Хто не може воювати, але хоче також наближувати Перемогу - приєднуйтеся до нашого дуже гарного проекту з Інтернет-атаки ординських негідників :)

Вже є вагомі результати, а з вами їх буде ще більше ;)

https://t.me/divan_uragan

Звернулася ініціативна група активістів з Німеччини.

Шукають чи має хтось співчуваючого протестам українців громадянина Німмечини, треба їм допомога.

stop.war.genocide@gmail.com

Льоша, після перемоги України у війні ти обов‘язково дізнаєшся правду і тобі буде соромно за твій нав‘язаний дорослими необдуманий вчинок - вітати загарбників, які йдуть убивати людей в іншу країну.

Але каструлю твоїй мамі вони так і не повернуть. Це у них в крові.

https://t.me/olvoitko

РЕМОНТ І ДОНОРСТВО ДРОНІВ

Компанія FlyTechnology допомогла нам забезпечити кілька груп крепких козаків дронами.

А ще безкоштовно ремонтує дрони для ЗСУ.

Пишіть якщо треба рятувати своїх підбитих «пташок», бо на всіх нових може не вистачити 😄

Ну і якщо розбили свою «пташку» — не викидайте. А віддайте їм, і, можливо, саме ваш дрон врятує дрон іншого підрозділу як донор.

⬇️⬇️⬇️

https://t.me/Fly_Support (пілоти підпишіться щоб не про..бати потім)

Наближається 90-ий день російсько-української війни, вирішив записати тут свої думки на цю дату, щоби було потім на згадку і, може, вони ще комусь виявляться цікавими 🙂

Найстрьомніше було на початку.

Виходячи з дому 24 лютого, думав, що скоро може статися останній бій, але не було думки його не дати. Хоча більше вірилося - якось вивеземо, вистоїмо і прорвемося. Вірилося у сили нашої великої країни та її чудової безстрашної нації. В перші дні це дуже додавало сил.

Повною фантасмагорією відчувалися бойові дії під Києвом, на Житомирській трасі. Квартал, у якому роками гуляв з дітьми, 15 хвилин від нього машиною, і вже танки, гармати, війна.

Було бажання за всяку ціну відкинути ворога від міста, яке за 20 років стало мені рідним. Від дуже мальовничого й затишного міста, з яким пов‘язано стільки гарних спогадів й важливих моментів у житті. Ну й дуже не хотілося, щоб якась смердюча свиня рилася в моїй квартирі, там усе тільки моє і моєї родини))) Для цього інколи йшли піхотою проти ворожої техніки й завдавали окупантам втрат. Повністю розумів ризик, але і розумів, для чого це треба.

Втечу окупантів з-під Києва відчув як першу перемогу. Зберегти позиції там в орди не залишалося жодних шансів. Наша артилерія зробила той напрям конвеєром смерті для вторжників у прямому сенсі. Бувало, що знаходили російську техніку, давали координати і її ставили в чергу на знищення, бо арта працювала ще по цілях, виявлених раніше, хоча арти було багато і працювала вона 24/7.

На початку квітня кілька годин зустрічі з дружиною і наймолодшою донькою вперше з 24 лютого та від’їзд східніше, підготовка до битви за Донбас, яка триває й досі.

І ситуація, принаймні, на нашому напрямі дуже багато в чому зараз повторюється з тодішньою ситуацією під Києвом. Перший наступ орди, зупинка просування ворога й початок спроб обережно контратакувати. Тільки впевненості і віри в кінцеву спроможність повністю виграти цю війну зараз набагато більше, ніж було 24 лютого 🙂 Ворог окопується, настрої - дойдьом до Львова за трі дня, вже далеко в минулому. Тепер намагаються хоч захопити всю Луганську область, хоч утримати Херсон. Але, даруйте за тавтологію, хер їм, а не Херсон)))

Наостанок кілька думок, яким я бачу майбутнє. 90 днів, на жаль, це далеко не кінець війни, навіть не половина. Буде ще багато жахливих сторінок, людських втрат і масштабних руйнувань. Але в кінці ми переможемо неодмінно. В деталях не знаю, якою буде ця перемога. Знаю лише, що такою її сприйматиме вся українська нація, по-іншому ми тепер уже просто не зупинимося 🙂

Вічна Слава полеглим героям! Ваші життя зберегли країну, яка буде навіки вільною та квітучою.

А живим - сил пошвидше завершити все це. Перелом скоро, треба збільшити оберти 😉

90 днів. Перенесіться у 24 лютого і подумайте про цей строк.

https://t.me/olvoitko

Моє включення в ефірі «5 каналу» про стан справ на фронті і подальші перспективи перебігу російсько-української війни.

https://t.me/olvoitko

Стаття про участь героїчного танкіста Дмитра Балабухи в російсько-українській війні.

Наша «Спілка ветеранів війни з Росією» довго боролася в судах за долю Дмитра, але вийшов на свободу він тільки, коли розпочалося повномасштабне вторгнення.

Дуже цікава стаття. Після перемоги про життя таких людей зніматимуть фільми.

https://t.me/olvoitko

http://che.cn.ua/index.php/all-news/item/7168-pozyvnyi-tankist-shchob-osvoity-abrams-meni-treba-try-dni?fbclid=IwAR2ksiE4OW5CgGCQxuEmrmYPmaU2WdoK_jI2RZj9yOSqoUqGwyhQtf1Hsb0

Прем'єра «Антиподів» з військовослужбовцем ЗСУ, лідером руху «Суспільство майбутнього» Євгеном Карасем — о 20:00! Приєднуйтесь:

https://youtu.be/XEnzMS69JU8

Зараз Росія на Донбасі розстрілює останні сентименти до ідеї «русского міра», які ще зберігалися у певної категорії людей в Україні.

В 2014-15-16 роках ватників тут було набагато більше. Зараз, звичайно не без окремих уродів, але переважна більшість населення повністю сприяє ЗСУ і просить одного - пошвидше вигнати російських окупантів з української землі.

Розмовляв про це з одним дядьком, який витягав уцілілі речі зі свого розбомбленого будинку. Типу, от раніше тут вам навіть подобалося лднр, а рашку взагалі майже обожнювали, а тепер усе змінилося, чому?

А він каже: раньше ми думалі, что россія за нас переживаєт, а тєпєрь увідєлі, что она хочєт нас всєх убіть.

https://t.me/olvoitko

Моє включення в ефірі «5 каналу» щодо ситуації на фронті.

https://t.me/olvoitko

​​Ця велика війна складається з різних етапів.
Впродовж місяця після широкомасштабного вторгнення ворог сидів під Києвом, і думалося, що така ситуація надовго й вибити його буде дуже складно.
А вже на початку квітня ми з козаками дивилися на колючку російсько-українського кордону, за яку втекло те величезне угрупування (на фото моя спина з карабіном 🙂).
Тож, коли зараз починає здаватися - битва за Донбас триватиме вічно, а потім нам ще й вибивати орду, й звільняти окуповані міста і села повільно та болісно, я згадую той етап цієї війни.
Не вірю, що після перелому, росіяни битимуться за кожен метр землі, не їхня ця земля, тут вони - непрохані гості, зайди, заволоки. Й орда сама чудово це знає та розуміє.
А перелом обов‘язково буде. Ситуація розвивається за українським планом, ворог не досяг жодної зі своїх стратегічних цілей й уже ніколи не досягне.
Київ за три дні - стало просто анекдотом. 🙂 А так на початок думали не лише росіяни, але й наші західні партнери.
Метою другого етапу наступу орди мало стати оточення всіх українських підрозділів на Лівобережжі. Клини від Ізюму й з кримського напряму повинні були відрізати всі наші сили ООС. Зараз же ось уже який день тримається героїчний Сєвєродонецьк, а на півдні просуваємося потроху не вони, а ми.
Тому все буде добре 😉
Російські неприкормлені пропагандисти просто виють - орда з величезними втратами бере один рубіж оборони, українські підрозділи відходять на підготовлений інший, й утилізація орків починається знову 🙂
Й сурмлять про те, що точно настане в якийсь момент. Російська армія втратить наступальний потенціал. Невідворотною є точка граничних втрат техніки й живої сили, після якої вигадувати якісь наступні етапи «спецоперації» вже стане неможливим навіть кремлівським безумцям й орда зупиниться.
А потім і побіжить.
Як вже втікала з Київщини, Чернігівщини і Сумщини.
Тому, зберігаймо спокій і планово знищуймо окупантів 🙂.
120 днів від широкомасштабного вторгнення величезної орди, яка наводила жах на всю Європу, а Україна - вільна, й такою і лишиться ;)

https://t.me/olvoitko

Моє включення в ефірі «5 каналу» щодо ситуації на фронті.

https://t.me/olvoitko