Останнім часом багато людей шукає саме українську церкву, де можна було б щиро помолитися, поспілкуватися з священиком, отримати духовну розраду, прийняти Святі Тайни. При цьому зберегти звичний обряд, який мали в православній церкві московського партіярхату. Перебуваючи в повній єдності з найбільшою у світі християнською спільнотою — Католицькою Церквою, Українська Греко-Католицька Церква зберігає традицію богослужінь візантійського обряду, визнає уділені таїнства інших православних церков. УГКЦ чекає кожну людину, аби їй допомогти, разом зустріти Пасху та йти до спасіння дорогою, яку вказав нам Ісус Христос.

Розпорядок Богослужінь на Великодні Суботу та Неділю в Греко-Католицьких храмах Харкова та Харківського району.

Катедральний собор УГКЦ св. Миколая Чудотворця
Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 6-А

Велика Субота
16:00 — Вечірня з Літургією св. Василія Великого
Благословення пасок

НЕДІЛЯ
ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВЕ. ПАСХА
8:00 — Надгробне
8:30 — Воскресна Утреня
Пасхальна Архиєрейська Свята Літургія. Благословення пасок
17:00 — Воскресна Вечірня і мирування

Свято-Дмитрівський храм УГКЦ. Харків, вул. Полтавський Шлях, 44

Велика Субота
9:00 — Вечірня, Літургія св. Василія Великого

18:00 — Полуношниця
18:З0 — освячення пасок

НЕДІЛЯ
ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВЕ. ПАСХА
8:00 — хресний хід
8:20 — Великодня Утреня
9:00 — Архиєрейська Свята Літургія
10:15 — освячення пасок

Свято-Покровський Монастир отців Василіян смт Покотилівка, Харківський р-н, вул. Тімірязева, 17

Велика Субота
8:15 — Вечірня з Літургією св. Василія Великого, освячення пасок — до 13:00

НЕДІЛЯ
ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВЕ. ПАСХА
9:00 — Надгробне, обхід навколо Храму, Воскресна Утреня, Божественна Свята Літургія, освячення пасок на подвір’ї монастиря.

Храм св. Архистратига Михаїла м. Люботин, Харківський р-н, вул. Слобожанська, 150

Велика Субота
12:00 — Велика Вечірня з Літургією св. Василія Великого

НЕДІЛЯ
ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВЕ. ПАСХА
7:30 — Надгробне
8:00 — Пасхальна Утреня
9:00 — Божественна Літургія
Після завершення Літургії — освячення пасок.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!
ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ
преосвященного єпископа Кир Василія
Екзарха Харківського Української Греко – Католицької Церкви
 
Всечесним та преподобним отцям, преподобним братам і сестрам,
возлюбленим у Христі братам та сестрам

Христос Воскрес !

«Не жахайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого.
Він воскрес, його нема тут. » (Мр. 16, 6)

Жінки, які бачили, як Йосиф з Ариматеї у п’ятницю зняв мертве тіло Ісуса з хреста і поклав до гробу та закрив великим каменем, прийшли в неділю зранку з пахощами до гробу, щоб намастити тіло. Ідучи, вони журилася, хто відкотить їм камінь від гробу. Коли ж прийшли, то побачили відкритий гріб та ангела. Великий страх огорнув їх. Тоді ангел промовив: «Не жахайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого. Він воскрес, його нема тут. Ось місце, де його були поклали. Але йдіть, скажіть його учням та Петрові, що випередить вас у Галилеї» (Мр. 16, 6-7). Жінки притьмом побігли, щоб сповістити апостолів. По дорозі зустрів їх воскреслий Христос і промовив: «Радуйтеся!» Жінки, зустрівши і побачивши живого Ісуса, сповнилися великою радістю і звістили про це учнів.

Воскресіння Христове – це вияв могутності і сили Божої. Воскреслий Христос – це тріумф перемоги Господа над смертю, гріхом і злом.

Воскреснувши з мертвих, Ісус вказує, що Він має владу над життям і смертю. Він переміг владу смерті, даруючи нам життя вічне. Воскреслий Христос переміг владу гріха і зла, даруючи нам благодать чинити добро. Воскреслий Христос переміг і зруйнував перегороду та ворожнечу, яка повстала між людиною і Богом через упадок в гріх наших прародичів, примиривши нас з Богом і даруючи нам мир. Тому воскресіння Ісуса – це велика радість, радість перемоги добра над злом.

Чи ми переповнені цією радістю Воскреслого Христа – Господа Переможця? Ми готувалися до дня Воскресіння Ісуса протягом Великого посту. Це був час і поле нашої духовної боротьби. Ми боролися з нашими немочами, злими звичками, спокусами, гріхами. Знаючи про свої слабкі сили, ми просили в Господа його благодаті і допомоги. І якщо ми, уповаючи на Спасителя, перемогли гріхи ненависті, гніву, образи чи інші, то ми воскресли до нового життя, життя в Ісусі Христі. І тоді ми зможемо пережити на собі радість Воскресіння, радість перемоги добра над злом.

Ось вже другий рік триває війна в Україні. Російський агресор порушив мир на нашій землі. Щодня гинуть Захисники України – наші герої, гинуть мирні люди і невинні діти. Скільки біди і горя принесла ця війна, скільки покалічених і зранених, скільки страждає у полоні, скільки пропавших безвісти… Всі ми прагнемо, щоб якнайшвидше закінчилася ця жахлива війна, і щоб ми повернулись до мирного життя. В історії не раз були випадки, коли завдяки Божому втручанню вірний народ перемагав ворога-агресора. Тому сьогодні благаємо у Воскреслого Господа його допомоги, Божої сили, щоб прогнати з нашої землі загарбника, перемогти ворога-злочинця, і щоб знову Божий мир запанував на нашій Батьківщині-Україні.
 
Вітаю усіх вас із світлим святом Воскресіння Христового! Бажаю вам бути переможцями добра над злом. Бажаю душевної радості та миру!
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!
 
† Василій
Екзарх Харківський УГКЦ
Дано в Харкові,
у Велику і Страсну П’ятницю 2023 р. Б.


#Великдень #Пасха #вітання #УГКЦ #Харків

💙💛 Гаївки – старовинні за походженням ігри й хороводи з піснями, в які й сьогодні українці бавляться біля церкви протягом трьох великодніх днів.
Гаївкою називають і увесь святковий комплекс забав, і тексти пісень, які супроводжуються рухами, жестами та мімікою.
Ще наприкінці ХІХ століття гаївки проводили виключно дівчата.
Хлопці бавилися окремо, їхні ігри мали спортивно-змагальний характер без пісенного супроводу.
Діти гралися крашанками в навбитки, кремʼяхи або “Довгої лози”.

💙💛 Микола Пимоненко (1862-1912).
"Великодня утреня (Ранок Христового Воскресіння)", 189

Картина "Ранок Христового Воскресіння" (1891) — мальовнича панорама, яка показує зустріч головного християнського свята — Воскресіння Христового.

Автор картини — український класик побутового живопису Микола Пимоненко (1892 — 1912).

Художник не лише досконало передає всю урочистість великоднього дійства, а й з етнографічною точністю зображає українські народні традиції.

Дерев’яна церковця, осяяна зсередини світлом свічок, не вміщує всіх присутніх на великодній службі. Церковне подвір’я заповнене парафіянами, які тримають запалені свічки. Їхнє світло контрастує з першими променями сонця, яке саме виринає з-за обрію і незабаром освітить небосхил.

Драбина зовні церкви, вочевидь, веде до дзвіниці, яка облаштована над бабинцем.

Довкола церкви на траві розстелені вишиті обруси, на яких — приготоване до освячення. На передньому плані ліворуч — вкриті вишитим рушником ночви (видовбане з дерева корито). У них — головні атрибути святкового столу: паска, крашанки, сир, ковбаса й ціле запечене порося, яке за українською традицією освячували на Великдень. Уже запалені поряд із великодніми спожитками свічки вказують на те, що ось-ось все освятять.

У центрі картини — двійко босоногих дітлахів, які вже затівають великодню забавку із крашанками "Навбитки", зачіпають дівчинку, яка стоїть поруч. Вона притискає свою крашанку до грудей.

Ліворуч усміхаються дівчата, одягнені у свій найкращий святковий одяг — довгі чорні та білі свити із доморобного овечого сукна, підперезані широкими тканими поясами червоного та зеленого кольорів. На головах у дівчат – "опаски" (квітчасті вінки з випущеними на спину стрічками). Взуті вони в червоні чоботи — сап’янці. Позаду на дівчат із замилуванням споглядає залицяльник.

Старші жінки, які сидять поруч, стиха про щось гомонять між собою. На головах у них — невисокі очіпки, під якими зібране волосся. Поверх очіпків зав’язані білі полотняні намітки, кінці яких вільно спадають на плечі. На руках в однієї із жінок дрімає дівчинка — Великодня Служба правиться вночі.

Юрій Пуківський,
к.і.н.

Знаємо, що святкуємо? Воскресіння

СВІТЛИЙ ПРАЗНИК ПАСХИ

“Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав,
і тим, що в гробах, життя дарував”
(Тропар Пасхи).

З усіх великих празників нашого церковного року найбільш давній, урочистий і радісний — це світлий празник Христового Воскресення. Він, як сказано в ірмосі 8 пісні пасхального канону утрені: “Цар і Господь, празників празник і торжество торжеств”.

Святі Отці Церкви особливо підкреслюють значення і велич цього празника. “Пасха в нас, — каже святий Григорій Богослов у своєму пасхальному слові, — це празників празник і торжество торжеств, яке настільки перевищує всі инші торжества, не тільки людські, але і Христові, що в його честь відбуваються, наскільки сонце перевищує звізди”. А святий Йоан Золотоустий у проповіді на Пасху так звеличує Христове Воскресення:

“Де твоє, смерте, жало? Де твоя, аде, перемога? Воскрес Христос і ти провалився. Воскрес Христос і впали демони. Воскрес Христос і радіють ангели. Воскрес Христос і життя панує. Воскрес Христос і нема ні одного мерця в гробі, бо Христос воскрес із мертвих і став первістком померлих”.

Тож у світлому й радісному дні Христового Воскресення свята Церква закликає небо й землю до святої Божої радости: “Хай небеса достойно веселяться, хай радіє земля, хай празнує увесь світ видимий і невидимий, бо Христос устав, радість вічна” (Тропар 1 пісні канона).
__________
о. Юліян Катрій, ЧСВВ. “Пізнай свій обряд”

ІСТОРІЯ ПРАЗНИКА ПАСХИ

Празник Христового Воскресення у наших богослужбових книгах має такі назви: Свята й велика неділя Пасхи, День святої Пасхи, або Свята Пасха. Наш народ на означення празника Пасхи має ще слово “Великдень”, що означає Великий День, бо він великий своєю подією, своїм значенням і своєю радістю. Слово “пасха” походить з єврейського “песах”, що значить “перехід”. Тут мова про перехід Господнього ангела, який одної ночі вбив усіх єгипетських первенців, коли фараон не хотів відпустити ізраїльський народ, а перейшов повз (по-єврейськи “песах”) доми ізраїльтян, одвірки домів яких були помазані кров’ю однорічного ягняти. Слово “пасха” у жидів означало також ягня, якого заколювали на Пасху, а потім і сам день свята на згадку про визволення з Єгипту дістав назву Пасхи.

Для апостолів і перших християн ПАСХА-ПЕРЕХІД стала символом иншого переходу — подвійного переходу Ісуса Христа: від життя до смерти і від смерти до життя. Перший перехід дав основу для хресної, а другий для воскресної і радісної Пасхи. Апостоли й перші християни святкували разом із жидами свою християнську Пасху, але не радісну, а сумну і з постом, бо вона була для них річницею Христових мук і смерти.

Пасхальний агнець євреїв став для християн прообразом Ісуса Христа, Який, наче невинне ягня, приніс себе в жертву за гріхи цілого світу. Звідси в богослуженні його називають пасхальним агнцем або коротко Пасхою. “Бо Пасха наша, — каже святий апостол Павло, — Христос, принесений у жертву” (1 Кор. 5, 7).

У II ст. разом із хресною Пасхою починає також входити в практику і радісна Пасха на честь Христового Воскресення, яку святкують у неділю після жидівської Пасхи. У зв’язку з тим подвійним святкуванням хресної і воскресної Пасхи між християнами почалася тривала і завзята суперечка про сам день святкування Пасхи. Виникла суперечка, бо щораз більше почав змінюватися погляд на саме свято. Первісно Пасху вважали днем смутку й посту на честь Христової смерти, а тепер хотіли злучити з нею радісну річницю Його світлого Воскресення, що не сумісне зі смутком, ані з постом. Загал християн став святкувати Пасху Христового Воскресення в неділю, але деякі християнські громади, передусім у Малій Азії, вперто празнували Пасху разом із жидами 14 Нісана, першого весняного місяця. Від 14 Нісана ті громади названо “квартодецімані”, що значить “чотирнадцятники”.

Собор у Нікеї (325) припинив ці тривалі і болісні суперечки. Він вирішив, що всі християни мають святкувати празник Пасхи того самого дня: що не можна йти за жидівським звичаєм, а треба празнувати Пасху в неділю, після першої повені місяця, після весняного рівнодення.

У IV-V ст. святкування празника Пасхи продовжується з одного дня на цілий тиждень, який зветься “світлим тижнем” на противагу до тижня перед Великоднем, що має назву “Великого”, або “Страсного”.

У збірнику церковних законів під назвою Апостольські постанови, які були написані в Сирії близько 380 року, але мали б походити з апостольських часів, про світлу седмицю кажуть так: “Через цілий великий і наступний по нім тиждень хай слуги не працюють, бо той — це тиждень мук, а цей — це тиждень Воскресення, і треба слухати наук” (VIII, 33).

Цісар Теодосій Великий († 395) скасував ведення судових розправ, а цісар Теодосій Молодший († 450) заборонив театральні й циркові вистави на час усієї світлої седмиці. В Єрусалимі найбільш урочисті були перші три дні Пасхи, що Східна Церква практикує і сьогодні.

Шостий Вселенський Собор (691) у справі святкування світлого тижня вирішив: “Від святого дня Воскресення Христа нашого Бога до нової неділі (тобто до Томиної неділі) вірні повинні цілий тиждень безнастанно перебувати у святих церквах, у псалмах, і співах, і піснях духовних, радіти й торжествувати в Христі, уважно слухати читання Святого Письма та брати участь у святих Тайнах, бо таким способом разом з Христом воскреснемо й разом прославимося. Тому в цих днях не можна влаштовувати ні кінських перегонів, ані инших публічних видовищ” (Правило 66).
__________
о. Юліян Катрій, ЧСВВ. “Пізнай свій обряд”

19 квітня 1930 року судом московсько-радянських окупантів, винесено вирок у репресивній справі "Спілки визволення України-Спілки Української Молоді". Процес "СВУ-СУМ"  відбувався у березні-квітні 1930 році у Харкові в приміщенні Оперного театру на Римарській.
#Україна #українці #Харків #історія #спротив #дерусифікація

Росія має розпастись на маленькі неагресивні держави, - головнокомандувач Силами оборони Естонії.

«Це більше не має бути Росія. Це не має бути велика і могутня країна, яка вважає, що має право робити все, що заманеться. Російська Федерація має розпастися на маленькі держави, які не мають так багато влади та амбіцій», - заявив генерал Мартін Херем.

Те ж саме в розмові зі мною сказав колишній офіцер ГРУ ГШ Росії Владислав Аммосов.

📸 Sander Ilvest

23 квітня 1878 року народився Григорій Ващенко (1878-1967) — український національний педагог, науковець, дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка, автор концепції національного виховання – «Виховний ідеал», яким донині користуються у національно-патріотичному вихованні, зокрема у Спілці Української Молоді (СУМ).
#Україна #українці #постаті #виховання #молодь #патріотизм

⚡️Перший дивізіон ЗРК Patriot вже заступив на бойове чергування, інші - у дорозі, повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Ігнат. За його словами, Patriot зможуть збивати ракети С-300, якими окупанти обстрілюють прифронтові міста.

🇩🇪Німецький генерал закликав владу Німечинни передати Україні винищувачі F-16

Ерхард Бюлер - колишній командувач силами KFOR, зазначив, що німецькі чиновники повинні якнайшвидше відповідати на запити української сторони і передавати не лише боєприпаси для ППО, а й бойову авіацію, такі, як американські винищувачі F-16

Пропозиція роботи в Армії відновлення. Старий Салтів, Харківщина.

#робота #вакансії #Старий_Салтів #Армія_відновлення #Харківщина

Велика Британія доправила до України тисячі снарядів для танків Challenger 2, у тому числі і з збідненим ураном, - заступник міністра оборони Великобританії Джеймс Хіпі на запитання депутата Кенні Макаскілла від шотландської партії.

Важливо: ⚡️До бойових дій проти України росія кинула до 48 бригад та 122 полків, окупаційні сили налічують близько 315 формувань, – медіа-центр Міноборони України.

Загалом проти українських військ ворог використовує близько 369 тис осіб особового складу та близько 5 тис одиниць важкого озброєння.
Джерело: 24 к.

Обнадійлива статистика порівняно з минулим роком...

Харківські легенди:
Ворони переносять міни у Харківській області.

Люди кажуть, що ворони переносять у дзьобах протипіхотні міни «Пелюстка».

Так снаряди знову опиняються на місцевості, яку перевірили сапери.
#Харківщина #окупація #війна #легенди

У Польщі знайшли уламки об’єкта, схожого на ракету повітря-земля: на них є написи російською – ЗМІ

У лісі біля польского міста Бидгощ виявили уламки об’єкта військового призначення. За словами журналістів, це може бути шматок ракети "повітря-земля"

Факт знахідки об’єкта військового характеру вже офіційно підтвердила поліція Польщі та в Міноборони країни

"Знайдено залишки неідентифікованого військового об’єкта. Ситуація не загрожує безпеці місцевих мешканців", – заявили в Міністерстві оборони Польщі

Другий «поліцейський», якого підірвали сьогодні в Мелітополі, це, як стверджують соцмережі, Юрій Акімов, на фото шостий, позначений червоною стрілочкою, він поранений.

Група «Антитіла», автори «Фортеці Бахмут», анонсують концерт в Ялті на 23 серпня 24 року. Квитки по 900 гривень. В продажу ще є.