Бути вчителем — мрія всього її життя. З дитинства вона марила цією професією: писала крейдою на шафі, вчила читати своїх іграшкових ведмедиків, уявляючи себе перед класом. Обрала фах учителя української мови та літератури й упевнено стала на омріяний професійний шлях.

За чоловіком, кадровим військовим, поїхала жити й працювати до Херсона. Та всі життєві плани перекреслила війна. Перебування в окупації було важким і небезпечним. Вона ризикувала, адже була дружиною офіцера. Знала, чого боятися, тому нагороди й особисті речі чоловіка ховала в дитячих іграшках. Найбільше ж боялася зустрічей з окупантами на блокпостах.
Попри страх і невизначеність, продовжувала працювати. Спроби виїхати почала лише тоді, коли завершився навчальний рік — коли відчула, що нікого не зрадила, що виконала свій обов’язок перед учнями.

Це розмова про життя в окупації, безмежну любов до професії та віру в перемогу. Про те, як любов до дітей і відданість справі допомагають долати всі труднощі, які приносить війна. Вчитель одеського ліцею №69 Ольга Густенко - перша героїня нашого проєкту «Війна. Моя історія».

Він про те, як війна змінила наші родини, долі та професії. Але не зламала віри в людей і нашу неминучу перемогу.

Дивіться. Слухайте. Пам’ятайте.

#моя_історія

Сьогодні була важлива зустріч з нашими урядовцями, енергетиками, військовими – з усіма, хто відповідає за захист та оновлення нашої інфраструктури, української енергетики. Вже підготовлені детальні плани по областях – по відновленню, по оновленню захисту енергетичних обʼєктів, враховуючи все те, що Росія робила зимою і що може робити далі. Я доручив доопрацювати деякі моменти та підготувати плани на рівень РНБО – затвердити саме так, на загальнодержавному рівні, що саме потрібно зробити, що саме забезпечити і хто за це відповідатиме. Я розраховую на максимальну залученість обласної та місцевої влади – тих із них, хто справді може реально працювати, треба поширювати хороший досвід, який є в частині областей і громад, для регіонів інших, хто мав більше проблем і невирішених питань цією зимою. Саме місцеві влади можуть зробити найбільший внесок у стійкість громад, знаючи, які обʼєкти передусім потребують модернізації та потребують захисту. Уряд, усі інституції нашої держави, усі будуть допомагати.

Вночі лунала повітряна тривога - без загрози для Одеси.

Сьогодні - останній день календарної зими. Вона була дійсно важкою, з постійними атаками та викликами для нашого міста. Але ми її пройшли і вистояли. Щиро дякуємо нашим Захисникам за надійний щит.

Всі комунальні служби на робочих місцях, соціальний транспорт курсує за графіком. Нагадую, що міські Пункти незламності функціонують цілодобово.

Бажаю всім тихих та спокійних вихідних.

Зараз бачимо, що події на Близькому Сході та в регіоні Затоки розгортаються дуже стрімко. На жаль, Україна знає, про що йдеться, надто добре. Хоча українці ніколи не загрожували Ірану, але іранський режим сам обрав бути спільником для Путіна і снабжав його «шахедами», причому не тільки самими дронами, але й технологіями.

Іран надавав й іншу зброю Росії. Загалом за цей час повномасштабної війни росіяни використали проти України більш ніж 57 тисяч ударних дронів типу «Шахед» – проти наших людей, проти наших міст, проти нашої енергетики. Інші народи теж страждали від терору. Тож це справедливо – дати шанс іранському народу, щоб позбутись терористичного режиму, позбутись і гарантувати безпеку всім народам, які страждали від терору походженням з Ірану.

Наша позиція – вона добре відома, і Україна говорила про це неодноразово, у тому числі напередодні. Важливо зберегти якнайбільше життів. Важливо не допускати розширення війни. Важливо, що Сполучені Штати налаштовані рішуче. І завжди, коли є рішучість Америки, глобальні злочинці слабшають.