Вона каже, що увібрала Одесу з молоком матері. Саме тут навчалася ремеслу у відомого маестро Бернштейна. І саме тут чекає на учня, якому передасть свої знання.

Вона щаслива у своїй професії. Її тил — родина. А окрема, особлива любов — Остап, син її чоловіка. Він став по-справжньому рідним. Тягнувся до неї всім серцем і навіть обрав справою життя її професію дизайнера - вступивши до столичного вишу.

Але війна розділила їхнє життя на «до» і «після».

Міцний, сильний та світлий Остап з позивним «Макар» віддав життя, рятуючи в бою побратима. Йому присвоїли звання Герой України посмертно. Та для Аліни сенсом життя стало продовження його справи.

Сьогодні фронтовими дорогами мчать маневрені «Макари», машини названі на честь позивного Остапа Така техніка — це врятовані життя, це швидкість, рішучість і незламність, які він уособлював.

Аліна разом із чоловіком допомогла фронту технікою. Бо вірить: поки їздять «Макари», їхній син продовжує свій бій.

Це історія про біль, який став силою. Про любов, що не зникає. Про жінку, яка не зламалася — і навчила метал рятувати життя.