Рішення, які ви приймаєте сьогодні, визначатимуть історії, які ви розкажете завтра.

Крег Грошел
@CraigGroeschelWriting

Неочікуваний нічний дзвінок військового.

Він подзвонив вчора опівночі. І я досі не можу спокійно думати про це. Добре, що не через 10-15 хвилин, бо вночі я відключаю телефон.
Ми говорили тільки один раз до того, а також ще він дивився пару моїх подкастів з військовими, про що коротко сказав, що це давало підтримку.
Але у нього зберігся мій номер.

Він був в розпачі. В страшному. Сказав, що подзвонив приблизно в 15 різних місць, слухавку взяв тільки я.
Тричі намагався вбити себе за вчора. І не вийшло. Без деталей.
Прямо зараз він виконує обов’язки, де не можна дзвонити, але вже не може справитись з цим всім і тому увімкнув телефон і подзвонив.

Єдиний, до кого додзвонився - до мене.
У мене вже професійне спрацювало - я одразу включився і почав слухати. Іноді коротко перепитував.

З такими складними ситуаціями не працював ще. Але яка різниця, є я, є він і я тут для нього.
“Я тут для тебе, братику” - навчили нас на курсах Ізраілької Коаліції травми. Я згадав вчасно.

Ми говорили годину. Довго. Емоційно. Прямо. Без розшаркувань і вибачень, як є.
В кінці він сказав, що ця розмова дала йому полегшення.
Ми прийшли до того, що він не буде закінчувати життя самогубством.
Він пообіцяв це мені.
Ми почали шукати причини жити.

Він знає, що я працюю як консультант з логотерапії. Ми багато говорили про сенс і навіщо жити далі.

Все це назавжди між нами.

Виснажений я ліг спати о 1 годині ночі. І все думав і думав про нього. І не міг заснути десь до 3-ї чи 4-ївсе ворочався і перевертався.

Страшні думки бомбардували мозок всю ніч.
Скільки таких, у кого не має під рукою контакту психолога? Скільки тих, хто має контакт, але не може додзвонитись? Скільки тих, хто не подзвонить опівночі?

І я-то не дуже досвідчений психолог, так, у мене є досвід, але я завжди кажу про те, що він невеликий - він це знав, але звернувся. Бо у нас був попередній контакт.

Скільки таких як він?
Відповіді на ці питання відкриті і ніхто їх не знає.
Але від масштабу - мені боляче навіть думати про це.
Я заснув тільки ближче до 4-ї скоріш від виснаження, аніж від знайденої відповіді на питання.

Скільки таких, хто в розпачі прямо зараз?

P.S. Так, у мене є супервізія. І я не сам тягну цей тягар таких сесій.

UPD: тут немає конкретної інформації про нього, я завжди отримую дозвіл на публікацію. І я пишу про це, бо мені не все одно ця тема, я хочу, щоб якомога більше людей підтримувало військових зараз.

@BagnenkoPsy

Турбуйтесь про себе.
Знаходьте те, що підходить саме вам.
Часто за проблемами і їх вирішенням ми забуваємо відновлювати власний ресурс.

Це просте нагадування!
Турбуйтесь про себе!

@BagnenkoPsy

Про розчарування всередині життя.

Продовжую читати Джеймса Холліса «Перевал всередині життя». Дуже сильна книга. Про розчарування, які неминуче настигають нас всередині життя. І як їх приймати і достойно проходити. Про Тінь, Персону і погляд на розвиток особистості попри розчарування.
Кризу і непростий період всередині життя автор називає Перевалом, а шлях в цей період - Переходом через Перевал.

Ось цитата, яка дуже зачепила.
«Одним із найпотужніших потрясінь Перевалу у середині шляху життя є розпад нашого мовчазного контракту із Всесвітом — припущення, що якщо ми будемо діяти правильно, якщо у нас буде добре серце та добрі наміри, все вийде. Ми припускаємо взаємність із Всесвітом. Якщо ми виконаємо свою частину, Всесвіт підкориться. Багато стародавніх історій, у тому числі Книга Йова, з болем розкривають той факт, що такого договору не існує, і кожен, хто проходить Перевал у середині шляху життя, усвідомлює це.»

На фото ще одна цитата, важлива.
Саме знайти можливість розвиватись і втілювати свою енергію в щось корисне - це і є задача переходу через Перевал.
Але часто ми починаємо догоджати всім іншим, родині, близьким, колегам, і забуваємо про особистісний розвиток.
Книгу читати непросто. Але вона дає потужний поштовх до роздумів.
Раджу. На фото в пості вище - те, як виглядає книга.

Якщо вам цікаві більше постів про психологічну зрілість і роздуми в процесі читання книг - поставте вогник, так буде зрозуміліше. Бо я зараз вивчаю багато.

А що читали ви на вихідних?

(Фоткав без світла, з ліхтарем, якість не дуже 😊. Реалії життя в Україні зараз)
#книги
@BagnenkoText

Робота з лежачим військовим. 4й місяць.

В когнітивно-поведінковій терапії є 2 таких терміна - власні цінності і нав’язані цінності. (хоча може і ще десь є, але я почув саме в КПТ)

Коли ми робимо дії зі справжніх цінностей - то отримуємо радість всередині і підкріплення.

Коли з нав’язаних соціумом цінностей - тоді ні.

Для мене походи в шпиталь - одна з важливих частин власного сенсу. Сенсу - бути психологічною підтримкою для військових і цивільних.
Ходити.
Підтримувати.
Спілкуватись.
Бути частиною позитивних змін.
І це є проявом саме власних цінностей, які я віднайшов.

нагадаю - я ходжу до лежачого військового Руслана вже 4й місяць, ми спілкуємось скільки є у нього сил і можливостей. Одна з моїх цілей - допомогти віднайти йому сенс, бо запитом його були суіцидальні думки. Поки я ходжу, познайомився з його батьками, які щодня у нього. По черзі.

На цей раз я був у Руслана і провів з ним найдовший час.
Я приніс смаколики, про які він просив - смородину і виноград.
Ми говорили. Вже як друзі, які щотижня бачаться. Потім я читав йому книгу Франкла про його перебування в концтаборі. Ці роздуми мають життєдайний ефект, роздуми колишнього бранця концтабору.
Потім прийшов лікар попросив вийти.

Потім я повернувся і знов читав. Читати вголос - це має якийсь терапевтичний ефект особливий. Ти підвищуєш і понижуєш тон і історія потроху розгортається.

Він сам попросив, щоб я читав Франкла.
Він слухав з інтересом.
Цікаво, що саме в цьому фрагменті Франкл пише про те, що були люди в концтаборі, які не витримували і кидались на дроти під високою напругою.
Але він собі пообіцяв ніколи не робити так.

До речі, Руслан посміхався, коли Франкл жартував. Табірні жарти - вони найбільш жорсткі. Але коли ти і сам лежачий і вже півроку не ходиш - то тобі близька реальність концтабору.

Руслан кожен раз дуже вдячний.

Ми знов працюємо над сенсом. Що саме підтримує його? Що дає йому силу рухатись вперед, а не плисти за течією.
Він розказує, ділиться, роздумує.

В цей раз сказав вперше, що радий мене бачити. Це тішить.

Дякую всім за підтримку і репости. Це дуже цінно і допомагає в майбутніх походах.
Підтримати мої походи до військових ви можете в 2 способи
Зробіть, будь ласка репост цього посту + напишіть коментар якийсь. Це допоможе розповсюдити цю інформацію більше.
Донати (картка внизу)

Ну і я теж, щиро вдячний за підтримку цього процесу, бо іноді коштів не вистачає і на ліки в центр ментального здоров’я, і сюди до Руслана прикупити щось. Але останнім часом всього вистачає завдяки кожному, хто донатить і підтримує!

P.S. Реквізити — в коментарях.
А також коротке відео одразу після візиту до Руслана.

@bagnenkoPsy

Віра перетікає в поведінку. Спочатку нам потрібно змінити те, у що ми віримо.

Коли ми дійсно змінимо те, у що віримо, ми зможемо з радістю змінити свою поведінку.

Крег Грошел
@CraigGroeschelWriting

​Як справитись зі співзалежністю і до чого тут Драматичний трикутник. Серія Долаючи співзалежність.

Останнім часом дуже активно працюю з темою співзалежності. І з клієнтами, і сам вивчаю в інституті післядипломної освіти КНУ ім.Шевченка.
Ця тема переповнює відносини багатьох людей, сімей.

Хочу зробити серію про співзалежність.
Розкажу деякі базові речі, які важливо усвідомлювати. А якщо буде цікаво - то підемо глибше.

Драматичний трикутник
Драматичний трикутник — одна з найвідоміших моделей людських стосунків у транзакційному аналізі. Навіть якщо ви нічого не чули про цей психотерапевтичний напрямок, ролі Жертви, Рятівника та Переслідувача вам, радше за все, знайомі. Трикутник добре вкоренився у популярній психології, обріс мітами та надихнув нові покоління психологів на пошук виходу з нездорових стосунків.

Модель вперше зʼявляється у статті Стівена Карпмана “Казки й аналіз сценарної драми”, яка побачила світ у 1968 р. У ній він пояснює, як працюють ролі Жертви, Рятівника та Переслідувача в історіях, знайомих кожному з дитинства: маленька Червона Шапочка, яка без жодних заперечень пішла до темного лісу й помстилася Вовку з допомогою лісорубів; Попелюшка, що довго мовчки терпіла кпини Мачухи та зведених сестер, аж поки Хрещена фея не змінила її життя помахом чарівної палички.

Роль 1. Жертва
Усвідомлює, що страждає, але переконана, що не має сил та можливостей зарадити своєму лиху. Єдина надія Жертви — чекати на того, хто вирішить все за неї. Основною рисою Жертви є те, що вона не використовує свій розум та сили для пошуку рішень та не бажає співпрацювати з іншими, залишаючись бездіяльною.

Роль 2. Рятівник
Переважно не байдужий до Жертви та щиро прагне їй посприяти, але може бути й зверхнім, простягаючи руку допомоги “бідолашці”. З усіх сил прагне визнання та вдячності, любить догоджати людям. Від Рятівника можна почути: “Тобі без мене не впоратись”, “Як же я тебе так залишу”, “Просто послухай мене”, “Тобі варто…”, тощо. Незважаючи на благородний мотив, Рятівник зазвичай несвідомо шкодить Жертві. По-перше, він підтримує її пасивність та небажання використовувати свій розум для пошуку рішення. По-друге, Рятівник чинить на свій розсуд і результат може не задовольнити Жертву. Є ризик, що та навіть стане Переслідувачем і почне карати свого Рятівника за невдалий “порятунок”. Тоді Рятівник стає Жертвою і драма триває із тими самими учасниками, які всього лише змінили ролі. Можлива й протилежна ситуація: зверхній Рятівник, не дочекавшись визнання від Жертви, починає її переслідувати за невдячність.

Роль 3. Переслідувач
Його мета — задовольнити свої потреби, часто нехтуючи становищем інших. Переслідувач може бути активним, каральним та пасивним. Активний переслідувач енергійно йде до своєї мети не замислюючись, чи можуть його дії принести шкоду (наприклад зʼїдає обід колеги без його дозволу, просто тому, що зголоднів). Натомість каральний переслідувач тріумфує від своєї “помсти” (сусід, що викликає поліцію як тільки почує гучну музику за стіною замість того, щоб спершу самому попросити її вимкнути). На відміну від каральних, пасивні переслідувачі не планують мститися, та все одно завдають шкоди (лікар, який в кабінеті переймається особистими справами більше, ніж здоров’ям пацієнта, ризикує допустити фатальну помилку). З уст Переслідувача часто долинає: “Мене спровокували”, “Сам напросився”, “Так тобі і треба”, “Це все твоя провина” й інші схожі фрази.

В наступних постах розберемо, як саме вийти з цього трикутника.
А поки невелике але важливе завдання. Спробуйте відслідковувати, коли ви граєте одну чи іншу роль. Якщо ви зможете це бачити - це вже великий крок вперед.

Якщо вам це корисно — поставте вогник. Продовжу в наступних постах.
Якщо вам потрібна консультація - пишіть @bgnnk або якщо вам потрібно більше дізнатись про мене і мою освіту - це є тут, і ту також ви можете заповнити форму https://forms.gle/ZjqAzmcPg7PP9Q3m8

Автор: Володимир Багненко
Інші матеріали можна знайти за хештегом #Співзалежність
@BagnenkoPsy

Сьогодні гуляв у супермаркеті і раптом почув шум розбитого посуду. Коли я увійшов в зал, побачив сумну сцену.Одна дама зачепила візком полку і багато тарілок впало і розбилося. На колінах, в розпачі, вона складала шматочки, а її чоловік брав кожен штрих-код кожної зламаної посуди, кажучи: "Бачиш? Тепер тобі доведеться заплатити за все це. "Сумна сцена. Всі дивилися на неї. Тоді я підійшов до неї, щоб заспокоїти, щоб вона не турбувалася. Підійшов молодий чоловік, став на коліна біля неї і сказав: - Залиште це, нехай прибиральник прибере. Вирушайте в лікарню, щоб подивилися цю рану на вашій руці. Вона зніяковіла і подивилась на нього: Я повинна зібрати це, щоб заплатити. Молодий чоловік сказав: - Тихо !!!! У нас є страховка на таку втрату, і вам не потрібно нічого платити. Коли цей чоловік піднявся, я побачив, що у нього є посвідчення менеджера супермаркету.
Вам, хто прочитав це, я хотів би сказати "Де б ви не були, закрийте очі і уявіть, що Бог робить те ж саме для вас! Він збирає шматочки вашого серця від ударів, які завдало вам життя, і заліковує усі ваші рани, і я запевняю вас, що ваші помилки будуть прощені. Є страховка, звана Благодаттю, що коли ви визнаєте, що помилилися і приймаєте Його як Свого єдиного і виключного Спасителя. Менеджер всесвіту (Бог) скаже вам: «Все вже оплачено» ... йди, йди і радій життю !!!. Я люблю тебе, дитя Моє ".

Автор невідомий
@obodrenie

Потрібне протеїнове харчування для лежачого військового.

Хтось писав мені раніше і пропонував, а зараз не знаходжу.
Раптом знаєте де дістати для військових — відгукніться. Пишіть в особисті @bgnnk
Прошу РЕПОСТ.
@bagnenkoDaily

Закінчив навчання по основам психотерапії залежностей

Сьогодні отримав сертифікат, що закінчив сертифікатну програму “Основи психотерапії залежностей” від інституту післядипломної освіти Київського Національного Університету Шевченка.

Радію.
Зріст в професії для мене - це теорія + практика.

Якісна теорія дуже потрібна.
І не всі, хто називається навчальним закладом або курсом - є такими. На жаль, я вже багато де навчався.
Так от саме в КНУ Шевченка навчають дійсно якісно.

Платити за знання - це важливо!
Тоді і сам ти цінуєш їх, і навчаєшся більш якісно.

Можу працювати з співзалежністю, людьми з різними залежностями (алко-, нарко-, ігро-, комп’ютерна)

Приймаю вітання :)

А якщо потрібна консультація — звертайтесь. В формі більше про запити, з якими працюю і мої сертифікати: https://forms.gle/ZjqAzmcPg7PP9Q3m8

@BagnenkoPsy

Буває так, що книга потрапляє саме в той час, коли потрібно. Наче ти живеш, формуєш питання всередині, а потім вона зʼявляється в найпотрібніший час.

Саме так у мене з книгою Холліса «Перевал у середині шляху».
Вона про виклики, розчарування і вибір середини шляху.

Поділюсь ще однією думкою, яка на мій погляд дуже влучна про життя після 30.

Вибір, куди саме ми витратимо життєву енергію. (На фото)
Віктор Франкл говорив про сенс, як про те, що життя питає у тебе.
Джеймс Холліс каже, що не ми обираємо покликання, це воно обирає нас. Ми можемо тільки підкоритись тому, що надихає нас, що надає нам сенс і енергію.

Якщо першу частину життя енергія пре і ти вкладаєш у все, у що виходить, то в другій частині цей вибір набагато важливіший і свідоміший.

І саме вибір — обрати це, в якомусь сенсі підкоритись цьому внутрішньому голосу.
По-перше, почути його.
По-друге, відповісти йому так.
І бути вірним цьому внутрішньому голосу власного покликання.

Автор наводить приклади митців, художників, підприємців, психологів.

Це потужно!
Діліться, як ваші вихідні? Що читаєте?
@bagnenkotext

Трохи попрацював як психолог з постраждалими від обстрілу Охматдета

Пропустили всередину Охматдету, показав посвядчення психолога.

Є кілька консультацій постраждалих. Працюю за фахом.

Потім пішли по території, шукати тих, у кого є потреба. Бо ті, кому важко — не будуть просити про це.

Поруч досі роблять операції, нескладні, наскільки я можу розуміти, хоч я і не лікар.

На підлозі лікарні кров. Але тут ходять сотні волонтерів, ДСНС, військових.
Страшний біль і неймовірна сміливість поруч.

Але я хочу виділити інше. Люди готові робити що завгодно, тут сотні людей, які прибирають уламки скла, носять фрукти і воду, роблять все необхідне.

Все ж українці неймовірна нація.
Ми — неймовірна нація! Яка гуртується і готова на будь-які кроки задля майбутнього країни.
Бо бити по дітям — це найбільша підлість, з якою я стикався взагалі. Немає слів. Тільки біль.
@bagnenkoPsy

Планую їхати сьогодні в Охматдит знов.

Розумію, що психологічна робота зараз надважлива.

Якщо ви хочете підтримати мою роботу з постраждалими — є банка. Зазвичай я їжджу у військові шпиталі, але зараз планую долучитись до допомоги постраждалим батькам і їх діткам.

У мене банка так і називається — на добрі справи, бо іноді потреби дуже швидко змінюються по ходу дня навіть.

Банка:
https://send.monobank.ua/jar/3GnHvZDVVY

PayPal - house.in.a.mountain.valley@gmail.com

Дякую кожному!
@bagnenkoPsy

Радіо Тривога і як навчитись жити попри його звуки.

Невизначеність і тривога висить в повітрі в Україні. Можна різати ножем.

Але тривожність руйнує і робить надзвичайно слабким.

Є така практика, яку я періодично даю клієнтам. І сам роблю.
Я називаю це “Радіо Тривога”.
А кожен клієнт по своєму називає. наприклад, один назвав “Радіо Его москви”.

Суть в тому, що тривожні думки будуть постійно. Це як радіо, де ти не можеш прикрутити тумблер, ручку.

Ти можеш або слухати його уважно і накручувати себе. І чим довше слухаєш — тим сильніше прислуховуєшся

Або робити ціннісні дії попри те, що радіо десь на фоні працює.

Для мене ціннісною дією є - підтримка військових. Саме тому я стабільно їжджу в шпиталь.
І також ціннісною дією є зараз - допомога Охматдиту. Бо потреби тут величезні. Зараз просто прибрати територію. (На фото я якраз в перший день після прильоту по дитячій лікарні Охматдит в Києві)

Коли я тут - я забуваю про всі тривоги, труднощі і втому. Я іноді не дуже розумію, як це працює досі.
Але я просто відкладаю все і я тут працюю.

І Радіо Тривога перестає впливати на мої дії.

Ціннісні дії - це те, що залишається.
А тривожні думки зараз є, а завтра проходять. Просто проходять. І нічого не залишається.

Як сказав мені один з моїх клієнтів - цікаво як, мені навіть зараз, поки ми просто говорили про мої ціннісні дії і я ще не зробив їх - вже стало легше і тривожність спала.

Це працює.

Якщо корисно — поставте 🔥
І поділіться з іншими, кому це потрібно.
@bagnenkoPsy

Знищені книги в Охматдиті

Весь тиждень я їжджу в Охматдит, допомагаю, волонтерю. Тому взагалі мало пишу тут.

І я ніяк не можу спокійно думати ось про що.
Іграшки і книги.
Дуже багато серед завалів було знайдено дитячих книг і іграшок. Зараз вони просто лежать на вулиці, бо їх витягнули зі зруйнованого відділення токсикології.

Ми брали їх на тачки (з супермаркетів навезли достатньо таких тачок і це дуже зручно перевозити понівечене майно) і возили в приміщення бібліотеки, де вони можуть висохнути.
Ці книги могли б допомагати дітям ставати краще і щасливіше. Але вони знищені.

Так, зараз говорять багато про саму атаку, про колосальні втрати.
Але ця деталь не дає мені заспокоїтись.
На фото - ціла тачка книг, які спочатку були завалені, а потім залиті водою. Таких тачок було багато, не тільки з книгами, звісно, але книг багато.
Єдине, що можна з ними зробити - це в музей, показувати наслідки війни (чув, що в Охматдиті таке хочуть зробити). По суті, вони знищені.

Багато з цих книг — від фондів, волонтерів, деякі писали мені про це в особисті. Наша культура, яка знищується ракетами.

Боляче. Дуже боляче це бачити.

Але те, як всі ми зібрались за цей тиждень дає мені величезну надію, що ми вистоїмо. Стільки, скільки буде потрібно.

@BagnenkoText

Те, як людина ставиться до своєї долі й усіх супутніх страждань, те, як вона несе свій хрест, дає їй багаті можливості – навіть за найважчих обставин – надати життю глибшого сенсу. Людина може бути сміливою, гідною поваги й безкорисливою. Або ж у суворій боротьбі за самозбереження вона може забути про свою людську гідність й уподібнитися до тварини. Але вона завжди має вибір – скористатися можливістю зберегти моральні цінності чи в складних обставинах забути про них. І саме це визначає, варта вона своїх страждань чи ні.

Віктор Франкл
@FamousPsychologists

Цей канал, «Психологи пишуть» — є одним з моїх улюблених. Я створив його рік тому, бо багато вивчав думок різних психологів. І подумав, а чому б не зібрати їх всі в одному місці, на одному каналі, окремо, бо цей канал - це авторський, а той буде - з думками відомих психологів.
Поступово він доріс майже до 1000 без усіляких зусиль.

Віктор Франкл, Еріх Фромм, Карл Юнг, Зігмунд Фрейд, Фріц Перлз, Карен Хорні, Гордон Олпорт - всі вони є на цьому каналі і їх думки:
✅ про любов і відносини
✅ про зрілість
✅ про розвиток і індивідуацію
✅ про залежності і розлади

Запрошую вас долучитись. Я особисто підбираю цікаві цитати, які чипляють. Як от цитата вище від Віктора Франкла, що ми самі обираємо власне ставлення до будь-яких проблем і ситуацій. Зараз це особливо потрібно нам, українцям.

Обіцяю - буде ще більше цікавого!

t.me/FamousPsychologists

«Найпрекраснішим є те, що Господь не повинен любити нас. Його сутність є цілковитою і досконалою, незалежно від нас з вами. Йому не потрібні ні я, ні ти. Але Він хоче нас, обирає нас і навіть вважає нас Своєю спадщиною (Еф. 1:18).
Найбільше знання, яке ми можемо мати, це знати, що Бог цінує нас».

Френсіс Чан
@francisChanWriting

Коли ви приймаєте той факт, що ваша справжня ідентичність включає в себе те, що ви переможете, ви ніколи не погодитесь на щось менше, ніж диво!

Крег Грошел, з книги «Altar Ego: Becoming Who God Says You Are»
@CraigGroeschelWriting

Усвідомлення того, що Ісусу треба було померти за мене через мої гріхи — смиряє мене і мою гордість.

Усвідомлення того, що Ісус йшов на смерть добровільно і це було Його власним бажанням, дає мені впевненість у Його любові і виганяє страх із мого життя.

Тім Келлер
@obodrenieTimKeller