Forwarded from Белый и черный список врачей, клиник
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
В Одессе задержали 45-летнего руководителя псевдорехаба, которого подозревают в трудовой эксплуатации пациентов.
Родственники платили за «лечение» 13–15 тысяч гривен в месяц. Двух пациентов 57 и 55 лет, по версии следствия, отправляли косить траву, копать траншеи, убирать строительный мусор, перевозить мебель и гуманитарную помощь, делать ремонты и ухаживать за пожилыми.
За день работы одного человека организатор получал около 1000 гривен.
Подозрение — ч. 2 ст. 149 УК Украины.
Название центра полиция пока не раскрыла.
Известно, что его руководитель раньше занимался подобной деятельностью на Сумщине, а в феврале 2023 года переехал в Одессу и открыл в Киевском районе «центр формування здорового способу життя» для зависимых.
И здесь начинается интересное.
В Одессе уже существует уголовное производство №12024160000001308 от 4 октября 2024 года, связанное с деятельностью реабилитационных центров.
Изначально следствие занималось «Друге Дихання+» на Жолио-Кюри, 32.
После НСРД в судебных материалах появились еще три центра:
«Реванш», «Лидер» и «Еверест».
Следствие проверяет возможное незаконное лишение свободы зависимых людей.
15 июля 2025 года полиция обыскала «Реванш» на Семена Яхненко, 21.
Изъяли личные дела, договоры, списки пациентов, телефоны, ноутбуки и банковские карты.
В материалах производства фигурируют шесть человек, связанных с «Реваншем».
Дальше — связи.
ГО «Дванадцять кроків» учредили Виталий Куликов, Денис Борецкий, Дмитрий Вершинин и Максим Миненко.
Эта организация является одним из учредителей Международного антинаркотического союза «Реванш».
При этом Денис Борецкий руководит «Лидер Рехаб».
То есть Борецкий одновременно связан с «12 кроків» и «Лидером», а «12 кроків» — с «Реваншем».
Есть и общий адрес.
Лиманка, Побратимов, 10/13.
В 2021 году полиция проводила там обыск по другому уголовному производству о возможном незаконном лишении свободы. На объекте работал центр, связанный с «Дванадцять кроків».
Позже этот адрес фигурировал у «Реванша».
Сейчас там работает «Лидер Рехаб» Борецкого.
Еще одна линия ведет к Куликову.
Виталий Куликов — собственник SAMARA-MED.
Получается цепочка:
SAMARA-MED → Куликов → «Дванадцять кроків» → МАС «Реванш».
При этом данных о причастности SAMARA-MED к расследуемым уголовным эпизодам нет.
Отдельно в производстве фигурирует «Еверест», которым руководит Борис Маслюк. Прямой корпоративной связи Маслюка с Куликовым или Борецким пока не установлено.
Теперь самое интересное.
Задержанный 10 августа, по данным правоохранителей, открыл свой одесский «центр формування здорового способу життя» в феврале 2023 года.
Одесский «Реванш» публично назывался «Центром формування здорового способу життя “РеВанш”».
А среди документов, изъятых во время обыска «Реванша», есть договоры начиная с февраля 2023 года.
Совпадают:
название формата деятельности и дата начала работы.
Но фамилию задержанного и название его центра полиция пока не раскрыла. Поэтому утверждать, что речь идет именно о «Реванше», преждевременно.
Зато уже документально прослеживается другая цепочка:
Куликов + Борецкий → «Дванадцять кроків» → МАС «Реванш».
Борецкий → «Лидер Рехаб».
Побратимов, 10/13 → «12 кроків» → «Реванш» → «Лидер».
2021 год → уголовное производство о возможном незаконном лишении свободы.
2024–2025 годы → новое производство, НСРД и обыски «Реванша» и «Лидера».
2026 год → новое дело о трудовой эксплуатации пациентов.
Теперь не хватает одного факта — фамилии задержанного 10 августа.
Родственники платили за «лечение» 13–15 тысяч гривен в месяц. Двух пациентов 57 и 55 лет, по версии следствия, отправляли косить траву, копать траншеи, убирать строительный мусор, перевозить мебель и гуманитарную помощь, делать ремонты и ухаживать за пожилыми.
За день работы одного человека организатор получал около 1000 гривен.
Подозрение — ч. 2 ст. 149 УК Украины.
Название центра полиция пока не раскрыла.
Известно, что его руководитель раньше занимался подобной деятельностью на Сумщине, а в феврале 2023 года переехал в Одессу и открыл в Киевском районе «центр формування здорового способу життя» для зависимых.
И здесь начинается интересное.
В Одессе уже существует уголовное производство №12024160000001308 от 4 октября 2024 года, связанное с деятельностью реабилитационных центров.
Изначально следствие занималось «Друге Дихання+» на Жолио-Кюри, 32.
После НСРД в судебных материалах появились еще три центра:
«Реванш», «Лидер» и «Еверест».
Следствие проверяет возможное незаконное лишение свободы зависимых людей.
15 июля 2025 года полиция обыскала «Реванш» на Семена Яхненко, 21.
Изъяли личные дела, договоры, списки пациентов, телефоны, ноутбуки и банковские карты.
В материалах производства фигурируют шесть человек, связанных с «Реваншем».
Дальше — связи.
ГО «Дванадцять кроків» учредили Виталий Куликов, Денис Борецкий, Дмитрий Вершинин и Максим Миненко.
Эта организация является одним из учредителей Международного антинаркотического союза «Реванш».
При этом Денис Борецкий руководит «Лидер Рехаб».
То есть Борецкий одновременно связан с «12 кроків» и «Лидером», а «12 кроків» — с «Реваншем».
Есть и общий адрес.
Лиманка, Побратимов, 10/13.
В 2021 году полиция проводила там обыск по другому уголовному производству о возможном незаконном лишении свободы. На объекте работал центр, связанный с «Дванадцять кроків».
Позже этот адрес фигурировал у «Реванша».
Сейчас там работает «Лидер Рехаб» Борецкого.
Еще одна линия ведет к Куликову.
Виталий Куликов — собственник SAMARA-MED.
Получается цепочка:
SAMARA-MED → Куликов → «Дванадцять кроків» → МАС «Реванш».
При этом данных о причастности SAMARA-MED к расследуемым уголовным эпизодам нет.
Отдельно в производстве фигурирует «Еверест», которым руководит Борис Маслюк. Прямой корпоративной связи Маслюка с Куликовым или Борецким пока не установлено.
Теперь самое интересное.
Задержанный 10 августа, по данным правоохранителей, открыл свой одесский «центр формування здорового способу життя» в феврале 2023 года.
Одесский «Реванш» публично назывался «Центром формування здорового способу життя “РеВанш”».
А среди документов, изъятых во время обыска «Реванша», есть договоры начиная с февраля 2023 года.
Совпадают:
название формата деятельности и дата начала работы.
Но фамилию задержанного и название его центра полиция пока не раскрыла. Поэтому утверждать, что речь идет именно о «Реванше», преждевременно.
Зато уже документально прослеживается другая цепочка:
Куликов + Борецкий → «Дванадцять кроків» → МАС «Реванш».
Борецкий → «Лидер Рехаб».
Побратимов, 10/13 → «12 кроків» → «Реванш» → «Лидер».
2021 год → уголовное производство о возможном незаконном лишении свободы.
2024–2025 годы → новое производство, НСРД и обыски «Реванша» и «Лидера».
2026 год → новое дело о трудовой эксплуатации пациентов.
Теперь не хватает одного факта — фамилии задержанного 10 августа.
Російська пропаганда системно інструменталізує українські протести.
Мирні акції з картонними плакатами російські державні медіа та колишні українські політики послідовно подають не як прояв громадянської позиції, а як організовану діяльність націоналістичних структур. У цьому контексті регулярно з’являється ім’я Сергія Стерненка та інших публічних фігур, яких російський наратив уже давно закріпив як «радикалів».
Цей підхід виконує одразу дві функції:
1. Підтверджує і підживлює центральну тезу про «нацифікацію» України.
2. Дискредитує саму ідею мирної громадянської активності, представляючи її як керовану і небезпечну.
Таким чином, будь-який протест автоматично інтегрується в російську пропагандистську конструкцію: не як суспільна реакція, а як доказ наперед сформульованої тези.
Мирні акції з картонними плакатами російські державні медіа та колишні українські політики послідовно подають не як прояв громадянської позиції, а як організовану діяльність націоналістичних структур. У цьому контексті регулярно з’являється ім’я Сергія Стерненка та інших публічних фігур, яких російський наратив уже давно закріпив як «радикалів».
Цей підхід виконує одразу дві функції:
1. Підтверджує і підживлює центральну тезу про «нацифікацію» України.
2. Дискредитує саму ідею мирної громадянської активності, представляючи її як керовану і небезпечну.
Таким чином, будь-який протест автоматично інтегрується в російську пропагандистську конструкцію: не як суспільна реакція, а як доказ наперед сформульованої тези.
Кремль системно прив’язує українські «картонні» акції протесту до теми спротиву мобілізації
Російська пропаганда не створює тему з нуля - вона використовує вже існуючу суспільну чутливість і накладає на неї візуальний код картонних плакатів. Будь-який епізод, пов’язаний з ТЦК, виривається з контексту і подається як частина ширшої картини: держава нібито воює проти власного населення, а суспільство відповідає масовим спротивом.
Особливу роль у масштабуванні цього наративу відіграють AI-генеровані зображення. Вони відтворюють впізнавану естетику протестів з картонками, але наповнюють її агресивним змістом - від прямих закликів до насильства до демонстрації «масової відмови» від мобілізації.
У результаті символ громадянської активності починає працювати як «доказ» внутрішнього розколу. Це дозволяє одночасно підривати легітимність ТЦК і дискредитувати Україну в очах партнерів, створюючи враження, що країна втрачає суспільну підтримку у війні.
Російська пропаганда не створює тему з нуля - вона використовує вже існуючу суспільну чутливість і накладає на неї візуальний код картонних плакатів. Будь-який епізод, пов’язаний з ТЦК, виривається з контексту і подається як частина ширшої картини: держава нібито воює проти власного населення, а суспільство відповідає масовим спротивом.
Особливу роль у масштабуванні цього наративу відіграють AI-генеровані зображення. Вони відтворюють впізнавану естетику протестів з картонками, але наповнюють її агресивним змістом - від прямих закликів до насильства до демонстрації «масової відмови» від мобілізації.
У результаті символ громадянської активності починає працювати як «доказ» внутрішнього розколу. Це дозволяє одночасно підривати легітимність ТЦК і дискредитувати Україну в очах партнерів, створюючи враження, що країна втрачає суспільну підтримку у війні.
Інформаційна кампанія Кремля просуває версію, що протестні акції в Україні є інструментом боротьби еліт за контроль над бюджетами Міноборони
Російська пропаганда пов’язує «картонні» акції з перерозподілом фінансового впливу всередині країни. Згідно з цією версією, «картонний майдан» фінансується тими, хто стояв за призначенням Федорова.
Кремль намагається дискредитувати Україну на міжнародній арені. Він просуває вигідні для себе наративи шляхом ігнорування вимог українського суспільства та підміною мирних акцій протесту боротьбою за владу. Україна постає як простір, де мирний протест є лише інструментом у грі еліт за гроші і владу. Саме цей образ Кремль закріплює для зовнішнього світу.
Російська пропаганда пов’язує «картонні» акції з перерозподілом фінансового впливу всередині країни. Згідно з цією версією, «картонний майдан» фінансується тими, хто стояв за призначенням Федорова.
Кремль намагається дискредитувати Україну на міжнародній арені. Він просуває вигідні для себе наративи шляхом ігнорування вимог українського суспільства та підміною мирних акцій протесту боротьбою за владу. Україна постає як простір, де мирний протест є лише інструментом у грі еліт за гроші і владу. Саме цей образ Кремль закріплює для зовнішнього світу.
Російський наратив про вимогу мобілізувати людей старшого віку та людей з інвалідністю як інструмент радикалізації образу протестів з картонними плакатами в Україні
Російські силові структури пропонують інтерпретацію картонних акцій, у якій ключовим мотивом учасників стає нібито вимога повернути жорсткі мобілізаційні практики. За цією версією, націоналісти незадоволені відставкою Федорова саме тому, що з його відходом припинилася практика примусової відправки на фронт інвалідів, хворих і чоловіків старшого віку.
Така конструкція дозволяє суттєво змістити смисловий центр події. Протест більше не зчитується як реакція на кадрові рішення чи політичні процеси. Він перетворюється на морально одіозну вимогу повернення «м’ясної» мобілізації. У цій логіці будь-яка підтримка акцій автоматично асоціюється з підтримкою найжорстокіших форм використання людського ресурсу. У підсумку протест радикалізують.
Російські силові структури пропонують інтерпретацію картонних акцій, у якій ключовим мотивом учасників стає нібито вимога повернути жорсткі мобілізаційні практики. За цією версією, націоналісти незадоволені відставкою Федорова саме тому, що з його відходом припинилася практика примусової відправки на фронт інвалідів, хворих і чоловіків старшого віку.
Така конструкція дозволяє суттєво змістити смисловий центр події. Протест більше не зчитується як реакція на кадрові рішення чи політичні процеси. Він перетворюється на морально одіозну вимогу повернення «м’ясної» мобілізації. У цій логіці будь-яка підтримка акцій автоматично асоціюється з підтримкою найжорстокіших форм використання людського ресурсу. У підсумку протест радикалізують.
Кремлівська пропаганда цілеспрямовано поєднує реальні протести в Україні з AI-фейками для дискредитації Зеленського.
Кремлівські пропагандисти через державні медіа, а також мережі Telegram-каналів і акаунтів у X спеціально поширили змінену за допомогою штучного інтелекту фотографію Володимира Зеленського за нібито захисним екраном. Мета - створити враження, що президент боїться замаху на тлі протестів, але візуальні артефакти на зображенні прямо вказують на AI-генерацію.
Московія використовує такий прийом для створення реальної суспільної напруги та посилення недовіри до влади, а на міжнародній арені цей наратив працює на створення образу нестабільної України, де керівництво нібито ховається від власного народу.
Кремлівські пропагандисти через державні медіа, а також мережі Telegram-каналів і акаунтів у X спеціально поширили змінену за допомогою штучного інтелекту фотографію Володимира Зеленського за нібито захисним екраном. Мета - створити враження, що президент боїться замаху на тлі протестів, але візуальні артефакти на зображенні прямо вказують на AI-генерацію.
Московія використовує такий прийом для створення реальної суспільної напруги та посилення недовіри до влади, а на міжнародній арені цей наратив працює на створення образу нестабільної України, де керівництво нібито ховається від власного народу.
Кадровий конфлікт навколо Федорова Кремль намагається перетворити на історію про «авторитарну Україну».
Схема доволі проста: береться окремий політичний конфлікт і подається як доказ того, що в Україні нібито немає правил та самостійних інституцій, а всі рішення залежать виключно від Зеленського.
Якщо на цьому фоні з’являються ще й протести, російська пропаганда отримує саме ту картинку, яка їй потрібна. Замість окремої політичної суперечки аудиторії вже показують «розкол», «хаос» і країну, яка нібито перестає бути керованою.
Далі цей сюжет можна використовувати вже проти України на міжнародному рівні: підживлювати сумніви партнерів, бити по довірі до українських інституцій і давати додаткові аргументи тим, хто й без того виступає за скорочення підтримки Києва.
Схема доволі проста: береться окремий політичний конфлікт і подається як доказ того, що в Україні нібито немає правил та самостійних інституцій, а всі рішення залежать виключно від Зеленського.
Якщо на цьому фоні з’являються ще й протести, російська пропаганда отримує саме ту картинку, яка їй потрібна. Замість окремої політичної суперечки аудиторії вже показують «розкол», «хаос» і країну, яка нібито перестає бути керованою.
Далі цей сюжет можна використовувати вже проти України на міжнародному рівні: підживлювати сумніви партнерів, бити по довірі до українських інституцій і давати додаткові аргументи тим, хто й без того виступає за скорочення підтримки Києва.
Кремль намагається перетворити можливі протести через ситуацію з Федоровим на картинку «хаосу в Україні»
Російська пропаганда активно розкручує тему конфлікту навколо Михайла Федорова, концентруючись передусім на можливості масштабних вуличних виступів. Василь Дандикін говорить про нібито 200 тисяч протестувальників, «махновщину» та прогнозує Україні «веселі часи». Одночасно Федорова називають «американською креатурою», намагаючись прив'язати внутрішню політичну боротьбу до традиційної російської тези про зовнішнє управління Україною.
Саме тому будь-яка масштабна внутрішня дестабілізація стає вигідним інформаційним ресурсом для РФ. Кадри протестів, конфліктів і протистояння російські медіа можуть використовувати для переконування зовнішньої аудиторії, що Україна нібито втрачає політичну керованість. У результаті внутрішня суперечність отримує значно ширший ефект і використовується Москвою для тиску на міжнародний імідж України.
Російська пропаганда активно розкручує тему конфлікту навколо Михайла Федорова, концентруючись передусім на можливості масштабних вуличних виступів. Василь Дандикін говорить про нібито 200 тисяч протестувальників, «махновщину» та прогнозує Україні «веселі часи». Одночасно Федорова називають «американською креатурою», намагаючись прив'язати внутрішню політичну боротьбу до традиційної російської тези про зовнішнє управління Україною.
Саме тому будь-яка масштабна внутрішня дестабілізація стає вигідним інформаційним ресурсом для РФ. Кадри протестів, конфліктів і протистояння російські медіа можуть використовувати для переконування зовнішньої аудиторії, що Україна нібито втрачає політичну керованість. У результаті внутрішня суперечність отримує значно ширший ефект і використовується Москвою для тиску на міжнародний імідж України.
Виталий Барвиненко хотел доказать, что несколько депутатов для «Доверяй делам» погоды не делают. Получилось немного иначе. Из его текста куда интереснее становится понятно, какое место в партии по-прежнему отводится Геннадию Труханову.
Барвиненко пишет о «желании Труханова почистить СВОЙ проект», а затем закрепляет мысль:
«Партия Геннадия Труханова — это всегда была и будет партия Геннадия Труханова».
И здесь начинается уже не спор о политических симпатиях.
После прекращения украинского гражданства Труханов не может быть членом украинской политической партии. Это прямо следует из статьи 6 Закона Украины «О политических партиях».
Но если верить Барвиненко, влияние Труханова выглядит значительно шире обычной поддержки бывших соратников.
Он якобы решает «почистить» партию, которую Барвиненко называет его собственным проектом.
Отсюда простой вопрос: кто определил судьбу депутатов, которых сейчас пытаются отозвать?
Если решение принимали исключительно органы «Доверяй делам», тогда при чем здесь «желание Труханова»?
Если последнее слово действительно остается за Трухановым, тогда хотелось бы понимать, в каком качестве он сегодня принимает такие решения.
Есть еще одна проблема в логике Барвиненко.
Он практически обнуляет самостоятельную ценность депутатов. Их персональные результаты, по его версии, во многом появились благодаря Труханову и общей политической машине.
Но тогда совершенно непонятен масштаб борьбы с ними.
Если эти депутаты без Труханова никому не нужны, зачем отбирать у них мандаты?
Дождались бы следующих выборов и получили наглядное подтверждение этой теории.
Вместо этого их пытаются убрать сейчас. Значит, проблема для партии все-таки существует.
Не сходится и подсчет голосов.
Барвиненко предлагает выяснить, сколько из условных 2500 голосов конкретного депутата принес лично кандидат, а сколько — Труханов.
Но выборы так не считаются.
Депутаты тоже приводили своих сторонников, содержали команды, работали на округах и создавали партийный результат.
Если часть голосов депутата можно записать Труханову, то часть голосов Труханова и партии точно так же придется записывать депутатам.
Особенно любопытно Барвиненко написал о том, что произошло бы, если бы «тогдашняя власть в виде мэра Труханова и всей админмашины работала не за них, а жестко против».
Формулировка его, поэтому и вопрос к нему:
что конкретно представляла собой эта «админмашина» и каким образом она «работала за» кандидатов партии действующего мэра?
В итоге Барвиненко хотел показать силу Труханова, но заодно обозначил слабое место всей конструкции.
Чем настойчивее доказывать, что «Доверяй делам» — это Труханов, что без него депутаты ничего не стоят и что именно он «чистит свой проект», тем сложнее избежать другого вопроса.
Какую фактическую роль Геннадий Труханов сегодня играет в управлении «Доверяй делам» после прекращения украинского гражданства?
И вот на него в тексте Барвиненко ответа как раз нет.
Барвиненко пишет о «желании Труханова почистить СВОЙ проект», а затем закрепляет мысль:
«Партия Геннадия Труханова — это всегда была и будет партия Геннадия Труханова».
И здесь начинается уже не спор о политических симпатиях.
После прекращения украинского гражданства Труханов не может быть членом украинской политической партии. Это прямо следует из статьи 6 Закона Украины «О политических партиях».
Но если верить Барвиненко, влияние Труханова выглядит значительно шире обычной поддержки бывших соратников.
Он якобы решает «почистить» партию, которую Барвиненко называет его собственным проектом.
Отсюда простой вопрос: кто определил судьбу депутатов, которых сейчас пытаются отозвать?
Если решение принимали исключительно органы «Доверяй делам», тогда при чем здесь «желание Труханова»?
Если последнее слово действительно остается за Трухановым, тогда хотелось бы понимать, в каком качестве он сегодня принимает такие решения.
Есть еще одна проблема в логике Барвиненко.
Он практически обнуляет самостоятельную ценность депутатов. Их персональные результаты, по его версии, во многом появились благодаря Труханову и общей политической машине.
Но тогда совершенно непонятен масштаб борьбы с ними.
Если эти депутаты без Труханова никому не нужны, зачем отбирать у них мандаты?
Дождались бы следующих выборов и получили наглядное подтверждение этой теории.
Вместо этого их пытаются убрать сейчас. Значит, проблема для партии все-таки существует.
Не сходится и подсчет голосов.
Барвиненко предлагает выяснить, сколько из условных 2500 голосов конкретного депутата принес лично кандидат, а сколько — Труханов.
Но выборы так не считаются.
Депутаты тоже приводили своих сторонников, содержали команды, работали на округах и создавали партийный результат.
Если часть голосов депутата можно записать Труханову, то часть голосов Труханова и партии точно так же придется записывать депутатам.
Особенно любопытно Барвиненко написал о том, что произошло бы, если бы «тогдашняя власть в виде мэра Труханова и всей админмашины работала не за них, а жестко против».
Формулировка его, поэтому и вопрос к нему:
что конкретно представляла собой эта «админмашина» и каким образом она «работала за» кандидатов партии действующего мэра?
В итоге Барвиненко хотел показать силу Труханова, но заодно обозначил слабое место всей конструкции.
Чем настойчивее доказывать, что «Доверяй делам» — это Труханов, что без него депутаты ничего не стоят и что именно он «чистит свой проект», тем сложнее избежать другого вопроса.
Какую фактическую роль Геннадий Труханов сегодня играет в управлении «Доверяй делам» после прекращения украинского гражданства?
И вот на него в тексте Барвиненко ответа как раз нет.
Forwarded from Белый и черный список врачей, клиник
Недавно мы уже писали о ситуации с 5-м роддомом после прилёта 28 марта.
Роддом серьёзно пострадал, но вместо того, чтобы хотя бы сразу нормально закрыть повреждённую кровлю от дождей, несколько месяцев здание фактически оставалось под открытым небом.
Дожди всё это время делали то, что не успел сделать прилёт. Вода попадала внутрь, заливала помещения и продолжала разрушать перекрытия.
И вот только в конце прошлой недели чиновники мэрии наконец отчитались, что повреждённую часть здания накрыли временной крышей.
Хорошо, что накрыли.
Но возникает совершенно нормальный вопрос.
А без наших публикаций это сделать было слабо?
Мы прекрасно понимаем, какое сейчас время. Понимаем, что денег не хватает, проблем в городе хватает, а на работу, судя по некоторым решениям, понабирали немало «альтернативно одарённых».
Но почему-то пока мы и дружественные ресурсы не подняли хипиш вокруг того, что после прилёта роддом месяцами продолжает заливать дождём, никто особенно не спешил решать даже вопрос временной кровли.
Теперь остаётся другой вопрос. И его, кстати, мы поднимали практически сразу после прилёта.
По нашей информации, в отдельных кабинетах мэрии уже звучат разговоры о том, что полноценное восстановление 5-го роддома может не быть приоритетом из-за сокращения количества рожениц в Одессе.
То есть ровно тот сценарий, о котором мы предупреждали ещё несколько месяцев назад.
И здесь история становится совсем интересной.
5-й роддом — самый новый роддом Одессы. У него есть собственное убежище, а технически это один из лучших и наиболее современных родильных домов города.
И теперь такой объект могут просто «похерить», объяснив это тем, что рожениц стало меньше и восстанавливать его якобы уже не так актуально.
Очень удобная логика.
Сначала несколько месяцев не закрывать повреждённую крышу и позволять дождям добивать здание. А потом посмотреть на стоимость восстановления и сказать, что роддом городу уже не особо нужен.
Очень надеемся, что эти разговоры так и останутся разговорами.
Потому что за историей 5-го роддома мы теперь будем следить особенно внимательно.
Роддом серьёзно пострадал, но вместо того, чтобы хотя бы сразу нормально закрыть повреждённую кровлю от дождей, несколько месяцев здание фактически оставалось под открытым небом.
Дожди всё это время делали то, что не успел сделать прилёт. Вода попадала внутрь, заливала помещения и продолжала разрушать перекрытия.
И вот только в конце прошлой недели чиновники мэрии наконец отчитались, что повреждённую часть здания накрыли временной крышей.
Хорошо, что накрыли.
Но возникает совершенно нормальный вопрос.
А без наших публикаций это сделать было слабо?
Мы прекрасно понимаем, какое сейчас время. Понимаем, что денег не хватает, проблем в городе хватает, а на работу, судя по некоторым решениям, понабирали немало «альтернативно одарённых».
Но почему-то пока мы и дружественные ресурсы не подняли хипиш вокруг того, что после прилёта роддом месяцами продолжает заливать дождём, никто особенно не спешил решать даже вопрос временной кровли.
Теперь остаётся другой вопрос. И его, кстати, мы поднимали практически сразу после прилёта.
По нашей информации, в отдельных кабинетах мэрии уже звучат разговоры о том, что полноценное восстановление 5-го роддома может не быть приоритетом из-за сокращения количества рожениц в Одессе.
То есть ровно тот сценарий, о котором мы предупреждали ещё несколько месяцев назад.
И здесь история становится совсем интересной.
5-й роддом — самый новый роддом Одессы. У него есть собственное убежище, а технически это один из лучших и наиболее современных родильных домов города.
И теперь такой объект могут просто «похерить», объяснив это тем, что рожениц стало меньше и восстанавливать его якобы уже не так актуально.
Очень удобная логика.
Сначала несколько месяцев не закрывать повреждённую крышу и позволять дождям добивать здание. А потом посмотреть на стоимость восстановления и сказать, что роддом городу уже не особо нужен.
Очень надеемся, что эти разговоры так и останутся разговорами.
Потому что за историей 5-го роддома мы теперь будем следить особенно внимательно.
У Андрея Маковецкого, похоже, своеобразное представление о наведении порядка в рекламе.
Получив в качестве и. о. заместителя мэра кураторство над рекламой, торговлей и ветеранской политикой, он, по нашей информации, решил начать с Игоря Слюсаренко.
Слюсаренко хотят убрать.
Не за провал бюджета. Там как раз всё наоборот. В 2025 году Управление рекламы должно было собрать 40 млн грн, а собрало 73 млн. В июле 2026 года вместо 2,6 млн получили 3,77 млн.
Не за отсутствие работы. Около 1500 незаконных конструкций демонтировано, принято 25 новых схем.
Так что с красивым обоснованием увольнения пока напряжёнка.
Зато нашёлся «прогул».
Сам Слюсаренко утверждает, что именно на этом его пытаются поймать. Причём Маковецкий вместе с Алексеем Ботезатом во время воздушной тревоги лично приехали в управление проверять, сидит ли его начальник в кабинете.
Для и. о. заместителя мэра довольно много внимания к одному рабочему стулу.
И, судя по информации наших источников, дело действительно в стуле. Только не в том, сидел ли на нём Слюсаренко, а в том, кто должен сесть туда после него.
Маковецкий хочет поставить своего человека.
Само направление он уже курирует. А вот свой начальник Управления рекламы позволит куда плотнее контролировать происходящее внутри рынка. Разрешения, схемы, демонтажи, конструкции и распределение рекламных площадей.
То есть убрать Слюсаренко может быть нужно не для того, чтобы «наладить работу», а чтобы перестроить рынок под новых хозяев.
И не забываем ещё одну деталь. Наружная реклама перед выборами — это не только хороший бизнес. Это хороший политический инструмент.
Так что пока Маковецкий ищет прогул Слюсаренко, мы будем искать фамилию его возможного сменщика.
Она здесь гораздо интереснее табеля рабочего времени.
Получив в качестве и. о. заместителя мэра кураторство над рекламой, торговлей и ветеранской политикой, он, по нашей информации, решил начать с Игоря Слюсаренко.
Слюсаренко хотят убрать.
Не за провал бюджета. Там как раз всё наоборот. В 2025 году Управление рекламы должно было собрать 40 млн грн, а собрало 73 млн. В июле 2026 года вместо 2,6 млн получили 3,77 млн.
Не за отсутствие работы. Около 1500 незаконных конструкций демонтировано, принято 25 новых схем.
Так что с красивым обоснованием увольнения пока напряжёнка.
Зато нашёлся «прогул».
Сам Слюсаренко утверждает, что именно на этом его пытаются поймать. Причём Маковецкий вместе с Алексеем Ботезатом во время воздушной тревоги лично приехали в управление проверять, сидит ли его начальник в кабинете.
Для и. о. заместителя мэра довольно много внимания к одному рабочему стулу.
И, судя по информации наших источников, дело действительно в стуле. Только не в том, сидел ли на нём Слюсаренко, а в том, кто должен сесть туда после него.
Маковецкий хочет поставить своего человека.
Само направление он уже курирует. А вот свой начальник Управления рекламы позволит куда плотнее контролировать происходящее внутри рынка. Разрешения, схемы, демонтажи, конструкции и распределение рекламных площадей.
То есть убрать Слюсаренко может быть нужно не для того, чтобы «наладить работу», а чтобы перестроить рынок под новых хозяев.
И не забываем ещё одну деталь. Наружная реклама перед выборами — это не только хороший бизнес. Это хороший политический инструмент.
Так что пока Маковецкий ищет прогул Слюсаренко, мы будем искать фамилию его возможного сменщика.
Она здесь гораздо интереснее табеля рабочего времени.
Кремль розганяє нову хвилю дискредитації: Федоров і «американські корпорації».
Російська пропаганда активно розганяє заяву зрадника Медведчука, який називає Федорова «ширмою» для прикриття ролі компаній США у конфлікті. Palantir виставляють як центр управління українською війною дронів, створюючи образ України, чиї рішення нібито повністю залежать від американського бізнесу. У цьому наративі військові дії Києва подаються не як суверенні, а як інструмент інтересів іноземних корпорацій.
За допомогою такого сюжету Кремль намагається знецінити українську самостійність і водночас дискредитувати західну допомогу. Співпрацю з американськими технологічними компаніями навмисно подають як зовнішнє управління, щоб створити враження залежності України та поставити під сумнів її здатність самостійно ухвалювати стратегічні рішення.
Російська пропаганда активно розганяє заяву зрадника Медведчука, який називає Федорова «ширмою» для прикриття ролі компаній США у конфлікті. Palantir виставляють як центр управління українською війною дронів, створюючи образ України, чиї рішення нібито повністю залежать від американського бізнесу. У цьому наративі військові дії Києва подаються не як суверенні, а як інструмент інтересів іноземних корпорацій.
За допомогою такого сюжету Кремль намагається знецінити українську самостійність і водночас дискредитувати західну допомогу. Співпрацю з американськими технологічними компаніями навмисно подають як зовнішнє управління, щоб створити враження залежності України та поставити під сумнів її здатність самостійно ухвалювати стратегічні рішення.
Росіяни не бачать Путіна наступним президентом. Результати соціологічного дослідження.
Переважна більшість росіян (86,2%) вважають, що країна рухається неправильним шляхом, а три чверті (75,0%) відзначають погіршення матеріального становища своїх родин. Про це свідчать результати опитування Українського соціологічного порталу (USP), проведеного у серпні 2026 року.
Економічні труднощі та песимізм підривають персоналістську модель влади Володимира Путіна, який опинився лише на четвертому місці в рейтингу довіри (32,9%). Його випередили представники технократичного крила владної вертикалі: Сергій Собянін (48,3%), Михайло Мішустін (35,1%) та Андрій Бєлоусов (33,8%). Подібна тенденція зберігається і в моделюванні президентських виборів.
Суспільний запит на зміни реалізується не через підтримку опозиції, а через пошук прагматичних управлінців усередині існуючої системи. При цьому головними прагненнями росіян залишаються мир (71,5%), демократія (63,4%) та процвітання (61,6%), а понад третина опитаних (34,2%) вважають, що майбутнє країни пов'язане з Росією без Путіна.
Дослідження проведене методом замаскованого телефонного опитування (CATI) з 1 по 7 серпня 2026 року.
Опитано 2000 респондентів у міжнародно визнаних кордонах РФ, похибка не перевищує 2,2%.
https://usp-ltd.org/zminiuietsia-ne-lyshe-rejtynh-putina-a-j-sama-struktura-politychnoi-doviry-v-rosii/
Переважна більшість росіян (86,2%) вважають, що країна рухається неправильним шляхом, а три чверті (75,0%) відзначають погіршення матеріального становища своїх родин. Про це свідчать результати опитування Українського соціологічного порталу (USP), проведеного у серпні 2026 року.
Економічні труднощі та песимізм підривають персоналістську модель влади Володимира Путіна, який опинився лише на четвертому місці в рейтингу довіри (32,9%). Його випередили представники технократичного крила владної вертикалі: Сергій Собянін (48,3%), Михайло Мішустін (35,1%) та Андрій Бєлоусов (33,8%). Подібна тенденція зберігається і в моделюванні президентських виборів.
Суспільний запит на зміни реалізується не через підтримку опозиції, а через пошук прагматичних управлінців усередині існуючої системи. При цьому головними прагненнями росіян залишаються мир (71,5%), демократія (63,4%) та процвітання (61,6%), а понад третина опитаних (34,2%) вважають, що майбутнє країни пов'язане з Росією без Путіна.
Дослідження проведене методом замаскованого телефонного опитування (CATI) з 1 по 7 серпня 2026 року.
Опитано 2000 респондентів у міжнародно визнаних кордонах РФ, похибка не перевищує 2,2%.
https://usp-ltd.org/zminiuietsia-ne-lyshe-rejtynh-putina-a-j-sama-struktura-politychnoi-doviry-v-rosii/
Підсанкційні видання перетворюють заяву Федорова про демократію на «доказ» грантової змови
Російські ресурси з посиланням на підсанкційне видання «Страна.ua» подають відеозвернення Михайла Федорова про кризу управління і потребу механізму виборів під час війни як «технологічний хід». У тексті групу підтримки ексміністра прямо називають «соросятами», а їхню мету - «провернути схему», щоб Федоров став президентом і переформатував владу.
Це класична схема гібридної операції: реальні слова Федорова про демократію, яка «не може бути заручницею Росії», вириваються з контексту і вбудовуються в наратив про зовнішнє управління. Кремль не просто цитує - вона створює враження, що будь-яка спроба говорити про вибори чи підзвітність влади є частиною «грантової змови». Мета - дискредитувати саму ідею демократичної дискусії всередині України, змусити суспільство підозрювати в опозиційності «іноземний слід», а міжнародних партнерів - сумніватися, чи варто підтримувати «керовану ззовні» країну. У довгостроковій перспективі це розмиває довіру до політичних інститутів і полегшує Кремлю просування тези про «штучність» української державності.
Російські ресурси з посиланням на підсанкційне видання «Страна.ua» подають відеозвернення Михайла Федорова про кризу управління і потребу механізму виборів під час війни як «технологічний хід». У тексті групу підтримки ексміністра прямо називають «соросятами», а їхню мету - «провернути схему», щоб Федоров став президентом і переформатував владу.
Це класична схема гібридної операції: реальні слова Федорова про демократію, яка «не може бути заручницею Росії», вириваються з контексту і вбудовуються в наратив про зовнішнє управління. Кремль не просто цитує - вона створює враження, що будь-яка спроба говорити про вибори чи підзвітність влади є частиною «грантової змови». Мета - дискредитувати саму ідею демократичної дискусії всередині України, змусити суспільство підозрювати в опозиційності «іноземний слід», а міжнародних партнерів - сумніватися, чи варто підтримувати «керовану ззовні» країну. У довгостроковій перспективі це розмиває довіру до політичних інститутів і полегшує Кремлю просування тези про «штучність» української державності.
Кремль запускає наратив про «соросят», які нібито готують нові акції протесту в Україні
Російські ресурси поширюють твердження, що фонд Джорджа Сороса нібито організує найближчими днями нові масштабні акції на підтримку Федорова. У матеріалі стверджується, що через соціальні мережі вже ведеться підготовка потрібного інформаційного поля, а нинішня відсутність масових акцій подається як «затишшя перед бурею». При цьому жодних переконливих доказів автори не наводять.
Мета такого наративу - сформувати уявлення, що українські протести мають не внутрішні причини, а зовнішнього організатора. Кремль таким чином намагається знецінити громадянську активність, посіяти недовіру до протестувальників і водночас відтворити один із ключових російських пропагандистських образів - Україна нібито не здатна самостійно формувати власний політичний порядок денний. Додатково цей меседж дозволяє дискредитувати західні фонди та громадські організації, представляючи їх не партнерами, а інструментами політичного втручання.
Російські ресурси поширюють твердження, що фонд Джорджа Сороса нібито організує найближчими днями нові масштабні акції на підтримку Федорова. У матеріалі стверджується, що через соціальні мережі вже ведеться підготовка потрібного інформаційного поля, а нинішня відсутність масових акцій подається як «затишшя перед бурею». При цьому жодних переконливих доказів автори не наводять.
Мета такого наративу - сформувати уявлення, що українські протести мають не внутрішні причини, а зовнішнього організатора. Кремль таким чином намагається знецінити громадянську активність, посіяти недовіру до протестувальників і водночас відтворити один із ключових російських пропагандистських образів - Україна нібито не здатна самостійно формувати власний політичний порядок денний. Додатково цей меседж дозволяє дискредитувати західні фонди та громадські організації, представляючи їх не партнерами, а інструментами політичного втручання.
Російські інформаційні ресурси цілеспрямовано зводять кадрові рішення України до боротьби за гроші та вплив
Пропагандистська мережа Кремля описує кадрові зміни мовою «перерозподілу впливу та фінансових потоків», зводячи політичний процес до суто грошового виміру, де реальні управлінські чи стратегічні мотиви взагалі не розглядаються.
Це формує у аудиторії уявлення, що в українській владі не існує інших мотивацій, окрім боротьби за гроші та вплив - жодних міркувань щодо ефективності оборони чи державного управління. Для міжнародних партнерів це означає додатковий сигнал сумніватися в тому, що кадрові рішення в Україні ухвалюються з огляду на компетентність, а не фінансові інтереси, що підриває довіру до якості управлінських процесів у країні.
Пропагандистська мережа Кремля описує кадрові зміни мовою «перерозподілу впливу та фінансових потоків», зводячи політичний процес до суто грошового виміру, де реальні управлінські чи стратегічні мотиви взагалі не розглядаються.
Це формує у аудиторії уявлення, що в українській владі не існує інших мотивацій, окрім боротьби за гроші та вплив - жодних міркувань щодо ефективності оборони чи державного управління. Для міжнародних партнерів це означає додатковий сигнал сумніватися в тому, що кадрові рішення в Україні ухвалюються з огляду на компетентність, а не фінансові інтереси, що підриває довіру до якості управлінських процесів у країні.
«Побєдобєсіє» та секс з чоловіками: журналісти з'ясували, як живе керівник офіцерського клубу ВКС Росії
Керівник Центрального офіцерського клубу військово-космічних сил Володимир Лужбін, який організовує пропагандистські заходи для Кремля, веде подвійне життя приховує свою орієнтацію від суспільства.
Журналісти у розслідуванні «24 каналу» пояснили, що основною функцією Центрального офіцерського клубу є пропаганда. Сам посадовець відповідає за те, кому саме віддати приміщення в оренду та хто з артистів виступатиме на концертах.
Тож, цілком зрозуміло, у нього є багато улюблених підрядників та артистів, які за багато років плідної співпраці знайшли варіант, як можна віддячити роботодавцю. Мова про так звані відкати - відсоток від вдалої угоди, укладеної непрозоро.
Розслідуачі з'ясували, що відкати є не єдиним способом потрапити на сцену концертних залів російського офіцерського клубу. Видання пише, що Лужбін «страшенно залежний від сексуальних стосунків із чоловіками».
Заради можливості заспівати пісні про дідів і отримання трохи більших гонорарів, улюблені артисти Лужбіна надають йому відповідні послуги. Такий собі «скрєпний бартер».
Керівник Центрального офіцерського клубу військово-космічних сил Володимир Лужбін, який організовує пропагандистські заходи для Кремля, веде подвійне життя приховує свою орієнтацію від суспільства.
Журналісти у розслідуванні «24 каналу» пояснили, що основною функцією Центрального офіцерського клубу є пропаганда. Сам посадовець відповідає за те, кому саме віддати приміщення в оренду та хто з артистів виступатиме на концертах.
Тож, цілком зрозуміло, у нього є багато улюблених підрядників та артистів, які за багато років плідної співпраці знайшли варіант, як можна віддячити роботодавцю. Мова про так звані відкати - відсоток від вдалої угоди, укладеної непрозоро.
Розслідуачі з'ясували, що відкати є не єдиним способом потрапити на сцену концертних залів російського офіцерського клубу. Видання пише, що Лужбін «страшенно залежний від сексуальних стосунків із чоловіками».
Заради можливості заспівати пісні про дідів і отримання трохи більших гонорарів, улюблені артисти Лужбіна надають йому відповідні послуги. Такий собі «скрєпний бартер».
🇺🇦 У цей важливий день ми хочемо поділитися голосом тих, завдяки кому ми маємо можливість його зустрічати.
👉 Збройні Сили України випустили колонку-роздум про реалії нашої боротьби, витримку та бачення майбутнього.
✔️ Ми зібрали для вас 9 ключових цитат із цього тексту.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Белый и черный список врачей, клиник
🏥 В ПЯТОЙ БОЛЬНИЦЕ ОДЕССЫ ВРАЧИ ЖДУТ ЗАРПЛАТУ
К нам обратились сотрудники городской клинической больницы №5 Одессы.
По словам медиков, ситуация уже совсем не смешная.
Зарплату за июль до сих пор не выплатили. А в августе люди не получили даже аванс.
То есть врачи и другой персонал продолжают выходить на работу, лечить пациентов, нести ответственность за чужие жизни, но свои честно заработанные деньги вынуждены буквально ждать.
На этом фоне у сотрудников складывается ощущение, что Роксана Хохлова больницу просто добивает. Вместо решения накопившихся проблем коллектив получает новые поводы задавать вопросы.
И здесь хотелось бы спросить руководство больницы.
А самим руководителям зарплата за июль пришла? А августовский аванс?
Отдельный вопрос к директору городского департамента здравоохранения Елене Колоденко. Пока в пятой больнице медики ждут заработанные деньги, глава департамента, по нашей информации, находится в командировке в Вильнюсе.
Получается довольно показательная картина. Врачи без зарплаты и аванса, Хохлова продолжает руководить больницей, а Колоденко в Вильнюсе.
Похоже, проблемы пятой больницы городское здравоохранение сейчас волнуют далеко не в первую очередь.
Люди работают не за благодарности и не из любви к красивым отчетам. У них есть семьи, коммуналка, продукты, кредиты и обычная жизнь, которая почему-то не становится на паузу вместе с выплатой зарплаты.
Если денег действительно нет, руководство обязано выйти к коллективу и нормально объяснить, почему возникла задолженность, кто за нее отвечает и когда люди получат заработанное.
А если деньги есть, тогда вопрос еще неприятнее.
Почему медики должны выпрашивать собственную зарплату?
К нам обратились сотрудники городской клинической больницы №5 Одессы.
По словам медиков, ситуация уже совсем не смешная.
Зарплату за июль до сих пор не выплатили. А в августе люди не получили даже аванс.
То есть врачи и другой персонал продолжают выходить на работу, лечить пациентов, нести ответственность за чужие жизни, но свои честно заработанные деньги вынуждены буквально ждать.
На этом фоне у сотрудников складывается ощущение, что Роксана Хохлова больницу просто добивает. Вместо решения накопившихся проблем коллектив получает новые поводы задавать вопросы.
И здесь хотелось бы спросить руководство больницы.
А самим руководителям зарплата за июль пришла? А августовский аванс?
Отдельный вопрос к директору городского департамента здравоохранения Елене Колоденко. Пока в пятой больнице медики ждут заработанные деньги, глава департамента, по нашей информации, находится в командировке в Вильнюсе.
Получается довольно показательная картина. Врачи без зарплаты и аванса, Хохлова продолжает руководить больницей, а Колоденко в Вильнюсе.
Похоже, проблемы пятой больницы городское здравоохранение сейчас волнуют далеко не в первую очередь.
Люди работают не за благодарности и не из любви к красивым отчетам. У них есть семьи, коммуналка, продукты, кредиты и обычная жизнь, которая почему-то не становится на паузу вместе с выплатой зарплаты.
Если денег действительно нет, руководство обязано выйти к коллективу и нормально объяснить, почему возникла задолженность, кто за нее отвечает и когда люди получат заработанное.
А если деньги есть, тогда вопрос еще неприятнее.
Почему медики должны выпрашивать собственную зарплату?
Як багато можна встигнути до 24 років?
Анастасія опанувала найпотужніші у світі гармати, стала майоркою, отримала поранення, знайшла кохання свого життя та займає посаду заступниці командира дивізіону(!).
Історію цієї фантастичної дівчини розповідає СтратКом
Анастасія опанувала найпотужніші у світі гармати, стала майоркою, отримала поранення, знайшла кохання свого життя та займає посаду заступниці командира дивізіону(!).
Історію цієї фантастичної дівчини розповідає СтратКом
Своя роль є для кожного.
Катерина опановує військову справу за обраним фахом.
У великій армії потрібні різні люди, характери, навички й спеціальності.
Комусь - вести бій на землі, комусь - бачити ситуацію з неба, а комусь - забезпечувати роботу тих, хто поруч.
І кожен додає сили задля спільної справи.
44-та окрема механізована бригада
19-й армійський корпус
СтратКом ЗСУ у соцмережах👇
Facebook | YouTube | Instagram
X🇺🇦 | WhatsApp | Подкаст | X🇬🇧
Катерина опановує військову справу за обраним фахом.
У великій армії потрібні різні люди, характери, навички й спеціальності.
Комусь - вести бій на землі, комусь - бачити ситуацію з неба, а комусь - забезпечувати роботу тих, хто поруч.
І кожен додає сили задля спільної справи.
44-та окрема механізована бригада
19-й армійський корпус
СтратКом ЗСУ у соцмережах
Facebook | YouTube | Instagram
X🇺🇦 | WhatsApp | Подкаст | X
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM