«У мене позивний "Шпак", бо такого ні звіра, ні птаха в ка🐐ів немає.
До повномасштабного був трактористом. 15 років на важких машинах працював. На модних таких, що зв’язок із космосом тримають, по gps їздять. А потім, вторгнення, військкомат, армія. У штурмовий взвод прийшов добровільно. Нас сюди ніхто примусово не запихає, всі за власним бажанням, хоч і страшно.
Скажу так, тільки дурний не боїться. Навіть коли страшно, то мусиш це робити. Хтось же мусить. Очі бояться, а руки роблять. А взагалі – весело! Головне, щоб команда, побратими – усі були, як одна сім’я, один за одного, тоді все буде получаться.
Ось у мене патч Вальгалла є, бо готовий до смерті. Завжди про неї пам’ятати треба, що вона поруч ходить.
Наразі серед знайомих безповоротних втрат немає. Багато хто отримав поранення, проходить лікування, реабілітацію і вже скоро повернеться до строю.
Додому хочеться, скучив»
(с) «Шпак»
72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.
До повномасштабного був трактористом. 15 років на важких машинах працював. На модних таких, що зв’язок із космосом тримають, по gps їздять. А потім, вторгнення, військкомат, армія. У штурмовий взвод прийшов добровільно. Нас сюди ніхто примусово не запихає, всі за власним бажанням, хоч і страшно.
Скажу так, тільки дурний не боїться. Навіть коли страшно, то мусиш це робити. Хтось же мусить. Очі бояться, а руки роблять. А взагалі – весело! Головне, щоб команда, побратими – усі були, як одна сім’я, один за одного, тоді все буде получаться.
Ось у мене патч Вальгалла є, бо готовий до смерті. Завжди про неї пам’ятати треба, що вона поруч ходить.
Наразі серед знайомих безповоротних втрат немає. Багато хто отримав поранення, проходить лікування, реабілітацію і вже скоро повернеться до строю.
Додому хочеться, скучив»
(с) «Шпак»
72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.
Бійці 72-ї ОМБр висловлюють щиру подяку Білоцерківській громаді та Воскобойнікову Вадиму Володимировичу з ГО "ВАЖЛИВІ ДІЇ", за внесок у вигляді автомобіля. Ваша допомога важлива для нас і допомагає нам виконувати нашу місію - захисту України.
Ми вдячні за щедрість і підтримку. Ми цінуємо Вашу відданість справі - служіння нашій Батьківщині та її громадянам.
З повагою - Чорні Запорожці!🖤❤️🫡
72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.
Ми вдячні за щедрість і підтримку. Ми цінуємо Вашу відданість справі - служіння нашій Батьківщині та її громадянам.
З повагою - Чорні Запорожці!🖤❤️🫡
72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.
Тоді було тихо.
Чергування стабілізаційного пункту очима Юрія Стефаняка.
72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.
Чергування стабілізаційного пункту очима Юрія Стефаняка.
72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
«Київські бої мені найбільше запам'ятались. Це такий скажений темп. Вдень вистрілювали близько чотирьох–п'яти БК, це біля двохсот снарядів виходило».
(с) «Марс»
Дякуємо СтратКом ЗСУ за сюжет.
72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.
(с) «Марс»
Дякуємо СтратКом ЗСУ за сюжет.
72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Як мертва бджола здатна вжалити, так і майже сліпий FPV-дрон здатен підбити ворожий танк. Перше - завдяки еволюції, друге - завдяки професіоналізму наших пілотів.
72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.
72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.
Бойовий досвід Олександра почався з АТО в 2015-2016 роках, де він був водієм-санітаром у Нацгвардії. Потім цивільне життя, доки перед повномасштабним не вирішив записатись в ТРО.
«24.02 пішов каву вранці робити, чую – прильоти. Теща каже: "О, салюти!". А я їй: "Які салюти?! П’ята ранку. Війна", – зібрав речі і поїхав у військкомат».
З військкомату Олександр потрапив до 72-ї в мотопіхоту, з якою пройшов Мощун. Під час стрілецьких боїв отримав кульове поранення в стегно.
«Коли поранення отримав – всіх богів згадав. Пам’ятаю, як відходив з позицій, то вийшов прямо на ка🐐ів. Вони уже мені кричали, щоб кидав зброю і здавався, але я ні – відповз. Наші хлопці до мене вибігли і вже пораненого з кілометр волоком тягнули. Куртка геть стерлась. Дірка отака була. А коли евакуація була, то нас ще й мінометами крили.
А далі було лікування. П’ять шпиталів змінив. Шматок стегна вирвало і лікар каже: "Тебе Боженька береже, п’ять міліметрів вправо і все. Там артерія, пучок нервів."
Потім реабілітація і призначення на посаду в ремонтно-відновлювальний батальйон: «За ці півтора року всяке було. Їздили на нуль, окопи копали, хлопцям допомагали. По нас все працювало: і міномет, і арта, і танчик. Живі, то й добре.
В лютому мені шістдесят виповнилось, на дембель іду. А доти – наряди, окопи».
72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.
«24.02 пішов каву вранці робити, чую – прильоти. Теща каже: "О, салюти!". А я їй: "Які салюти?! П’ята ранку. Війна", – зібрав речі і поїхав у військкомат».
З військкомату Олександр потрапив до 72-ї в мотопіхоту, з якою пройшов Мощун. Під час стрілецьких боїв отримав кульове поранення в стегно.
«Коли поранення отримав – всіх богів згадав. Пам’ятаю, як відходив з позицій, то вийшов прямо на ка🐐ів. Вони уже мені кричали, щоб кидав зброю і здавався, але я ні – відповз. Наші хлопці до мене вибігли і вже пораненого з кілометр волоком тягнули. Куртка геть стерлась. Дірка отака була. А коли евакуація була, то нас ще й мінометами крили.
А далі було лікування. П’ять шпиталів змінив. Шматок стегна вирвало і лікар каже: "Тебе Боженька береже, п’ять міліметрів вправо і все. Там артерія, пучок нервів."
Потім реабілітація і призначення на посаду в ремонтно-відновлювальний батальйон: «За ці півтора року всяке було. Їздили на нуль, окопи копали, хлопцям допомагали. По нас все працювало: і міномет, і арта, і танчик. Живі, то й добре.
В лютому мені шістдесят виповнилось, на дембель іду. А доти – наряди, окопи».
72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.
Протягом березня 2024 року ППО Сухопутних військ знищила 326 засобів повітряної розвідки та нападу противника, а саме:
🔸БпЛА “Shahed - 131/136” – 151 од.;
🔸БпЛА “Zala” – 45 од.;
🔸БпЛА “Supercam” – 13 од.;
🔸БпЛА “Ланцет” – 92 од.;
🔸БпЛА “Орлан-10” – 21 од.;
🔸БпЛА невизначеного типу – 4 од.
В умовах інтенсивних бойових дій підрозділи Сухопутних військ продовжують приземляти також значну кількість тактичних БпЛА противника, зокрема FPV-дронів, із використанням різноманітних засобів радіоелектронної боротьби.
Командувач Сухопутних військ ЗС України.
🔸БпЛА “Shahed - 131/136” – 151 од.;
🔸БпЛА “Zala” – 45 од.;
🔸БпЛА “Supercam” – 13 од.;
🔸БпЛА “Ланцет” – 92 од.;
🔸БпЛА “Орлан-10” – 21 од.;
🔸БпЛА невизначеного типу – 4 од.
В умовах інтенсивних бойових дій підрозділи Сухопутних військ продовжують приземляти також значну кількість тактичних БпЛА противника, зокрема FPV-дронів, із використанням різноманітних засобів радіоелектронної боротьби.
Командувач Сухопутних військ ЗС України.
Час від часу тренування штурму та оборони позиції в складі підрозділу виглядає саме так. Пейнтбольна зброя, кульки різноколірні, маски та одяг, який не шкода.
Йдемо на полігон, ділимось на «ми» та «вони». Ніхто не хоче бути «вони», але такі вже правила гри. А далі отримуємо завдання, займаємо позиції та чекаємо на команду «Почали!».
Робота в парі, прикриття, рух вперед, тримання позиції, відчуття побратима поряд, адреналін – в якусь мить все це нагадує гру, де кожен хоче бути переможцем. Гру з дитинства, де замість зброї були гілки дерев. Гру, де ти підіймаєш руку, коли тебе поранило і йдеш вбік, щоб почекати, коли можна буде почати знову.
Але тренуємось ми не задля забавки або емоційної розрядки. Ми це робимо, бо в реальному бою треба бути швидшими і кращими за ворога. Бо в реальному бою ми не зможемо підняти руку, коли поранило і відійти вбік, щоб почекати, коли можна буде почати знову.
72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.
Йдемо на полігон, ділимось на «ми» та «вони». Ніхто не хоче бути «вони», але такі вже правила гри. А далі отримуємо завдання, займаємо позиції та чекаємо на команду «Почали!».
Робота в парі, прикриття, рух вперед, тримання позиції, відчуття побратима поряд, адреналін – в якусь мить все це нагадує гру, де кожен хоче бути переможцем. Гру з дитинства, де замість зброї були гілки дерев. Гру, де ти підіймаєш руку, коли тебе поранило і йдеш вбік, щоб почекати, коли можна буде почати знову.
Але тренуємось ми не задля забавки або емоційної розрядки. Ми це робимо, бо в реальному бою треба бути швидшими і кращими за ворога. Бо в реальному бою ми не зможемо підняти руку, коли поранило і відійти вбік, щоб почекати, коли можна буде почати знову.
72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.