В Україні офіційно зʼявиться «адаптивний спорт» — новий напрям для підтримки людей з інвалідністю та постраждалих від війни, - ухвалено в цілому законопроєкт №9485

Про що йдеться:
🔹Адаптивний спорт буде окремим напрямом у сфері фізичної культури.
🔹У ньому можуть брати участь військові та цивільні, які отримали інвалідність або мають фізичні чи психологічні обмеження.
🔹Заняття сприятимуть інклюзії, реабілітації та соціалізації — без змагань, звань і спортивних розрядів.

Селище Олика на Волині отримало статус міста — ухвалено постанову №12304.

За - 255.

Добре, що відновлюємо історичну справедливість. Але, можливо, вже час переходити до рішень, які справді змінюють життя людей? Демобілізація. Підвищення виплат на дітей. Гідні зарплати. Роботи — море.

Дивна ситуація в Раді.

Зараз голосуємо звернення до президента Зеленського щодо присвоєння Героїв України нашим захисникам. Вже посмертно.

І хто не голосує за це? Марʼяна Безугла. Ну ось так, не хочеться їй чи як. Бо це ж неважливо, правда.

Зараз виступив з трибуни про те, що людям вже не має на що купити паску собі. Як батькам виживати на виплату 860 грн на дитину. Як виживати на ці зарплати?

І комусь в залі з депутатів стало дуже смішно. Ну посмійтесь. Безсовісні.

В залі 29 народних депутатів залишилось. Перепрацювались.

The Economist написав те, про що я кажу вже давно: влада в Україні зосереджується в одних руках. І ці руки — Зеленського.

Поки одні воюють на фронті, інші воюють за рейтинги.

Поки парламент мав би бути місцем дискусій — він перетворений на декорацію для президентських рішень.

Поки суспільство чекає прозорості — Зеленський ховається за війною.

У статті The Economist прямо сказано: монополізація влади шкодить Україні. І з цим важко не погодитись.

Я сказав журналістам просту річ, і повторю це ще раз:

Україна — це демократія, а не персоналістський режим.

Ми воюємо не за Зеленського. Ми воюємо за свободу.

Справжня загроза для країни — це не опозиція.

Це концентрація влади, зневага до інституцій, політичні чистки та страх сказати правду.

Зеленський перетворює країну на державу, де є тільки одна думка — його.

І це небезпечно. Не лише зараз, а й для майбутнього.

https://www.economist.com/europe/2025/04/16/power-is-being-monopolised-in-ukraine

"Якщо мені дадуть повістку, я обов'язково піду в армію. І я навіть знаю, в яку військову частину я піду і до кого саме. Але на цьому етапі мені здається, що моя робота дуже важлива для забезпечення наших підрозділів. Тривалий час до того, як держава включилася, на мені і ще на кількох фондах фактично трималося забезпечення військ FPV-дронами", - зазначив Стерненко.

По суті, цю війну витягнули пан Сергій Стерненко і пан Сергій Притула. Ми тільки подавали їм патрони.

Мар'яна Безугла сьогодні відмовилась голосувати звернення до президента щодо присвоєння Героїв України нашим полеглим захисникам.

Була в залі. Але голосувати відмовилась. Потім просто пішла.

Під час російського удару по Сумам, від якого загинуло 35 людей, — фонтанувала заявами та активно підігравала ворогу.

Безугла чи Безумна? Після всього цього відповідь очевидна.

Зеленський наплював на військових.

Зеленський наплював на терміни служби.

Зеленський наплював на демобілізацію.

Все ці питання не на часі у нашого Верховного Головнокомандувача.

Замість цього бусифікація, корупція та повний хаос в країні.

Це шлях в один кінець. І саме його обрав Зеленський.

Зеленський: Україна може підписати меморандум по копалинам зі США вже сьогодні.

Сибіга в Раду приходити боїться. Розповісти українцям про угоду ніхто нічого не хоче. Зеленський вже щось підписує.

Ситуація просто жесть.

З того що відомо попередньо і про що я вже писав — фінальна угода не міститиме реальних гарантій безпеки для України та не передбачатиме оборонних зобов'язань з боку США.

І це при тому, що ідею угоди вигадав саме Зеленський. Потужний лідер працює!

В Парижі обговорюють можливість оголошення загального перемирʼя 20 квітня.

Це ще не фінальний документ. Це меморандум про намір його підписати.

Фактично далі буде фіналізація тексту угоди, наступний крок — підписання, наступний крок — голосування в парламентах.

ЛГБТ-кінофестиваль у Страсну п’ятницю — це не про права, це про провокацію.

Провокацію проти українських традицій, віри, фронтовиків, які загинули з молитвою на вустах. Це зневага до мільйонів людей, для яких Страсна п’ятниця — день тиші, скорботи і молитви.

Організатори мають перенести цей фестиваль. Лачен та Стерненко зможуть подивитись кіно трошки пізніше. Нічого страшного з ними не буде.

Організатор першого ЛГБТ квір-кінофестивалю Сергій Стерненко почав медійне цькування проти мене.

А все лише через те, що я попросив його не робити цей фестиваль у Страсну пʼятницю.

Кіно "Проковтнути ніч" чи "Плоди опунції" Сергій і його друзі змогли б подивитись не у Великодню неділю. А в інші дати.

Але Сергію хочеться дивитись і показувати ці фільми у великі християнські свята.

Сумно ((