Ми спостерігаємо геноцид в різні часи і по відношенню до різних народів. «Хто з нас міг би стати потенційною жертвою в Руанді 1994 року?» — запитує Павло Козленко відвідувачів музею й одразу пояснює: тоді відбувся геноцид, під час якого представників народів тутсі та хуту могли вбити навіть за ознакою «інтелігентності». Наприклад, носіння окулярів сприймалося як ознака освіти й могло стати причиною смерті.

Сьогодні в межах ODESA ID амбасадор проєкту та засновник Музею геноцидів «Територія памʼяті» Павло Козленко провів екскурсію для своїх колег – інших амбасадорів – на чолі з заступницею начальника Одеської міської військової адміністрації Ольгою Лозовою.

У створенні стендів музею та наповненні їх живими історіями брали участь представники різних етносів, учасники тих страшних подій або їхні родичі. Це справжні свідчення, територія пам’яті, де нації об’єднуються через спільний досвід геноцидів. Окрема частина експозиції присвячена сучасній Україні та Одесі часів Другої світової війни.

«Для мене це незабутні враження і досвід. Я дізналася багато нового. Сьогодні надзвичайно важливо показувати те, що відбувається в Україні, крізь призму історичних трагедій, які пережили різні народи. Ми маємо усвідомлювати: зло діє однаково. І з ним потрібно боротися, знати як це робити — заради наших дітей і нашої свободи»,

— наголосила заступниця начальника Одеської МВА Ольга Лозова.

Музей геноцидів «Територія памʼяті» знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 10.