«Не будемо надто регламентувати»: як Дюк запустив економічне диво Одеси

Маючи навколо себе команду з «мошенников и авантюристов», Дюк де Рішельє зробив ставку на єдине, у що вірив — на свободу. Він захоплювався ідеями тогочасних економістів і мав просте правило: «Не будемо надто регламентувати». Його принципом було нікому не давати монополій чи привілеїв, бо найкраща вигода — це свобода дій.

Замість бюрократії та контролю Дюк почав вибивати для Одеси системні преференції у центральної влади:
✅ Зниження мита на чверть порівняно з іншими портами.
✅ Право транзиту іноземних товарів через Одесу до Європи та безмитне зберігання їх на складах до півтора року.
✅ Коммерційний арбітражний суд (чи не перший в імперії), щоб іноземні купці не чекали роками на рішення корумпованих суддів, а вирішували суперечки швидко.

Результати шокували всіх. Уже за перший рік правління Рішельє кількість торгових суден в Одеському порту зросла вдвічі — з 300 до 600! Товарообіг злетів з 2,3 до 6 мільйонів.

Одеса перетворилася на головні ворота для експорту дешевої пшениці. З травня по серпень сюди з усієї України тягнулися тисячі повозок із зерном. Рішельє особисто розпорядився вирити біля міських воріт величезні резервуари з водою, щоб насамперед напоїти волів, які тащили цей хліб. Вдень до міста прибувало до 1000 підвод!

Але що ж Одеса купувала натомість? Опис вантажу лише одного судна з Марселя відкриває нам дивовижний світ тогочасного міського шику.

Про парасольки, дзеркала та шоколад посеред степу — у нашому наступному пості.

За матеріалами книги Катерини Глаголєвої «Дюк де Ришельё».
Ілюстрація - творчість ШІ

👉 Офіційні новини Одеси

▶️ YouTube-канал Одеси

⚡️ Офіційний сайт Одеси