Forwarded from Белый и черный список врачей, клиник
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
💙 Множественная миелома: когда результат становится возможен благодаря работе целой команды
Еще недавно пересадка костного мозга казалась процедурой, доступной лишь в крупнейших специализированных клиниках страны. Сегодня такую высокотехнологичную помощь получают и пациенты Одесского регионального клинического противоопухолевого центра.
Недавно здесь успешно завершился очередной полный цикл лечения пациента с множественной миеломой — тяжелым онкогематологическим заболеванием, при котором поражаются плазматические клетки костного мозга.
Лечение таких пациентов требует последовательной работы сразу нескольких специалистов.
Первый этап начинается с точной диагностики и подбора схемы терапии. Пациент проходит индукционное лечение под наблюдением врача-гематолога Михаила Васильевича Адирова, задача которого — добиться максимально глубокого ответа на терапию и подготовить пациента к следующему этапу.
После этого начинается мобилизация и забор собственных гемопоэтических стволовых клеток. За эту работу отвечает заведующий отделением, врач-трансфузиолог Александр Васильевич Остапчук, который обеспечивает проведение афереза и сохранение клеточного материала для последующей трансплантации.
Финальным этапом становится аутологичная трансплантация гемопоэтических стволовых клеток — одна из наиболее сложных процедур в современной онкогематологии. В ее проведении принимает участие врач-анестезиолог Дмитрий Владимирович Флорко, обеспечивая безопасность пациента во время интенсивного лечения.
Сегодня уже третий пациент центра успешно прошел все этапы лечения. Трансплантация выполнена успешно, показатели восстановления соответствуют ожидаемым, и в ближайшее время пациента планируют выписать домой для дальнейшего наблюдения.
Этот результат стал возможен благодаря слаженной работе специалистов разных направлений. Именно командный подход, современные технологии и профессионализм врачей позволяют пациентам получать полный цикл высокоспециализированной помощи в Одессе — от постановки диагноза до трансплантации костного мозга.
Еще недавно пересадка костного мозга казалась процедурой, доступной лишь в крупнейших специализированных клиниках страны. Сегодня такую высокотехнологичную помощь получают и пациенты Одесского регионального клинического противоопухолевого центра.
Недавно здесь успешно завершился очередной полный цикл лечения пациента с множественной миеломой — тяжелым онкогематологическим заболеванием, при котором поражаются плазматические клетки костного мозга.
Лечение таких пациентов требует последовательной работы сразу нескольких специалистов.
Первый этап начинается с точной диагностики и подбора схемы терапии. Пациент проходит индукционное лечение под наблюдением врача-гематолога Михаила Васильевича Адирова, задача которого — добиться максимально глубокого ответа на терапию и подготовить пациента к следующему этапу.
После этого начинается мобилизация и забор собственных гемопоэтических стволовых клеток. За эту работу отвечает заведующий отделением, врач-трансфузиолог Александр Васильевич Остапчук, который обеспечивает проведение афереза и сохранение клеточного материала для последующей трансплантации.
Финальным этапом становится аутологичная трансплантация гемопоэтических стволовых клеток — одна из наиболее сложных процедур в современной онкогематологии. В ее проведении принимает участие врач-анестезиолог Дмитрий Владимирович Флорко, обеспечивая безопасность пациента во время интенсивного лечения.
Сегодня уже третий пациент центра успешно прошел все этапы лечения. Трансплантация выполнена успешно, показатели восстановления соответствуют ожидаемым, и в ближайшее время пациента планируют выписать домой для дальнейшего наблюдения.
Этот результат стал возможен благодаря слаженной работе специалистов разных направлений. Именно командный подход, современные технологии и профессионализм врачей позволяют пациентам получать полный цикл высокоспециализированной помощи в Одессе — от постановки диагноза до трансплантации костного мозга.
Російська пропаганда придумала нову формулу для українських протестів - «картонний Майдан».
Акції, які тривають уже третій тиждень і оголошені безстроковими, подаються не як внутрішньополітичний процес, а як інструмент зовнішнього впливу. Головна вимога протестувальників - повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони - інтерпретується як вимога не українського суспільства, а «впливових зовнішніх гравців».
Ключовий елемент наративу - твердження, що протести відбуваються під патронажем неурядових організацій, чиї джерела фінансування та політична підтримка знаходяться в США та Європі. Таким чином, громадянська активність перетворюється на «не зовсім справжню» і керовану ззовні.
Це класичний прийом: будь-яка політична динаміка в Україні автоматично пояснюється через зовнішнє управління і відсутність власної суб’єктності суспільства.
Акції, які тривають уже третій тиждень і оголошені безстроковими, подаються не як внутрішньополітичний процес, а як інструмент зовнішнього впливу. Головна вимога протестувальників - повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони - інтерпретується як вимога не українського суспільства, а «впливових зовнішніх гравців».
Ключовий елемент наративу - твердження, що протести відбуваються під патронажем неурядових організацій, чиї джерела фінансування та політична підтримка знаходяться в США та Європі. Таким чином, громадянська активність перетворюється на «не зовсім справжню» і керовану ззовні.
Це класичний прийом: будь-яка політична динаміка в Україні автоматично пояснюється через зовнішнє управління і відсутність власної суб’єктності суспільства.
Протести в Україні - законне право громадян. Але важливо розуміти: будь-які кадри внутрішнього протистояння російська пропаганда миттєво використовує у власних цілях.
Суперечки вона подає як «розкол», критику влади - як «хаос», а вуличні акції - як доказ нібито «неповноцінної держави».
Тому кожен протестувальник, свідомо чи ні, може стати частиною чужої інформаційної картинки. Москва не цікавиться вимогами людей - їй потрібні лише кадри, які можна використати проти України.
Суперечки вона подає як «розкол», критику влади - як «хаос», а вуличні акції - як доказ нібито «неповноцінної держави».
Тому кожен протестувальник, свідомо чи ні, може стати частиною чужої інформаційної картинки. Москва не цікавиться вимогами людей - їй потрібні лише кадри, які можна використати проти України.
Росія знову намагається використати внутрішні протести в Україні у власних інтересах. У МЗС РФ уже оголосили мітинги доказом нібито «зовнішнього управління» та впливу певних політичних кіл.
Для Кремля будь-яка публічна незгода - це привід говорити про хаос і розкол. Насправді протести є нормальною складовою демократичного суспільства. Водночас російська пропаганда подає такі події саме в тому ключі, який відповідає її власним політичним інтересам і вигідним для неї наративам.
Для Кремля будь-яка публічна незгода - це привід говорити про хаос і розкол. Насправді протести є нормальною складовою демократичного суспільства. Водночас російська пропаганда подає такі події саме в тому ключі, який відповідає її власним політичним інтересам і вигідним для неї наративам.
🎯 Москва рідко перемагала Україну в бою. Вона перемагала, коли чекала.
Схема повторювалася чотири століття поспіль: 1️⃣ Знайти лінію розлому – соціальну, регіональну, персональну 2️⃣ Підтримати слабшу сторону конфлікту, зробивши її залежною 3️⃣ Дати конфлікту розгорітися й виснажити обидві сторони 4️⃣ Завдати «вирішального удару» тоді, коли опиратися вже нема кому
Так було з Руїною XVII століття. Так було з ліквідацією Запорозької Січі. Так було з поразкою революції 1917–1921 років. Так було з Кримом і Донбасом у 2014-му.
Жоден із цих ударів не був би можливим без внутрішньої війни, яка передувала йому.
Історія не повторюється дослівно. Але патерн – впізнається.
👉 Повна стаття з джерелами – за посиланням.
#Україна #Історія #Росія
Схема повторювалася чотири століття поспіль: 1️⃣ Знайти лінію розлому – соціальну, регіональну, персональну 2️⃣ Підтримати слабшу сторону конфлікту, зробивши її залежною 3️⃣ Дати конфлікту розгорітися й виснажити обидві сторони 4️⃣ Завдати «вирішального удару» тоді, коли опиратися вже нема кому
Так було з Руїною XVII століття. Так було з ліквідацією Запорозької Січі. Так було з поразкою революції 1917–1921 років. Так було з Кримом і Донбасом у 2014-му.
Жоден із цих ударів не був би можливим без внутрішньої війни, яка передувала йому.
Історія не повторюється дослівно. Але патерн – впізнається.
👉 Повна стаття з джерелами – за посиланням.
#Україна #Історія #Росія
Forwarded from Белый и черный список врачей, клиник
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Университетская клиническая база, где должны учиться будущие врачи, лечиться пациенты и развиваться медицинская наука, годами приходила в упадок.
Это не история одного дня и не случайность. Это результат системных управленческих решений, которые накапливались годами.
Именно поэтому вопрос смены руководства давно перестал быть вопросом фамилий. Он стал вопросом выживания самого университета.
В этом видео — без лишних слов. Просто показываем, во что превратилась одна из главных клинических баз ОНМедУ на Пастера. Каждый сможет сделать вывод самостоятельно.
Это не история одного дня и не случайность. Это результат системных управленческих решений, которые накапливались годами.
Именно поэтому вопрос смены руководства давно перестал быть вопросом фамилий. Он стал вопросом выживания самого университета.
В этом видео — без лишних слов. Просто показываем, во что превратилась одна из главных клинических баз ОНМедУ на Пастера. Каждый сможет сделать вывод самостоятельно.
У Кремлі знову «переживають» за українську демократію: чому протести в Україні стали улюбленою темою російської пропаганди?
Останні кілька тижнів кремлівські медіа масово присвячують статті українським акціям протесту. У звичній для себе манері вони малюють фантазії про «Майдан», «розкол», «хаос».
Очевидно, що будь-який протест в Україні для ворожої пропаганди - це не привід для співчуття, а черговий інформаційний подарунок, внутрішні демократичні процеси використовують для впливу на міжнародну політичну арену. Пропагандистам набагато легше вигадувати міфи про «кризу» у сусідній державі, ніж пояснювати, чому в на росії за звичайний чистий аркуш паперу можна отримати реальний строк, а за спробу вийти на протест - одразу опинитися в автозаку.
Головне правило гігієни: Коли російські медіа раптом починають «вболівати» за права українців чи свободу слова в Україні - це чіткий сигнал, що їх інформаційна кампанія вже працює на користь Кремля.
Останні кілька тижнів кремлівські медіа масово присвячують статті українським акціям протесту. У звичній для себе манері вони малюють фантазії про «Майдан», «розкол», «хаос».
Очевидно, що будь-який протест в Україні для ворожої пропаганди - це не привід для співчуття, а черговий інформаційний подарунок, внутрішні демократичні процеси використовують для впливу на міжнародну політичну арену. Пропагандистам набагато легше вигадувати міфи про «кризу» у сусідній державі, ніж пояснювати, чому в на росії за звичайний чистий аркуш паперу можна отримати реальний строк, а за спробу вийти на протест - одразу опинитися в автозаку.
Головне правило гігієни: Коли російські медіа раптом починають «вболівати» за права українців чи свободу слова в Україні - це чіткий сигнал, що їх інформаційна кампанія вже працює на користь Кремля.
Поки українці стежать за кадровими змінами, російська пропаганда вже пише новий сценарій
Відставку Олександра Сирського подають не як внутрішнє кадрове рішення, а як доказ «диктату Заходу». Далі йде стандартна конструкція: будь-які перестановки у владі - це ознака «розпаду режиму», а чинному керівництву нібито «готують заміну».
Такий підхід має чітку мету. Він дозволяє:
- створити ілюзію політичної нестабільності;
- поставити під сумнів суб’єктність української влади;
- транслювати за кордон картину «кризи режиму».
Це не реакція на подію, а її інструменталізація. Для російської пропаганди будь-яка зміна в Україні - це нагода підтвердити вже існуючий наратив про слабкість і залежність. Саме тому подібні матеріали з’являються так швидко і за чітким шаблоном.
Відставку Олександра Сирського подають не як внутрішнє кадрове рішення, а як доказ «диктату Заходу». Далі йде стандартна конструкція: будь-які перестановки у владі - це ознака «розпаду режиму», а чинному керівництву нібито «готують заміну».
Такий підхід має чітку мету. Він дозволяє:
- створити ілюзію політичної нестабільності;
- поставити під сумнів суб’єктність української влади;
- транслювати за кордон картину «кризи режиму».
Це не реакція на подію, а її інструменталізація. Для російської пропаганди будь-яка зміна в Україні - це нагода підтвердити вже існуючий наратив про слабкість і залежність. Саме тому подібні матеріали з’являються так швидко і за чітким шаблоном.
Російська пропаганда продовжує дискредитувати українців. Учасників протестів у рф вже називають "найнятими підлітками", а самі мітинги - "проєктом Заходу". Без жодних доказів Кремль намагається переконати свою аудиторію, що в Україні не існує справжньої громадянської позиції.
Мета таких заяв одна - дискредитувати українське суспільство та представити будь-який протест як "керовану постановку".
Мета таких заяв одна - дискредитувати українське суспільство та представити будь-який протест як "керовану постановку".
Forwarded from Белый и черный список врачей, клиник
🩸 20 августа в Одесской областной клинической больнице состоится День донора.
Донорская кровь ежедневно спасает людей, которым она жизненно необходима: после тяжелых операций, травм, при лечении онкологических и других сложных заболеваний, а также во время экстренной медицинской помощи.
Это возможность совершить по-настоящему важный поступок, который может подарить кому-то шанс на выздоровление и продолжение жизни.
❤️ Один донор способен помочь сразу трем пациентам.
Если у вас нет противопоказаний, найдите время и присоединитесь к донорскому дню. А еще — расскажите об этой инициативе своим близким, друзьям и коллегам. Возможно, именно благодаря этому кто-то решит стать донором и спасет чью-то жизнь.
Вместе мы можем сделать доброе дело, которое действительно имеет значение.
Донорская кровь ежедневно спасает людей, которым она жизненно необходима: после тяжелых операций, травм, при лечении онкологических и других сложных заболеваний, а также во время экстренной медицинской помощи.
Это возможность совершить по-настоящему важный поступок, который может подарить кому-то шанс на выздоровление и продолжение жизни.
❤️ Один донор способен помочь сразу трем пациентам.
Если у вас нет противопоказаний, найдите время и присоединитесь к донорскому дню. А еще — расскажите об этой инициативе своим близким, друзьям и коллегам. Возможно, именно благодаря этому кто-то решит стать донором и спасет чью-то жизнь.
Вместе мы можем сделать доброе дело, которое действительно имеет значение.
Forwarded from Одесский хипиш
Пока украинская портовая инфраструктура ежедневно находится под прицелом вражеских ракет и дронов, на ее восстановлении продолжают зарабатывать «избранные» подрядчики. Филиалы ГП «Администрация морских портов Украины» (АМПУ) годами проводят многомиллионные закупочные процедуры с участием одних и тех же компаний, а имущество государственных предприятий передается в аренду по серым схемам. Об этом свидетельствует анализ закупок в системе Prozorro и многочисленные расследования антикоррупционных СМИ, в частности издания «Наші Гроші».
Условия многих тендеров АМПУ традиционно выстраиваются таким образом, чтобы отсеять «лишних» участников и допустить к игре только своих. Достаточно почитать раздел «вопросы-ответы» на страницах закупок в Prozorro, чтобы увидеть многочисленные жалобы потенциальных подрядчиков на дискриминационные требования.
За примерами далеко ходить не нужно. 12 августа 2025 года Одесский филиал АМПУ объявил тендер на реконструкцию причала № 7 с ожидаемой стоимостью более 539,8 миллиона гривен. Закупка сразу привлекла внимание прессы и бизнеса из-за явных признаков отсутствия конкуренции. После публичной огласки торги «по-тихому» слили, отменив их якобы из-за отсутствия предложений.
Однако уже 22 сентября того же года тендер объявили повторно — с аналогичной суммой и условием авансирования в размере 30%, что составляет более 160 миллионов гривен. Единственное предложение поступило от ООО «РЕМОНТНО-СТРОИТЕЛЬНЫЙ ТРЕСТ ЧМП», которое и получило подряд. Примечательно, что это предприятие уже ремонтировало данный причал в прошлом и даже фигурировало в уголовном производстве по этому поводу.
Похожая история повторилась 3 апреля 2026 года, когда Одесский филиал АМПУ объявил тендер на капитальный ремонт транспортной эстакады стоимостью более 672 миллионов гривен. Победителем выбрали ООО «ГРУППА КОМПАНИЙ «АВТОСТРАДА», предусмотрев в договоре те же 30% авансового платежа. Выделение сотен миллионов гривен авансами компаниям с сомнительной репутацией в условиях постоянных обстрелов портовой инфраструктуры вызывает серьезные вопросы относительно прозрачности использования государственных средств.
В дополнение к сомнительным закупкам в портах Одесской области процветают схемы с имуществом. Значительная его часть передается в аренду за бесценок по серым схемам с сокрытием самого факта аренды.
Еще один распространенный механизм — уход от оформления аренды территории путем заключения договоров лишь на отдельные помещения или оборудование. На бумаге бизнес арендует небольшую комнату, а фактически бесплатно занимает чуть ли не гектары портовых площадей, из-за чего государство теряет огромные деньги.
Эксперты подчеркивают, что речь идет не об отдельных злоупотреблениях, а о целой системе, выстраивавшейся годами и характерной для всех портов Одесской области, которая требует немедленного вмешательства правоохранительных органов.
https://t.me/odessahi
Условия многих тендеров АМПУ традиционно выстраиваются таким образом, чтобы отсеять «лишних» участников и допустить к игре только своих. Достаточно почитать раздел «вопросы-ответы» на страницах закупок в Prozorro, чтобы увидеть многочисленные жалобы потенциальных подрядчиков на дискриминационные требования.
За примерами далеко ходить не нужно. 12 августа 2025 года Одесский филиал АМПУ объявил тендер на реконструкцию причала № 7 с ожидаемой стоимостью более 539,8 миллиона гривен. Закупка сразу привлекла внимание прессы и бизнеса из-за явных признаков отсутствия конкуренции. После публичной огласки торги «по-тихому» слили, отменив их якобы из-за отсутствия предложений.
Однако уже 22 сентября того же года тендер объявили повторно — с аналогичной суммой и условием авансирования в размере 30%, что составляет более 160 миллионов гривен. Единственное предложение поступило от ООО «РЕМОНТНО-СТРОИТЕЛЬНЫЙ ТРЕСТ ЧМП», которое и получило подряд. Примечательно, что это предприятие уже ремонтировало данный причал в прошлом и даже фигурировало в уголовном производстве по этому поводу.
Похожая история повторилась 3 апреля 2026 года, когда Одесский филиал АМПУ объявил тендер на капитальный ремонт транспортной эстакады стоимостью более 672 миллионов гривен. Победителем выбрали ООО «ГРУППА КОМПАНИЙ «АВТОСТРАДА», предусмотрев в договоре те же 30% авансового платежа. Выделение сотен миллионов гривен авансами компаниям с сомнительной репутацией в условиях постоянных обстрелов портовой инфраструктуры вызывает серьезные вопросы относительно прозрачности использования государственных средств.
В дополнение к сомнительным закупкам в портах Одесской области процветают схемы с имуществом. Значительная его часть передается в аренду за бесценок по серым схемам с сокрытием самого факта аренды.
Еще один распространенный механизм — уход от оформления аренды территории путем заключения договоров лишь на отдельные помещения или оборудование. На бумаге бизнес арендует небольшую комнату, а фактически бесплатно занимает чуть ли не гектары портовых площадей, из-за чего государство теряет огромные деньги.
Эксперты подчеркивают, что речь идет не об отдельных злоупотреблениях, а о целой системе, выстраивавшейся годами и характерной для всех портов Одесской области, которая требует немедленного вмешательства правоохранительных органов.
https://t.me/odessahi
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
"Тушите свет и по домам"
Український пранкер Євген Вольнов відвідав закриту нараду Міністерства вбивства РФ.
Український пранкер Євген Вольнов відвідав закриту нараду Міністерства вбивства РФ.
Forwarded from Белый и черный список врачей, клиник
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
В Одессе задержали 45-летнего руководителя псевдорехаба, которого подозревают в трудовой эксплуатации пациентов.
Родственники платили за «лечение» 13–15 тысяч гривен в месяц. Двух пациентов 57 и 55 лет, по версии следствия, отправляли косить траву, копать траншеи, убирать строительный мусор, перевозить мебель и гуманитарную помощь, делать ремонты и ухаживать за пожилыми.
За день работы одного человека организатор получал около 1000 гривен.
Подозрение — ч. 2 ст. 149 УК Украины.
Название центра полиция пока не раскрыла.
Известно, что его руководитель раньше занимался подобной деятельностью на Сумщине, а в феврале 2023 года переехал в Одессу и открыл в Киевском районе «центр формування здорового способу життя» для зависимых.
И здесь начинается интересное.
В Одессе уже существует уголовное производство №12024160000001308 от 4 октября 2024 года, связанное с деятельностью реабилитационных центров.
Изначально следствие занималось «Друге Дихання+» на Жолио-Кюри, 32.
После НСРД в судебных материалах появились еще три центра:
«Реванш», «Лидер» и «Еверест».
Следствие проверяет возможное незаконное лишение свободы зависимых людей.
15 июля 2025 года полиция обыскала «Реванш» на Семена Яхненко, 21.
Изъяли личные дела, договоры, списки пациентов, телефоны, ноутбуки и банковские карты.
В материалах производства фигурируют шесть человек, связанных с «Реваншем».
Дальше — связи.
ГО «Дванадцять кроків» учредили Виталий Куликов, Денис Борецкий, Дмитрий Вершинин и Максим Миненко.
Эта организация является одним из учредителей Международного антинаркотического союза «Реванш».
При этом Денис Борецкий руководит «Лидер Рехаб».
То есть Борецкий одновременно связан с «12 кроків» и «Лидером», а «12 кроків» — с «Реваншем».
Есть и общий адрес.
Лиманка, Побратимов, 10/13.
В 2021 году полиция проводила там обыск по другому уголовному производству о возможном незаконном лишении свободы. На объекте работал центр, связанный с «Дванадцять кроків».
Позже этот адрес фигурировал у «Реванша».
Сейчас там работает «Лидер Рехаб» Борецкого.
Еще одна линия ведет к Куликову.
Виталий Куликов — собственник SAMARA-MED.
Получается цепочка:
SAMARA-MED → Куликов → «Дванадцять кроків» → МАС «Реванш».
При этом данных о причастности SAMARA-MED к расследуемым уголовным эпизодам нет.
Отдельно в производстве фигурирует «Еверест», которым руководит Борис Маслюк. Прямой корпоративной связи Маслюка с Куликовым или Борецким пока не установлено.
Теперь самое интересное.
Задержанный 10 августа, по данным правоохранителей, открыл свой одесский «центр формування здорового способу життя» в феврале 2023 года.
Одесский «Реванш» публично назывался «Центром формування здорового способу життя “РеВанш”».
А среди документов, изъятых во время обыска «Реванша», есть договоры начиная с февраля 2023 года.
Совпадают:
название формата деятельности и дата начала работы.
Но фамилию задержанного и название его центра полиция пока не раскрыла. Поэтому утверждать, что речь идет именно о «Реванше», преждевременно.
Зато уже документально прослеживается другая цепочка:
Куликов + Борецкий → «Дванадцять кроків» → МАС «Реванш».
Борецкий → «Лидер Рехаб».
Побратимов, 10/13 → «12 кроків» → «Реванш» → «Лидер».
2021 год → уголовное производство о возможном незаконном лишении свободы.
2024–2025 годы → новое производство, НСРД и обыски «Реванша» и «Лидера».
2026 год → новое дело о трудовой эксплуатации пациентов.
Теперь не хватает одного факта — фамилии задержанного 10 августа.
Родственники платили за «лечение» 13–15 тысяч гривен в месяц. Двух пациентов 57 и 55 лет, по версии следствия, отправляли косить траву, копать траншеи, убирать строительный мусор, перевозить мебель и гуманитарную помощь, делать ремонты и ухаживать за пожилыми.
За день работы одного человека организатор получал около 1000 гривен.
Подозрение — ч. 2 ст. 149 УК Украины.
Название центра полиция пока не раскрыла.
Известно, что его руководитель раньше занимался подобной деятельностью на Сумщине, а в феврале 2023 года переехал в Одессу и открыл в Киевском районе «центр формування здорового способу життя» для зависимых.
И здесь начинается интересное.
В Одессе уже существует уголовное производство №12024160000001308 от 4 октября 2024 года, связанное с деятельностью реабилитационных центров.
Изначально следствие занималось «Друге Дихання+» на Жолио-Кюри, 32.
После НСРД в судебных материалах появились еще три центра:
«Реванш», «Лидер» и «Еверест».
Следствие проверяет возможное незаконное лишение свободы зависимых людей.
15 июля 2025 года полиция обыскала «Реванш» на Семена Яхненко, 21.
Изъяли личные дела, договоры, списки пациентов, телефоны, ноутбуки и банковские карты.
В материалах производства фигурируют шесть человек, связанных с «Реваншем».
Дальше — связи.
ГО «Дванадцять кроків» учредили Виталий Куликов, Денис Борецкий, Дмитрий Вершинин и Максим Миненко.
Эта организация является одним из учредителей Международного антинаркотического союза «Реванш».
При этом Денис Борецкий руководит «Лидер Рехаб».
То есть Борецкий одновременно связан с «12 кроків» и «Лидером», а «12 кроків» — с «Реваншем».
Есть и общий адрес.
Лиманка, Побратимов, 10/13.
В 2021 году полиция проводила там обыск по другому уголовному производству о возможном незаконном лишении свободы. На объекте работал центр, связанный с «Дванадцять кроків».
Позже этот адрес фигурировал у «Реванша».
Сейчас там работает «Лидер Рехаб» Борецкого.
Еще одна линия ведет к Куликову.
Виталий Куликов — собственник SAMARA-MED.
Получается цепочка:
SAMARA-MED → Куликов → «Дванадцять кроків» → МАС «Реванш».
При этом данных о причастности SAMARA-MED к расследуемым уголовным эпизодам нет.
Отдельно в производстве фигурирует «Еверест», которым руководит Борис Маслюк. Прямой корпоративной связи Маслюка с Куликовым или Борецким пока не установлено.
Теперь самое интересное.
Задержанный 10 августа, по данным правоохранителей, открыл свой одесский «центр формування здорового способу життя» в феврале 2023 года.
Одесский «Реванш» публично назывался «Центром формування здорового способу життя “РеВанш”».
А среди документов, изъятых во время обыска «Реванша», есть договоры начиная с февраля 2023 года.
Совпадают:
название формата деятельности и дата начала работы.
Но фамилию задержанного и название его центра полиция пока не раскрыла. Поэтому утверждать, что речь идет именно о «Реванше», преждевременно.
Зато уже документально прослеживается другая цепочка:
Куликов + Борецкий → «Дванадцять кроків» → МАС «Реванш».
Борецкий → «Лидер Рехаб».
Побратимов, 10/13 → «12 кроків» → «Реванш» → «Лидер».
2021 год → уголовное производство о возможном незаконном лишении свободы.
2024–2025 годы → новое производство, НСРД и обыски «Реванша» и «Лидера».
2026 год → новое дело о трудовой эксплуатации пациентов.
Теперь не хватает одного факта — фамилии задержанного 10 августа.
Російська пропаганда системно інструменталізує українські протести.
Мирні акції з картонними плакатами російські державні медіа та колишні українські політики послідовно подають не як прояв громадянської позиції, а як організовану діяльність націоналістичних структур. У цьому контексті регулярно з’являється ім’я Сергія Стерненка та інших публічних фігур, яких російський наратив уже давно закріпив як «радикалів».
Цей підхід виконує одразу дві функції:
1. Підтверджує і підживлює центральну тезу про «нацифікацію» України.
2. Дискредитує саму ідею мирної громадянської активності, представляючи її як керовану і небезпечну.
Таким чином, будь-який протест автоматично інтегрується в російську пропагандистську конструкцію: не як суспільна реакція, а як доказ наперед сформульованої тези.
Мирні акції з картонними плакатами російські державні медіа та колишні українські політики послідовно подають не як прояв громадянської позиції, а як організовану діяльність націоналістичних структур. У цьому контексті регулярно з’являється ім’я Сергія Стерненка та інших публічних фігур, яких російський наратив уже давно закріпив як «радикалів».
Цей підхід виконує одразу дві функції:
1. Підтверджує і підживлює центральну тезу про «нацифікацію» України.
2. Дискредитує саму ідею мирної громадянської активності, представляючи її як керовану і небезпечну.
Таким чином, будь-який протест автоматично інтегрується в російську пропагандистську конструкцію: не як суспільна реакція, а як доказ наперед сформульованої тези.
Кремль системно прив’язує українські «картонні» акції протесту до теми спротиву мобілізації
Російська пропаганда не створює тему з нуля - вона використовує вже існуючу суспільну чутливість і накладає на неї візуальний код картонних плакатів. Будь-який епізод, пов’язаний з ТЦК, виривається з контексту і подається як частина ширшої картини: держава нібито воює проти власного населення, а суспільство відповідає масовим спротивом.
Особливу роль у масштабуванні цього наративу відіграють AI-генеровані зображення. Вони відтворюють впізнавану естетику протестів з картонками, але наповнюють її агресивним змістом - від прямих закликів до насильства до демонстрації «масової відмови» від мобілізації.
У результаті символ громадянської активності починає працювати як «доказ» внутрішнього розколу. Це дозволяє одночасно підривати легітимність ТЦК і дискредитувати Україну в очах партнерів, створюючи враження, що країна втрачає суспільну підтримку у війні.
Російська пропаганда не створює тему з нуля - вона використовує вже існуючу суспільну чутливість і накладає на неї візуальний код картонних плакатів. Будь-який епізод, пов’язаний з ТЦК, виривається з контексту і подається як частина ширшої картини: держава нібито воює проти власного населення, а суспільство відповідає масовим спротивом.
Особливу роль у масштабуванні цього наративу відіграють AI-генеровані зображення. Вони відтворюють впізнавану естетику протестів з картонками, але наповнюють її агресивним змістом - від прямих закликів до насильства до демонстрації «масової відмови» від мобілізації.
У результаті символ громадянської активності починає працювати як «доказ» внутрішнього розколу. Це дозволяє одночасно підривати легітимність ТЦК і дискредитувати Україну в очах партнерів, створюючи враження, що країна втрачає суспільну підтримку у війні.
Інформаційна кампанія Кремля просуває версію, що протестні акції в Україні є інструментом боротьби еліт за контроль над бюджетами Міноборони
Російська пропаганда пов’язує «картонні» акції з перерозподілом фінансового впливу всередині країни. Згідно з цією версією, «картонний майдан» фінансується тими, хто стояв за призначенням Федорова.
Кремль намагається дискредитувати Україну на міжнародній арені. Він просуває вигідні для себе наративи шляхом ігнорування вимог українського суспільства та підміною мирних акцій протесту боротьбою за владу. Україна постає як простір, де мирний протест є лише інструментом у грі еліт за гроші і владу. Саме цей образ Кремль закріплює для зовнішнього світу.
Російська пропаганда пов’язує «картонні» акції з перерозподілом фінансового впливу всередині країни. Згідно з цією версією, «картонний майдан» фінансується тими, хто стояв за призначенням Федорова.
Кремль намагається дискредитувати Україну на міжнародній арені. Він просуває вигідні для себе наративи шляхом ігнорування вимог українського суспільства та підміною мирних акцій протесту боротьбою за владу. Україна постає як простір, де мирний протест є лише інструментом у грі еліт за гроші і владу. Саме цей образ Кремль закріплює для зовнішнього світу.
Російський наратив про вимогу мобілізувати людей старшого віку та людей з інвалідністю як інструмент радикалізації образу протестів з картонними плакатами в Україні
Російські силові структури пропонують інтерпретацію картонних акцій, у якій ключовим мотивом учасників стає нібито вимога повернути жорсткі мобілізаційні практики. За цією версією, націоналісти незадоволені відставкою Федорова саме тому, що з його відходом припинилася практика примусової відправки на фронт інвалідів, хворих і чоловіків старшого віку.
Така конструкція дозволяє суттєво змістити смисловий центр події. Протест більше не зчитується як реакція на кадрові рішення чи політичні процеси. Він перетворюється на морально одіозну вимогу повернення «м’ясної» мобілізації. У цій логіці будь-яка підтримка акцій автоматично асоціюється з підтримкою найжорстокіших форм використання людського ресурсу. У підсумку протест радикалізують.
Російські силові структури пропонують інтерпретацію картонних акцій, у якій ключовим мотивом учасників стає нібито вимога повернути жорсткі мобілізаційні практики. За цією версією, націоналісти незадоволені відставкою Федорова саме тому, що з його відходом припинилася практика примусової відправки на фронт інвалідів, хворих і чоловіків старшого віку.
Така конструкція дозволяє суттєво змістити смисловий центр події. Протест більше не зчитується як реакція на кадрові рішення чи політичні процеси. Він перетворюється на морально одіозну вимогу повернення «м’ясної» мобілізації. У цій логіці будь-яка підтримка акцій автоматично асоціюється з підтримкою найжорстокіших форм використання людського ресурсу. У підсумку протест радикалізують.
Кремлівська пропаганда цілеспрямовано поєднує реальні протести в Україні з AI-фейками для дискредитації Зеленського.
Кремлівські пропагандисти через державні медіа, а також мережі Telegram-каналів і акаунтів у X спеціально поширили змінену за допомогою штучного інтелекту фотографію Володимира Зеленського за нібито захисним екраном. Мета - створити враження, що президент боїться замаху на тлі протестів, але візуальні артефакти на зображенні прямо вказують на AI-генерацію.
Московія використовує такий прийом для створення реальної суспільної напруги та посилення недовіри до влади, а на міжнародній арені цей наратив працює на створення образу нестабільної України, де керівництво нібито ховається від власного народу.
Кремлівські пропагандисти через державні медіа, а також мережі Telegram-каналів і акаунтів у X спеціально поширили змінену за допомогою штучного інтелекту фотографію Володимира Зеленського за нібито захисним екраном. Мета - створити враження, що президент боїться замаху на тлі протестів, але візуальні артефакти на зображенні прямо вказують на AI-генерацію.
Московія використовує такий прийом для створення реальної суспільної напруги та посилення недовіри до влади, а на міжнародній арені цей наратив працює на створення образу нестабільної України, де керівництво нібито ховається від власного народу.
Кадровий конфлікт навколо Федорова Кремль намагається перетворити на історію про «авторитарну Україну».
Схема доволі проста: береться окремий політичний конфлікт і подається як доказ того, що в Україні нібито немає правил та самостійних інституцій, а всі рішення залежать виключно від Зеленського.
Якщо на цьому фоні з’являються ще й протести, російська пропаганда отримує саме ту картинку, яка їй потрібна. Замість окремої політичної суперечки аудиторії вже показують «розкол», «хаос» і країну, яка нібито перестає бути керованою.
Далі цей сюжет можна використовувати вже проти України на міжнародному рівні: підживлювати сумніви партнерів, бити по довірі до українських інституцій і давати додаткові аргументи тим, хто й без того виступає за скорочення підтримки Києва.
Схема доволі проста: береться окремий політичний конфлікт і подається як доказ того, що в Україні нібито немає правил та самостійних інституцій, а всі рішення залежать виключно від Зеленського.
Якщо на цьому фоні з’являються ще й протести, російська пропаганда отримує саме ту картинку, яка їй потрібна. Замість окремої політичної суперечки аудиторії вже показують «розкол», «хаос» і країну, яка нібито перестає бути керованою.
Далі цей сюжет можна використовувати вже проти України на міжнародному рівні: підживлювати сумніви партнерів, бити по довірі до українських інституцій і давати додаткові аргументи тим, хто й без того виступає за скорочення підтримки Києва.