Тут немає зручностей, до яких звик у мирному житті. Немає м’якого ліжка, гарячого душу чи вечора за чашкою чаю. Але є своє – звичне, рідне, наше.

Ранок починається зі швидкого пробудження, що супроводжується командою. Вода холодна, але ти вже не звертаєш уваги. Кава — заварена на газовій горілці , та й холодний сухпай на сніданок.
Сигарета чи міцний чай, щоб трохи розігнати сон і зібратися з думками.

Форма давно перестала бути просто одягом. Вона ввібрала в себе дощ, пил, бруд і спогади. Берці знають дорогу самі, а бронік став частиною тіла.

Гріє тут не обігрівач, а буржуйка, що потріскує в бліндажі. Гріє жарт побратима , навіть якщо він незвичний тобі. Тут інші цінності: важливо, щоб у всіх були сухі шкарпетки, щоб хтось встиг зварити борщ, щоб рація мовчала довше, ніж зазвичай.

А поки що — треба боротись і жити. Бо хто, як не ми?

Фронтове життя м@скаля - це короткий і беззмістовний шлях від іржавого «Урала» до чорного пакета, в кращому випадку.

📹Бійці 67 ОМБр, тримаючи оборону на курському напрямку, у пекельній зарубі продовжують нещадно ліквідувати окупантів ☠️🔥

Долучайся до нашої свідомої боротьби зі злом!
Ставай воїном світла!

Слава Україні!
Смерть м@скалям!

Від служби в ТЦК до бойової бригади

«Я свідок багатьох ситуацій, коли людина була в військкоматі востаннє у 17 років із приписним і протягом багатьох років не оновлювала своїх даних а коли його зупиняють працівники ТЦК - він починає “качати права”, скаржитися, яка погана держава, хоча сам не зробив нічого, щоб долучитися до армії», — розповідає Вадим, військовослужбовець 67 ОМБр.

🎥Сьогодні це інтерв’ю присвячене до Дня мобілізаційного працівника

В цій структурі працює велика кількість військовослужбовців які отримали поранення, захищаючи український народ ще з часів АТО та ООС, так само і ветеранів повномасштабної війни.

Дякуємо тим, хто сумлінно виконує свої службові обовʼязки, діючи у рамках чинного законодавства нашої держави.

Слава Україні!
Героям Слава!