Forwarded from 🇺🇦 Сергій Лисак/Одеська МВА
Взяв участь у IV Міжнародному саміті міст і регіонів «Партнерство. Стійкість. Готовність», який відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського. Цей захід є ключовим напередодні Конференції з відновлення України (URC2026) та задає вектори довгострокової стійкості нашої економіки, енергетики й інфраструктури.
Присутність понад 100 представників із 24 країн-партнерів - це знак незмінної підтримки України. Одеса вже має міцні зв’язки з багатьма містами-побратимами, але зараз час переходити від гуманітарної допомоги до довгострокових інфраструктурних проєктів та стратегічного відновлення.
Сьогодні разом із Урядом Одеса реалізує план стійкості, де головними пріоритетами є захист енергооб’єктів, розвиток розподіленої генерації та забезпечення стабільного тепло- і водопостачання завдяки резервам автономного живлення. Для нашого міста критично важливо залучати міжнародні інвестиції в енергонезалежність та логістику, посилюючи інтеграцію у європейський транспортний простір.
Україна сьогодні не лише отримує допомогу, а й демонструє всьому світу приклад справжньої сили.
Дякуємо партнерам за солідарність.
Присутність понад 100 представників із 24 країн-партнерів - це знак незмінної підтримки України. Одеса вже має міцні зв’язки з багатьма містами-побратимами, але зараз час переходити від гуманітарної допомоги до довгострокових інфраструктурних проєктів та стратегічного відновлення.
Сьогодні разом із Урядом Одеса реалізує план стійкості, де головними пріоритетами є захист енергооб’єктів, розвиток розподіленої генерації та забезпечення стабільного тепло- і водопостачання завдяки резервам автономного живлення. Для нашого міста критично важливо залучати міжнародні інвестиції в енергонезалежність та логістику, посилюючи інтеграцію у європейський транспортний простір.
Україна сьогодні не лише отримує допомогу, а й демонструє всьому світу приклад справжньої сили.
Дякуємо партнерам за солідарність.
❤66👎41🤬6👍5👏3
Старша профільна школа в Одесі: з чим місто підходить до третього етапу реформи Нової української школи (НУШ) — створення старшої профільної школи.
Про це та про особливості впровадження реформи говорили на розширеній зустрічі Департаменту освіти та науки з педагогами та батьками учнів за участі експертів швейцарсько-українського проєкту DECIDE.
Отримані фактори апріорі спонукають місто до оптимізації мережі та переходу до якісно нового формату старшої школи.
❔ Що є головною метою реформи старшої профільної школи?
Головний аспект реформи — це вибір учня. Старшокласники зможуть самостійно обирати профіль навчання, який їм найбільш цікавий і потрібен для вступу до вишів. Якщо під час навчання учень зрозуміє, що помилився з напрямком, він матиме змогу змінити профіль.
❔ Що таке ліцей у нових реаліях?
Згідно із законодавством, ліцей — це окремий заклад профільної середньої освіти (10-12 класи). Щоб функціонувати, він повинен мати щонайменше два класи на паралелі та пропонувати мінімум три різні профілі навчання.
❔ Скільки ліцеїв залишиться в Одесі?
Мережа наразі формується – саме в діалозі з батьками та педагогічними колективами. У 2025 році було затверджено попередній план зі скороченням кількості ліцеїв з 81 до 45. Проте остаточна кількість залежатиме від матеріально-технічної бази кожної будівлі, місткості укриттів та наявності сильного педагогічного колективу.
❔ Що буде з вчителями-предметниками?
Об'єднання старших класів у ліцеї дозволить сконцентрувати кадровий ресурс. Вчителі дефіцитних дисциплін отримають повне навантаження та гідні умови праці в одному закладі, замість того, щоб розпорошувати зусилля між кількома школами з низькою наповнюваністю.
❔ Чи будуть винятки, коли школа збереже всі ступені (з 1 по 12 клас)?
Так. За рішенням засновника ліцей може охоплювати базову школу (5-9 класи) та як виняток — початкову (1-4 класи). Також без змін залишаться заклади, які працюють за міжнародними договорами України. Наприклад, Одеський ліцей №90 має угоду з Німеччиною, тому він збереже всі три ступені навчання (з 1 по 12 клас).
❔ Як вирішуватиметься питання з дітьми з інших громад?
На сьогодні в одеських школах навчається понад 5200 дітей з сусідніх громад (Таїровської, Фонтанської, Красносільської тощо). Наразі їхнє навчання фінансується за рахунок бюджету Одеси. Місто планує врегулювати це питання через механізми співробітництва територіальних громад, щоб сусідні громади справедливо співфінансували навчання своїх мешканців.
👉 Офіційні новини Одеси
▶️ YouTube-канал Одеси
⚡️ Офіційний сайт Одеси
Про це та про особливості впровадження реформи говорили на розширеній зустрічі Департаменту освіти та науки з педагогами та батьками учнів за участі експертів швейцарсько-українського проєкту DECIDE.
Департамент освіти та науки провів масштабний аудит закладів, проаналізувавши кадровий потенціал, стан укриттів та демографічну ситуацію.
📉Кількість учнів суттєво зменшилася. Якщо у 2021-2022 навчальному році в школах міста навчалося понад 109 тисяч дітей, то у 2025-2026 роках — вже близько 89 тисяч. Також критично впала народжуваність (з 10 102 дітей у 2021 році до 5 790 у 2025-му).
〰️Нерівномірне наповнення шкіл. У найменших закладах навчається від 70 до 100 учнів, тоді як у найбільших — до 2000. При цьому 32-35% дев'ятикласників йдуть до закладів професійної або фахової передвищої освіти, через що в деяких ліцеях старша ланка має критично низьку наповнюваність.
👩🏫Кадри: середній вік педагогів становить 50+ років, молодих фахівців не вистачає, а також фіксується гострий дефіцит вчителів математики, фізики та іноземних мов.
💻Матеріально-технічна база: попри наявність інтернету, комп'ютерна техніка морально застаріла, а школи потребують сучасних лабораторій для STEM-освіти, якими неможливо забезпечити кожну школу через обмежені фінанси.
🔰Безпека: очне навчання можливе лише там, де є великі укриття (на 500+ місць). Заклади з меншими сховищами змушені працювати у змішаному форматі.
Отримані фактори апріорі спонукають місто до оптимізації мережі та переходу до якісно нового формату старшої школи.
Головний аспект реформи — це вибір учня. Старшокласники зможуть самостійно обирати профіль навчання, який їм найбільш цікавий і потрібен для вступу до вишів. Якщо під час навчання учень зрозуміє, що помилився з напрямком, він матиме змогу змінити профіль.
Згідно із законодавством, ліцей — це окремий заклад профільної середньої освіти (10-12 класи). Щоб функціонувати, він повинен мати щонайменше два класи на паралелі та пропонувати мінімум три різні профілі навчання.
Мережа наразі формується – саме в діалозі з батьками та педагогічними колективами. У 2025 році було затверджено попередній план зі скороченням кількості ліцеїв з 81 до 45. Проте остаточна кількість залежатиме від матеріально-технічної бази кожної будівлі, місткості укриттів та наявності сильного педагогічного колективу.
Об'єднання старших класів у ліцеї дозволить сконцентрувати кадровий ресурс. Вчителі дефіцитних дисциплін отримають повне навантаження та гідні умови праці в одному закладі, замість того, щоб розпорошувати зусилля між кількома школами з низькою наповнюваністю.
Так. За рішенням засновника ліцей може охоплювати базову школу (5-9 класи) та як виняток — початкову (1-4 класи). Також без змін залишаться заклади, які працюють за міжнародними договорами України. Наприклад, Одеський ліцей №90 має угоду з Німеччиною, тому він збереже всі три ступені навчання (з 1 по 12 клас).
На сьогодні в одеських школах навчається понад 5200 дітей з сусідніх громад (Таїровської, Фонтанської, Красносільської тощо). Наразі їхнє навчання фінансується за рахунок бюджету Одеси. Місто планує врегулювати це питання через механізми співробітництва територіальних громад, щоб сусідні громади справедливо співфінансували навчання своїх мешканців.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤55👎18🤬9👍5😢4
Експерти реформи старшої школи НУШ відповідають на питання, порушені на зустрічах з батьками та освітянами.
❔ Чому виникла необхідність змінювати підхід до навчання у старших класах?
Мета третього етапу реформи, яка триває з 2018 року — створити умови для поглибленого вивчення саме тих дисциплін, які знадобляться в обраній професії. Крім того, ліквідовується поняття «універсального профілю», оскільки воно суперечить самій суті профілізації. Наприклад, якщо дитина планує стати митцем, поглиблене вивчення складної математики лише забирає її час.
❔ Скільки триватиме навчання та як розподілятимуться предмети?
Навчання у ліцеї триватиме три роки — з 10 по 12 клас. Важливо, що 10 клас стане адаптаційним. У цей рік школярі вивчатимуть більше обов'язкових предметів, щоб спробувати свої сили. Якщо дитина зрозуміє, що помилилася з вибором профілю, вона матиме змогу його змінити. Вже у 12 класі кількість обов'язкових, профільних та вибіркових курсів зрівняється. Ті предмети, які не є профільними для учня, вивчатимуться як інтегровані курси.
❔ Які шляхи матимуть діти після закінчення 9 класу?
Школярі разом із батьками постануть перед вибором: вступати до академічного ліцею або до закладу професійної освіти (коледжу). Академічний напрямок призначений здебільшого для тих, хто планує продовжувати навчання у вищих навчальних закладах. Професійний — для тих, хто бажає швидше опанувати спеціальність та почати працювати. Водночас вибір професійного коледжу не закриває шлях до вищої освіти: вступити до університету можна буде і після його закінчення.
❔ За якими напрямками (кластерами) навчатимуться ліцеїсти?
Заклади пропонуватимуть власні навчальні плани в межах трьох основних кластерів: мовно-літературного, STEM (наука, технології, інженерія, математика) та соціально-гуманітарного. Щоб заклад міг функціонувати як ліцей, він зобов'язаний запропонувати учням мінімум три різні профілі. Профілі формуватимуться логічно, об'єднуючи споріднені предмети.
❔ Що таке «змінні групи» і як це виглядатиме на практиці?
У ліцеях обов'язкові предмети учні відвідуватимуть зі своїм постійним колективом, але на вибіркові та позапрофільні курси вони об'єднуватимуться у змінні групи. Наприклад, на курс «Фінансова грамотність», «Публічні виступи» чи «Основи дизайну» зможуть прийти діти з філологічного та математичного профілів одночасно. Допускається навіть змішування вікових груп, коли один курс відвідують учні 10 та 11 класів разом.
❔ Як дитині допомогти обрати профіль і не помилитися?
Щоб вибір після 9 класу був дійсно свідомим, а не робився за інерцією, у школах запровадять спеціальний курс з вибору професії. Він викладатиметься у 8 та 9 класах. На цих заняттях дітям допомагатимуть оцінити власні здібності, зрозуміти специфіку різних спеціальностей та зорієнтуватися, які саме навички знадобляться для успішної кар'єри у майбутньому.
‼️ Департамент освіти та науки продовжує діалоги в закладах загальної середньої освіти Одеси, щоб відповісти на всі питання педагогів, учнів та їх батьків щодо реформи НУШ та разом сформувати спроможну освітню мережу.
👉 Офіційні новини Одеси
▶️ YouTube-канал Одеси
⚡️ Офіційний сайт Одеси
Мета третього етапу реформи, яка триває з 2018 року — створити умови для поглибленого вивчення саме тих дисциплін, які знадобляться в обраній професії. Крім того, ліквідовується поняття «універсального профілю», оскільки воно суперечить самій суті профілізації. Наприклад, якщо дитина планує стати митцем, поглиблене вивчення складної математики лише забирає її час.
Навчання у ліцеї триватиме три роки — з 10 по 12 клас. Важливо, що 10 клас стане адаптаційним. У цей рік школярі вивчатимуть більше обов'язкових предметів, щоб спробувати свої сили. Якщо дитина зрозуміє, що помилилася з вибором профілю, вона матиме змогу його змінити. Вже у 12 класі кількість обов'язкових, профільних та вибіркових курсів зрівняється. Ті предмети, які не є профільними для учня, вивчатимуться як інтегровані курси.
Школярі разом із батьками постануть перед вибором: вступати до академічного ліцею або до закладу професійної освіти (коледжу). Академічний напрямок призначений здебільшого для тих, хто планує продовжувати навчання у вищих навчальних закладах. Професійний — для тих, хто бажає швидше опанувати спеціальність та почати працювати. Водночас вибір професійного коледжу не закриває шлях до вищої освіти: вступити до університету можна буде і після його закінчення.
Заклади пропонуватимуть власні навчальні плани в межах трьох основних кластерів: мовно-літературного, STEM (наука, технології, інженерія, математика) та соціально-гуманітарного. Щоб заклад міг функціонувати як ліцей, він зобов'язаний запропонувати учням мінімум три різні профілі. Профілі формуватимуться логічно, об'єднуючи споріднені предмети.
У ліцеях обов'язкові предмети учні відвідуватимуть зі своїм постійним колективом, але на вибіркові та позапрофільні курси вони об'єднуватимуться у змінні групи. Наприклад, на курс «Фінансова грамотність», «Публічні виступи» чи «Основи дизайну» зможуть прийти діти з філологічного та математичного профілів одночасно. Допускається навіть змішування вікових груп, коли один курс відвідують учні 10 та 11 класів разом.
Щоб вибір після 9 класу був дійсно свідомим, а не робився за інерцією, у школах запровадять спеціальний курс з вибору професії. Він викладатиметься у 8 та 9 класах. На цих заняттях дітям допомагатимуть оцінити власні здібності, зрозуміти специфіку різних спеціальностей та зорієнтуватися, які саме навички знадобляться для успішної кар'єри у майбутньому.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤46🤬32👎13👍7