ’янський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️6 КАБ;
▪️5 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️1 БпЛА типу «Ланцет»;
▪️7 БпЛА типу «Молнія»;
▪️5 fpv-дронів;
▪️18 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено 8 приватних будинків, 3 гаражі, 2 автомобілі;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок, 2 господарчі споруди (с. Стогнії), приватний будинок, автомобіль (с. Писарівка), приватний будинок, 2 господарчі споруди (с. Рясне). електромережі, 3 приватні будинки, магазин, 3 автомобілі (сел. Золочів), 5 приватних будинків, 2 автомобілі, господарчі споруди (с. Лютівка);
▪️у Куп’янському районі пошкоджено приватний будинок (с. Волоська Балаклія), господарчу споруду (с. Новомиколаївка);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено приватний будинок (с. Оскіл), приватний будинок, 2 господарчі споруди (с. Богуславка), 8 багатоквартирних будинків, навчальний заклад, 5 мікроавтобусів, автомобіль (м. Ізюм);
▪️у Харківському районі пошкоджено приватний будинок, гараж (с. Руська Лозова), автомобіль (сел. Слатине).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 171 людину.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 32 562 людини.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 157 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 17 разів атакував позиції наших підрозділів в районах Вовчанська, Стариці та в бік Липців, Лиману, Ізбицького, Малої Вовчої, Симинівки, Зеленого, Вільчі.
▪️ На Куп’янському напрямку ворог атакував десять разів, у бік Курилівки, Піщаного, Новоплатонівки та в районах Борівської Андріївки, Радьківки, Петропавлівки.
На світлинах: с. Рясне
#Харківщина #війна #ситуація
7 травня 1945 р. у французькому місті Реймс начальник Оперативного штабу Вермахту генерал-полковник Альфред Йодль підписав Акт про беззастережну капітуляцію Німецьких збройних сил, який встановив перемир'я на спрямованих проти Німеччини фронтах Другої світової війни. Акт про капітуляцію зобов'язав німецьких військовослужбовців до припинення опору, здачі особового складу в полон і передачі матеріальної частини збройних сил противнику.
https://www.jnsm.com.ua/h/0507M/?fbclid=IwY2xjawRoySdleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeEwP39WBXdcqB466Ud7GM5znqMokiThP8J_CDr2GcTOXXsDGd_SvzjpOGgrA_aem_GmuzcqNla7TcMG_HKe9JdA
https://www.jnsm.com.ua/h/0507M/?fbclid=IwY2xjawRoySdleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeEwP39WBXdcqB466Ud7GM5znqMokiThP8J_CDr2GcTOXXsDGd_SvzjpOGgrA_aem_GmuzcqNla7TcMG_HKe9JdA
Цей день в історії
7 травня 1945 : Капітуляція Німеччини в Реймсі
7 травня 1945 року о 2:41 за середньоєвропейським часом у французькому місті Реймс начальник Оперативного штабу Вермахту генерал-полковник Альфред Йодль підписав Акт про беззастережну капітуляцію Німецьких збройних сил, який встановив перемир'я на спрямованих…
7 травня день пам'яті Петра Єфименка (1835-1908)- видатного українського етнографа, фольклориста, бібліографа, статистика й історика, життя якого було пов'язане з Харковом.
Народився Петро Єфименко у м.Великий Токмак (нині Запорізька область). Навчався в Харківському (до виключення у 1858 р.) і Московському університетах. У 1860 р. за звинуваченням в "українському сепаратизмі" (брав участь у діяльності Харківсько-Київського таємного товариства 1856–1860) був засланий до Пермської, а пізніше Архангельської губерній.
Перебуваючи на засланні на півночі російської імперії, почав збирати фольклор. Розпитуючи у селян про Соловецький монастир, від 80-річного селянина почув, що той бачив "якогось отамана козаків". Розпочавши цілеспрямовані пошуки, Єфименко виявив у архіві Архангельської губернської канцелярії "Дело о сообщении государственной Военной коллегии конторы об отправке в Соловецкий монастырь кошевого Петра Калнышевского, июня 11 дня 1776 года".
У 1875 році Петро Єфименко опублікував статтю, повернувши таким чином з небуття останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського.
Модерна Україна
#українці #харківці #постаті #історики #етнографи #Єфименко
Народився Петро Єфименко у м.Великий Токмак (нині Запорізька область). Навчався в Харківському (до виключення у 1858 р.) і Московському університетах. У 1860 р. за звинуваченням в "українському сепаратизмі" (брав участь у діяльності Харківсько-Київського таємного товариства 1856–1860) був засланий до Пермської, а пізніше Архангельської губерній.
Перебуваючи на засланні на півночі російської імперії, почав збирати фольклор. Розпитуючи у селян про Соловецький монастир, від 80-річного селянина почув, що той бачив "якогось отамана козаків". Розпочавши цілеспрямовані пошуки, Єфименко виявив у архіві Архангельської губернської канцелярії "Дело о сообщении государственной Военной коллегии конторы об отправке в Соловецкий монастырь кошевого Петра Калнышевского, июня 11 дня 1776 года".
У 1875 році Петро Єфименко опублікував статтю, повернувши таким чином з небуття останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського.
Модерна Україна
#українці #харківці #постаті #історики #етнографи #Єфименко
Forwarded from Доброго вечора, ми з Харкова 👋🏻
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
38 житлових будинків пошкоджено внаслідок сьогоднішнього обстрілу, – Терехов.
ㅤ
Ми з Харкова 👋 Надіслати новину
ㅤ
Ми з Харкова 👋 Надіслати новину
Станом на 7 травня інформаційна картина дня формується навколо трьох ключових блоків: інтенсивності бойових дій на фронті, посилення міжнародної військово-фінансової підтримки України та зростання ризиків, пов’язаних з обходом санкцій і російськими інформаційними маніпуляціями.
На фронті зберігається висока інтенсивність бойових дій. За даними Генштабу, протягом доби зафіксовано 120 бойових зіткнень, найбільше — на Покровському напрямку, де ворог здійснив 25 атак. Це підтверджує, що Покровський напрямок залишається одним із головних вузлів російського наступального тиску.
Внутрішній акцент України — технологізація війська. Перехід підрозділів "Лінії дронів" на прямі закупівлі через DOT-Chain Defence свідчить про спробу скоротити бюрократичний цикл і швидше закривати потреби передової. У поєднанні із заявами військового керівництва про пріоритет безпілотних і наземних роботизованих систем це означає фактичний перехід до моделі більш гнучкого технологічного забезпечення фронту.
Окремим позитивним сигналом стало повернення Угорщиною коштів і цінностей Ощадбанку. За повідомленнями Reuters та AP, йдеться про активи орієнтовно на $82 млн, включно з готівкою та золотом. Політично це може свідчити про спробу Будапешта знизити напругу у відносинах з Києвом після попереднього конфлікту навколо вилучення активів.
Міжнародна підтримка України демонструє тенденцію до посилення. США схвалили потенційний продаж Україні комплектів JDAM-ER і супутнього обладнання на $373,6 млн, що може підвищити можливості високоточного ураження. Норвегія окремо оголосила про виділення 2,8 млрд норвезьких крон — приблизно $302,8 млн — через механізм PURL для закупівлі американського озброєння для України.
Ключовим ризиком дня залишається збереження каналів постачання товарів подвійного призначення до рф та Ірану, зокрема компонентів для виробництва дронів типу Shahed. Це підриває ефективність санкцій і створює довгострокову загрозу для української ППО, енергетики та цивільної інфраструктури.
Інформаційно-психологічний контекст залишається напруженим. росія продовжує використовувати заяви про "перемир’я" як інструмент прикриття власних атак, тоді як фактичні дії Кремля демонструють ставку на продовження війни. Це посилює потребу у системному спростуванні російських інформаційних вкидів і фіксації розриву між заявами Москви та реальною військовою практикою.
Ув підсумку Україна утримує стратегічну лінію на технологізацію фронту, розширення міжнародної підтримки та дипломатичне вирівнювання проблемних напрямів, зокрема угорського. Водночас головними загрозами залишаються інтенсивність російського тиску на сході, обходження санкцій через треті країни, розвиток ворожих систем РЕБ і маніпулятивне використання Кремлем теми "перемир’я".
Віктор Ягун
На фронті зберігається висока інтенсивність бойових дій. За даними Генштабу, протягом доби зафіксовано 120 бойових зіткнень, найбільше — на Покровському напрямку, де ворог здійснив 25 атак. Це підтверджує, що Покровський напрямок залишається одним із головних вузлів російського наступального тиску.
Внутрішній акцент України — технологізація війська. Перехід підрозділів "Лінії дронів" на прямі закупівлі через DOT-Chain Defence свідчить про спробу скоротити бюрократичний цикл і швидше закривати потреби передової. У поєднанні із заявами військового керівництва про пріоритет безпілотних і наземних роботизованих систем це означає фактичний перехід до моделі більш гнучкого технологічного забезпечення фронту.
Окремим позитивним сигналом стало повернення Угорщиною коштів і цінностей Ощадбанку. За повідомленнями Reuters та AP, йдеться про активи орієнтовно на $82 млн, включно з готівкою та золотом. Політично це може свідчити про спробу Будапешта знизити напругу у відносинах з Києвом після попереднього конфлікту навколо вилучення активів.
Міжнародна підтримка України демонструє тенденцію до посилення. США схвалили потенційний продаж Україні комплектів JDAM-ER і супутнього обладнання на $373,6 млн, що може підвищити можливості високоточного ураження. Норвегія окремо оголосила про виділення 2,8 млрд норвезьких крон — приблизно $302,8 млн — через механізм PURL для закупівлі американського озброєння для України.
Ключовим ризиком дня залишається збереження каналів постачання товарів подвійного призначення до рф та Ірану, зокрема компонентів для виробництва дронів типу Shahed. Це підриває ефективність санкцій і створює довгострокову загрозу для української ППО, енергетики та цивільної інфраструктури.
Інформаційно-психологічний контекст залишається напруженим. росія продовжує використовувати заяви про "перемир’я" як інструмент прикриття власних атак, тоді як фактичні дії Кремля демонструють ставку на продовження війни. Це посилює потребу у системному спростуванні російських інформаційних вкидів і фіксації розриву між заявами Москви та реальною військовою практикою.
Ув підсумку Україна утримує стратегічну лінію на технологізацію фронту, розширення міжнародної підтримки та дипломатичне вирівнювання проблемних напрямів, зокрема угорського. Водночас головними загрозами залишаються інтенсивність російського тиску на сході, обходження санкцій через треті країни, розвиток ворожих систем РЕБ і маніпулятивне використання Кремлем теми "перемир’я".
Віктор Ягун
Forwarded from Реальна Війна | Україна | Новини
⚡️Хмельницький масово заполонили мігранти з Індії – як зазначають місцеві ЗМІ, вони вже пів року працюють в Україні
Як ми вже писали, у Львові та Івано-Франківську теж стало більше мігрантів-індусів та пакистанців. Зокрема, в Франківську вони працюють будівельниками.
🇺🇦Реальна Війна | Підписатись
Як ми вже писали, у Львові та Івано-Франківську теж стало більше мігрантів-індусів та пакистанців. Зокрема, в Франківську вони працюють будівельниками.
🇺🇦Реальна Війна | Підписатись