Було–стало: Велика Арнаутська у 1918 і 2024 роках

Лінія конки на Великій Арнаутській була однією з перших у місті. Рух нею відкрився влітку 1881 року разом з конкою на Малий Фонтан (нині це частина 5-го маршруту на Французькому бульварі). Через тридцять років експлуатації лінію реконструювали і запустили електричний трамвай. На фото, зробленому австрійським військовим навесні 1918 року, рейки на Великій Арнаутській порожні: у березні того року електричний трамвай зупинився через брак вугілля. Поновити рух вдалося тільки на початку літа. Після кількох нетривалих періодів роботи трамвай остаточно зупинився у лютому 1920 року.

У 1920-ті роки більшість ліній відновили і Велика Арнаутська повернулася до ладу влітку 1922-го. Проте, вже у 1940 році було складено проєкт тролейбусної мережі в Одесі, за яким ця лінія мала бути демонтована протягом восьми років. Утім, її історія закінчилася набато швидше. 16 жовтня 1941 року, коли відступаюча радянська армія підірвала електростанцію, трамвай зупинився. У 1942 році румунська влада демонтувала більше 4 кілометрів рейок лінії № 5 і передала їх трамваям Кишинева і Крайови для облаштування нових колій.

У 1950 році ввели в експлуатацію першу ділянку тролейбуса, що замінив собою трамвай. На сучасному фото — така ж порожня вулиця, що і в буремному 1918 році. Тролейбуси того дня не працювали після чергової російської атаки на енергосистему.

Одеса отримала всі десять гуманітарних автобусів-гармошок. Ми бачили їх на обкатках ще з кінця грудня, але на маршрут жоден так і не вийшов через заборону використання гуманітарної допомоги у комерційній діяльності. Інакше кажучи, у цих автобусах жодним чином неможна брати плату за проїзд.

Проблема, насправді, не локальна: про це був окремий пост. Утім, громадський транспорт як гуманітарну допомогу українські міста отримують вже майже два роки, а вирішення проблеми з розмитненням досі не видно. Сподіваємося, публічне звернення офіційних осіб дасть імпульс до змін у цій площині.

📸 Одеса. Офіційно

650 літрів дьогтю і півложки меду

Нещодавно міський голова сказав, що на міських маршрутах працює 650 автобусів (ну, маршруток). Ми очікували, що статистика за роками випуску буде досить безрадісна, проте не знали достеменно наскільки. Тому дослідимо разом з вами це питання.

Згідно з роками випуску за відкритими реєстрами, близько 80% автобусів вироблені до 2010 року (фото 1). Тобто 8 із 10 автобусів на міських маршрутах Одеси вже на дорозі більше 15 років! Решту переважно складають 2010–2013 роки випуску. А значить, навіть «новішим» автобусам вже перевалило за 10 років. З цієї сумної статистики вибиваються хіба що два автобуси Ataman A092H6, придбані у 2019 та 2023 роках для маршрутів 146 і 185 (фото 2). Чотири «Волошки», що нині продаються та не виходять на маршрути, ми не розглядали.

Статистика невтішна ще і тим, що серед 650 малих маршруток тісняться лише 2–4 великих автобуси (фото 3). Тобто їхня частка складає близько 0.3–0.6%. І навіть ці умовні пів процента у вихідні не працюють. Звісно, робота автобусів не є постійною, і у будь-якій статистиці є похибка, яку в даній ситуації ми оцінюємо до 10%. Зрештою, не всі перевізники мають повністю ліцензований парк автобусів, а деякі з них допомагають дружнім компаніям з рухомим складом.

А як в інших містах? Може така проблема є всюди? Ні, останнім часом в інших обласних центрах цілі маршрути переходять на великі автобуси. У Луцьку ФОП Федік Лідія Григорівна, що обслуговує маршрут 28, вивела на нього 100% великих низькопідлогових автобусів (фото 4). Зі щоденним випуском у шість одиниць вона вже лишила позаду всіх перевізників мільйонної Одеси — як кожного окремо, так і всіх сумарно.

📷 Aventador, alexander1, Oleksandr Sandler, Andorio | alltransua.com