«Циган» який не ворожить, а збирає дрони.

Герой Ван Дамма у фільмі «Універсальний солдат» — жалюгідний новачок, який «пасе задніх» порівняно з «Циганом». 12 років на війні – це тобі не Голівуд.

Боєць 428 ОББпС «Тінь» літає на всьому, на чому можна літати, їздить на будь-яких технічних засобах, стріляє з усього, що може вистрілити, плюс знається на саперній справі, ремонті.
Ще б пак! У свої «вісімнадцять» — прямо з Майдану — поїхав на БЗВП і вже через місяць потрапив на фронт під Слов’янськ. Перший у його житті обстріл застав його… у душовій на вулиці. «Тоді жах і комічність ситуації поєдналися в одне ціле», — пригадує з усмішкою Руслан.

Це вже пізніше, з досвідом, він навчився за звуком чи спалахом ворожих мінометів визначати, чи то прямо по тобі летить, чи ні. На війні, взагалі, швидко всьому вчишся. Хоча, це коли стосується виживання. А ось коли вирішуєш на 180 градусів змінити свій «робочий» профіль — це вже зовсім інша справа.

«Циган» був піхотинцем, потім водієм-механіком, а згодом самостійно вивчився на дронщика. Як? «А так. Купив ноутбук, встановив симулятор, придбав пульт, — загинає пальці Руслан, — Потім моторчики, раму, плату, прошив її. Коротше, зібрав свій перший дрон власноруч і навчився літати на ньому».

Якось він сам витягнув двох хлопців після газової атаки. Якщо Женевська конвенція для когось і працює — то не для ворога. Сталося це на Лимані. «У наші криті окопи залетів дрон із газовою начинкою. Білий газ роз’їдав очі й легені. Благо, нас попереджали, що ворог здатний на такі «фокуси», тому в мене завжди напоготові був НАТО-вський протигаз, — морщиться від неприємних спогадів герой. — Деякі хлопці проігнорували попередження, але, на щастя, залишилися живі». У планах ворога було не тільки потруїти наших воїнів, а й виманити їх назовні, щоб далі почати дронове полювання...

«Циган» і сам полював і був під прицілом. «Є поширена помилка, — продовжує Руслан. — Що якщо БПЛА летить з нашого боку, то він наш і можна не напружуватись. Але краще за все «зашкіритися», перечекати, а потім діяти далі». Не дивно, що улюблена фраза Руслана «краще пере-, ніж недо-» неодноразово рятувала йому життя. За його словами, інколи, навіть якщо бачиш ворожий дрон, не слід по ньому одразу «гатити», тим самим викриваючи себе. Але щоб зловити вдалу мить — треба мати звіряче чуття, яке приходить із досвідом.

Руслан, за походженням, не з ромів (а ті, як відомо, люблять золото). Однак, все до чого він торкається, перетворюється на цей коштовний метал. Золоті руки - це ще одна сторона його універсальності. Всі вміння Руслана стануть в нагоді й у цивільному житті, коли війна стане лише частиною історії. Заради чого, той і продовжує боротися.

Підпісуйся на канал

📱 Донать! 📱 Instagram
📱 Facebook 📱 YouTube

До мрій з обережністю або, як на очах «Механіка» програвалося радянське кіно 🎦

За його словами, ворога ніколи не слід недооцінювати. Та на початку повномасштабної війни «рашисти» безглуздо сунули великими колонами — і це була більш-менш легка ціль. Згодом легкою мішенню став уже він сам.

«Чотири хвилини, щоб «розкласти» гармату, ще стільки ж — відстрілятися, і ще чотири — зібратися й зникнути, бо відповідь прилітала дуже швидко. Швидкість на війні визначальна, як у бігових змаганнях. Секунди вирішують долю. Тільки переможений у кращому разі стає «трьохсотим», а в гіршому…» — боєць 428 ОББпС «Тінь» на псевдо Механік промовисто розводить руками.

Олександр був артилеристом від самого початку повномасштабного вторгнення. Пішов солдатом. Спав просто неба. Тижнями не знімав берців, які згодом знімав — у буквальному сенсі — разом зі шкірою. За час війни став офіцером, але шалена інтенсивність життя лише зросла. «Нормальний сон мені тільки снився», — жартує Олександр, підтверджуючи прислів’я, що в кожному жарті — лише частка жарту.

І це не дивно. Легше сказати, на яких напрямках він не воював. До війни, працюючи головним механіком на підприємстві з видобутку залізної руди на Кіровоградщині, Олександр мріяв змінити життя й помандрувати Україною. На сході кажуть: «Бійся своїх мрій — вони можуть здійснитися». Так і сталося. Мандри «намалювалися» — аж гай шумів, стволи перегрівалися. До цього він із філософською іронією додає: «Прохання до Всесвіту треба формулювати чітко — як координати в артилерійській установці».

У бойових умовах він уперше попрацював із нею під Сєверодонецьком. Із навчального полігону їх уночі привезли на позицію. Біля розбитих хат підготували гаубиці до бою. Що тоді запам’яталося найбільше? Надихаюча промова комбата на тлі шаленої канонади й заграви на горизонті від безперервних артилерійських пострілів.

«Як у кіно радянських часів, коли фільми про війну знімали з великим розмахом. Різниця лише в тому, що ти не глядач, а учасник цього жахливого й водночас вражаючого замісу», — згадує він.

І хоча любов до «арти» залишилася в спогадах, що ще довго розбурхуватимуть кров, сьогодні його пріоритет — БПЛА.

«Давай порахуємо, — пропонує Олександр. — Один постріл із гаубиці коштує близько 2000 доларів. Зазвичай перший — пристрілювальний. У кращому разі ціль буде вражена другим, але частіше — третім. Разом — шість тисяч. Дрон коштує від 300. Відчуваєш різницю? Отож».

На жаль, через шалені перевантаження на фронті Механік досі прокидається щогодини. Але це мине. Як і настане день, коли всі українці зможуть спати спокійно. Завдяки таким, як він. Тим, хто стоїть на сторожі нашого неба.

Підпісуйся на канал

📱 Донать! 📱 Instagram
📱 Facebook 📱 YouTube

Уявіть, як наші дрони вражають ворожу ціль 🎯

Першим на думку спаде відео з камери: оператор, чудотворною силою технологій, пакує ворогів по пакетах.

Насправді ж, над кожною ціллю працює група бійців. Всі залучені на своєму етапі.

Пілот БПЛА — не “вовк самітник”, а частина великої системи, що має працювати як швейцарський годинник. Кожен оператор, ще під час навчань, обирає для себе найзручніший дрон. З повним розумінням задач, можливостей та особливостей підібраної пташки.

У 428 ОББпС “Тінь” екіпажі працюють в синергії. Знайомтесь з малою часткою командної роботи БПЛА у пості.

Підпісуйся на канал

📱 Донать! 📱 Instagram
📱 Facebook 📱 YouTube