ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

ПСИХОЛОГО—ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

ЗАПРОШУЄ НА НАВЧАННЯ

Для здобуття першого бакалаврського рівня вищої освіти за освітніми програмами:

• Початкова освіта

• Українська мова та література

• Психологія

• Кризова психологія

• Біологія

Для здобуття другого магістерського рівня вищої освіти за освітніми програмами:

• Початкова освіта

• Філологія. Польська мова та література. Українська мова та література

• Психологія

• Освітні педагогічні науки. Управління та експертна діяльність у сфері освіти.

• Освітні педагогічні науки. Управління освітнім інклюзивним середовищем

Для здобуття третього рівня вищої освіти за освітньою програмою:

• Освітні педагогічні науки (заочна форма)

Телефони: 057-732-87-33; 066-114-89-38

Instagram: prijmaina.komisiahgpa

Telegram: @prijmalnaHGPA

http://www.hgpa.kharkov.com

Сьогодні в Києві і Кривому Розі день жалоби.
Смерть ворогам!

Художник Andriy Yermolenko:
Загиблим дітям не будуть потрібні іграшки, що надходять на їхні могили від співчутливих та важливих людей з усього світу. Вони вимагають відплати і справедливости, покарання за свої смерті! Лише зброя може принести цю кару, бо справедливість без неї зараз – мертва. Батьки будуть плакати за своїми дітьми, тоді як їхні вбивці будуть готувати нові злочини й вимагати переговорів.

Леся Поруцька-Сакович

«Це не просто воєнний злочин. Це поза межами людяності», — директор лікарні «Охматдит» Володимир Жовнір виступив в Радбезі ООН

📌«На момент атаки понад 600 пацієнтів, і майже стільки ж працівників, перебували у лікарні. Проводились три складні операції. Діти були на крапельницях, на діалізі, у реанімаціях. Те, що відбулось, поставило під загрозу їхні життя».

📌«Російська ракета вдарила у відділення реанімації та хронічної інтоксикації. Частина будівлі була повністю зруйнована. Перекриття обвалилися. Ми чули, як люди кричали, просили про допомогу».

📌 «У пацієнтів не буде належної допомоги. Наші спеціалізовані послуги з високоякісним обладнанням не будуть надаватися в найближчому майбутньому. У нас будуть серйозні довгострокові наслідки для медичної сфери щодо лікування дітей».

📌 «Це не просто воєнний злочин. Це поза межами людяності. Наші лікарі намагалися рятувати життя дітей до останнього моменту під атаками та після того, як все було уражено, навіть попри сирени».

В сучасному світі розмаїття гігієнічних засобів та засобів для прання нам потрібно лише сходити до супермаркету або навіть просто натиснути «купити» в онлайн-магазинах, щоб їх придбати.
А як раніше мили голову та прали одяг? Напевно ті, хто цікавився цим питанням, чули про використання лугу.

Коли ми завітали до Тамари Сергіївни Черненко (1942 р.н.) під час експедиції до села Хрестище Красноградської громади Харківської області, то почули ось що:
«В бочку ложиться солома, тряпка (ряднина). На неї насипається сояшниковий попіл. Тіки сояшниковий, того шо він дуже щелочний, луговий. І заливається кип’ятком. Один чавун вилили, другий чавун вилили, накрили – воно попарилось. І та вода, шо ото ж настікала, через солому як проходе, так вона – попелу ж у ній немає. І ото тим лугом мили голову, купалися і стирали тоже.
А оце все отаке полотняне стиралося в жлукті. Це бочка, причом бочка, яка робилася з дерева. Вся середина видовбувалась. От я не помню, на дно я знаю, шо клали солому, так чи була вона з дном, чи без дна, якто воду ту берегли… І туди накладали соломи, тоді накладали і підштаники й сорочки і все, шо з полотна. Туди тоді зверху солома, тряпка, попелу багатенько, бо сояшники сіяли. І лугом. І оце все стояло парилося, лилося в той луг кип’ятком – спускали луг. Оце воно пролужилось. Тоді воно вистояло, скіки – я вже тепер не помню, ну довго, поки воно вихолонуло, все. Тоді бере жінка, складає в ночви (вони дерев’яні) і потягла до копанки. На копанки… Є праник у неї дома. І оце вона достає, вмочає у копанку і праником молоте. І праником ото, переверта, молоте, вмочає, молоте.
Зімою як це нада той – тягне на санчатах туди, а руки то мерзнуть... Таке невелике горнятко – варили гіркого перцю, оцього красного гіркого перцю. І вона бере те горнятко з собою чи казанчик, чи горщечок. Бере з перцем обізатєльно. Вона руки в перець вмочила – воно пече, руки гріються, раз пече. І вона ж у холодній воді бовтається. Оце вона молоте, молоте, пока все перемолоте його, переб’є-переб’є. Ну воно після лугу отходило.
А тоді ж вірьовок не було, проволоки не було, це все вішалось на воряки. Ну такі, загорода робилася – просто палки такі довгі (обгороджували двір, од вулиці одгорожували, огород, щоб корова не заходила). І ото вона його розвішає мокре».

За знайомство з такою цінною співрозмовницею дякуємо завідувачу Хрестищенської філії КЗ «Красноградський будинок культури» Ірині Гончаренко.

Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нематеріальної культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.


#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС

«З одного боку, незручно, бо організм звикає до одного часу. А з іншого боку, наші європейські країни переходять з літнього на зимовий і навпаки, і було б доцільніше, щоб і ми переходили, як наші партнери».

«Я за те, щоб більше не переводили годинник, бо це відчувається. У молодості — то ще нічого було, а зараз це вже впливає на відчуття».

«Дуже погано, бо мені дуже сумно, тому що влітку тепер буде світлішати о третій годині ночі й темнішатиме о сьомій. Мені це буде некомфортно, скоріш за все, але як є».

В Україні у 2024 році можуть відмовитися від літнього часу, ряд науковців попросили Володимира Зеленського ветувати закон №4201 про скасування переведення часу в Україні з зимового на літній. На думку АН ВШУ, це суперечить астрономії, економії світла та політичній логіці.

Як у Харкові ставляться до ймовірного скасування літнього часу — дивіться, читайте

📲Онлайн-курси, створені експертними співробітниками ДСНС України і Фондом Східна Європа, відтепер можна переглядати не лише на Освітній онлайн-платформі Зрозуміло!, а й на MEGOGO Освіта

У розділі «Цивільна підготовка», який містить понад 70 годин відео- та аудіоконтенту, серед інших розміщені:

🐾«Дивись під ноги! Дивись, куди ідеш!» – курс коротких уроків про вибухові прилади та правила поводження з ними

💻«Цивільна безпека та підготовка до надзвичайних ситуацій» – курс у стилі комп'ютерної гри Minecraft розповідає про цивільну безпеку та навички реагування на надзвичайні ситуації

💣«Обережно: міни» – відеоурок про основи мінної безпеки

Перегляд на MEGOGO – лише ознайомчий. Зробити це можна без реєстрації акаунту.

За проходження курсів (окрім відеоуроку) можна отримати сертифікат:
📌переходьте на Освітню онлайн-платформу @Зрозуміло! і реєструйтеся
📌складайте тестові завдання
📌очікуйте на появу сертифікату із 0,2 кредитами ЄКТС в особистому кабінеті

Усі курси – безоплатні та доступні у будь-який час

Відійшла у вічність Ніна Немировська

З великим сумом повідомляємо, що вночі 9 серпня 2024 року після важкої і тривалої хвороби залишила цей світ одна з найдостойніших вірянок Української Православної Церкви на Слобожанщині Ніна Немировська.

Пані Ніна активно долучилася до відродження українського православ’я на Харківщині на рубежі 1980-1990-х років. Протягом кількох десятиліть у складних випробуваннях вірно служила ідеї автокефалії та з величезною радістю долучилася до постання Помісної Православної Церкви України. Ініціювала та провела безліч різноманітних релігійних, просвітницьких, громадських і культурних акцій і заходів. Відома своєю принциповістю, послідовністю, порядністю, добротою, чуйністю, глибокою і водночас непоказною особистою вірою. В останні роки займалася активною підтримкою капеланського руху на благо Сил Оборони України.

Правлячий архієрей, єпархіальне управління, духовенство і віряни Харківської єпархії щиро співчувають рідним і близьким Ніни Григорівни.

Харківська Єпархія ПЦУ

Історія може повторитися...

11. 08. 1989 року пленум Верховного суду УРСР реабілітував усіх незаконно засуджених московськими окупантами у справі "Спілки визволення України" - "Спілки Української Молоді" у 1930 році в Харкові.

Ігор Гаєнко

29 серпня пам’ять про усікновення чесної голови св. Івана Хрестителя.

Про цю подію говорить Біблія. Про мученицьку смерть святого Івана Хрестителя близько 32 року після Різдва Христового оповідають святі євангелісти Матвій і Марко.
Св. Іван Хреститель проповідував народу пришестя Ісуса Христа, тому його називають Предтечею. Хрестителем його називають за те, що хрестив Господа у водах ріки Йордан.
Жив св. Іван Хреститель у часи панування Ірода, який залишив дружину і жив з Іродіадою, дружиною свого брата. Іродіада намовила свою дочку Соломію обманом змусити царя вбити в'язня. На бенкеті з нагоди дня народження Ірода дівчина танцювала для нього. Танець так сподобався Іроду, що він пообіцяв виконати будь-яке її бажання. Соломія попросила голову Івана на блюді. Ірод виконав це її прохання.
Іван Хреститель - єдиний святий після Богородиці, який має велике почитання в церковному році.
Вшановуючи пам’ять Івана Предтечі, вірні у цей день дотримуються строгого посту.

Джерело: Україна Модерна

Відновлення історичної справедливості: Нацбанк ініціює зміну назви монети «копійка» на «шаг».

💬 «Дослідивши історію грошового обігу України, ми дійшли беззаперечного висновку, що така назва для розмінної монети, як копійка, фактично є символом московської окупації. Сьогодні український народ повертає собі все, що було несправедливо в нього вкрадене та понівечене кремлівськими наративами. Саме час відновити справедливість і для грошової системи, очистити монетарний суверенітет від щонайменшої спорідненості з будь-чим московським. Ми маємо своє, питомо українське, слово для визначення дрібних монет – це слово шаг», – наголосив Голова Національного банку України Андрій Пишний. 

Назва «шаг» українського походження, вона використовувалася на території України в українській грошовій лічбі з XVI століття.

Це унікальне найменування монети, якого не знають інші лінгвокультури.

Воно широко вживається в класичній українській літературі, згадується в творчості Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших письменників.

Боронячи країну від російських окупантів загинула відома спортсменка, майстриня спорту з важкої атлетики, тренерка чемпіонок України та Європи Ніна Пашкевич зі Здолбунова.

Життя 47-річної захисниці обірвалося на Донеччині.
У 1990-х роках, під час свого навчання в Харкові, Ніна Пашкевич була активісткою Харківської крайової організації Спілки Української Молоді (СУМ).

У квітні 2024 року Ніна стала переможницею чемпіонату України з важкої атлетики. За свою спортивну кар’єру вона загалом змогла завоювати близько сотні нагород.

Вічная пам'ять

Джерело : УНІАН

⚡️В Україні зупинили призов з 18 до 25 років, – нардеп Гончаренко.

«Це вказано в директиві Командування Сухопутних Військ на Оперативні Командування та на ТЦК. До 25 мобілізуватися можна тільки за письмовою згодою. Демобілізації вже мобілізованих не передбачено».

Крім того, він додав, що чоловіки віком 50-60 років можуть бути мобілізованими лише за окремим мобілізаційним розпорядженням Генштабу

Сьогодні, 24 вересня на 76-му році життя у засвіти відійшла відома харківська поетеса, громадська діячка, одна із засновниць у 1980-х першого на Харківщині українського об'єднання "Спадщина" Олександра Прокопівна Ковальова (1948-2024).

Вічная пам'ять!